Відео

“Бути там, де є або може бути наша аудиторія, – головний редактор видання з Чернігівщини Олександр Назаренко

Оприлюднено

Інститут демократії імені Пилипа Орлика в рамках проєкту «Локальні медіа. Історії успіху», мета якого – аналіз і поширення успішного досвіду українських локальних ЗМІ, представляє газету «Наше слово» (м. Мена) та онлайн ресурс Сусіди.City (міста Мена та Корюківка).

У 2017 році комунальна редакція газети «Наше слово» реформувалася в ТОВ «Медіа-центр «Наше слово», яке випускає друковане видання та вже два роки разом із колегами з сусіднього міста займаються наповненням спільного сайту. Чи було успішним реформування? Які ризики і які можливості мають локальні друковані медіа? Як місцева преса працюватиме після територіально-адміністративної реформи? Про це розповідає директор ТОВ «Медіа-центр «Наше слово» – головний редактор Олександр Назаренко.

– Чи задоволені ви реформуванням друкованих ЗМІ?

– Безумовно. Ми протягом багатьох років не тільки були прихильниками реформування друкованої преси, але й наполягали на ньому, навіть брали участь у розробці законопроєктів.

На жаль, реформування відбулося дещо запізно. На початку 2000 років друковані медіа мали набагато міцніші позиції і набагато ефективніше могли б пройти процес реформування. Але тоді влада всіляко намагалася уникнути роздержавлення друкованої преси. Час було втрачено. І реформування відбулося, коли почали знижуватися наклади принту, коли в країні почалася війна, коли ситуація виявилася кризовою у всіх сферах.

Однак іншого шляху просто не було. Тому реформування друкованих медіа – безумовно позитивна подія. Незважаючи на всі негаразди, преса нарешті стала вільною.

– Чи можливо в сучасних умовах працювати за стандартами і залишатися незалежними? Як вирішуєте проблеми замовних текстів?

– На мою думку, абсолютно можливо працювати за стандартами і залишатися незалежними. Понад те дотримання журналістських стандартів дозволяє залишатися незалежними, адже це – довіра читачів.

Інша справа, що в сучасних умовах левова частка споживачів контенту не можуть собі дозволити платити за нього реальну вартість. Плюс проблема монетизації контенту в онлайн. Люди звикли, що в інтернеті можна отримувати всю інформацію безкоштовно. Тому наразі не готові платити за контент. Але, як на мене, якщо медіа, дотримуючись стандартів, формує довіру до себе, то має всі можливості конвертувати цю довіру у підтримку читачів/користувачів. У тому числі, й фінансову.

Ми намагаємося завжди відповідно маркувати замовні тексти, щоб наш читач розумів, де редакційні матеріали, а де платні. Втратили від цього кількох грошовитих замовників, які відмовилися від співпраці, коли ми озвучили нашу принципову позицію.

Але у цієї проблеми є й інший бік – надзвичайно низька медійна грамотність. Багато разів стикалися з проблемою, коли в газеті чи на сайті є чітко марковані платні матеріали, однак читачі чомусь їх сприймають як редакційні. Дуже часто не звертають уваги на маркування і не розуміють, що таке рекламний контент, що таке редакційний і як це відрізнити.

– Які нові методи, механізми, прийоми, технології ви використовуєте в нових умовах?

– Очевидно, що друковані медіа втрачають свої позиції. Це, на жаль, невідворотний процес. Що стосується конкретно нашої газети, то за останні 20 років наша аудиторія через демографічну ситуацію зменшилася майже наполовину, на стільки ж і зменшився наклад. Тому наразі критично важливо застосовувати нові технології.
Ми дотримуємося принципу: бути там, де є або може бути наша аудиторія. Маємо популярний онлайн ресурс Сусіди.City, на якому намагаємося дотримуватися всіх сучасних трендів.

До речі, в мережі сайтів The City ми були першими, хто створив сайт не для одного міста, а для двох районів. Як стало зрозуміло згодом, така ідея виявилася на випередження. Внаслідок територіально-адміністративної реформи наші два райони (Менський та Корюківський) стали одним і до них додалося ще два райони – Сосницький і Сновський. Тобто у нас з’явилася перспектива розвитку і збільшення аудиторії. Наразі працюємо над цим. У тому числі є ідеї щодо об’єднання друкованих видань.

А ще активно працюємо над монетизацією онлайн ресурсу. За грантової підтримки провели тренінги для рекламних менеджерів, нині намагаємося застосувати здобуті знання на практиці. Наразі коронавірусна криза спричинила зменшення доходів від реклами, однак ми не здаємося і сподіваємося, що нам вдасться активізувати співпрацю з рекламодавцями.

– Які найгостріші проблеми зараз виникають у вашій діяльності?

– Як на мене, найгостріша проблема – це скорочення аудиторії друкованих видань. І, на жаль, якось впливати на це ми не можемо. Який би якісний продукт ми не випускали б, споживачів його з кожним роком стає все менше через демографічну кризу. Проблема полягає в тому, що основну частину доходу наразі приносить саме друкована версія. Повністю компенсувати недоотримані гроші завдяки сайту поки дуже проблематично.

Звідси витікає і друга проблема – забезпечення фінансової стабільності нашого медіа-центру. У сусідньому районі після жорсткого карантину і фінансових втрат через нього навесні цього року редакції довелося скоротити більшу частину колективу, бо просто стало нічим виплачувати заробітні плати. Нам поки такого сумного сценарію вдається уникати, але наразі загроза не зникає.
Ну і, звичайно ж, ми залежні загалом від економічної ситуації в регіоні та країні.

– Які перспективи ви бачите при впровадженні адміністративно-територіальної реформи?

– У нас складається досить непроста ситуація. Наш район виявився один із небагатьох, частину якого включили до одного укрупненого району, іншу частину – до іншого. Таким чином нашу аудиторію розділили, а отже з нового року ми ще втратимо передплатників. Зараз розмірковуємо над тим, як із цією проблемою впоратися.

Можливо, змінимо сферу розповсюдження з районної на обласну, щоб наші передплатники в іншій частині колишнього району могли отримувати видання. Щоправда, доставка газети до передплатника тоді виходить суттєво дорожче, ніж районної сфери розповсюдження. Тож обмірковуємо всі «за» та «проти» такого варіанту.

З іншого боку, новий адміністративно-територіальний поділ дає можливість розширення аудиторії в колишніх районах, які тепер стали однією територією. Тому наразі обговорюємо з колегами можливість об’єднання зусиль для того, щоб не втрачати аудиторію, максимально здешевити підготовку контенту та використовувати переваги, які надає ця реформа, мінімізувавши ризики.

До речі, ми вже маємо такий досвід. Кілька років тому ми створили з редакціями із сусідніх районів, як ми його називаємо, «спільний рекламний простір». Це коли кожна редакція працює як рекламна агенція для свої колег. Тобто ми збираємо рекламу не тільки для себе, але й для сусідніх районок, вони так само працюють для нас. Це дає можливість збільшити грошові надходження. Можливо, цей досвід стане корисним і для створення спільного інформаційного простору.
Рекомендації українським локальним ЗМІ від Олександра Назаренка:

  • Постійно навчайтеся і запозичуйте досвід
  • Розвивайте та удосконалюйте продажі
  • Будьте активними онлайн
  • Не бійтеся змінюватися
  • Спілкуйтеся з читачами

Матеріал підготовлено за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені у інтерв’ю, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *