Моніторингова хвиля передбачала огляд матеріалів за 5-11 жовтня. Часові рамки моніторингу розширені щодо цього періоду через брак публікацій в онлайн і друкованих виданнях. Так, було розглянуто два додаткові числа газети «Голос часу», по одному додатковому числу газет «Наш край» і «Перемога».
Досліджувалися такі числа друкованих видань Сумщини: «Голос часу», Ямпільський район, – №39 від 26 вересня, №40 від 3 жовтня та №41 від 10 жовтня; «Життя Лебединщини», Лебединський район, – №41 від 8 жовтня; «Наш край», Липоводолинський район, – № 40 від 2 жовтня та №41 від 9 жовтня; «Перемога», Краснопільський район, – №40 від 2 жовтня та №41 від 9 жовтня.
Оцінено матеріали онлайн видань: «ЖЛ news» (сайт Лебединської газети) https://zhl.news – за період з 17 вересня до 9 жовтня;. «Липова Долина. News» (сайт Липоводолинської газети) http://lipdol.news/ – за 28 вересня – 9 жовтня; «Ямпіль.Info» (сайт Ямпільської газети) https://yampil.info/ за 29 вересня – 10 жовтня; «Краснопілля Край Слобожанський» (сайт Краснопільської газети) https://krasnews.wordpress.com/ – за визначений період.
Загалом оцінено у друкованих виданнях 173, у Інтернет-виданнях – 90 матеріалів. Всього – 263 публікації.
Основною темою досліджуваного періоду стали вибори до місцевих рад. І та нестача матеріалів до моніторингового переліку, про яку сказано на початку, може розглядатися і як позитивний момент. Адже до списку не включаємо публікації, що є належно маркованими, а цього разу деякі видання продемонстрували свою схильність розміщувати передвиборчу рекламу на законних підставах. Оскільки ж таких матеріалів немало, то й довелося доповнювати список із попередніх чисел. За приклад експертка Алла Федорина пропонує ямпільську газету «Голос часу»: з 30 публікацій у трьох досліджених номерах газети – вісім розміщено на законних підставах із рубрикою «Політична реклама» поруч із заголовком кожного матеріалу. Тобто до розгляду експерти могли взяти лише 22 публікації. Зразу зауважимо: з цієї решти дві публікації були неналежно маркованими; не виявлено жодного зразка «джинси».
Проте повного дотримання вимог до розміщення реклами немає. У цьому питанні наявне певне сумʹяття, неспроможність витримати єдину правомірну форму подачі замовних матеріалів. Відтак у виданнях є чимало і неналежно маркованої реклами, зразки «джинси».
Моніторинг, як і попереднього разу, відбувався у час карантину, тож сумські експерти звертали увагу на публікації цієї тематики. Варто зазначити, що загальна ковідна ситуація у жовтні значно відрізняється від травневої. Навесні переважав скепсис і недовіра до карантину за принципом «а серед ваших знайомих хтось захворів? – ні – отож!». У жовтні ігнорувати цю проблему, що постукала у реально знайомі родини, вже неможливо. Проте, як і у травні, тема коронавірусу/карантину висвітлювалася офіційно-статистично, видання діяли як інформаційні штаби для оповіщення населення про ситуацію з поширенням пандемії Covid-19 у регіоні. Ніяких історій, позитивних чи негативних, жодних порад чи коментарів місцевих фахівців, відсутність аналітики щодо роботи системи охорони здоровʹя. І це при тому, що, на відміну від «скептичної» весни, коли складно було знайти людину, яка перехворіла на ковід і згодна була публічно розповісти про себе, зараз соціальні мережі наповнені такими історіями. І розповідають їх люди, які не ховають свого імені. Тим часом, зазначає експерт Володимир Садівничий, «коронавірус, наприклад, у Липовій Долині відійшов на дуже далекий план – за два тижні у газеті жодного матеріалу, в інтернеті – два повідомлення».
Винятком із цього пресрелізового подання експертка Алла Ярова називає дві публікації сайту «ЖЛ news». Тут 18 вересня зʹявилася власна інформація «У Лебедині на карантин закрили фабрику» https://zhl.news/u-lebedyni-na-karantyn-zakryly-fabryku/ . А 7 жовтня – матеріал «Чи усвідомлюють ваші діти небезпеку коронавірусу?» https://zhl.news/chy-usvidomliuiut-vashi-dity-nebezpeku-koronavirusu/ , що є опитуванням батьків і дітей, чи розуміє молоде покоління, чим загрожує ковід-19 і чи дотримується необхідних протиепідемічних заходів.
На ще більш далекий, майже невидимий, план відійшли матеріали, що стосуються ООС, допомоги армії, реабілітації учасників воєнних дій. У друкованих виданнях це 3%, тобто пʹять реальних публікацій. У онлайн виданнях це 2% – дві публікації на сайті «Краснопілля Край Слобожанський», які, за змістом, є анонсами газетних матеріалів на цю тему. Тобто в чистому вигляді залишається пʹять публікацій на весь масив контенту.
Позитивно, що у сумських ЗМІ, як і минулого моніторингу, не знайдено жодного прикладу пропаганди, проросійських меседжів, фейків. У тому числі – й щодо висвітлення теми Covid-19.
Тематичну перевагу в друкованих виданнях цього разу отримали матеріали політичної, виборчої тематики – 18%, відтіснивши традиційно найчисельніші публікації про життя місцевої громади – 17%. На сайтах тематичний пріоритет отримав коронавірус – 27% публікацій. Щодо жанрів – переважають інформаційні матеріали.
Друковані видання
Локальні видання Сумщини, досліджені моніторингом, піддалися течії місцевих виборів. Ця тема змістила певні вже традиційні напрацювання видань, та водночас показала, що місцеві медіа розвиваються і займають своє важливе місце у формуванні світогляду споживачів. Про методи, до яких вдаються при цьому ЗМІ, далі – детальніше.
Моніторинг стандартів журналістики
Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 7,75, що мало відрізняється від травневої оцінки 7,55, але все ж є дещо ліпшим.
Найвищий бал за дотримання стандартів у газети «Перемога» – 8,19. Цей показник кращий попереднього (7,81). На другій позиції «Життя Лебединщини». У цьому виданні не можна не відзначити позитивного зростання якості контенту: січень – 6,38 бала; травень – 7,75 бала; жовтнева оцінка – 8. Натомість знизила свою планку газета «Наш край»: із травневих 7,81 вона спустилася до 7,56 бала. Газета «Голос часу», що була оцінена у січні найвище, на 9 балів, а у травні зайняла найнижчу сходинку – 6,81, нині поліпшила свій показник до 7,25.
Щодо окремих стандартів, зазначимо, що всі газети найкраще витримали вимогу про «відсутність мови ворожнечі» – тут маємо найвищий бал – 1,97.
Дещо знижена оцінка за цим критерієм у газети «Наш край». Експерт Володимир Садівничий поставив «1», а не максимальне «2» у публікаціях політреклами і зауважив: «У матеріалі «Підтримка вітчизняної промисловості повинна бути пріоритетом економічного розвитку держави» про відвідання Юрієм Бойком Сум написано: «В умовах важкої кризи уряд полишив людей і підприємства України напризволяще. Про це під час робочої поїздки Сумщиною заявив Співголова «Опозиційної платформи «За життя». Кінець цитати. А далі про те, кого і як залишили напризволяще, – жодного слова. Навпаки, лише захоплення Бойка підприємствами ТОВ «Керамейя» та «СМНВО-Інжинірінг».
Так само у публікації «Стратегія Юрія Чмиря: «Сумщина-2025» зазначено: за останні пʹять років люди «з мізерними пенсіями та соціальними допомогами фактично кинуті за межу бідності», що є голослівним, а відтак лише несе емоційний негатив».
Рівень доступності публікацій (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) оцінено в 1,58 бала, що збігається з середнім рівнем попередніх моніторингів, але загалом залишає бажати кращого. Проблема тут, як експерти вже зазначали раніше, у мовних і стилістичних помилках, нерозшифрованих абревіатурах і елементарній невичитаності, що може привести до таких казусів, як у №39 газети «Голос часу». Див. скрін №1. До речі, неохайність ця допущена у замовному матеріалі.
Скрін №1.
Найвищі бали за доступність мають «Життя Лебединщини» та «Наш край» – по 1,81 бала. Найнижчий – 1,25 – у «Голосу часу», і ця оцінка співпадає з травневою.
Третій за рівнем бал отримав критерій «відокремлення фактів від думок і коментарів» – 1,33, що теж відповідає попереднім моніторингам. Найсумлінніше дотримуються цієї вимоги у «Голосі часу» – 1,56 бала; найгірше – у «Нашому краї» – 1,06.
Мабуть, вперше за час моніторингу на четверту позицію вийшов традиційно другий із кінця критерій повноти: 1,31 бала проти січневих 1,08 і травневих 1,09. Тут передує «Перемога» – 1,5 бала; другий «Наш край» – 1,38; «Життя Лебединщини» отримало оцінку 1,25 бала, «Голос часу» – 1,13.
Достовірність публікацій (наявність посилань на джерела інформації) оцінена на 1,28, що цілком співпадає з січневою оцінкою та дещо нижче травневої (1,38). Цей критерій рідко поступався відокремленню фактів від думок та повноті. Можливо, свою роль наразі відіграли численні передвиборчі матеріали, що більше відносяться не до інформування, а до пропаганди, в якій посилання на джерела не вважаються першорядними.
Найактивніше посилається на джерела інформації «Життя Лебединщини» – 1,44 (минулого разу експерти дали газеті за цей критерій найнижчий бал 1,25). Найменше – на 1,13 – вказує джерела «Наш край».
Звично найгірша ситуація з дотриманням стандарту «баланс думок» – 0,28 бала (січень – 0,25, травень – 0,23). Найнижчу оцінку тут отримав «Голос часу» – 0,13 бала; 0,19 у «Життя Лебединщини»; на 0,31 оцінено баланс публікацій «Нашого краю»; з помітним підвищенням балу вийшла «Перемога»: 0,5 проти травневих 0,13 бала. Див Графік №1.
Графік №1. (Дані даються в балах; максимальна оцінка за критерій – 2)
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами
На кінець цьогорічного моніторингу варто зазначити, що всі видання, окрім «Перемоги», мають спеціальні сторінки для реклами та оголошень, які позначені словами «Реклама, оголошення». Раніше для більшості видань це було не обовʹязковим. Буцімто і так зрозуміло, що це реклама та оголошення. Проте закон є закон і позитивно, що видання тепер намагаються його дотримуватися. Хочеться сподіватися, що й газета «Перемога» відформатує подання спецсторінок.
Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій у друкованих виданнях було досліджено 133 публікації і виявлено середній показник матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування (або ж «джинси») – 6,9%. Це помітне передвиборче зростання після травневих 3,2% та січневих 2,7%.
Найвищий відсоток замовності у газети «Наш край» – 19,5%, тобто майже пʹята частина контенту. Значно нижчий показник у другої позиції: 4,7% замовних матеріалів без будь-якого маркування у «Житті Лебединщини». 3% таких публікацій має «Перемога». І жодного матеріалу не знайдено у газеті «Голос часу».
Якщо раніше комерційна замовність переважала політичну приблизно в пропорції 4 до 1, то у жовтні політична «джинса» значно перегнала свою комерційну партнерку: 11 публікацій проти однієї.
Потужно зріс відсоток неналежно маркованих матеріалів. Якщо травень давав показник 2,1%; січень – 1,2%, то середня жовтнева цифра – 12,1%. Тобто маємо давню звичну технологію, що спостерігалася завжди у передвибірʹї: замість належно маркувати політичну рекламу видання ставлять якийсь «скромний» значок неналежного маркування, так би мовити, «для очистки совісті». Найбільше таких матеріалів у «Перемозі» – 19,4%. Позначки Р у кружечку тут такі маленькі, що треба напружуватися, аби їх побачити. Зауважимо, що у травні неналежно маркованих матеріалів у газеті не було зовсім.
14,6% таких публікацій у «Нашому краї» (у травні, порівняймо,– 3,2%); 9,1% їх знайдено у газеті «Голос часу» (травень – 7,7%); і лише у «Житті Лебединщини», як і попереднього моніторингу, таких матеріалів не виявлено.
Триває невизначеність із розміщенням і позначенням матеріалів протокольно-офіційного характеру – передрукованих прес-релізів або повідомлень влади без жодного журналістського опрацювання. За моніторинговий період зафіксовано 11% Жодної споби їх позначати не виявлено, хоча раніше вони були. Але ж, певно, не до того, коли треба освоювати передвиборчий масив! Найбільше такі публікації представлені, як і минулого місяця, у «Перемозі» – 16,4% (травень – 19,3%); «Житті Лебединщини» – 11,6 (травень – 4,9%); «Голосі часу» – 9,1% (травень – 0); «Нашому краї» – 2,4% (травень – 17,7%). Пропорції, як бачимо, змінилися, чи, швидше, перерозподілилися. Бо якщо порахувати всі публікації, що йдуть із порушенням законодавчої бази чи принципів професійної етики, то матимемо таку картину, як у Таблиці №1.
Таблиця №1.
Назва видання | «Джинса» | Неналежно марковані матеріали | Не позначені матеріали офіційно-протокольного характеру | Загальна цифра публікацій, що не відповідають вимогам закону та професійної етики |
«Голос часу» | 0,0% | 9,1% | 9,1% | 22,9 % |
«Життя Лебединщини» | 4,7% | 0,0% | 11,6% | 16,3% |
«Наш край» | 19,5% | 14,6% | 2,4% | 36,5% |
«Перемога» | 3,0% | 19,4% | 16,4% | 38,8% |
Тобто видно, що найкоректніше подання замовних матеріалів у «Житті Лебединщини»; дещо гірше – у «Голосі часу»; найнекоректніше – у «Нашому краї» та «Перемозі».
Зазвичай керівники видань виправдовують невідповідне маркування/немаркування замовних публікацій бажанням замовника. Аналізуючи жовтневі матеріали, експерти намагалися визначитися, які ж політсили найбільше схильні до порушення закону і, відповідно, до подання неналежно маркованих публікацій. Проте виявилося, що справа не лише в політичних силах. Бо ж як пояснити, що однакові матеріали різних політичних сил по-різному позиціонуються у різних виданнях?
Так, публікація «Соціальна програма «Наш край»: страхування медиків Сумщини від коронавірусу» у «Голосі часу» №40 іде як належно маркована політична реклама, причому позначка реклами стоїть на початку матеріалу (Див. скрін №2);
Скрін №2
у №41 «Життя Лебединщини» позначка «реклама» теж присутня, але поставлена в кінці публікації(Див. скрін №3);
Скрін №3
у «Перемозі» №40 матеріал подано як неналежно маркований (Див. скрін №4);
Скрін №4
у «Нашому краї» №40 – як «джинсу» (Див. скрін №5,№6).
Скрін №5
Скрін №6
Так само у трьох газетах (окрім «Життя Лебединщини», де в досліджуваних матеріалах такий не зазначений) позиціонується публікація «Стратегія Юрія Чмиря: “Сумщина-25″» (усі газети за №40). І у всіх чотирьох газетах так само по-різному позиціонується матеріал «Юрій Бойко: підтримка вітчизняної промисловості повинна бути пріоритетом економічного розвитку держави» (всі газети за №41). Можна наводити й інші подібні приклади.
Тобто не лише попит народжує пропозицію, а й навпаки.
Як зауважує експертка Алла Ярова, «приємно, що видання потроху позбавляються отого сакрального, архаїчного страху перед маркуванням політичної та комерційної реклами. Це одразу переводить їх до розряду цивілізованих і прогресивних медіа. Правда, кроки в цьому напрямку перші, а тому не дуже стійкі. Видно, як газети розриваються між «новими і старими богами».
І хоча експерт Володимир Садівничий суто по-житейському щиро радіє за газети, які на місцевих виборах-2020 року якісь гроші все ж зароблять, але не можемо не зауважити, що, виявляється, заробіток мають не лише ті, хто публікує рекламу з порушеннями, а й ті, хто дає її на цілком законній основі. То чи не варто все ж дійти спільного знаменника і дотримуватися правил, а не шукати варіанти того, як їх обійти (Див. скрін №7, №8)?
Скрін №7: «Голос часу» у №39 все ж дещо відхилився від свого правильного курсу.
Скрін №8: «Перемога» виправдовує неналежне маркування поясненням у кінці номера.
Щодо рекламованих політичних сил, то найактивніше пропагували себе «Наш край», «Опозиційна платформа «За життя», «За майбутнє», менше – «Пропозиція», «Аграрна партія», «Слуга народу».
Присутня і реклама персонально висуванців у сільські голови.
У житомирських виданнях, що перехресно читалися сумькими експертами, відзначаємо, як позитив, значно більшу, ніж зазвичай перед виборами частку належно маркованої реклами. Це стосується газет «Народна трибуна», «Лесин край», «Вісті». Лише обласна «Житомирщина» «джинсує» без упереджень.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків у друкованих виданнях Сумщини не виявлено.
А от у газеті «Житомирщина» бачимо виразний проросійський меседж. У матеріалі «Чи дадуть нам росіяни свою вакцину?» під рубрикою «Україна і світ» (2 сторінка №68 від 9 жовтня) – див. Скрін №9 – без жодних коментарів фахівців, викладається позиція «доброго» Путіна, який обіцяє «доброму» Медведчуку, що вони дадуть Україні вакцину, якщо, звісно, українська влада належно попросить. При цьому жодних зауважень щодо реальної цінності тієї вакцини, у якій уже висловили сумнів медики.
Експертка Алла Ярова наполягає, що до матеріалів, що містять проросійські меседжі, варто віднести й наступну публікацію рубрики – «Зате вміємо борщ варити…» Адже, як кажуть, газета створюється при верстці. І поєднання матеріалу про вакцину, де скептично йдеться про Україну, з заголовком наступного, створює атмосферу приниження нашої країни. Особливо, якщо врахувати, що суті другої інформації заголовок про борщ зовсім не відповідає. Він даний з ознакою умисності – саме для створення контексту неповноцінності української нації.
Скрін №9
Теми
Тематичні акценти жовтня у друкованих виданнях змістилися. Переважаючою темою стали вибори/партії/політичні діячі, що зайняло 18% списку газетних публікацій. Тема життя місцевих громад, яка у січні та травні була домінуючою, обіймає 17% від загалу публікацій. Власне, такий відсоток був і у травні. Якими ж темами поступилися газети у жовтні?
Втратила позиції тема Covid-19. Якщо у травні вона займала 8 % контенту, то наразі – 2%, і про розкриття проблематики даної теми, як ми вже зазначили, говорити не доводиться: маємо лише офіційну статистику.
Практично зникла тема криміналу та діяльності правоохоронних структур: нуль проти травневих 7%. Нулі також за темами зовнішньої політики, релігії, корупції.
Зменшилося «інше» – до 34% проти травневих 48% та січневих 38%.
А от кількість матеріалів про спорт значно зросла: із травневого нуля до 9%. Очевидно, не дивлячись на карантинні застереження, люди знаходять формат спортивних змагань. Цьому сприяє те, що переважна більшість їх придатна для проведення на свіжому повітрі; втім, можна прогнозувати, що з переходом до залів кількість спортивних подій і відповідної інформації знову зменшиться.
Не загубилася тема соціальних питань і охорони здоровʹя – це 5% проти травневих 4%.
По 3% віддано темам війська/військових дій та освіти/науки.
Жанри
Найбільше позицій у списку публікацій традиційно займає категорія «Інше». Таких «позажанрових» матеріалів 37%. Як і у розділі тематики, бачимо невелике зниження цієї частини контенту: у травні вона обійняла 43%.
За структурою «інше» складається з порад – 3%; привітань і некрологів – 5%; розважальних матеріалів – 7%; оголошень та реклами – 8%; «всякої всячини» – 14%.
31% усіх публікацій складають матеріали інформаційних жанрів (травневого моніторингу – 27% січневого – 35%). Зросла кількість так званих «пресрелізових» публікацій – до 14% (травень – 8%, січень – 9%). Як і попереднього моніторингу, більш схильними до розміщення таких матеріалів виявилися «Наш край» (11 матеріалів) та «Перемога» (10 матеріалів); лише одна така публікація у «Голосі часу».
Як і у травні, 6% публікацій – інтерв′ю/бліц-опитування.
4% списку отримали матеріали художньо-публіцистичних жанрів (у травні 7%).
По 2% отримали аналітичні матеріали (кореспонденції та статті; огляди). На жаль, «Голос часу», який у січні був лідером щодо аналітики, зовсім не містить матеріалів цих жанрів. Найбільше (три) такі публікації у «Житті Лебединщини».
2% списку займають листи читачів; 1% – авторська колонка (у газеті «Перемога»). Як і раніше, зовсім відсутні журналістські розслідування. Див Графік №2.
Графік №2. Використання жанрів у матеріалах друкованих видань у січні, травні, жовтні – 2020.
Тональність
Вона переважно нейтральна – 77% (у травні – 76%, у січні – 72%). Негативну мають 3% публікацій, позитивну, як і у травні, 20%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних матеріалів – 39%. У травні їх було 46%. Експерти вважають, що певну роль тут відіграли передвиборчі матеріали, які в більшості своїй публікуються без підписів і посилань на джерело інформації. При цьому цілком зрозуміло, що матеріали не є редакційними, адже однакові розміщені у виданнях і півночі, і півдня області.
Найбільше власних матеріалів розміщує «Життя Лебединщини» – 53% та «Голос часу» – 50%. «Наш край» – 41%; «Перемога» знову поступилася своїми позиціями: 25% власних матеріалів проти травневих 34% та січневих 64,5%,
Загалом негативною вважають експерти практику розміщення публікацій без підписів. Так, у «Голосі часу» авторизовані три публікації з 22; менше третини підписаних матеріалів у «Перемозі»; половина – у «Нашого краю»; найкраще – дещо більше половини публікацій мають підписи у «Житті Лебединщини». Хоча підпис під матеріалом теж є виміром його достовірності, а іноді – популярності, коли відоме прізвище автора приваблює читача.
Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 32%. Цей показник відносно стабільний: травень – 35%, січень – 32%.
До 29% зросла кількість неідентифікованих матеріалів (травень – 19%, січень – 26%). Таких публікацій найбільше у «Нашому краї» – 44%, найменше – у «Голосі часу» – 18%.
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Передвиборчий період ще раз виявив потребу впорядкування подачі замовних публікацій. Важливо, що деякі видання стають на шлях правомірної подачі таких матеріалів.
Продовжує стояти питання про дотримання стандартів журналістики, урізноманітнення жанрового та тематичного подання матеріалів, активнішого напрацювання власного контенту. Над цим медіа ще потрібно працювати.
Онлайнові видання
У онлайн виданнях уже спостерігається певний алгоритм роботи: сюди почали давати інформацію, що є справді оперативною, як наприклад, про коронавірус – щоденні зведення не можуть чекати щотижневого друкованого видання. Активніше анонсуються газетні публікації.
Цікавим спостереженням періоду є те, що газети не орієнтовані на розміщення на своїх сайтах передвиборчої реклами чи просто не знають, як це робити. Очевидно, на місцевому рівні така реклама на сайтах не монетизується.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 7,23 бала (травень – 7,47).
Найвищий бал, як і попереднього разу, здобув сайт «ЖЛ news» – 7,94 бала, але це нижче його травневого показника у 8,75 бала.
Другу позицію займає сайт «Краснопілля Край Слобожанський» – 7,06 бала. У травні його оцінка була найнижчою – 6,5 бала.
Третя оцінка – 7,0 – у «Ямпіль.Info» (у січні 6,56, у травні 7,19 бала).
«Липова Долина News» має 6,81 бала, поступившись травневій оцінці 7,44.
Тобто, бачимо, що підвищення якості публікацій відбулося лише у одного онлайн видання – «Краснопілля Край Слобожанський», решта, хоч і показують порівняно непогану оцінку, свої позиції погіршили.
Щодо окремих стандартів (Див.Графік №3).
«Відсутність мови ворожнечі» оцінено найвищим балом 2.
Доступність публікацій отримала оцінку 1,45 бала, що нижче, ніж у травні (1,64 бала). Як уже зазначалося у розділі друкованих видань, проблема пов’язана з недоліками мови та стилю. Знову можемо говорити про не завжди вдалі заголовки. Так, мальовничий фотофакт на ямпільському сайті https://www.yampil.info/archives/42151.html , що повідомляє про дивне квітування хризантем у місцевому ботанічному саду, викликав здивування заголовком «В ямпільських юннатах цвітуть хризантеми». Див. скрін №10. Хоча слово юннат, що є складним, утворене з двох слів і означає «юний натураліст».
Мало доступним може бути матеріал на сайті, коли є технічні проблеми, скажімо, на одному з сайтів рекламний ролик був розміщений з поганим озвученням: музика лунала досить гучно, а слова промовиці були нечутними. Назви сайту не вказуємо, оскільки невідомо з чиєї вини відбувся такий технічний збій.
Скрін №10.
Відокремлення фактів від коментарів оцінене в 1,2 бала, що нижче, ніж у травні (1,39). Найвищий показник тут у сайту «Краснопілля Край Слобожанський» – 1,38; найнижчий у «Липова Долина. News» – 0,94 бала.
Достовірність публікацій – 1, 22 бала (травень – 1,33). Як і минулого моніторингу, найкраще дотримується цього критерію сайт «ЖЛ news» – 1,63 бала. На другому місці з помітним відривом – 1,13 – сайт «Ямпіль.Іnfo». По 1,06 бала отримали сайти Краснопілля та Липової Долини.
Характеристика «повнота матеріалу» незначно зросла: 1,14 бала (у травні – 1,03).
І завжди низька оцінка за баланс думок у жовтні також дещо зросла і становить 0,17 бала (у травні – 0,08, у січні – 0,13). Практично не дотримано баланс у «Липова Долина. News» – 0,06 бала; трішки краща ситуація у «ЖЛ news» – 0,13 бала; у ямпільського та краснопільського сайтів однаковий показник 0,25. Він найвищий, але означає, що лише восьма частина публікацій містить баланс думок.
Графік №3
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Всього на предмет замовності було досліджено 83 публікації. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності склала 10,6%, тобто відсоток «джинси» більший, ніж у друкованих виданнях. Порівняймо: у травні таких публікацій було 1,9 %, у січні – 6,4%.
Найбільше «джинсових» матеріалів на сайті «Ямпіль.Іnfo» – 21,7%. Парадоксально, але газета, що намагається дотримуватися правил розміщення матеріалів на своїх сторінках, зовсім не надає цьому значення на сайті. Практично тут розташовані ті ж матеріали, що в друкованому виданні, але – без позначок.
Також «джинсу» виявлено на сайті «Краснопілля Край Слобожанський» – 9,1%. На двох інших сайтах таких матеріалів не було.
Неналежно марковані матеріали виявлені лише на одному сайті – «Краснопілля Край Слобожанський» – 3%, що відповідає одній публікації.
Протокольно-офіційних публікацій 4,4% (у травні – 3,9%), і розміщені вони лише на двох сайтах: «Краснопілля Край Слобожанський» – 9,1%; «ЖЛ news» – 5,6%.
Щодо наявності політичної та комерційної замовності, то їх пропорція складає 4 до 1.
Тобто на сайтах, як і у газетах, працівники знаходять свої чи цілком правильні, чи хитромудрі способи позначення матеріалів. Наприклад, такі правомірні, як у «ЖЛ news» та «Голосі часу»( Див. скрін №11, №12):
Скрін №11
Скрін №12
Чи неправомірні, як у «Краснопілля Край Слобожанський» (Див. скрін №13):
Скрін №13
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріали з ознаками пропаганди, проросійські меседжі, фейки не виявлені.
Теми
Найактивніше на сайтах висвітлювався Covid-19 – 27% списку матеріалів. Це, втім, на 3% менше, ніж у травні. Про недоліки подачі теми йшлося на початку звіту. Найактивніше висвітлював тему сайт «ЖЛ news», розмістивши 11 публікацій; на решті сайтів разом – 13 публікацій.
Тема життя місцевих громад зменшилася з травневих 31% до 19%. Активно подана тема на «Ямпіль.Іnfo», де їй віддана майже третина публікацій. Найменше публікацій з теми в «ЖЛ news».
Тема партій/виборів/політиків зайняла 13% контенту. Найбільший відсоток таких матеріалів у «Липова Долина. News» – 25%, найменше – 3% на сайті Краснопілля.
Як і у друкованих виданнях, маємо пожвавлення теми спорту: 13% після 1% у травні.
А тема економіки/податків/тарифів зберегла травневий рівень – 4%. Стільки ж відсотків матеріалів віддано темі криміналу.
По 3% списку матеріалів присвячено темам культури; соціальної сфери та охорони здоров′я; освіти/науки; надзвичайних ситуацій; а також «іншому». Для останнього виду тематики це значне пониження, адже у травні показник «інше» складав 8%.
Тональність
Нейтральна тональність публікацій зменшилася з травневих 83% до 74%; натомість зросла кількість негативного забарвлення – 14% проти попередніх 4%. Позитивна тональність зменшилася незначно – 11% проти травневих 13%.
Найбільше негативної тональності виявлено на «Ямпіль.Іnfo», позитиву найбільше на сайті «Липова Долина. News»; повністю витримана нейтральна тональність на «ЖЛ news».
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій серед досліджених – 57%. Тут бачимо, на жаль, тенденцію до зниження: травень – 65%, січень – 72%. На власні матеріали практично повністю зорієнтовані лебединський і липоводолинський сайти. Найменше власних матеріалів на «Краснопілля Край Слобожанський».
Як і у друкованих виданнях, звертаємо увагу на підписи під публікаціями. Якщо сайти Лебедина та Липової Долини підписують всі свої публікації, на краснопільському сайті авторизація матеріалів поодинока, то на ямпільському підпису немає під жодним матеріалом.
23% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, і це число порівняно з травневим (13%) зросло. Їх найактивніше використовував цього періоду сайт «Краснопілля Край Слобожанський».
Не ідентифікованих публікацій 20% (травень – 22%), і найбільше їх цього разу на «Ямпіль.Іnfo».
Інформація про експертів
Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua
Федорина Алла, заслужений журналіст України, координатор ГО «Сумський прес-клуб». E-mail: afedoryna@ukr.net
Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету. E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua
Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.