Львівські експерти у жовтні 2020 року моніторили чотири друковані видання: “Відродження” (Жовква), “Голос відродження” (Броди), “Голос з-над Бугу” (Сокаль), “Громада” (Миколаїв).
Основною темою газетних публікацій несподівано став …спорт – 12% (для порівняння, у травні домінувала тема коронавірусної пандемії — 20%, а спортивна тема тоді була аж на останньому місці — 1%). На другому місці – життя місцевої громади і соціальна сфера – по 9% (такі ж місця ці теми посіли і у травні). На третьому – освіта і наука – 8% (у травні з таким же показником ця тема була лише п’ятою за ліком). Четверте місце з результатом 7% мають одразу кілька тем: політика і вибори (у травні політика мала лише 1%), культура, економіка і фінанси, АТО.
Дуже мало газети писали безпосередньо про Sars Cov-2 або COVID-19 – 1%.
Відсутні друковані матеріали на теми зовнішньої політики, вимушено переміщених осіб та місцевого самоврядування.
Такий рейтинг тем – з огляду на їхню важливість у житті – насправді не відображає їхню пріоритетність у передвиборний період. Тому що левова частка найактуальніших тем у цей період була подана у матеріалах під рубрикою “Політична реклама”. З тією різницею, що – переважно – без критичного аналізу.
Головні теми кожного з видань у жовтні: “Відродження” – освіта і наука – 15% (у травні 16% тут мала соціальна сфера), “Голос відродження” – по 13,3% здобули теми АТО/ООС, економіки і фінансів, криміналу (у травні домінувала тема COVID-19 – 20%), “Голос з-над Бугу” і “Громада”- спорт – відповідно 19,4% і 20% (у травні COVID-19 – 20% та 30%).
Інші теми склали 19% тематичного наповнення газет (у травні інших тем було 26%). Найбільше матеріалів на інші теми у “Відродженні”- 30,7% (у травні – 35%) та у “Голосі відродження” – 20% (у травні – 17%). Найменше – у “Голосі з-над Бугу” – 11% (у травні найменше їх мала “Громада” – 17,5%).
Нейтральною була тональність 82% газетних матеріалів. Позитивною -18%. Негативної тональності не було зафіксовано.
В он-лайнових виданнях переважала тема криміналу – 15% (у травні домінував COVID-19 -17%). Трохи менше було матеріалів на тему життя місцевої громади (13%). Треті за популярністю теми – економіка і фінанси, історія та краєзнавство – обидві по 11%. Культура – 9%, спорт – 8%. Нічого не згадано на сайтах газет про зовнішню політику, викривання корупції та вимушено переміщених осіб – 0%.
Найбільш популярні теми он-лайнових видань: vzhovkvi – кримінал – 38% (у травні COVID-19 і життя місцевої громади – по 23%); golvid – історія і краєзнавство та життя місцевої громади – по 23,5% (у травні тема історії і краєзнавства на цьому сайті також була найпопулярнішою – 29%); golosznadbugu – економіка і фінанси та життя місцевої громади – по 23,5% (у травні культура та освіта і наука – по 17%), hromadahazeta – економіка та фінанси і культура – по 18,7% (у травні – життя місцевої громади – 29%).
Домінує нейтральна тональність – 96%, позитивна – 4%. Негативної тональності не було.
12,2% матеріалів друкованих видань мають ознаки замовності (лише трохи більше, ніж у травні – 10,8%). Найменше джинси у “Голосі відродження” – 6,7% (у травні це видання також було лідером за цим показником – 2,9%). Найбільше замовних публікацій у “Відродженні” – 23,1% (у травні це видання також було антилідером – 18,8%). “Громада” – 9,7%, “Голос з-над Бугу” – 10,9%.
У трьох газетах – “Відродження”, “Голос з-над Бугу”, “Громада” – опубліковано однаковий матеріал з ознаками замовності“Чат-бот “Не сама” допоможе одиноким мамам і буде корисним для всіх батьків” авторства Катерини Славської, але під різними рубриками: “Актуально”, “Соціальний аспект”, “Суспільство”. У цій публікації лідерка Жіночого руху партії “За майбутнє” Ірина Суслова дає поради матері двох дітей з Ірпеня – передмістя Києва, як одержати соціальну допомогу, якщо погано спрацьовує програма “Держава у смартфоні”. Треба звернутися до пілотного проєкту чат-боту “Не сама”. Незважаючи на те, що в публікації не повідомлено для читачок, в яких сервісах шукати цей чат бот, львівські експерти самостійно пошукали анонсованого його у Вайбері і в Телеграмі.
У Telegram його немає. А у Viber є. Щоправда, у Viber він працює хіба що на партію “За майбутнє”, скеровуючи відвідувача (чку) на…партійний сайт і сторінку партії у Фейсбуці. А ось так звані соціальні інформаційні посилання, по-перше, куці, а по-друге – малоактивні, що не відкриваються належно. Якщо ж ви розчарувалися у цій інформаційні послузі, то вам як компенсацію пропонують …долучитися до лав партії та її команди. Причому повернутися з опції “долучитися” до головного меню чат боту вже неможливо. Така ось передвиборна профанація з соціальним гачком. І джинсою районного масштабу.
Інші партії, які потрапили в матеріали з ознаками політичної замовності:
“Варта”, “Слуга народу”, “Батьківщина” (“Відродження”), “Європейська солідарність”, “Сила і честь” ( “Голос відродження”),
“Європейська солідарність”, “Слуга народу” (“Голос з-над Бугу”), “Слуга народу” ( “Громада”). Миколаївська “Громада” була найчеснішою щодо своїх читачів, опублікувавши п’ять шпальт одного номера під рубрикою “Політична реклама”. Більше, ніж партії, рекламувалися приховано у газетах чинні міські голови, голови райрад, сільські голови.
Офіціоз у газетах – 6,7% (у травні і лютому – відповідно 14,8% і 19,1%). Найбільше офіціозу у “Відродженні” – 11,5%. Найменше – у “Громаді” – 0%.
Неналежно маркована реклама – 6,3% (у травні – 7,45%). Найбільше неналежно маркованої реклами у “Голосі відродження” – 8,3% (у травні у цьому виданні її не було зовсім). Дещо менше – у “Відродженні” – 7,7% (у травні було 12,5%). “Голос з-над Бугу”- 6,3% (у травні — 11,4%). Найменше у “Громаді”- 3,2% (у травні – 5,9%).
У газетах не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій, а також з проросійськими прихованим меседжами і фейками. Немає їх і щодо COVID-19.
Он-лайнові видання Львівщини у жовтні подали більше замовних матеріалів, аніж друковані – 13,2% (у травні лише 5,3%). Найбільше – golvid – 15,8% (у травні був 0%). Vzhovkvi – 13,6%, hromadahazeta — 11,8% (у травні був 0%), golosznadbugu – 11,1%.
Офіціоз – 12,5% (у травні – 7,2%). Найбільше офіціозу має vzhovkvi – 18,2% (у травні був 0%). Найменше – golvid – 5,3%.
Неналежно маркованої реклами не виявлено. Так само не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій, з проросійськими прихованим меседжами і фейками. Не було фейків і про COVID-19.
Середній показник дотримання стандартів у друкованих виданнях становить 7,81 з 12 (у травні був 9,13, а в лютому – 8,17). Найбільший результат у “Громади” і “Голосу з-над Бугу”- по 8,06. Найменший – у “Відродження” – 7,44 (у травні був 7,94).
“Мова ворожнечі” цілковито відсутня – 2 бали (так було завжди). Доступність – 1,8 бала. “Відродження” за цим показником має найвищу оцінку – 2.
Достовірність (посилання на джерела) – 1,75 бала. Жодне видання не одержало 2. Найвище “Голос з-над Бугу” – 1,81. Найменше – “Громада” – 1,69.
Повнота, як і в травні та лютому, на четвертому місці – 1,14. Найбільше її у “Голосі з-над Бугу” – 1,56. Найменше у “Відродженні” – 0,31.
П’яте місце посів стандарт відокремлення фактів від думок – 1,05. Найвище оцінено “Відродження”- 1,25. Найнижче – “Голос з-над Бугу” – 0,94.
Антирекордною стала відсутність балансу думок – 0,08 (у травні – 0,47, а в лютому – 0,48). У “Голосі з-над Бугу” цей стандарт оцінено нулем.
Середній показник дотримання стандартів в електронних варіантах газет – 7,92 (у травні і лютому відповідно 8,91 та 7,86). Найвищий – сайт golvid (“Голос відродження”) – 8,38. Найнижчий – у сайту “Голосу з-над Бугу” (golosznadbugu) – 7,63.
Найвище оцінено відсутність “мови ворожнечі” – 1,97 бала. Далі за рейтингом, аналогічним до травневого: доступність (1,73), достовірність (1,64), повнота (1,47). Середній рівень у відокремлення фактів від думок – 0,95. Баланс думок – 0,36.
Найвищі результати за окремими стандартами такі: відсутність мови ворожнечі – vzhovkvi, hromadahazeta, golvid – усі три по 2 бали; доступність – golvid – 1,88; достовірність – vzhovkvi – 1,81; повнота – golvid – 1,69; відокремлення фактів від думок – vzhovkvi та golvid – по 1; баланс думок – hromadahazeta і golosznadbugu – по 0,19.
У жанровій палітрі друкованих видань збільшилася частка інформаційних матеріалів – 63% (у травні і лютому було відповідно 47% та 55%). На другому місці – привітання і некрологи – 11%. На третьому – оголошення і реклама – 7%. Натомість менше газети публікували пресрелізів – 2% (у травні 12%) та інтерв’ю – 2% (10% у травні). Художні жанри – 2% (у травні їх було 6%). Знову – як і в лютому – з’явилася така ж частка листів у редакцію (2%), яких не було у травні. Позитивна порівняно з травнем поява авторських колонок і аналітичних матеріалів – по 2%. Не було жодного журналістського розслідування.
Найбільше інформаційних матеріалів традиційно у “Громаді” – аж 83,9% (у травні було 58%). Найменше у “Відродженні” – 38,5%.
Власних матеріалів – 48%, запозичених – 44%, неідентифікованих – 8%.
Найбільше власних матеріалів у “Громаді» – 77,4%. Найменше – у “Голосі відродження” – 30%.
Найбільше неідентифікованих у «Громаді» – 9,7%. Найменше у “Відродженні” – 7,7%. Найбільше запозичених матеріалів у “Голосі відродження” – 63,3%. Найменше у “Громаді” -6,25.
Львівські експерти оцінювали сумські видання – “Голос часу”, “Життя Лебединщини”, “Наш край”, “Перемога” та їхні сайти. Не виявлено жодного випадку проросійських меседжів, фейків і маніпуляцій, в тому числі й щодо COVID-19. Показник замовних матеріалів: друкованих видань – 9%, он-лайнових – 13,3%. Неналежно маркованої реклами відповідно 15,8% та 1,2%.
Координатор львівської групи експертів Ольга Шостак.
Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
