У січні було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Телеграф», онлайн: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». Період моніторингу 25–31 січня 2021 року. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 209 публікацій, в інтернет-виданнях 400 матеріалів. Усього – 609 робіт.
Основною проблемою онлайн-ЗМІ Полтавщини є неналежно маркована реклама політичного та комерційного характеру, при цьому видання, як правило, не надають перевагу конкретному політику/партії чи торгівельній марці. Винятком із цієї ситуації є сайт «Коло», який розміщує «джинсу», ніяк не маркуючи її. Для друкованих ЗМІ, окрім неналежно маркованої реклами, проблему становить «офіціоз», що дозволяє робити припущення про залежність газет від місцевої влади. Винятком тут є кременчуцький «Телеграф», що не розміщує джинси та провладного паркету. Щодо стандартів, то газети мають вищі оцінки, ніж сайти, тим не менш, для деяких газет це можна пояснити униканням незручних тем (деякі з них надають перевагу нарисам про земляків, а не гарячим темам). Натомість сайти «Коло», «Полтавщина», а також газета «Телеграф» ретельно слідкують за місцевим політичним життям, в цілому відображуючи широкий спектр думок – політиків, чиновників, громадян та ін.
Друковані видання
Моніторинг стандартів журналістики
Загальний бал регіону – 10,47 (із 12 можливих). У лідерах – видання «Телеграф» (11,19). «Зоря Полтавщини» (10,5), «Лубенщина» (10,19) та «Вечірня Полтава» (10) – трохи відстають.
Високий бал кременчуцької газети «Телеграф» пояснимо тим, що у більшості текстів журналісти розміщують детальні бекграунди, демонструючи, що постійно слідкують за розвитком подій, а також – точки зору різних сторін. Ґрунтовними можна назвати тексти про ситуацію із тарифами (розміщено точки зору мера, віце-мера, депутатів різних фракцій, протестувальників), про спортивну кінну школу. В останньому тексті журналісти намагалися дотримуватися балансу будь-що, незважаючи на відмову коментувати події від деяких чиновників.
Натомість нижчі бали решти видань пов’язані із розміщенням офіціозу та джинси. Наприклад, у газеті «Вечірня Полтава» про прийняття бюджету міста дізнаємося тільки зі слів чиновників, про діяльність правоохоронних органів – тільки зі слів силовиків, у газеті «Зоря Полтавщини» розмістили привітання голів ОДА та облради, видання «Лубенщина» часом займається просуванням міського голови, друкує паркетні матеріали.
Найменші оцінки друковані видання отримали за стандарти балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Неналежно маркована реклама та офіціоз є проблемними моментами для друкованих видань (для газети «Телеграф» – тільки неналежно маркована реклама).
Розміщення офіціозу (показник для друкованих видань – 8,3%) можемо пояснити бажанням зазначених газет обходити гострі теми. Тому видання «Лубенщина», «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава» пишуть про місцеву політику, орієнтуючись на прес-релізи чи ж, акцентуючи на позитивному внеску місцевої влади, відводячи цьому перші три-чотири шпальти, а решту випуску присвячують нарисам про земляків, текстам краєзнавчої чи історичної тематики. Тож складається враження, що про справді важливі, резонансні, конфліктні теми, видання просто бояться говорити. Відповідно, аудиторія видань просто не бачить реальної картини подій.
Зазначене не стосується видання «Телеграф», де було зафіксовано усього один текст із ознаками офіціозу.
Однак, усі газети публікують неналежно марковану рекламу (усього – 12% для друкованих видань) таких повідомлень по регіону). Стурбованість у експертів викликають макети, де читачам пропонують розгадати «шараду» і телефонувати розробникам цих шарад для того, щоб «забрати приз». Хочеться нагадати редакціям про те, що дуже часто за подібними рекламними оголошеннями маскуються шахраї – і контакт із ними для непідготовленого читача може закінчитися втратою грошей.
Подібні «шаради»/ «ребуси» розмістили газети «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава».
Політичну джинсу опублікувала тільки газета «Зоря Полтавщини» – це привітання очільників ОДА та облради.
Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій
Таких матеріалів не було зафіксовано.
Теми
У лідерах життя місцевої громади, тарифи/економіка, кримінал, культура, історія/краєзнавство. Цікаво, що таку гарячу тему, як тарифні протести, висвітлювали не всі. Найбільше уваги цьому приділили «Телеграф» та «Лубенщина». «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава» нічого про це не згадали, хоча на тиждень моніторингу припало перекриття траси протестувальниками, а також поїздка протестувальників до Києва, протести під дачею Зеленського. Це ще раз демонструє бажання деяких регіональних ЗМІ зайвого разу не порушувати гострих питань.
Так само маємо звернути увагу на переважання «позитивних» тем: «культура», «історія/краєзнавство». Наприклад, газета «Зоря Полтавщини» слідкує за творчістю земляків, друкує на шпальтах їхні тексти, видання «Лубенщина» запровадило рубрику «історія успіху», де пише про лубенців, які чимось відзначилися, «Вечірня Полтава» розміщує цікаві нариси на історичну тематику. Звісно, позитивні історії про земляків – важливий напрямок для місцевих видань, що сприяє кращій інтеграції громади. Тим не менш, складається враження, що зазначені видання поступово змінюють свій фокус з аналітики, гострого репортажу про місцеве життя на детальне висвітлення місцевого мистецького процесу / історії краю. І якщо у Полтаві цю лакуну можуть заповнити сайти, то от для районів подібні зміни у контенті газет можуть призвести до виникнення так званих «інформаційних пустель» – за яких місцеві громади не розумітимуть, що саме відбувається у місцевій політиці, що робить влада, як розподіляються бюджетні кошти, як вирішуються конфліктні питання.
Тим не менш, відзначимо ще одну позитивну річ, що виокремлює Полтавські видання – це увага до теми АТО, соціалізації АТО-вців. Усі видання вмістили матеріали на ці теми. Це і нариси про АТОвців, спогади про війну, тексти про загиблих героїв та вшанування їхньої пам’яті.
Мало уваги видання приділили темам викривання корупції, ВПО. Майже не порушували тему COVID-19.
Топ-теми друкованих видань
Жанри
У газетах домінують інформаційні жанри – 34%, немаркована реклама/розважальний контент – 38%, а також художньо-публіцистичні – 9%.
Практично не представлена аналітика у виданнях «Лубенщина» та «Вечірня Полтава». «Зоря Полтавщини» вмістила найбільше аналітики, відзначимо статтю про перехід на українську мову у сфері обслуговування та про ринок праці після COVID-19. Відсутні журналістські розслідування, щоправда, деякі кроки у цьому напрямку робить газета «Телеграф», що відслідковує історію тендерів, звертається до відкритих реєстрів.
Тональність
У газетах переважає нейтральна тональність (74%), менше позитивної – (23%), негативна майже відсутня (3%).
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тут переважають власні матеріали (38%), однак значна частка передруків (34%) та неідентифікованих матеріалів (28%). Як правило, неідентифікованим є розважальний контент (поради/рецепти).
Найбільша кількість запозичених текстів у газеті «Зоря Полтавщини», що активно передруковує та перекладає (якщо матеріали російською) тексти зі столичних видань.
Звісно, кількість власних матеріалів для газет, що виходять одного чи два рази на тиждень – незначна, що може свідчити й про певні кадрові проблеми, нестачу журналістів, що б виїжджали на місце події, аналітиків та оглядачів.
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
«Порівняно із Харківськими виданнями, які наша експертна група вивчала минулого року, Полтавські ЗМІ вирізняються позитивно. Все ж вони друкують не так багато матеріалів із ознаками замовності, просуваючи місцеву владу та політиків. Однак і тут зустрічається офіціоз. Рекомендуємо журналістам не зупинятися на передруці прес-релізів, шукати інші точки зору, залучати експертів, а також маркувати матеріали, розміщені за угодою із місцевою владою», – коментує експерт Микола Польовий.
Сайти
Моніторинг стандартів журналістики
Загальний бал регіону – 10,02 (із 12 можливих). У лідерах – видання «Коло» (10,75) та «Полтавщина» (10,25). Нижчі бали мають «Ехо» (9,75) та «Новини Полтавщини» (9,31).
Відзначимо, що найбільші розбіжності між виданнями спостерігаємо за стандартом балансу думок за максимуму «2» (1,44-1,56 – для «Кола» та «Полтавщини; 1-1,1 – для «Новин Полтавщини» та «Еха»; у сайту «Новини Полтавщини» також значно відстає повнота – 1,19).
«Новини Полтавщини» вміщують в основному передруки прес-релізів та новин інших ЗМІ, при цьому на сайті – найбільша кількість новин за тиждень – більше 600. Видання публікує не тільки новини Полтавщини, але й України та світу. Саме такою інформаційною політикою і пояснюємо низькі бали цього сайту.
Сайт «Ехо» публікує власні новини зрідка, так само спираючись в основному на прес-релізи, зведення правоохоронних органів та ін. Тож і тут оцінки – невисокі.
Натомість «Коло» та «Полтавщина» мають власні джерела інформації серед полтавських політиків, а також – громад регіону. Тут можна відзначити роботу «Кола» під час висвітлення конфлікту між громадами Полтавщини та Полтаваобленерго. Журналісти зв’язувалися із головами громад, отримували коментарі від них, а також зверталися до Полтаваобленерго. Тож у даному випадку були дотримані стандарти повноти та балансу думок. Видання «Полтавщина» детально висвітлювало політичне життя регіону, так само, супроводжуючи публікації ексклюзивними коментарями, журналісти видання здебільшого – присутні на місці подій, ведуть стріми або ж публікують стенограми важливих засідань.
Тим не менш, і у цих виданнях знаходимо офіціоз, джинсу чи неналежно марковані тексти, тому оцінки за деякими показниками – знижуються. Наприклад, «Коло» розміщує офіціоз про поліцейських, які отримали автомобілі та матеріал із ознаками замовності про «Укрнафту», відповідно, страждають стандарти повноти, балансу думок, відокремлення фактів від коментарів. «Полтавщина» публікує неналежно марковані тексти про парфумерний бренд та газовидобувну галузь. Ті ж самі стандарти отримують низькі оцінки.
Стандарти, яких найгірше дотримуються мережеві журналісти: баланс думок, відокремлення фактів від коментарів. Проте тут все ж різна картина у видань «Коло», «Полтавщина» і «Новини Полтавщини», «Ехо».
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами
Для онлайн видань так само, як і для друкованих, найбільш проблемними є офіціоз та неналежно маркована реклама. Також була зафіксована джинса – здебільшого політична.
За кількістю «джинси» в лідерах – «Коло» (7%) та «Новини Полтавщини» (5,5%). Героями матеріалів із ознаками замовності виступали депутатська група «Довіра», колишній нардеп Каплін, АТБ, Приватбанк. Важливо, що політики у цих текстах спекулювали на темі тарифів, «вимагали» зниження тарифів, «дбали» про справедливе ставлення до споживачів газу. Оскільки тарифна тема була провідною в онлайн-виданнях, то у читачів могло скластися хибне враження про те, хто саме вирішує питання тарифів і чому ситуація склалася саме таким чином.
За кількістю неналежно маркованих матеріалів на перших позиціях «Ехо» (20%) та «Полтавщина (17,5%). У випадку першого видання, йдеться, як правило, про просування комерційних компаній, інтернет-магазинів: побутова техніка, тенти, одяг та ін. А от «Полтавщина» поєднує комерційну і політичну замовність. Тут зустрічаються ті ж таки депутатська група «Довіра» та колишній нардеп Каплін (до речі, на сайті є ще його блог – у відповідній рубриці), просто згори такі матеріали маркуються літерою «Р». Звісно, у футері сайту знаходимо розшифровку про те, що так публікуються тексти на правах реклами. Тим не менш, згідно із методологією ІДПО та інших професійних медіаорганізацій подібне маркування вважається порушенням професійних стандартів.
Щодо офіціозу – то тут на першому місці «Новини Полтавщини» (14,5%), решта видань вмістили менше подібних необроблених текстів прес-служб: «Полтавщина» (8%), «Коло» (5,5%) та «Ехо» (5%).
Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій
Таких матеріалів не було зафіксовано.
Теми
Тематичні пріоритети сайтів відрізняються від газет. На першому місці кримінал – 14%, життя місцевої громади – 12%, на другому – економіка/тарифи та інше – 11%.
Найбільш детально життя місцевої громади та питання тарифів, протестів висвітлювали «Коло» та «Полтавщина». Сайти писали про місцеву політику, реформи, шукали інформацію про новопризначених посадовців, конфлікти, перевіряли чутки. На сайті «Коло» при цьому – значна частка текстів на політичну тематику, на сайті «Полтавщина» – про місцеве самоврядування, реформи на місцевому рівні. У виданні «Новини Полтавщини» – статистика коронавірусу. Натомість на сайті «Ехо» на перших позиціях категорія «інше»: з-поміж численних порад видання друкує неналежно марковану рекламу. Хоча експерти відзначають на цьому сайті матеріали на економічну тематику, а також – легку для читання манеру подачі матеріалів.
Типово високою є увага до криміналу – найменше на сайті «Новини Полтавщини» та надзвичайних ситуацій, роботи рятувальників.
На відміну від деяких інших українських регіонів, наприклад, Харківщини та Донеччини, яку експерти ІДПО моніторили минулого року, сайти згадують про АТО/ООС, ЗСУ та ін. Тема війни не замовчується.
Небагато, але все ж видання пишуть про викривання корупції. Сайт «Полтавщина» – найбільше. І тут видання не обмежується лише зведеннями правоохоронних органів, але й відслідковує статки героїв публікацій, хід справи у суді та ін.
Видання не писали про проблеми ВПО, а також мало цікавилися зовнішньою політикою, релігією.
Тональність
У газетах переважає нейтральна тональність (88%), менше позитивної – (9%), негативна майже відсутня (3%).
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тут переважають власні матеріали (53%), запозичених (43%) та не ідентифікованих матеріалів (4%). Тим не менш, на сайтах підписують усі матеріали. І ті, що за усіма ознаками є запозиченими (наприклад, друкуються на основі прес-релізів).
Висновок за результатами моніторингу мережевих медіа
Ситуація на сайтах значно відрізняється від тієї, яку експерти спостерігали на Харківщині минулого року, що, звісно, можна пояснити тим, що об’єктом дослідження виступали електронні версії реформованих ЗМІ. У виданнях знаходимо як позитивні, так і негативні тенденції. Серед позитивних – використання власних джерел інформації, значна частка матеріалів, створених на основі роботи журналістів «у полі», намагання журналістів деяких видань, а особливо «Кола» та «Полтавщини» реалізовувати право на відповідь у текстах, що стосуються резонансних тем. Із негативних – неналежно марковані тексти, джинса та офіціоз, публікація яких призводить до порушення професійних стандартів.
Інформація про експертів
Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), журналіста «Радіо Свобода» Михайла Штекеля.