Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 10-16 травня. Часові рамки цього періоду розширені через нестачу кількості публікацій для дослідження у друкованих виданнях. Відтак, проаналізовано додаткові випуски трьох газет.

Розглянуто такі числа друкованих видань Луганщини: «Кремінщина», громадсько-політична газета – №37-38 від 8 травня, №39-40 від 15 травня; «Луганщина.UA», обласна загальнополітична газета – № 10 від 7 квітня, № 12 від 28 квітня, №13 від 12 травня (збій у числах газети та нерегулярність виходу в цей період редакція пояснила технічними причинами); «Попаснянский вестник», міскрайонна газета – № 18 від  14 травня; «Рубіжанські новини», видання територіальної громади м.Рубіжне – №19 від 7 травня, №20 від 14 травня.

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «06452. Сайт города Северодонецка» https://www.06452.com.ua/ ; «Ирта Fax. Информационный портал» http://irtafax.com.ua ; «Первая полоса. Интернет-газета» https://1polosa.net/news/; «Трибун. Общественно-политический обозреватель»  https://tribun.com.ua/ .

 Загалом досліджено у друкованих виданнях 168, у Інтернет-виданнях – 264 матеріали. Всього – 432 публікації.

Друковані видання

Моніторинговий період насичений темою Дня перемоги. Численні привітання  зайняли не одну шпальту газетної площі. При читанні матеріалів про відзначення дати подекуди відчувається дух радянськості, хоча не завжди в гіршому сенсі цього. 

Практично немає паралелей із сучасними військовими діями в країні. Таке замовчування ніби дає можливість не заглиблюватися в реальну історію Другої світової, не аналізувати політичних і соціальних проблем, що спричинили війну тоді та зараз. Навіть спогади про війну, розміщені у виданнях, мають швидше інформативний, хронологічний характер.

На тлі цієї теми стала більш очевидною й інша проблема: попри роздержавлення ЗМІ деякі газети, схоже, пройшли крізь цей процес, не позбувшись залежності від влади та не перейшовши на сучасний стиль подання матеріалів про її діяльність. Хоча є видання, що шукають новий спосіб висвітлення роботи керівників громад, хай і не сформований до кінця.

Загалом серед тем пріоритетом залишається життя місцевих громад. Основні жанри, у яких подаються матеріали, – інформаційні. Залишає бажати кращого дотримання стандартів, тобто, власне, якість публікацій. У двох газетах досить високий відсоток матеріалів із ознаками замовності – пʹята частина списку проаналізованих публікацій. Не вироблена і політика подання матеріалів із висвітлення діяльності влади.

Як позитивне зазначимо, що у друкованих виданнях відсутні проросійські меседжі та фейки.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 7,64 бала, що незначно вище за оцінку попереднього, січневого, моніторингу (7,31).

Найкращий показник дотримання стандартів у газети «Попаснянский вестник»  – 8,25 бала. Це на бал більше, ніж у січні (третя позиція – 7,25 бала). Друге місце знов у «Луганщини.UA» – 8 балів, що ліпше, ніж січневі 7,63. Матеріали газети «Рубіжанські новини» оцінені на 7,69 бала, відтак видання з першої сходинки (8,06 у січні) перемістилося на третю. «Кремінщина» має оцінку 6,63, що краще, ніж попереднього моніторингу (6,31), але не дозволило виданню піднятися вище четвертої позиції.

Щодо окремих стандартів. Усі газети найкраще дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – тут маємо, як і в січні, найвищий бал 1,98.

1,94 замість 2 балів отримала лише «Луганщина.UA» через публікацію «Рубіжне: місто, в якому мер став, як граблі» (№ 10, стор.1,6). Вже назва несе виклик. А загалом, зауважує експертка Алла Ярова, «публікація стилістично випадає із загального контенту. Мова її почасти переходить у мову ненависті, що не є припустимим». Так, один зі співрозмовників автора дає таку характеристику голові Рубіжного: «Хортiв – не мер, Хортiв – це дiагноз. Там, де вiн, – там безлад, бардак i розруха». Врешті, якщо цей співрозмовник готовий нести відповідальність у судовому порядку за такі оцінювальні судження, то навряд чи варто виданню повторювати ці слова і навіть виносити у підзаголовок: «Хортів – це діагноз». Навіть за повної правоти своєї позиції автор публікації мав би послуговуватися фактами, а не «характеристиками».

Матеріал «Луганщини.UA» за 7 квітня, де експерти виявили ознаки мови ворожнечі. 

Другий бал у травні має критерій доступності  (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,8. Минулого моніторингу цей бал був на останній позиції (1,19), тобто у травні газети приділили мові текстів більше уваги. Краща оцінка тут у «Попаснянского вестника» – 1,94 та «Рубіжанських новин» – 1,81. 

Третій за рівнем бал у критерію «відокремлення фактів від думок і коментарів» – 1,48. Найвищий показник – по 1,63 – у  «Луганщини.UA» та «Попаснянского вестника».

На 1,16 бала оцінено повноту публікацій (у січні – також четверта позиція – 1,2 бала). І якщо «Попаснянский вестник» дотримується критерію на 1,25 бала, то «Кремінщина» –на 1,06. 

Тривожна ситуація з критерієм достовірності публікацій (наявність посилань на джерела інформації). Попередні моніторинги ІДПО показували вищий рівень цього показника. Завжди найгірше виглядали повнота та баланс. Але вже друга цьогорічна моніторингова хвиля показує низький рівень посилань на джерела інформації, що не найкращим чином характеризує якість публікацій. Якщо в січні достовірність була оцінена на 1,38, то у травні цей показник – 1,08 бала: рівень достовірності помітно знизився. Найактивніше (1,5 бала) посилається на джерела «Луганщина.UA», яка у січні мала щодо цього критерію найгірший показник 1,06. Найменше вказує джерела «Кремінщина» –  0,56 бала, тобто достовірність притаманна лише чверті публікацій видання. 

Критерій балансу думок традиційно дуже низький: 0,14. У «Рубіжанських новинах» і «Попаснянском вестнике» його показник 0,19. У «Кремінщині» – 0,06 бала. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 130 публікацій.

Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування у луганських друкованих ЗМІ помітно збільшилася: з 6,9% у січні до 13,4% контенту в травні. Відразу помітно, як використовувався День Перемоги для нагадування про себе депутатів і всіляких очільників. Найбільше публікацій такої категорії у «Кремінщині» –  20,5% (січень – 11,1%). Майже такий показник і у «Рубіжанських новин» – 19,8% (січень – 7,3%). «Луганщина.UA», яка у січні мала найвищий показник 12,5%, зараз на третій позиції з 10% замовних матеріалів.  У «Попаснянском вестнике» таких публікацій 2,4%. 

«Кремінщина» в цих номерах ніби продемонструвала зразки публікацій партійно-радянської доби. Обʹєктом нестримного пошанування в газеті став Кремінський міський голова Володимир Струк. Яким би успішним, прогресивним і улюбленим не був цей посадовець, але те, що його персона затіняє собою всі події та свята, є недобрим сигналом для оцінки публікацій газети. До прикладу, підрахувала експертка Алла Федорина, у №37-38 за 8 травня на першій сторінці імʹя та прізвище, імʹя та по батькові, посада цієї персони зустрічаються 7 разів; на другій сторінці – 12 разів. У наступному номері за 15 травня на першій та другій сторінках пана Струка згадують по 9 разів. Причому ракурси тут різноманітні: привітання від міського голови; виставка голубів – «під патронатом Кремінського міського голови Володимира Струка»; «стратегію єднання і тактику турботи про кожного жителя обрав голова громади Володимир Струк»; «Великодню паску – в кожен дім» – з такою ініціативою виступив Володимир Струк»; «Велике спасибі за пасхальні вітання Володимиру Струку і його команді»; «після мітингу жителі підходили до Володимира Струка і дякували за гідну підготовку скверів до річниці Перемоги»; «Зі сцени лунали фронтові й військові пісні, виконувалися танці. Не втримався і вийшов на сцену, підспівуючи артистам і маршируючи, міський голова Володимир Струк. Це було зворушливо і приємно»…

Невеличка замітка у газеті за 8 травня «Чемпіонат з міні-футболу у Червонопопівці» має лише 3 абзаци – 22 рядка. Один семирядковий абзац присвячений виключно голові:

«На урочисте відкриття заходу завітав Кремінський міський голова Володимир Струк. Він привітав учасників зі святом спорту та прийдешнім Великоднем. Володимиру Олексійовичу, як почесному гостю, надали право першого удару по м’ячу в чемпіонаті». 

Шість рядків – три речення – говорять про власне хід і результати чемпіонату, та й то одне з цих трьох речень про те, що переможців нагородив голова громади.

А ось 15 травня депутати вітають голову з його днем народження і висловлюють переконаність, що «з таким турботливим керівником, далекоглядним управлінцем, мудрим лідером все вдасться!» Мимоволі виникає думка, каже експертка: чому б не купити квіти та «без помпезності» не привітати голову особисто?

На цій сторінці «Кремінщини» міський голова згадується 12 разів.

Замовні матеріали переважно мають політичний зміст – їх у оглянутих виданнях загалом 17; комерційна «джинса» знайдена у шести публікаціях.

У рази зросла кількість неналежно маркованих матеріалів: їх  11% проти січневих 3,8%. Тут і немарковані рекламні блоки та блоки оголошень, і документи органів влади чи інших структур, які не містять суспільно значущої інформації, але їх «треба» розмістити. 

Найбільше НМ-публікацій – 30% – у «Луганщині.UA». Але тут ситуація не зовсім стандартна. До цього розряду матеріалів експерти змушені були віднести й ті, що зроблені за угодою про висвітлення діяльності органів влади, але без позначки щодо цього. Хоча сигнал про договірний характер таких матеріалів читач має отримувати.

Зауважуючи це «Луганщині.UA», водночас маємо сказати, що зіткнулися з доволі рідкісною ситуацією, коли матеріали подібного характеру зроблені на доброму професійному рівні. Зазвичай публікації, однозначно створені за угодою про висвітлення (не марковані чи й марковані) мають характер пресрелізів. Тут бачимо приклад фахової роботи журналістів. Це відзначила експертка Алла Ярова: «Топовий респондент «Луганщини.UA» – голова ЛОДА Сергій Гайдай. Два з трьох чисел газети (№12, стор.1,4,5; №13, стор.2) подають інтерв’ю з очільником області. Ніби забагато, але змістовно. Крім того, видання пропонує розмови з головами Щастинської та Сватівської РДА, керівником головного управління Нацполіції в Луганській області, головами місцевих громад. Їх супроводжують форматні фото тих, із ким ведуть бесіду, або об’єктів, про які йдеться в розмові, що сприяє гарній презентації текстів читачам. Це створює враження особистої зустрічі з менеджментом області, району, громади, комунального підприємства. І напевне є важливим для області, частина якої тимчасово окупована, а населення перебуває під пресом ворожої пропаганди. 

Слід відзначити роботу журналістів  Евеліни Богданової, Бориса Павленка, Євгена Комарова, Ганни Симонової, які намагаються всебічно висвітлити тему, порушують проблемні питання. Відтак інтерв’ю не виглядають «пласкими», винятково «іміджевими».

Проте не можна не звернути уваги на те, що життя області, новостворених громад висвітлюється тільки чи переважно з погляду діяльності посадовців. Дуже відчутний брак голосу тих, хто живе в громадах, користується різноманітними послугами, інфраструктурою, яку розвивають управлінці. Про те, що на Луганщині є ще хтось, крім менеджменту, можна дізнатися з поодиноких публікацій».

Тобто бачимо добротний професійний підхід до створення матеріалів із висвітлення роботи влади, але – перше – вони не марковані відповідно; друге – немає балансу у висвітленні роботи органів влади та життя людей, на яких ця влада, власне, працює. 

Можливо, такі публікації «Луганщини.UA» варто було б віднести до офіційно-протокольних? Але ж суттєва відмінність саме в тому, що вони не є «протокольними» –це «живі» матеріали, над якими працювали автори.

Матеріалів же офіційно-протокольного характеру, як і раніше, багато: 19% (у січні – 20,1%). Тобто видання дають ніби й важливу інформацію, але при цьому не опрацьовують повідомлення, а копіюють пресрелізи чи рішення. 

«Рубіжанські новини» (за 14 травня) демонструють таку форму подачі офіційних матеріалів: назва управління чи служби та слово «інформує» – як рубрика до матеріалу.

Найбільше таких публікацій у «Рубіжанських новинах» – 30,2% (січень – 22,9%); «Луганщині.UA» – 26,3% (січень – 32,8%). У «Попаснянском вестнике» 13,4% таких публікацій (у січні –  9,6%). У «Кремінщині» – 6,8% (січень – 21,1%). 

Здавалося б, парадокс: «Кремінщина», яку ми вище критикували за надмірне згадування посадовців, має найменший відсоток матеріалів офіційно-протокольного характеру. Але ж матеріали цієї газети написані не пресрелізовою мовою – мовою автора, ніби невимушеною, неофіційною. Соціальної значущості згадки про посадовця не мають, – такі собі вільно написані «паркетні» повідомлення. Тому публікації і віднесені саме до політичної «джинси», а не «офіціозу».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків у травні не виявлені. 

Теми

Домінуючою темою луганських газет є життя місцевої громади – 23% публікацій. Понад 47% цього масиву – в публікаціях «Луганщини.UA», найменше тема розглянута у «Рубіжанських новинах» – 10,5%.

З великим відривом ідуть теми культури та політики/виборів – по 5%. Перша найбільше представлена у «Рубіжанських новинах»; друга тема – в «Луганщині.UA».

По 4% списку матеріалів присвячено темам криміналу/діяльності правоохоронців, історії/краєзнавства, освіти, соціальної сфери. 

Решта тем мають по 1-2% публікацій (в т.ч. тема COVID-19 – 2%). Зовсім не зачеплені у розглянутих восьми номерах чотирьох газет теми військових дій/ООС і релігії. 

Як заведено у сучасних ЗМІ, велику частку займають публікації з розділу «інше» (другорядні теми, реклама, короткі оголошення, постери тощо) –  43%. Це значне зростання, порівняно з січневими 29%. Найбільше практикує такі матеріали «Попастнянский вестник» – 33% списку публікацій. Практично на такому ж рівні «Кремінщина» –  31,5%. «Рубіжанські новини» – 22%. «Луганщина.UA» – 14%. 

Жанри 

Найпотужніше використані інформаційні жанри – 30% публікацій (січень – 39%). Найактивніше вони представлені у «Попаснянском вестнике», найменше – у «Рубіжанських новинах».

Другими за кількістю, як і попереднього моніторингу, є пресрелізові матеріали –  12% (січень – 15%). Цього разу основний масив їх зосереджений у «Рубіжанських новинах» – 70% від публікацій такого формату в усіх газетах.

6% списку матеріалів виконані у жанрі інтервʹю, і 90% тут – у «Луганщини.UA».

Традиційно активно використані матеріали категорії «Інше». Таких «позажанрових» публікацій у травні понад 40%, що значно більше, ніж у січні (29%). Серед них, як і у січні, переважають оголошення/реклама – 9%; привітання/некрологи та поради – по 8%.

Як і попереднього моніторингу, зовсім не використані авторська (редакторська) колонка, рецензія та журналістське розслідування.

Тональність

Вона переважно нейтральна – 79%. Негативну мають 2% публікацій, позитивну – 19%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 34%, що менше, ніж у січні (40%). Найбільше таких розмістила, як і у січні, «Луганщина.UA» – близько 50% загальногазетного контенту. Найменше власних матеріалів у «Рубіжанських новинах».

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 46% матеріалів. Їм віддають перевагу «Кремінщина» та «Рубіжанські новини».

Неідентифікованих 20% матеріалів. Значно переважають вони у «Попастнянском вестнике».

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Луганщини у травні майже вдвічі на загал збільшили кількість немаркованих матеріалів із ознаками замовності; у кілька разів – число неналежно маркованих матеріалів. 

Дещо краща оцінка за дотримання стандартів. Цілком можливо, що вона була б вищою, аби видання давали більше власних, а не запозичених матеріалів. 

Маємо приклади того, як газети шукають варіанти подачі та позначення офіційного контенту, хоча поки визначеності у цьому питання немає.

Онлайнові видання

Онлайн видання чимало місця віддають темі коронавірусу та карантину, але, як і раніше, це в основному статистичні дані без заглиблення в проблему. Серед пріоритетних тем – кримінал і життя місцевих громад. Багато запозиченого контенту не завжди з розряду соціально значущих повідомлень. Традиційне недотримання стандартів у онлайнових виданнях ніби має традиційно виправдовуватися оперативністю подачі матеріалу. Проте після ознайомлення з львівськими сайтами, які сумська експертна група досліджувала в ході перехресного моніторингу, порівнявши, мусимо зробити висновок, що якість матеріалів на сайтах здатна бути кращою. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,09. Це краще, ніж попереднього моніторингу (7,44), але нижче максимально можливої оцінки 12 балів.

Найвищий бал 8,63 здобув сайт «Первая полоса», який у січні був на останньому місці з балом 6,63. Другий, як і напередодні, «Ирта Fax» – 8,31 бала (січень – 7,5). Третя оцінка – 8,19 – знову у «Трибун» (січень –  7,31). І найкращий минулого разу  (8,31) сайт «06452»  отримав найнижчу оцінку 7,25.

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» оцінено найвищим балом 2. 

Як і у друкованих виданнях, на друге  місце вийшов критерій доступності – 1,8 бала, що, порівняно до січневих 1,38, виглядає добре. Тут близькі до максимальної оцінки «06456» і «Ирта Fax» – 1,94 бала у кожного сайту. Отриманню високої оцінки подекуди заважає елементарна невичитаність матеріалів, мовні та стилістичні помилки, як, наприклад, у інформації «Поражает даже желудок: В Минздраве рассказали об опасности индийского штамма коронавируса» на сайті «Первая полоса» за 11 травня https://1polosa.net/news/porazhaet-dazhe-zheludok-v-minzdrave-rasskazali-ob-opasnosti-indiyskogo-shtamma-koronavirusa/ : «Министр здравоохранения Максим Степанов рассказал рассказал об угрозе индийского штамма коронавируса, который  поражает не только по легким и печени, но и кишечно-желудочному тракту». 

На третій позиції – відокремлення фактів від коментарів – 1,59. Тут найкращі показники у «Трибун» та «Первой полосы» – по 1,75 бала; найслабші – 1,19 у «06456».

Достовірність публікацій – 1,33 бала. Найкраще цього критерію, як і у січні, дотримується сайт «Ирта Fax» – 1,56. На другому місці щодо посилань на джерела «Трибун» – 1,5. Найменше називає свої джерела «06456» – 0,88 бала: тобто більше, ніж у половині матеріалів цього сайту читачам надають не підтверджену інформацію.

Ледь підвищила свій показник «повнота»: її оцінено на 1,19 бала. 

Як і раніше, дуже низька оцінка за баланс думок: 0,19. Нуль показав «Трибун». Близький до цього «Ирта Fax» – 0,06 бала. Найвища оцінка – 0,56 – у сайту «Первая полоса».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

На предмет замовності досліджено 261 публікацію. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності дещо зросла: 5,9%  проти січневих 3,9.

Найбільше «джинсових» текстів, як і попереднього моніторингу, на сайті «06452» – 12,2% (січень – 7,7%). Друга позиція, як і в січні, з майже таким самим показником у сайту «Первая полоса» – 12,1%. Тут ми бачимо зростання «джинсового» контенту чи не вдвічі (з 6,8%). Помітно краща ситуація на «Ирта Fax» – 3,5% (січень – 3,3%) та «Трибун» – 3,3% (січень – 2%).

На сайтах «06452» та «Трибун» переважає комерційна замовність. На «Первой полосе», як і попереднього моніторингу, фіксуємо лише матеріали з ознаками політичної замовності; таких на цьому сайті найбільше.

Протокольно-офіційних публікацій стало менше: 4,4% (січень – 8,3%). Вони присутні лише на двох сайтах: «Трибун» – 6,1% та  «Ирта Fax» – 6%.

Неналежно марковані матеріали не виявлені.

Маємо зауважити, що розміщення реклами з порушенням Закону «Про рекламу» закладене в редакційній політиці сайтів, принаймні три з чотирьох досліджуваних декларують це у своїх правилах. Так, «06452»  повідомляє: «Материалы с плашками “Новости компаний”, “Промо”, “Партнерский материал”, “Политические новости”, “Пресс-релиз” и “Партнерский спецпроект”, “Официально” публикуются на правах рекламы». «Первая полоса» та «Трибун» заявляють, що на правах реклами розміщують матеріали з поміткою «Р». Тобто або засновники/керівники видань не знайомі з законом, або ж свідомо йдуть на його порушення.

 Допускается цитирование материалов без получения предварительного согласия 06452.com.ua при условии размещения в тексте обязательной ссылки на 06452.com.ua – Сайт города Северодонецка. Для интернет-изданий обязательно размещение прямой, открытой для поисковых систем гиперссылки на цитируемые статьи не ниже второго абзаца в тексте или в качестве источника. Нарушение исключительных прав преследуется по закону.

Материалы с плашками “Новости компаний”, “Промо”, “Партнерский материал”, “Политические новости”, “Пресс-релиз” и “Партнерский спецпроект”, “Официально” публикуются на правах рекламы.

Политика конфиденциальностиПравила сайтаПравила классифайдРедакционная политика

© 2013-2020, Интернет-газета «Первая полоса». Все права защищены. Использование любых материалов, размещенных на ресурсе, разрешается при условии прямой открытой для поисковых систем гиперссылки на адрес материала на сайте 1polosa.net. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала. Подробнее – в Условиях использования материалов. Информация, отмеченная знаком “Р”, публикуется на правах рекламы.

© “Трибун”, 2011-2021. Все права защищены. Использование материалов и фотографий, являющихся собственностью «Трибун», возможно только при условии прямой ссылки на сайт. Для интернет-изданий обязательным является размещение прямой, открытой для поисковых систем, ссылки не ниже второго абзаца на корректную новость или статью на веб-сайт tribun.com.ua. Редакция не отвечает за содержание блогов. За содержание данного раздела ответственность несут авторы. Материалы с пометкой (Р) публикуются на правах рекламы.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Фейки на сайтах не виявлені.

Матеріал із ознакою проросійського меседжу «Захоплено церкву Московського патріархату» http://irtafax.com.ua/news/2021/05/2021-05-10-9.html  виявлено на сайті «Ирта Fax». Власне, матеріал запозичено без будь-якої спроби перевірити фактаж у додаткових джерелах, зрозуміти, наскільки, можливо, інспірованою була ситуація.

«Церкву, як основний міф країни-агресора в інформаційній боротьбі, використали для проросійського прихованого меседжу, – переконаний експерт Володимир Садівничий. –  Усе за кремлівською методичкою: захоплено церкву Московського патріархату в Рівненській області. Зробили це, зрозуміло ж, представники ПЦУ за підтримки районних депутатів і співробітників муніципальних правоохоронних органів. Матеріал запозичено з сайту УПЦ. Повідомлення доповнює відео від СПЖ – спілки православних журналістів. Закадрові коментарі є просто класикою пропаганди: ось громада «загарбників» – малочисельна; «їхня» охорона – ми нікого не знаємо, всі в масках; а це громада наша – багаточисельна. І епічний фінал публікації: «вони освятили свої паски, а перед цим покликали священника з ПЦУ на територію храму. Для цього зачинили ланцюгом ворота і повісили жовто-блакитний прапор на хрест» (курсив по тексту мій – В. С.). Не можу не сказати кілька слів про Державний Прапор України: чинною Конституцією (прийнята 28 червня 1996 року) він визначається як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (Стаття 20, Розділ І). Тобто прапор України синьо-жовтий, що знає кожен школяр. Тоді що ж повісили на хрест у церкві села Заболоття Рівненської області? І чому на сайті такої неточності не зауважили?»

Виявив експерт на «Ирта Fax» і публікацію з ознакою пропаганди «Жителям ОРДЛО з російськими паспортами дозволять брати участь у виборах до Держдуми» http://irtafax.com.ua/news/2021/05/2021-05-11-7.html . «Інформація – про те, як донеччани братимуть участь у виборах до Держдуми Росії, – пояснює Володимир Садівничий. –  Розповіли детально, з посиланнями на ТАСС, із розлогими цитатами секретаря генради «Єдиної Росії» А. Турчака, із указівкою на дії Путіна щодо паспортизації ОРДЛО, із датою проведення виборів. При цьому чомусь за коментарями до українських офіційних осіб не звернулися, жодної оцінки діям країни-агресора не дали».

Ознаки критерію «Присутність відвертих пропагандистських тверджень та закликів, що становлять загрозу національній безпеці та суверенітету України» знайдено і на сайті «Первая полоса». Відеосюжет «В Лисичанске прошло масштабное празднование 76 годовщины Дня Победы» https://1polosa.net/videos/v-lisichanske-proshlo-masshtabnoe-prazdnovanie-76-godovshchiny-dnya-pobedy/   запозичений сайтом із ТРК «Акцент». Із ним, судячи з публікацій, онлайн видання співпрацює постійно, – говорить експертка Алла Федорина. «Але якщо, наприклад «Поздравление Юрия Бойко с Днем Победы» https://1polosa.net/videos/pozdravlenieyuriya-boyko-s-dnem-pobedy/ ми віднесли до політичної «джинси», то в сюжеті про святкування забагато пафосу, ностальгії за радянщиною, політична замовність перевершує себе, а думка про «краще колись» проходить через увесь матеріал. Так, ми бачимо прапори мітингу, серед яких губляться одинокі державні.

Кадр із сюжету «В Лисичанске прошло масштабное празднование 76 годовщины Дня Победы».

Тут і кавалькада автівок – такий собі автопробіг памʹяті, відео проїзду якого населеними пунктами телебачення чомусь озвучено піснею «Вставай, страна огромная».

Тут і виступи з засудженням «фашизму, який піднімає голову в Україні» та заклики карати «сучасних патріотів, яким усе дозволено». 

Тут і люди, які дають інтерв’ю, згадуючи «старі добрі часи», стверджуючи, що «мы хотим вернуть все, что было», та засуджуючи тих, хто зараз «переписує історію». Причому при перегляді зрозуміло, що запитання про переписування історії поставлене їм журналістом, – чуємо не спонтанний вияв думки, а конкретні відповіді на запропоновану тему.

Тут і народний депутат Сергій Дунаєв, який виступає, звісно ж, російською мовою, натякає на згубний вплив на нашу країну ззовні, а ще кладе квіти до всіх пам’ятників, які об’їздить автоколона. От саме його раз за разом фіксує камера – інші присутні є переважно «фоном».

Кадр із сюжету «В Лисичанске прошло масштабное празднование 76 годовщины Дня Победы»: з квітами народний депутат від ОПЗЖ Сергій Дунаєв.

Напевне, такий сюжет із задоволенням використали б російські канали, які так люблять повідомляти про всілякі невдоволення та страхи в Україні», – підсумовує експертка.

Теми

Найактивніше на сайтах подавалася тема криміналу/діяльності правоохоронних органів – 19% (у січні 13%). Найбільше вона представлена на сайті «Ирта Fax» – майже 47% загального списку публікацій на цю тему всіх сайтів. 

Covid-19 та життя місцевих громад охопили по 13% списку публікацій (у січні відповідно 17% і 8%). Активно висвітлює тему пандемії, зокрема вакцинації, «Ирта Fax», найслабше вона представлена на «06452». Як уже зазначалося, проблематика презентована сухими статистично-офіційними публікаціями. Хоча є спроба різноманітити подання. Так, експертка Алла Ярова відзначає кількісно неактивний у темі сайт «06452». Тут у публікації від 11 травня «Опрос северодончан продемонстрировал недоверие к вакцине от коронавируса» https://www.06452.com.ua/news/3099429/opros-severodoncan-prodemonstriroval-nedoverie-k-vakcine-ot-koronavirusa оприлюднено результати соціологічного опитування, проведеного на сайті. Усього в опитуванні взяло участь 333 респондентів, із них тільки 12% виявили бажання вакцинуватися, решта 88% висловила недовіру цьому процесу. Редакція, реагуючи на такі показники, подала розлогий матеріал про різні вакцини, якими можна щепитися в Україні, охарактеризувала стан справ із вакцинацією в Луганській області. 

На цьому ж сайті є несподіваний ракурс у висвітленні теми ковіду  – «Путешествуй ответственно: какое наказание ждет северодончан за подделку ПЦР-тестов» від 14 травня https://www.06452.com.ua/news/3103072/putesestvuj-otvetstvenno-kakoe-nakazanie-zdet-severodoncan-za-poddelku-pcr-testov .

Тему життя місцевих громад найкраще вів сайт «06452», досить активно –  «Трибун», слабко – «Ирта Fax» і практично ніяк «Перша полоса», де розміщено лише одну публікацію.

Далі за популярністю теми, що набрали по 8% публікацій: внутрішньо переміщених осіб (тут однозначно лідирує «Трибун», якому належать майже всі публікації з теми; зовсім на представлена вона на «Первой полосе»);  економіки/фінансів (найбільше – 11 матеріалів у «Трибуну», 0 – на сайті «06452»); зовнішньої політики (тема подана лише на двох сайтах – «Ирта Fax» і «Трибун»); політики/виборів/політичних діячів України (з 22 матеріалів за темою 8 – у «Трибуна», 6 –  у «Первой полосы», 5 – у «Ирта Fax» та 3 – у «06452»). 

Хронікально-статистично, виключно пресрелізово представлена тема військових дій/ ООС – 5%. Присутня вона лише на двох сайтах: «Ирта Fax» і «Трибун».

Експертка Алла Ярова зробила окреме зауваження щодо матеріалів сайту «Трибун»: «Видання привертає до себе увагу тим, що приділяє багато уваги розвінчуванню міфів про «щасливе» життя на окупованих територіях та «радянський рай».  

Решта тем мають 1-3% у списку. Зовсім не представлена в моніторинговому тижні тема місцевого самоврядування/реформ на місцевому рівні.

І свій немалий відсоток – у даному випадку 11 – забирає «інше».

Тональність

Нейтральна тональність у 81% публікацій. Позитивна – у 11%. Негативне забарвлення несуть 8% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій серед досліджених – 57%. 38% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Не ідентифікованих публікацій 5%.

Тут пропорції в середньому зберігаються, як зберігається і невиправдана тенденція або зовсім не підписувати матеріали («Ирта Fax», «Первая полоса») або ж підписувати прізвищем автора чи редактора виразно пресрелізові повідомлення («06452», «Трибун»). До речі, останню тенденцію побачили і на львівських сайтах: присутні матеріали, в яких не помітні ні найменші зусилля до журналістського опрацювання, але вони підписані прізвищами авторів.

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua

Федорина Алла, заслужений журналіст України, координатор ГО «Сумський прес-клуб».
E-mail: afedoryna@ukr.net 

Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету.
E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua