У рамках січневого моніторингу чернівецькі експерти оцінили у 4-х газетах та на 4-х сайтах Хмельниччини 505 матеріалів. До аналізу залучено 44 публікації газети «День за днем» (м. Шепетівка), 34 – «Подільські вісті» (м.Хмельницький), 34 –«Подолянин» (м.Кам’янець-Подільський), 33 –«Проскурів» (м.Хмельницький). Оціненона сайтах «Вечірній Кам’янець» –100, «Всі новини Хмельницького» – 98, «Є» – 82, «Поділля News» – 80 матеріалів.

У хмельницьких ЗМІ значної кількості матеріалів з ознаками замовності не зафіксовано – 4,1%. Однак деякі видання надмірно залежні від протокольно-офіційних матеріалів, наприклад – «День за днем» (20,5%). Варто збільшити журналістський, авторський контент. Як ньюзмейкери частіше виступають представники органів влади, чиновники різних рівнів – слід більше залучати думку незалежних експертів. Майже втрачено опитування аудиторії. Газети та сайти переповнені кримінальною хронікою, відтак багато негативу, та ще й заголовки посилюють тривожність. Про COVID інформують  зведеннями/офіційними повідомленнями/статистикою, не бачимо ані лікарів, ані пацієнтів. Видання у січні посилили увагу до тем ООС та міжнародного життя, що зумовлено загрозою військової агресії з боку Росії. Відчутно не вистачає аналітики, в газетах домінують інформаційні жанри, однак не зустрінеш репортажу. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо «страждають» збалансованість та повнота висвітлення проблеми.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Професійні стандарти. У газетах на стандарти проаналізовано 64 матеріали, обрані генератором випадкових чисел. За 12-ти бальною шкалою оцінювання: 9,56 – «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), 9,38 – «Проскурів» (Хмельницький), 9,0 – «День за днем» (Шепетівка) ,8,56 – «Подільські вісті» (Хмельницький). Середній бал якості друкованих ЗМІ Хмельниччини –9,13. 

Найкраще виглядає дотримання стандарту доступності викладу – 1,84.Проте частина публікацій (переважно неопрацьовані журналістами матеріали прес-служб) зберігають офіційно-діловий стиль, не завжди зрозумілу аудиторії лексику, ускладнені стилістичні конструкції, які читачам важко сприймати.  Радимо не передруковувати прес-релізи органів влади чи матеріали установ, а опрацьовувати їх, робити читабельними. 

Індекс посилань на джерела становить 1,3 (з двох можливих). Переважно журналісти вказують їх, однак частіше проблеми коментують представники органів влади та держустанов, чиновники різних рівнів. Редакції мало залучають думку громадян. Практично втрачено практику опитування аудиторії. Думка експертів як джерел достовірної інформації – дуже велика рідкість.

Баланс думок/точок зору – 0,78 (він дещо покращився в порівнянні з попередніми моніторингами, але як і раніше залишається слабким місцем ЗМІ). Інформація часто неповна (1,3), бо не всюди окреслюється тло проблеми, її контекст, деталі, думка людей, що не дозволяє читачам скласти повноцінне уявлення про ситуацію чи проблему, зрозуміти шляхи їх вирішення, не завжди чітко відокремлені факти та коментарі (1,7).

Матеріали з ознаками замовності. У газетах відібрано для аналізу 109 публікацій. Зафіксовано 4,1 % матеріалів з ознаками замовності. Найбільше таких матеріалів опублікували газети «Подільські вісті» – 8,8 % та «Подолянин» – 5,9 %. «Подолянин» не вперше «оригінально» маскує «джинсу» під хвалебні привітання з днем народження місцевих топ-чиновників та депутатів («Хто і коли народився», «Вітання В.В.Мельниченку»).

Офіційна інформація становить 9,0%. Найбільше у газеті «День за днем» (20%) – значну кількість показує кожен моніторинг. Це звіти, повідомлення органів влади та державних установ, які часто подано з підписом «За матеріалами (назва органу владу)», «Пресслужба…». Звісно, на усіх подіях журналісти не можуть побувати, відтак доречніше, на думку експертів, пославшись на джерело інформації, редакційно опрацьовувати такі матеріали. Кореспондентська мережа, однак, не втрачена, про що свідчать підписи авторів під кожним матеріалом у газеті «Подільські вісті», зокрема у рубриці «Ліси Хмельниччини».

Видання не завжди належно маркують рекламні матеріали відповідно до Закону України «Про рекламу», Ст. 9. Середній відсоток нене лажного маркування (НМ) становить 2,8, найбільше – у газеті «Подолянин» (5,9%). «По-своєму» подає рекламу «Подолянин»: з підпису зрозуміло, що контент рекламний, але водночас законом передбачене маркування відсутнє:

Проросійські меседжі, маніпуляції та фейки у Хмельницьких газетах відсутні. 

Аналіз тем, жанри, тональність, походження. У газетах проаналізовано 145 матеріалів. Жанрово переважають інформаційні – 43%. 12% контенту складають прес-релізи та протокольні матеріали офіційних установ. Мало представлені:  аналітичні статті та огляди – 6%,  життєві історії, історичні екскурси, листи в редакцію, інтерв’ю – по 3%, авторська/редакторська колонка – 1% (традиційно її готують «Подільські вісті»), кореспонденція, рецензія – 1%. На жаль, у місцевій пресі немає журналістських розслідувань. Інших, «позажанрових» матеріалів – 28%: гороскопи, погода, поради, вітання, оголошення, курс валют, кросворди…

Загалом у друкованих виданнях 68% власних матеріалів, запозичених19%, не ідентифікованих13%, зазвичай це поради, рецепти тощо. Фактично авторський контент у «Подільських вістях», у газеті «День за днем» половина – запозичень.

За тональністю найбільше нейтральних повідомлень – 56%, позитивно забарвлених 28%. Щодо негативно забарвлених (17%) – це переважно повідомлення про кримінальні випадки, ДТП, надзвичайні ситуації. Додав негативу й COVID.

На жаль, найпопулярнішими у друкованих ЗМІ є кримінальна хроніка та надзвичайні ситуації – у сумі 13% контенту. Соціальній сфері та охороні здоров’я присвячено 10% контенту, життю місцевої громади та спорту – 8%, економіці/тарифам/податкам – 6%, краєзнавству – 6%, культурі – 4%. Про пандемію лише 3% матеріалів – переважає статистична інформація про кількість нових випадків COVІD та число вакцинованих. 3% контенту присвячено подіям в ООС та загрозам з боку Росії («Воєнне вторгнення: політичний блеф чи реальна загроза?» – газета «Проскурів»). Інші теми (політика, корупція, міжнародне життя, місцеве самоврядування, освіта, релігія) представлені мало. Давно немає матеріалів про ВПО. Третина контенту – поради, рецепти, привітання, гороскопи…

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

У хмельницьких друкованих ЗМІ переважають інформаційні жанри: факти, замітки, звіти органів влади. З тем – домінує інформація розважального характеру, соціальна та про життя місцевої громади, забагато негативу зі світу криміналу. Проблемою залишається дотримання стандартів: журналісти не переймаються балансом думок та повнотою інформації. Читачам пропонують обмежену кількість точок зору. Варто подавати ширший контекст подій та залучати експертів. Матеріалів із ознаками замовності загалом 4,1% та 2,8% неналежно маркованої реклами. Редакціям радимо опрацьовувати офіційну інформацію, урізноманітнювати контент жанрово та тематично.

САЙТИ

Професійні стандарти. На стандарти проаналізовано 64 матеріали (обрані генератором випадкових чисел) на сайтах «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є», «Поділля News».

За 12-ти бальною шкалою оцінювання на стандарти: 10,0 – «Є», 9,94 –«Всі новини Хмельницького», 9,69 – «Поділля News» та9,5 – «Вечірній Кам’янець». Середній бал якості онлайн-ЗМІ – 9,78. 

Найгірше з забезпеченням балансу думок/точок зору: з 2-х можливих балів – 0,77 («Вечірній Кам’янець» аж 0,56!). Відтак подання інформації неповне (1,52). Не завжди є посилання на джерела або вони не конкретні (1,69). Факти зазвичай від коментарів відокремлені – 1,84. Сайти, як і газети, рідко звертаються до думки громадян та залучають експертів. Виклад матеріалів переважно доступний (1,97), мови ворожнечі в проаналізованих на стандарти статтях не зафіксовано. 

Повідомлення різних комунальних служб подано у вигляді оголошень, але ж без відповідного маркування. Погодьтеся, такий текст під заголовком «Які вулиці знеструмлять 25 січня (Адреси)» (приклад з сайту «Всім», але знаходимо і на інших) не назвеш редакційним, відтак позначаємо як неналежно маркований рекламний матеріал:

«У вівторок, 25 січня, в частині міста будуть проводити планові ремонтні роботи. Цього дня знеструмлять будинки на трьох вулицях і двох провулках. Про це попереджають на сайті АТ “Хмельницькобленерго”.

З 10:00 до 16:00 світла не буде за адресами:

• вулиця Вернадського (45, 46, 48, 89, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 116, 117, 119, 122, 124, 62/1, 64/1, 64/2)  і т.д. (всі адреси)

Дорожники повідомлять про ожеледицю чи «переконують, що ускладнень руху нема» (Служба автодоріг), Хмельницькводоканал – про відключення води, Обленерго – про знеструмлення тощо. Звісно, без коментарів, запитань журналістів, уточнень. Відтак інформацію кваліфікуємо як запозичену з ознаками замовності (про стандарти й не йдеться), привернення уваги до послуг очевидне. Можна образитися, мовляв, це важлива для людей інформація. Так, але тоді вона мала би бути подана або як журналістський текст, або позначена як оголошення.

На замовність проаналізовано 332 матеріали, ознаки виявлено у 6,7%, найбільше на сайті «Всі новини Хмельницького» – 11,2%. Матеріал «Мер Мукачева Андрій Балога приєднався до «Команди Разумкова» («Вечірній Кам’янець») опублікований як на хмельницьких, так і на львівських сайтах щодо нової політсили. «Чорним» піаром відзначився «Вечірній Кам’янець», який не вперше в опозиції до чинного міського голови: «Михайло Посітко, останні дні при владі?» – фігуранту слова не надали, подано лише коментар опозиції. Іміджеву підтримку надавали чинній владі та депутатам: «Гамалій розпочав боротьбу з торговцями нелегального пального на Хмельниччині», «Арахамія: «Ми робимо все, щоб курс не перетнув «психологічну межу» – 30 гривень за $1»,«Розкрадання з запасників музею Кам’янця-Подільського буде тривати ще невизначений термін» («Вечірній Кам’янець»). Підтримували також комерційні структури: «У 2021 році «Хмельницькгаз Збут» успішно вийшов на ринок електроенергії»,«Хмельницькгаз Збут»: злісних боржників попередили про ризик залишитися без газу» («Є», «Поділля-News»та ін.), «У Хмельницькому всім, хто перегріє зварку, подарують нову» («Всім») тощо. Сайт «Всім» активно вдається до спонсорства: 

Партнер рубрики ,  , однак логіка застосування непрозора.

Немаркованої або неналежно маркованої реклами, оголошень 3,1%. Офіційних матеріалів 3,9%: сайти зазвичай матеріали, які надходять від органів влади чи пресслужб, опрацьовують, підписують журналістами, водночас є прямі підписи «За інформацією поліції Хмельницької області», «За інформацією пресслужби в/ч 3053 Нацгвардії України»,«За інформацією ДПС у Хмельницькій області» тощо (приміром, на сайті «Поділля News» 7,5% таких повідомлень).

Зафіксовано два проросійських меседжі: на сайтах «Всі новини Хмельницького» та «Вечірній Кам’янець»: приміром, стаття «Хмельницький блогер заявив, що не любить українські традиції та мову» («Всім») подає симпатичне фейс-фото та детально викладає провокаційні заяви, При цьому коментар-баланс відсутній, бо не вважаємо ж таким  підсумок редакції, цитуємо дослівно:

Ми звернулися до даного блогера і запропонували йому більш детально розповісти про причини свого ставлення до мови й традицій. Запропонували більш детально розповісти про те, які саме він вважає дикими та смішними. Поки відповіді не отримали. Слідкуйте за оновленнями на vsim.ua.» (зазначимо, що пізніше на сайті розмістили статтю з вибаченнями та коментарями-засудженнями).

У матеріалі «У Лаврова заявили, що Росія вважає неприйнятною навіть думку про війну з Україною» («Вечірній Кам’янець») подана позиція російської влади як основного ньюзмейкера, цитується ТАСС, а позиція української сторони лише доповнює контекст, в той час коли вона мала б бути першочерговою, як і у першому прикладі.

Аналіз тем, тональність, походження. На сайтах переважає власний контент (67%), запозичений складає 31%, не ідентифікованих матеріалів тільки 2%. Практично власний журналістський контент подають сайти «Є» та «Всім». Важче наповнювати новинами місцеві сайти, де подій не так багато. Наприклад, на сайті «Вечірній Кам’янець» запозичені тексти переважають над власними – 40 власних та 58 запозичених (видання потрохи перетворюється на дайджест).

Нейтральних публікацій на сайтах – 53%, позитивна тональність у 11% матеріалів та у 36% негативна (переважно за рахунок новин зі світу криміналу та надзвичайних подій, напруженої ситуації з можливою російською агресією, ковідом). Найбільше негативу на сайті «Вечірній Кам’янець» (44%), де стрічка новин перенасичена кримінальними подіями не лише регіону, але й усієї України, та на сайті «Є» (39%). Позитивних матеріалів 11%. Часто тональність публікацій, а відтак тривожні настрої читачів програмують заголовки, ось такі, приміром:   «Ковід в Україні: від ускладнень померли ще 67 хворих», «Померли 10 хворих від ускладнень коронавірусу: свіжі дані по Хмельниччині», «Хмельниччина серед лідерів за кількістю нових  випадків Ковід-19», «Плюс 32 тисячі хворих з Ковід на добу: де найбільше», «Пів тисячі жителів Хмельниччини захворіли на Ковід: яка ситуація в лікарнях?» («Всім»). Хоча би від останньої статті очікуєш аналітики, натомість це статистика від ОДА як джерела інформації.

Найпопулярнішими новинами на сайтах, як і в газетах, є кримінальні (22%). Разом з 5% надзвичайних ситуацій це дає 27% негативно маркованого контенту – кожна четверта новина тривожна і викликає напруження. Його додають складна ситуація з поширенням коронавірусу, політична та воєнна напруженість, хвиля «замінувань» приміщень. 

Різко зросла кількість публікацій про COVID – загалом 13%, що можна пояснити спалахом хвороби. Щоденні підсумкові дані захворювань – переважно офіційні повідомлення органів влади та МОЗ, дані про завантаженість лікарень, про темпи вакцинації, отримання бустерної дози, новий штам Омікрон, перехід регіонів в оранжеву та червону зону, правила карантину, перехід на дистанційну форму навчання, перенесення вистав, випробування нових вакцин. 

Сайти активно висвітлювали життя місцевої громади (10%). Теми економіки (комунальних тарифів та змін в оподаткуванні, зростаючої інфляції в державі та девальвації гривні, проблем з обіцяним підняттям заплат лікарям) склали 7%. Але аналітики та охоплення ракурсів проблеми бракує. 

Інші теми висвітлювалися рідше: 5% – життя місцевої громади, по 4% культура, історія, краєзнавство, політика, соціальна сфера. Зросла увага до міжнародних новин в контексті можливої агресії з боку Росії – 5%. Особливо ретельно цю тему відстежував сайт «Вечірній Кам’янець» – 17 публікацій: «У Японії заявили, що відповідь на агресію Кремля проти України буде «рішучою»: в РФ відреагували», «Прем’єр Баварії заявив, що Росія «не ворог Європи». В Україні відповіли йому, що прибутки не можуть бути важливіші за мир», «Велика Британія вслід за США відкликала частину співробітників посольства з Києва. Німеччина та Австрія поки не планують евакуацію дипломатів», «Тримаємо козир у рукаві»: у Харкові пройшли наради, присвячені загрозі вторгнення РФ», «Влада Румунії готується приймати українських біженців у разі російського вторгнення» та ін. Відповідно збільшилася кількість матеріалів про ООС та про події на передовій (5%). 

8% контенту склали поради, розважальний контент тощо.

Висновок за результатами моніторингу сайтів 

Краще дотримання стандартів серед хмельницьких інтернет-видань демонструє обласний сайт «Є». Зі стандартів найчастіше порушується баланс думок. Сайти зловживають негативно забарвленим контентом: новинами про побутовий кримінал та надзвичайні ситуації, які не мають значного суспільного значення. У звітний період зросла увага до тем ООС та міжнародних новин, що пов’язано з можливою російською агресією проти України.

Моніторинг здійснювали чернівецькі експертки ІДПО Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри. 

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

Контакти:
координаторка проєкту
Любов Василик

095 147 32 47 vasylyk@ukr.net