Звіт моніторингу за січень 2022 року – Львівська область

Львівська група експертів відібрала для моніторингу впродовж 24-30 січня 2022 року чотири друковані видання – газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) (сукупно 222 публікації), а також чотири незмінні мережеві видання – сайти «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал» (загальною кількістю 400 матеріалів).

Під час січневого моніторингу друковані видання характеризувалися особливою увагою до тем захисту України від зовнішньої агресії. І це – не дивно, зважаючи на доволі напружену безпекову ситуацію, пов’язану з маневрами російського війська поблизу українських кордонів. Важливість цієї тематики відчувалася в чималій кількості матеріалів, які виносилися на першу шпальту, позначалися  доволі голосними заголовками та подекуди характеризувалися чималим обсягом.

Ще однією ключовою темою цього разу було подолання наслідків поширення коронавірусу: статистичні дані щодо нових заражень, динаміка та локації проведення щеплень, карантинні обмеження та інші варіації на тему COVID-19 точно не залишалися поза увагою редакцій цього січня. 

Щодо контенту онлайн-медій, то експерти зауважили сталу присутність прес-релізів, а також повідомлень з офіційних сторінок як вагомих постачальників новинних приводів. Попри суспільну значущість переважної більшості новин та їх ймовірну цікавість для читацької аудиторії, не завжди вони подавалися з належною обробкою журналістами видання. На відміну від матеріалів у друкованій пресі, інтернет-медіа зазвичай обмежувалися прикінцевими нагадуваннями передісторії новини, або додавали посилання на споріднену тематику, лише зрідка поєднуючи в новинах повідомлення з різних джерел, аби матеріал був схожий на щось більше за передрук. 

Позбутися офіціозу на своїх сторінках традиційно не вдалося більшості видань. Не вся реклама, присутня на папері і в мережі, була позначена належним чином. Але офіціоз не переважив увагу редакцій до звично цікавих для громадян тем – соціальні, культурні, економічні, спортивні та інші питання активно висвітлювалися виданнями. Хоча, передвоєнна тематика явно превалювала у новинних стрічках та не давала цілковито забути читачам про ту загрозу, що нависла над Україною у ці дні.

Друковані видання

Якщо порівнювати висновки експертів з даними, що ми їх отримали впродовж моніторингових тижнів 2021 року, то слід знову визнати, що такі газети, як «Експрес» і «Високий Замок» помітно відрізняються за своїм контентом від «Львівської пошти» і «Новин Прибужжя». Зокрема, це відчувається у пропорції офіціозу на сторінках видань, чесного називання реклами рекламою.

Невелика редакція «Новин Прибужжя» далі вимушена виживати в явно непростих умовах рідного Червонограда і краю, активно даючи на своїх шпальтах простір для дописів за авторства посадовців місцевих рад, установ та органів на зразок прокуратури.  

«Львівська пошта» стало тримає пальму першості за кількістю сторінок, на яких цілковито друкуються офіційні повідомлення, розпорядження та звіти, а також оголошення і заяви. Тут іноді трапляється комічна ситуація, коли цілу шпальту, ймовірно, надто швидко віддали під офіціоз, що навіть не встигли змінити шаблон назви сторінки зі «спортивна пошта» на «офіційна пошта».

Що ж стосується політичної джинси, то її відсоток на сторінках друкованих ЗМІ Львівщини є доволі мізерним. За методологією ІДПО, авторські колонки джинсою не вважаються. Але вибір авторами саме тих, а не інших цитат, які «поливають» когось з політиків і, таким чином, вивищують їх опонентів, слід, на думку львівських експертів, добряче аналізувати. На критику може заслуговувати й обігрування прізвища попереднього президента України. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у друкованих виданнях – 11,34 бала з 12-ти можливих, що є дещо вищим показником, якщо порівнювати з вереснем 2021 року. За цими параметрами якісним контентом можуть передусім похвалитися газети «Високий замок» – 11,63 та «Львівська пошта» – 11,44, а «Експрес» цього разу набрав 11,38 бала. Найнижчим є показник у газеті «Новини Прибужжя» – 10,94, що водночас вище за рівень вересня минулого року. 

У львівських друкованих виданнях майже не присутні ознаки мови ворожнечі – йдеться лише про 1,98 бала з 2 можливих. Сукупна доступність друкованих публікацій сягає 1,97 бала. Рівень достовірності (посилання на джерела) становить 1,95 бала з 2, а рівень відокремлення фактів від думок становить 1,97 бала. Повнота висвітлення інформації цього разу була дещо вищою за показники попереднього моніторингу – 1,78 бала, як і рівень балансу думок/неупередженості – 1,69 бала з 2 можливих. 

Найбільше про баланс цього разу потурбувалися в редакції «Високого замку» з показником в 1,81 бала. «Експрес» за цим параметром на показник 1,69 бала. Найменше балансу думок у публікаціях «Новин Прибужжя» й «Львівської пошти» – 1,63, що водночас є вищим показником за попередній моніторинговий період.  

Відокремлення фактів від думок на одному рівні простежується одразу у двох пар видань – «Львівська пошта» та «Експрес» мають по 1,94 бала. «Новини Прибужжя» здобули за цим показником 2 бала, як і «Високий Замок». 

За повнотою висвітлення теми на одному рівні переважають «Експрес» (1,94 бала) і «Високий Замок» (1,94 бала), а тим часом в «Львівської пошти» 1,75 бала і в «Новин Прибужжя» – 1,50 бала. 

За стандартом доступності три видання мають максимум балів і лише  «Новини Прибужжя» здобули 1,88 бала з 2 можливих. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

У газетах зафіксовано 3,6% матеріалів з ознаками замовності, що істотно менше показника вересня 2021 року. «Експрес» зовсім не публікував матеріалів з категорії так званої «джинси». У «Високому Замку» ми зауважили три матеріали (5,5%) з ознаками замовності. У «Львівської пошти» і «Новинах Прибужжя» цей показник перебуває на рівні 5,6%. 

Середній показник неналежно маркованої реклами у всіх виданнях – 4,1%, що дещо більше за показники вересня. Усі рекламні матеріали належно маркує газета «Експрес». У «Високому Замку» і  «Львівської пошти» експерти виявили по два таких матеріали, що дає нам показник 3,6% та 3,7% відповідно, а от в «Новин Прибужжя» неналежного маркування аж 5 матеріалів з 32 оцінених, що переростає в показник 13,9% матеріалів.

«Експрес» і «Високий замок» уникали офіціозу. Проте “Високий замок” опублікував (як і торік у вересні в моніторинговий період) один матеріал з такими ознаками і тому має показник 1,8%. «Львівська пошта» і «Новини Прибужжя» мають тут вищі показники розміщених офіційних текстів: 18,5% і 16,7% відповідно. Сукупний середній показник у січні вийшов 7,7%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських газетах не зафіксовано проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів. 

Теми

Серед найпопулярніших тем, які висвітлювали друковані видання впродовж моніторингового періоду у січні, перші місця посідають теми соціальної сфери, охорони здоров’я, пенсій та проблем малозабезпечених  (13%), а також життя місцевої громади й соціальної сфери на місцевому рівні (10%). Культурі присвячені 9% матеріалів. Спорту і криміналу по 8% матеріалів, а економіці і коронавірусу – по 5% друкованих текстів. «Експрес» можна вважати переможцем за кількістю історій про соціальну сферу і, традиційно, про кримінал.

Питання зовнішньої піднімалися у 5% текстів у всіх газетах: нею, закономірно, зовсім не переймалися «Новини Прибужжя». Проблеми внутрішньої  політики розглядалися у 4% матеріалів на сторінках видань. Не приділяли уваги цій темі тільки «Новини Прибужжя».

Теми ООС та добровольців фактично представлені лише у 2% матеріалів. Але тут слід враховувати, що воєнна тематика проходила червоною лінією в інших текстах – особливо в матеріалах про міжнародну і внутрішню політику, соціальну та економічну сфери. До ще менше охоплених тем належать матеріали про історію і краєзнавство (2%), освіту та науку (1%), а решта тем не сягнули й цього рівня присутності на шпальтах друкованих видань Львівщини. Тим часом, до категорії “інше” належить 25% матеріалів, що становить 55 публікацій.

Жанри

Інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період січня експерти нарахували 49%, а це 109 матеріалів. Жанр інтерв’ю набрав 14% загалом, а аналітика стало становить 5 % від сукупного контенту.

Натомість прес-релізи й офіціоз забрали 7% матеріалів – здебільшого зусиллями «Львівської пошти» та «Новин Прибужжя» (7 і 9 матеріалів відповідно). Прикладом є «Експрес» і «Високий замок», які не друкують інформації з прес-релізів, протокольних матеріалів і офіційних звітів державних установ без належної обробки. 

11% – це оголошення та реклама у газетах і цей показник істотно знизився порівняно з вереснем.  Найбільше такого контенту у «Львівській пошті» (11) та «Новинах Прибужжя» (7). 

За винятком «Новин Прибужжя» всі газети друкують розважальний контент (5%), а от поради (1%) цього разу були присутні лише в «Експресі». Тільки «Львівська пошта» опублікувала цього разу чотири рецензії (2%), а в скарбничку художніх жанрів (1%) по одному матеріалу вкинули «Експрес» і «Високий Замок». 

Дві авторські колонки опублікував «Високий Замок».

Журналістських розслідувань та аналітичної кореспонденції експерти не виявили в жодному з чисел газет.  

Тональність

84% друкованого контенту має нейтральну тональність, 8% – позитивну, а 8% – негативну. Тут експерти найбільше покладалися на аналіз заголовків та їх ймовірного емоційного впливу на аудиторію. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 61%, запозичений – 10%, неідентифікований – 28%. 

Газети «Високий Замок» та «Експрес» стало є лідерами за власними статтями, оскільки тут більшість матеріалів виглядають як авторські. У «Новинах Прибужжя» лише 15 матеріалів власного авторства і 18 запозичених, а 3 не мають автора. У «Львівській пошті» запозичених матеріалів 5, 38 не ідентифіковані, а власних лише 11. 

Онлайнові видання

Проблема глибшої інтерпретації повідомлень інформаційних агенцій, прес-служб, дописів на офіційних сайтах та профілях у соціальних медіа залишається однією з ключових для інтернет-ресурсів Львівщини. 

Як зауважив Орест Семотюк, експерти мали б значно менше підстав для закидів на адресу редакцій, якби їх журналісти докладали більше власних зусиль, а не лише переказували побачений, прочитаний і запозичений собі у стрічку контент.

Іншою проблемою, яка залишається актуальною, зокрема для сайту «Гал-інфо», є питання авторства. Інші сайти, які досліджувалися, намагаються підписувати тексти іменем відповідального працівника редакції чи кореспондента. Щоправда, іноді на кожному з сайтів замість підпису можна помітити такі узагальнення, як «Редакція» чи «ІА Вголос».

Протокольно-офіційної інформації цього разу майже не помітно у стрічках сайтів «Вголос» і «Захід.нет»  А комерційної і політичної замовної інформації в онлайнових виданнях вдвічі менше, аніж на шпальтах друкованих видань. Хоча, саме тут експерти виявили один дуже показовий матеріал https://vgolos.ua/news/lvivskiy-bukovel-trasi-girskolizhnogo-kurortu-emily-resort-zapracyuvali-u-testovomu-rezhimi_1414232.html в якому поєдналися і політична і комерційна зацікавленість його героїв. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики онлайн виданнями – 11,58 з 12 можливих, що не надто відрізняється від показників 2021 року. Найвищий рівень виявився у «Захід.нет» та «Гал-інфо» – 11,7. Найнижчий у «Львівського порталу» – 11,38, а на сайті «Вголос» –1,44 бала з 2 можливих.

У січні експерти виявили в проаналізованих матеріалах ознаки мови ворожнечі: «Захід.нет» – «чисте» видання за цим показником, в «Гал-інфо» й «Львівського порталу» – 1,94 бала з 2 можливих, «Вголос» має 1,81 бала. Таким чином, середній бал становить 1,92. 

Відокремлення фактів від думок у поданому контенті загалом на Львівщині перебуває  на висоті – 1,97 бала з 2 можливих.

Посилання на джерела в новинах онлайну виявилися ще ретельніші – 1,98 бала.

Балансу думок та неупередженості журналісти львівських сайтів здебільшого дотримуються – середній показник тут 1,95 бала. 

Повнота та доступність викладу матеріалів позначені на одному рівні – 1,88 бала.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Львівські експерти відзначили 1% замовних матеріалів на сайті «Захід.нет». Їх зовсім не пропонує своїм читачам «Галінфо». «Львівський портал» і «Вголос» мають по 3%. 

Отже, сукупно у всіх чотирьох виданнях 1,8% «джинси», що менше більшості показників 2021 року.

На сайті “Вголос” експерти натрапили на цікавий приклад, в якому переплелися комерційна замовність і політичний фаворитизм. За підписом редакції аудиторії запропонували історію про відкриття під Львовом гірськолижних трас з нижчою ціновою політикою за відомий карпатський курорт. Журналісти ще й додали світлину депутата від однієї політичної партії, якого, мовляв, випадково зустріли. Партія, знову ж таки суто випадково, вважається близькою як до власників курорту, так і до керівництва згаданого медіа.

У випадку протокольно-офіційної інформації середній показник на сайтах становить 2,3%. «Вголос» і «Захід.нет» не розміщували офіціозу. Журналісти «Галінфо» розмістили 7% таких текстів,  «Львівський портал» – 2%. 

Експерти відзначили 1,8% неналежно маркованої реклами серед майже 400 матеріалів: у «Гал-інфо» та на сайті «Захід.нет» по 1 матеріалу. «Львівський портал» має тут показник 2 матеріали і 2%, а на сайті «Вголос» – 3 і 3%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських он-лайн виданнях не зафіксовано фейкових новин та маніпуляцій, відвертих пропагандистських тверджень і закликів. Проте, в одному випадку експерти дійшли висновку, що тут йдеться про проросійські меседжі – тому показник складає 0,3%. У фокусі критичної уваги опинилося повідомлення, в якому автор ретранслював заяву з Москви, що оприлюднювала намір очільника РФ спростити соціальні виплати мешканцям окупованих українських територій на Донеччині та Луганщині.

Проблемним тут видався вже сам заголовок, де вжито слово «хоче» в розумінні наміру чи декларації Кремля. Далі у тексті присутнє гіперпосилання на сайт Кремля. Водночас в першому абзаці є згадка про наявну реакцію на цей новинний привід з МЗС (але не уточнено, що саме України). Хоча ця позиція Києва вже розкривається у третьому абзаці. 

Таким чином, експерти припустили, що, попри наявність двох позицій в матеріалі, сила заголовку, в якому слово «хоче» не можна перевірити як факт, і послідовність викладу елементів матеріалу може виглядати саме як проросійський меседж.

В умовах гібридної агресії, журналістам важливо виносити на перше місце офіційну реакцію й українську інтерпретацію новинного приводу. Часом задля цього не потрібно поспішати з публікацією новин, що походять з Росії, або можуть бути поширені в інтересах фактичного супротивника. Краще почекати на реакцію України і тоді вже висвітлити факти – задля балансу, повноти і зрозумілості подій з чинного порядку денного.

На жаль, не лише регіональні, а й деякі національні новинні сайти подекуди наражаються на критичні зауваження, розповідаючи про те, «що хоче, про що думає, чого прагне, у що вірить» ворог, його сателіти, лояльні експерти й інші актори. Тому редакції і журналісти мають бути особливо обережні, аби не бути ретрансляторами блефу, дезінформації та фейків – без ретельного вивчення не лише контенту, а й ймовірних намірів джерел інформації.

На думку координатора львівської експертної групи Юрія Залізняка, “на національному рівні в Україні є сенс запровадити вимогу до засобів масової комунікації, які працюють на українському інформаційному ринку, на початку кожної новини, що походить від керівництва РФ, тамтешніх медій, джерел та інших акторів, подавати попередження для читачів, глядачів та слухачів. У ньому може міститися нагадування про гібридну агресію РФ проти України і цивілізованого світу, яка може включати введення в оману мешканців України через транслювання новин українськими медіа”, – вважає експерт. 

До певної міри ця ініціатива може виглядати як симетрична відповідь на російські вимоги щодо ідентифікації медій-іноземних агентів, які змушені кожне своє повідомлення починати з відповідного зізнання – відповідно до вимог нового, очевидно тоталітарного законодавства РФ. Але національні безпекові інтереси та особиста інформаційна безпека кожного представника аудиторії тут може слугувати вищою цінністю за додаткові зусилля медій у роботі з інформацією, в її перевірці перед публікацією в онлайні, де нині надто швидко може поширюватися патогенний контент. 

Теми

Кримінальні новини і зовнішня політика перебувають в топі тем он-лайн видань Львова за висновками січневого моніторингу – на них припадає 19% і 17% відповідно від загального контенту. Далі йде тематика, пов’язана з COVID-19 і надзвичайними ситуаціями – по 13%. П’ята за популярністю тема – це життя місцевої громади (7%), а от про ООС і військові теми писали у 6% матеріалів (тут не слід забувати, що воєнна тематика була присутня і в новинах зовнішньополітичного спрямування). 

По 4% матеріалів припадали на теми культури, внутрішньої політики і соціальної сфери. 

Спортивні новини були в центрі уваги 3% матеріалів.

Тематика освіти і науки, а також історії і краєзнавства перебуває на одному рівні– по 2% матеріалів припадає на кожну з них.

Теми економіки, релігії і корупції розкривалися у 1% текстів. 

Майже не цікавилися медіа проблемами переселенців, а місцеве самоврядування і децентралізація опинилися цілком поза фокусом уваги медій у моніторинговий тиждень.

Тональність

Матеріалів нейтральної тональності є 91%, негативної – 8%, а позитивно – 2%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

«Львівський портал», якщо порівнювати з вереснем 2021 року, знову найбільше з усіх чотирьох ресурсів найбільше поважає читачів: 100 матеріалів зі 100 тут позначені як власні – з відповідним вказанням авторів. 

Неідентифікованого контенту не зафіксовано також на сайтах «Вголос» і «Захід.нет». З «Гал-інфо» ситуація інша: 22 власних текстів, 77  – запозичених і 1 неідентифікований. Виглядає дивним, коли редакція не намагається вказати джерело новини бодай за гіперпосиланням.

Дані про перехресний моніторинг

У звітному періоді львівські експерти моніторили видання Луганська та регіону: газети «Кремінщина», «Луганщина UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», он-лайн видання «Восточный вариант», Сайт «ИртаFax», Сайт «Перша полоса», Сайт «Трибун». 

За кількістю матеріалів з ознаками замовності газети Луганщини перебувають на дещо гіршому рівні порівняно з львівськими – 4,5% проти 3,6%. 

За офіціозом різниця ще більша на користь Заходу України – 20,8% проти 7,7%. Водночас за неналежно маркованими публікаціями теж трохи краща ситуація на Заході країни – 4,1 % на Львівщині проти 5,1% на Луганщині. 

У випадку сайтів це порівняння на користь луганських: 0% неналежно маркованої реклами проти 1,8% на Львівщині. 

За «джинсою» сайти Луганщини мають гірші показники, якщо порівнювати зі Львовом – останній має середній показник 1,8%, а колеги зі Сходу досягли рівня 4,1%.

Кількість офіціозу в онлайні не істотно різниться: 2,3% на Львівщині і 3,1% – на Луганщині. 

Кілька матеріалів з ознаками фейків, пропаганди та маніпуляцій і проросійських наративів експерти з обох регіонів таки зауважили суто в онлайні. Тому, на Луганщині проросійські меседжі сягнули рівня 0,9%, а фейки щодо covid-19 – 0,6%. На Львівщині лише один матеріал запідозрили в проросійськості наративу, що описано вище у звіті. 

Що стосується фейків на тему коронавірусу і проросійськості повідомлень в онлайні, експерти обох регіонів були одностайні. Не можна не реагувати на ретрансляцію пресою в Україні кремлівських повідомлень без критичних інтерпретацій, а голосні заголовки про дієвість вакцин представниками певних політичних сил може вказувати на шкідливі маніпуляції.

Юрій Залізняк
координатор львівської групи експертів ІДПО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.