Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у січні були: категорія «інше» – 31,2% (реклама, оголошення, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 14,4%. Для інтернет-видань на першому місці був кримінал (16,2%) та життя місцевої громади (14,4%).

За часів загострення на україно-російському кордоні деякі видання взагалі майже не згадували про цю тему. Це стосувалося зокрема газет Донеччини та Луганщини. Хоча на деяких ресурсах (особливо в мережевих ЗМІ) значно зросла увага до російської агресії та міжнародних новин. 

Щодо жанрів – у газетах переважали інформаційні повідомлення, розважальний контент та пресрелізи. Критично бракувало журналістських розслідувань. Також низка регіональних видань взагалі не вмістили аналітики.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який у січні 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1613 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2749 – в онлайн.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче. 

ГАЗЕТИ

У друкованих ЗМІ на першому місці традиційно «інше». Майже третина контенту – 31,2% – не стосується суспільно вагомих подій чи тенденцій.

Найбільше матеріалів розважального характеру, порад та оголошень вмістили медіа Одещини – 46%. Таким контентом відзначилися газети «Курьер недели» (24 публікації) та «Одесская жизнь» (35 публікацій). При цьому у першому випадку це були оголошення і реклама, а в другому – цитати, гороскопи та рецепти. Більше 30% публікацій на цю ж тему у виданнях Хмельниччини, Чернігівщини, Луганщини. 

Так, експерти, що аналізували ЗМІ Луганщини, зазначили, що така картина є цілком звичною для газет регіону. Найбільше таких публікацій було розміщено у газеті «Попаснянский вестник»:  42 з 60.

На Полтавщині найбільше контенту розважально-привітального характеру було у «Зорі Полтавщини» та «Вечірній Полтаві». Так, читачам останнього видання пропонували публікації про те, що в Сахарі випав сніг, про рекордний снігопад та пінгвінів біля станції «Академік Вернадський». Тим часом гострих тем із життя власного регіону газети майже не порушували. 

Темі «життя місцевої громади» було присвячено 14,4% матеріалів. Проте тільки подекуди ця тема висвітлювалася якісно: з детальним бекграундом, перевіркою інформації, залученням широкого кола джерел. У регіонах щодо висвітлення місцевого життя експерти відзначили газету «Телеграф» (Полтавщина), а також видання Дніпропетровщини, що слідкували за темами місцевої інфраструктури, цікавилися думками пересічних городян, реагували на їхні запити.

На третьому місці у регіональних ЗМІ кримінал – 7,7%. Найбільше (кожен десятий текст) у виданнях Хмельниччини та Донеччини. Як правило, публікації кримінального характеру у регіонах запозичувалися зі зведень правоохоронних структур і рідко оброблялися журналістами.

Популярною була і соціальна сфера/медицина – 7,3%. Але все ж не усюди це означало саме глибоке висвітлення. Так, значна частка публікацій, присвячених соціальній сфері та охороні здоров’я, на Полтавщині пояснювалась великою кількістю передруків на різні довколамедичні та псевдомедичні теми. Наприклад, в одній публікації газета «Лубенщина» пропонувала лікувати рак (!) часником. У матеріалі без підпису йдеться: 

«Часник вбиває тринадцять видів раку і чотирнадцять видів інфекцій. Його склад просто ідеально підходить для профілактики і лікування онкологічних захворювань». 

Експерти ІДПО вкотре зазначають, що подібні публікації можуть вводити читачів в оману і навіть становити ризик для людського життя, адже хтось і правда може повірити газеті і не звернутися до лікаря вчасно. 

Деякі теми були популярними тільки в окремих регіонах. Так, видання Львівщини демонстрували особливу увагу захисту України від зовнішньої агресії. Видання Дніпропетровщини писали про можливу загрозу вторгнення російських військ. У павлоградській газеті «ТН-Експрес» вийшов журналістський матеріал «На Павлоградщині формується батальйон територіальної оборони», а в «Нашому місті» – «С нами Васи» (пост міського голови Дніпра Бориса Філатова про українських патріотів) та «Арсеналы НАТО к нашим услугам» (пост Юрія Бутусова).

Натомість на Донеччині традиційно увага до військових подій незначна. Як і раніше – 1% матеріалів. При цьому один з текстів у цій тематиці був присвячений «мобілізації» та військовому обліку жінок («События», Бахмут) й, окрім хибних меседжів («Новые нормы касались также беременных и женщин с малолетними детьми»), здивував експертів фіналом: «Тем не менее четыреста представительниц слабого пола уже встали на воинский учет. Видимо, очень не терпелось!»…

Також на Луганщині три газети («Попаснянский вестник», «Кремінщина», «Рубіжанські новини») не розмістили на своїх шпальтах жодного матеріалу, пов’язаного з напруженням на українсько-російському кордоні. 

«Жодного коментаря щодо цього від місцевої влади, що виглядає більше, ніж дивним. Сам собою напрошується висновок про неготовність чи безпорадність регіональної влади вести діалог із громадами на цю тему», – зазначила експертка Алла Ярова.

На Дніпропетровщині, Донеччині, Луганщині приділяли увагу економіці – 8-10%. 

Натомість видання Одещини присвятили значну частку контенту культурі – 10%. Публікації про численні виставки, досягнення місцевих творчих колективів, діяльність творчих організацій та установ вже є сталою тенденцією для місцевих ЗМІ. 

Мало уваги приділяли політиці (2,6%). Навіть на Чернігівщині, де у цей час відбувалися довибори у Верховну Раду, усього 5% текстів на цю тему.

Також практично не висвітлювали тему корупції (0,5%), ВПО (0,1%), реформи на місцях (2%).  

Жанри

Майже половину контенту складали інформаційні жанри – 48,8%. У деяких регіонах їм присвятили навіть більше простору: 51-57% (Луганщина, Донеччина, Дніпропетровщина).

На цьому тлі дуже незначною виглядає частка аналітичних текстів (3,3% статті, огляди; 2,6% – аналітичні кореспонденції), які б мали бути більш затребуваними для газет за часів значно оперативніших інтернет-видань та соціальних мереж. 

Зовсім не друкували аналітики такі видання, як «Знамя индустрии» (Донеччина), «Лубенщина», «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава» (Полтавщина), «Курьер недели» (Одещина), «Експрес» та «Високий замок» (Львівщина). 

На другому-третьому місці за кількістю в газетах оголошення та немаркована реклама – 12,4%

та розважальний контент 6,6%. 

Популярними були також і пресрелізи – 6,2%. На Луганщині та Хмельниччині їх навіть більше – 11-12%. В окремих виданнях Луганщини вони займали приблизно третину контенту («Луганщина.UA», «Кремінщина»).

Жанр інтерв’ю мав різну популярність у регіонах. Так, на Львівщині його використовували у 14% випадків, тим часом як на Донеччині за звітній період з’явилося лише одне у виданні «Восточный проект». На Одещині також надрукували усього два інтерв’ю (в «Чорноморських новинах та «Одесской жизни»). На Луганщині інтерв’ю знайдено тільки в «Луганщині.UA».

У газетах в цілому бракувало журналістських розслідувань (0,2%), рецензій (0,7%), публіцистики – 2,7%, звернень від читачів (1,2%).

Хоча були все ж окремі видання, які вміщували рецензії («Львівська пошта» – чотири тексти), журналістські розслідування («Горожанин» – два тексти), листування з читачами вели «Репортер» і в «ТН-Експрес» (Дніпропетровщина).

Тональність

У газетах переважала нейтральна тональність – 83,8%. Позитивних матеріалів було 10,7%. Тих, що викликають негатив – 5,4%. Негативну тональність, як правило, мали повідомлення про кримінал і ковід.

Походження

Найбільше у газетах було власних публікацій – 46,7%, запозичених із посиланням на джерело – 29,9%. Не ідентифікованих – 23,4%.

Так, на Львівщині експерти відзначили «Високий Замок» та «Експрес», де більшість матеріалів є авторськими. Натомість у «Новинах Прибужжя» лише 15 матеріалів власного авторства, 18 запозичених, а 3 не мають автора. У «Львівській пошті» запозичених матеріалів 5, 38 не ідентифіковані, а власних лише 11. 

На Хмельниччині найбільше авторського контенту у «Подільських вістях», у газеті «День за днем» половина – запозичень. 

На Дніпропетровщині найменше не ідентифікованих матеріалів у газеті «Наше місто». 

На Одещині найбільше власних матеріалів друкувала «Одесская жизнь» (33 публікації), але вона ж публікувала і найбільше неідентифікованих матеріалів за рахунок прогнозів, рецептів, цитат для розваги читачів (18 публікацій). 

САЙТИ

Топ-три тем в регіональному онлайні – кримінал, життя місцевої громади та ковід.

Середній для всіх регіонів відсоток теми «кримінал» – 16,2%. Найбільше про це писали видання Хмельниччини, Львівщини, Дніпропетровщини (19-22%).

Увага до теми криміналу на Дніпропетровщині пов’язана з тим, що якраз у моніторинговий період – 27 січня – строковик Нацгвардії України відкрив вогонь на території Південмашу. Сайти оперативно подавали інформацію про пошуки підозрюваного, його затримання, слідчі дії, обрання судом запобіжного заходу, про стан поранених, прощання з убитими, про зміни у зв’язку з цією трагедією в складі керівництва Нацгвардії.

Проте все ж у більшості випадків переважання кримінальної хроніки можна було пояснити поширеною серед онлайн-ЗМІ традицією передруковувати контент із зведень правоохоронців, часом – не додаючи ніякого власного внеску. Засилля криміналу могло призводити до посилення в читацької аудиторії відчуття страху, неспокою – особливо, якщо додати до цього повідомлення про коронавірус та напругу на україно-російському кордоні. Так, експерти, що моніторили медіа Хмельниччини, підрахували: разом із контентом, що присвячений надзвичайним ситуаціям та коронавірусу, кожна четверта новина на сайтах регіону була тривожна і могла викликати напруження в аудиторії споживачів інформації.

На Одещині усі онлайн-видання писали про кримінал, переважно передруковуючи пресрелізи. Тут вже протягом тривалого часу лідирує сайт «048.ua» – 23 матеріали зі 100. Але не дуже відставали від нього і решта ресурсів. «Думская» – 18 публікацій, «УСИ» – 19, «Таймер» – 10. 

На Полтавщині кримінал також здебільшого був представлений хронікою від поліції. Однак сайт «Полтавщина» підійшов до відображення теми більш ґрунтовно: надавав детальний бекграунд, використовував власні джерела у правоохоронних органах для коментування.

Висвітлення життя місцевої громади – 14,4% матеріалів. Щодо відображення теми в цілому підхід сайтів був подібний до підходу друкованих ЗМІ. Як правило, онлайнові видання передруковували офіційну інформацію з незначною обробкою. Однак експерти відзначили й ті сайти, що зверталися до широкого кола джерел. Наприклад, на Полтавщині найбільш повно життя регіону висвітлювали «Полтавщина» та «Ехо», не зупиняючись тільки на передруках офіціозу. Так, останній сайт декілька публікацій присвятив проблемі вивозу сміття, ініціативі збудувати сміттєпереробний завод в районі. За коментарями зверталися до громадян, активістів та представників влади. Також журналісти перевіряли інформацію з соцмереж, стрім від місцевого активіста. Саме такий підхід і дав змогу продукувати більш якісний і корисний для громади контент.

Тема «коронавірусу» була представлена у 13% повідомлень. Її популярність можна також пояснити наявністю великої кількості інформації, яку сайти могли легко запозичувати. В основному сайти писали про коронавірус у коротких повідомленнях, передруковуючи статистику без аналітики, не наводячи цитат від медичних працівників. У більшості видань з вибірки ІДПО це щоденні підсумкові дані про кількість захворювань, офіційні повідомлення органів влади та МОЗ, відомості про перехід регіонів в помаранчеву та червону зону тощо. Щоправда, експерти виокремили видання «Ехо» з Полтавщини, яке не обмежилося статистикою, а зверталося по коментарі до медичних працівників, щоб уточнити поширення штаму «омікрон», а також до аптек, щоб зрозуміти, чи можна там купити ліки на «ковідну» тисячу. 

Теми ООС (5,5%) та зовнішньої політики (7,8%) цього разу були більш представлені у деяких регіонах. Це стосується сайтів Львівщини. Також сайти Донеччини та Луганщини на відміну від газет значно більше цікавилися військовою тематикою – 16% та 9% відповідно. На Луганщині найбільше публікацій за темою вмістив «Восточный вариант» – 14%. За міжнародними новинами в регіоні слідкували «Ирта Fax» та «Восточный вариант»: це і перебіг переговорів між керівниками держав, і висловлювання закордонних політиків про загрозу ескалації, і допомога Україні.  Натомість сайт «Первая полоса» не давав повідомлень за темою. Так само до теми ООС та міжнародних новин була високою увага на сайтах Хмельниччини, до міжнародних новин значно зросла увага на Чернігівщині – 12%, чого раніше взагалі не спостерігалося.

У деяких регіонах середні показники висвітлення теми ООС, військових дій все ж були не дуже високі, як-от на Дніпропетровщині та Одещині. Але експерти виокремили певні підтеми та сайти. Наприклад, видання першого регіону писали про територіальну оборону, матеріальну та освітню підтримку учасників бойових дій. На сайті «49000.com.ua» вийшов матеріал «Дело о гибели днепровских десантников: как государство уходит от ответственности», в якому йшлося про так і не відшкодовану компенсацію родичам загиблих. На Одещині темі приділили 3%, але дуже активно про неї писав сайт «Думская». В основному публікації стосувалися міжнародної допомоги Україні щодо ведення війни та активізації військової підготовки.

Увага до економіки (середній показник 5,6%) в регіонах була дуже нерівномірна: від 7-8% на Хмельниччині та Дніпропетровщині до 1% на Львівщині.

Про ВПО (середній показник 1,4%) згадували лише видання Луганщини та Донеччини – 9% та 2% відповідно. У решті регіонів – 0% матеріалів на цю тему. На Донеччині лише одне видання писало про переселенців – ІА «Вчасно». На Луганщині за висвітлення цієї теми відзначили «Трибун», який подає її системно уже протягом тривалого часу. Натомість жодного матеріалу не вмістила «Первая полоса».

Тема викривання корупції представлена в 1% матеріалів. Так, експерти назвали сайти на Дніпропетровщині «Событие» та «Gorod.dp.ua» та сайт Маріуполя (Донеччина), що хоча б згадували про це. На Луганщині та Чернігівщині – 0% уваги до теми.

Із тем, які були мало представлені на сайтах: історія (2,2%), релігія (0,2%), реформи на місцях (2%), спорт (2,8%).

Тональність

Нейтральної – 89,3%, позитивної – 4%, негативної – 6,7%. До негативної тональності, як правило, уналежнювалися теми зі світу криміналу, надзвичайних подій, «ковід», напругу на україно-російських кордонах. Хоча все ж у більшості випадків сайти намагалися бути нейтральними. Наприклад, на Дніпропетровщині – 100% нейтрального контенту. Навіть про події на Південмаші ЗМІ писали нейтрально. Також на 100% нейтральними були видання Одещини.

Співвідношення власного і запозиченого контенту

Майже половина контенту сайтів – власний (49,9%). Менше запозиченого – 43,9%. 6,2% – не ідентифікованого.

На Львівщині 100% власного контенту на Львівському порталі. На Хмельниччині найбільше такого контенту на сайтах «Є» та «Всім», а от «Вечірній Кам’янець» потроху перетворюється на дайджест (запозичені тексти переважають над власними – 40 власних та 58 запозичених). На Дніпропетровщині 100% публікацій сайтів «49000.com.ua» і «KRIVBASS.CITY» мали підписи журналістів. А от «Gorod.dp.ua» являв собою більшою мірою платформу-агрегатор. Лише 24 зі 100 проаналізованих повідомлень цього онлайн медіа були підготовані його штатними авторами. Інші матеріали (як текстові, так і аудіовізуальні) були агреговані з інших медіа (52 повідомлення) чи сайтів організацій (23 повідомлення). Експерти, що моніторили видання на Донеччині, зафіксували і такий парадокс: на сайті Краматорська кожен матеріал в стрічці мав номінальний підпис журналіста, але жоден з 89 текстів експерти не змогли назвати авторським. Також і на Полтавщині подекуди публікації підписані штатними авторами, але насправді виглядали як передруки. На Луганщині переважав власний контент – 64%. А от на Чернігівщині збільшилася кількість запозичених матеріалів – 82%. Найбільше запозичень на сайті «Свобода ФМ» – 94 матеріали із 100.

ВИСНОВКИ

Протягом усього 2021 року та на початку 2022 основні тематичні пріоритети регіональних видань не змінювалися. Для газет переважала категорія «інше» (контент, що, як правило, запозичується без відповідного посилання на джерело), а також «життя місцевої громади», що здебільшого подається через офіціоз або ж із незначною обробкою інформації, отриманої від місцевої влади. Для сайтів найбільш популярні те саме життя місцевої громади (контент формується за аналогічним із газетами принципом) та кримінал (публікації, як правило, теж запозичуються у відповідних структур). Із початку пандемії до цих тем додався «ковід» – адже статистики також продукується дуже багато. Власне, на інформаційну політику більшості видань із вибірки ІДПО впливає такий собі алгоритм швидкого запозичення: якщо воно є можливим – тема виходить в топ.

Щоправда, в регіонах є і винятки. Це видання, що намагаються глибоко розібратися у кожній із зазначених тем, а контент із категорії «інше» хоча б підписують. 

Щодо жанрів також картина традиційна. Найлегше запозичуються саме інформаційні жанри та пресрелізи. Як правило, у більшості випадків вони й переважають. А от жанрів, для яких потрібна більш серйозна журналістська робота (аналітика, розслідування, публіцистика) – дуже мало. У деяких газетах аналітики взагалі – 0%. Дехто виходить із ситуації, передруковуючи тексти у колег із загальноукраїнських видань. А це у свою чергу позначається на співвідношенні власного та запозиченого контенту.

Така ситуація свідчить про те, що у регіональних виданнях в цілому бракує гострих тем. Лише найсміливіші редакції відважуються вміщувати журналістські розслідування, порушувати критичні теми, критикувати владу. Натомість для більшості набагато спокійніше писати про історію, побутові поради або ж просто передруковувати запропонований офіціоз. 

Цього разу особливо дивною видалась відсутність у деяких виданнях контенту, пов’язаного з війною на Сході або ж російським нарощуванням військ. Складається враження, що журналісти ЗМІ, що замовчували тему, просто соромляться називати речі своїми іменами і не готують своїх читачів до різних варіантів розвитку подій. Звісно, ми всі сподіваємося на краще, а паніки потрібно уникати. Проте все ж інформування читача має бути усебічним, інакше аудиторія залишиться дезорієнтованою, а отже й у якійсь мірі беззахисною перед потенційними загрозами.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

    ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

    Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

    Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках. 

• Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, 62.ua – Сайт города Донецка. 
• Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти «Восточный вариант», Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. 
• Полтавська область: «Зоря Полтавщини», «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. 
• Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. 
• Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. 
• Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. 
• Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський». 
• Дніпропетровська область: «Наше місто», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», Gorod.dp.ua, «49000.com.ua», «Событие», KRIVBASS.CITY.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:

• Керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.
• Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Наталія Стеблина,
аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика