Світанок 24 лютого розпочав нову сторінку в українській історії 

ЗМІ Буковини подавали об’єктивну картину того, що відбувалося в державі та на місці з 24 лютого. У тилу вони стали міцним фундаментом в інформаційній війні. Провідною темою друкованих видань на 90% стала війна. Власне подіям на фронті було присвячено 33% всіх матеріалів, у яких показували ситуацію на передовій. На першому плані висвітлення ходу бойових дій, героїзму захисників України, а також життя цивільного населення в умовах війни, передусім вимушених переселенців, та волонтерської допомоги армії та людям. Контент газет став набагато якісніший, адже ще недавно фіксовані майже 30% розважальних матеріалів (інше) поступилися гострим щоденним проблемам. Такого контенту на цей раз зафіксовано лише 2%. А «джинса», з якою не раз стикалися медіаексперти під час моніторингів, практично зникла. Сайти стали головним оперативним джерелом інформації, в т.ч. місцевої. Тут, як і в газетах, переважала тема бойових подій – 43%. За нею досить активно висвітлювалося все, пов’язане з переселенцями та постраждалими від війни – 29%.

Всі публікації пронизані повагою до читача, ненавистю до агресора, підтримкою жертв війни та вірою в Україну, народ, захисників, владу, яка припинила чвари на фоні спільної небезпеки.

…Того дня ми прокинулися під звуки вибухів і хоча й звикли за 8 років до бойових подій, були вражені підступністю нападника – накрити бомбами в центрі Європи столицю незалежної держави, бомбити житлові будинки, школи, лікарні, скидати на голови людей, коли вони ще спали, тони вибухівки… Перші жертви, руйнування – і у всіх на вустах страшне слово: ВІЙНА! 

Ця тема одразу ж увійшла в топ новин. Як же зреагували на нову реальність локальні медіа? Об’єктом нашого моніторингу стали чернівецькі видання: газети “Буковина”, “Молодий Буковинець”, “Погляд” (один друкований випуск та сайт за тиждень, оскільки газета на першому тижні війни не вийшла) та сайти ІА АСС, 0372, Букінфо, BukNews та “Шпальта”. У газетах проаналізовано 154 матеріали, на сайтах – 393 матеріали. Усього (вибірково, за генератором випадкових чисел) – 547 суспільно важливих публікацій. Буковинські газети можна придбати. «Буковина» підготувала два номери і заявила, що далі виходитиме не в паперовій версії, а у ФБ. «Погляд» пропустив номер, вийшов вже 10.03 і запевнив, що має намір виходити. «Молодий буковинець» виходить і виходитиме (правда, у скороченій версії – 12 сторінок замість 16, без додатку «Місто» й телепрограми). Газета «Чернівці» тимчасово призупинила друк.   

Газети

Аналіз тем, тональність, походження. 

Тематика видань повністю підпорядкована війні. На першому плані висвітлення, зрозуміло, ходу бойових дій, героїзму захисників України, а також життя цивільного населення в умовах війни, передусім вимушених переселенців, та волонтерської допомоги армії та людям. Газети подавали події, які стосувалися оборони Києва, інших населених пунктів та ситуації в зонах бойових дій. Власного контенту дуже багато, він склав 64%, запозиченого 24%. 

Попри трагічні події в країні, газети намагались вселяти оптимізм: 41% матеріалів містив позитивно забарвлену інформацію і лише 19% – негативну. Частка нейтральних повідомлень – 42%. Експертка Тетяна Смолдирева відзначає: «Щодо тональності матеріалів: її складно визначити через неоднозначність подій. Контекст не дуже допомагає. Точніше, контекстом, фоном усіх матеріалів є повномасштабна війна Росії проти України. До прикладу: присвоєння звання Героя України, доблесть захисників – позитив? Але ж йдеться про загиблих! Відтак забарвлення матеріалів все ж більше негативне. Або ж поради, як і де знайти ліки: відносимо до нейтрально тональності, бо ж позитивна дія/порада нівелюється негативом ситуації. Або інформація, що Британія планує в особняках олігархів розмістити біженців з України, чи припинення роботи Swift та ін. санкції – втіха на фоні біди й горя, відтак позначаємо контент як нейтральний. Загалом нейтральної та позитивної, обнадійливої інформації у чернівецьких виданнях більше. У загальному їх можна об’єднати лейтмотивом «Віра в перемогу». Ось лише кілька заголовків: «Такого єднання ще не бачила», «Ми народилися і помремо українцями», «Переконаний, що Київ не здадуть» (МБ), «Все – для перемоги України», «Неймовірні українці», «Нас підтримують» (Буковина)».    

Провідною темою на 90% стала війна. Власне подіям на фронті було присвячено 33% всіх матеріалів, у яких показували ситуацію на передовій. Але в контексті цієї теми видання інформували й про те, як відбувається мобілізація і скільки охочих захищати батьківщину громадян звернулося до військкоматів у перші дні російської агресії; фотографували черги бажаючих здати кров у поліклініках; повідомлялося про створення нової військової частини у Чернівцях. Буковина виявилася спокійним тилом, куди подих фронту не докотився. Попри те ЗМІ пояснювали людям, де знаходяться найближчі до них бомбосховища, як реагувати на сигнал повітряної тривоги, як діяти на вулиці чи у транспорті, як користуватися додатком “Повітряна тривога”. Паніки у цих повідомленнях не відчувалося. Навпаки – журналісти допомагали читачам подолати страх і тривожність, публікували поради психологів, як справитися зі стресом (“Як пояснити дитині, “що таке війна”?, “Правила перегляду складних новин” – “Погляд”). 

Людей закликали приходити плести маскувальні сітки, збирати аптечки, вантажити грузи на передову, розповідали, як містяни виготовляють бандера-смузі. 

Газета «Буковина» в обох числах розмістила виступи Президента України: у Європарламенті та Британському парламенті – розуміючи, що не всі читачі, особливо старші люди, користуються інтернетом. А так можна перечитати, вдуматися.

Про вражаючий приклад патріотизму (“82-річний буковинець перерахував ЗСУ 100 гривень та 10 тисяч доларів”) розповіли майже всі буковинські газети та сайти, а також ця новина була в топі у всеукраїнських ЗМІ. 

Медична тематика (7%) також стала одним із ракурсів висвітлення війни – поради, як надавати першу медичну допомогу, де можна цьому навчитися (подавалися адреси для бажаючих), розгортання нових відділень у лікарнях.   

Чернівецька область і досі є однією з небагатьох, які не постраждали від бойових дій. Нині це міцний тил, який підтримує ЗСУ та надає прихисток біженцям з усієї України. Через це й тема переселенців та постраждалих від бойових дій стала другою за популярністю – 25%.

Газети повідомили про відновлення та створення нових волонтерських організацій для допомоги переселенцям, подавали їхні контакти та інформували про потреби. Постійно писали про нові евакуаційні рейси, які прибувають на Буковину. Власників готелів та санаторіїв просили про розміщення людей. Видання оперативно оновлювали статистику, скільки переселенців прибуло на Буковину. Тема висвітлювалася у різних ракурсах та подавалися корисні поради: як переселенцям отримати пенсію у Чернівцях, як отримати інсулін для хворих, куди звернутися для працевлаштування, як стати на військовий облік, як звернутися при потребі до лікаря… Позитивною була інформація про народження дітей переселенців на Буковині (“У Чернівцях переселенка з Києва народила синочка” – “Погляд”). Безумовно, найбільшу довіру викликали матеріали із перших вуст – історії життя людей («У голові досі лунають звуки вибухів»: до Чернівців щодня прибувають сотні біженців” – репортаж “МБ”). 

На темі економіки (4%) війна теж позначилася: як не допустити зростання цін, як втримати від девальвації гривню. Видання не оминають місцеві події, роботу органів влади та правоохоронців.

Певною тривожністю були позначені матеріали про роботу КПП Порубне на кордоні з Румунією – довжелезні черги, наплив біженців (У пункті пропуску Порубне у черзі на виїзд з України стоять 350 легкових авто (“Погляд”), про роботу диверсантів (“Газовики знайшли у Чернівцях ще одну мітку” (“Погляд”), про запровадження в області комендантської години. 

Трагічними нотами позначені матеріали про загибель буковинських героїв на війні та прощання з ними. 

З початку війни зросла увага журналістів до міжнародних новин (11%) – аудиторію переважно цікавила реакція світу на бойові дії в Україні. Ця тема мала різні аспекти: осуд міжнародними організаціями загарбницької війни в Україні, схвалення ідеї членства України в ЄС, допомога інших держав в умовах агресії. Зокрема, висвітлювалося, як Чернівцям активно допомагає сусідня Румунія: Від міст-побратимів Чернівців у Румунії надійшла допомога, Незабаром до Чернівців з міста Оломоуц прибудуть три вантажівки допомоги (“Погляд”). Доволі тривожними дотепер залишаються матеріали про можливість закриття українського неба (“Петиція про закриття неба над Україною зібрала понад мільйон голосів”, “Чернівецька ОДА звернулася до США, країн ЄС та НАТО з проханням закрити небо”, “Закрите небо” врятує сотні життів”).  

Контент газет став набагато якісніший, адже ще недавно фіксовані майже 30% розважальних матеріалів (інше) поступилися гострим щоденним проблемам. Такого контенту на цей раз зафіксовано лише 2%. А «джинса», з якою не раз стикалися медіаексперти під час моніторингів, практично зникла.  

Сайти

Аналіз тем, тональність, походження.

Онлайн-ЗМІ лише у 24% випадків подавали запозичений контент (переважно інформували про події в центрі та в зонах бойових дій), у інших 76% це, як і в газетах, був місцевий контент. У 58% матеріалів ніс позитивну тональність, у 20% – негативну. 22% матеріалів позначено як переважно нейтрально забарвлені. 

Сайти, зрозуміло, стали головним оперативним джерелом інформації, в т.ч. місцевої. Тут, як і в газетах, переважала тема бойових подій – 43%. За нею досить активно висвітлювалося все, пов’язане з переселенцями та постраждалими від війни – 29%. Не випадково, адже на Буковині станом на 10 березня розмістили понад 36 тисяч переселенців, з них 12 тисяч дітей (дані Чернівецької ОДА).

Менше, ніж у мирному житті, виявилося соціальної тематики. Водночас корисної для людей інформації розміщено доволі. Йдеться про послуги волонтерів, житло для переселенців, безкоштовну медичну допомогу, пенсійне забезпечення, дистанційне навчання, дозвілля дітей, пошук ліків, розрахунок картками тощо. Чимало порад: як уберегтися від ракетного обстрілу, мапи укриттів, поради ДСНС, психологів, першої медичної допомоги тощо.

Значна увага (7%) приділялася новинам міжнародного життя. Наприклад: “Єропарламент прийняв заявку України на вступ до ЄС” (Погляд”), “Суд у Гаазі розпочав перше засідання у справі про війну Росії проти України: українська делегація озвучила вимоги” (Букінфо). Йшлося про арешт нерухомості російських олігархів за кордоном (“Італія заарештувала вілли рашистського пропагандиста Соловйова та мільярдера Алішера Усманова” – Букінфо), про підтримку коштами (“Західні країни розроблять для України аналог плану Маршалла — прем’єр-міністр Британії” – “Шпальта”). Ці матеріали мають досить багато переглядів на сайтах, бо, очевидно, дають певний «промінчик надії» під час війни.      

Новий ракурс отримала тема релігії – актуалізувалася тема виходу громад з МП (“Протоієрей УПЦ МП: Я зрікаюся патріарха Кирила і Московського патріархату”, “У Коломиї громада виселили з церкви “московський патріархат”. Там знайшли десятки літрів алкоголю” – Букінфо, “Буковинка звернулася до митрополита Онуфрія увійти в історію героєм і об’єднатися з Православною церквою України” – BukNews).

Інші теми – економіка, соціальні проблеми, охорона здоров’я та ін. – висвітлювалися менше, але переважно в контексті нової ситуації в державі. Економіка: йшлося про знецінення російського рубля (“Рубль впав. Кредитний рейтинг знизили до “сміттєвого”. Путін та РФ стали ізгоями, – заступник держсекретаря США Шерман про наслідки вторгнення для РФ” – Букінфо), про ціни на життєвонеобхідні товари («На Буковині поки що не зростатимуть ціни на продукти — Осачук” – “Шпальта”). 

Соціалка і життя громади мали такі ракурси: “У Чернівцях деякі кафе та ресторани безкоштовно або дешевше годують переселенців: перелік закладів” – Букінфо, “На площах Чернівців розгорнуть польові кухні і будуть годувати гарячими обідами тих, хто цього потребує” – BukNews. Освіта – схожі:  “Діти-переселенці можуть вчитися у чернівецьких школах та садочках, а студенти — слухати курси в ЧНУ” (“Шпальта”).

Шокувала буковинців новина про землячку Софію Ротару: “На кордоні з Молдовою затримано українців, які намагалися незаконно перетнути кордон України. Серед затриманих син та внук Софії Ротару” (Букінфо та інші).

Підтримували історії живих людей, які не зламалися: “Внуки досі бояться голосних звуків”. Історії переселенців, які живуть у спортзалі школи у Чернівцях” – Букінфо.

ІА АСС докладно вказує джерело новини, що дуже важливо, адже йдеться про достовірність, що понадважливо в час війни та можливих дезінформаційних атак ворога: називає ЗМІ та джерело, яке надало інформацію. Відтак виданню 0372 Новини Чернівців, де чимало передруків, рекомендуємо вказувати джерело інформації, а не обмежуватись позначкою «Надійне джерело». Актуальна ця рекомендація і щодо добірок за підписом «За матеріалами інформаційних агентств» (газета «Буковина»).

Видається недоречним розміщення інфотейнменту. Але ресурс 0372. Сайт міста Чернівці свідомо подає раз або двічі на день рубрику «Релаксні новини», слідуючи порадам психологів.

Загалом ЗМІ Буковини подавали об’єктивну картину того, що відбувалося в державі та на місці. У тилу вони стали міцним фундаментом в інформаційній війні. Майже не траплялося фейків, швидше це була недостовірна, у поспіху неперевірена неофіційна інформація (іноді й з офіційних джерел). Таких випадків лише три на весь контент: “АСС” № 67 “Арахамія: понад 40 тис людей евакуювали з різних куточків України” (9.03) – розбіжності в цифрах з офіційних джерел, 0372 № 19 “Країни ЄС передадуть Україні 70 літаків Міг-29 та Су-25” (в інших новинах спростували це категоричне твердження), “Буковина”, № 42 “Жест доброї волі російської акторки”: інші джерела, в т.ч. інтерв’ю Лії Ахеджакової, спростували – вона насправді не передавала кошти для ЗСУ і пост цей не виставляла, згодом його було видалено. У № 49 “Буковини” цитується спікерка МЗС РФ Марія Захарова, яка заявляє, що планів повалення влади в Україні нема (інформація вводить в оману про ніби «добрі» наміри РФ).  

Як підсумок: Власне усі публікації пронизані повагою до читача, ненавистю до агресора, підтримкою жертв війни та вірою в Україну, народ, захисників, владу, яка припинила чвари на фоні спільної небезпеки.

Моніторинг здійснювали чернівецькі експертки ІДПО Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри. 

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

Контакти: координаторка проєкту Любов Василик

095 147 32 47 vasylyk@ukr.net