Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 24-30 січня. Втім, дослідження друкованих видань виходить за  ці часові рамки через нестачу кількості публікацій або нерегулярний вихід газет. Таким чином, проаналізовано по два випуски чотирьох видань Луганщини: «Кремінщина», громадсько-політична газета – № 7-8 від 22 січня, № 9-10 від 29 січня; «Луганщина.UA», обласна загальнополітична газета – № 1 від 3 січня, № 2 від 21 січня; «Попаснянский вестник», міськрайонна газета –  № 3 від 21 січня, № 4 від 28 січня; «Рубіжанські новини», видання територіальної громади м. Рубіжне – № 2 від 14 січня, № 3 від 21 січня. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Восточный вариант. Медиа №1 Донецкой и Луганской областей» https://v-variant.com.ua  ; «Ирта Fax. Информационный портал» http://irtafax.com.ua ; «Первая полоса. Интернет-газета» https://1polosa.net/news/; «Трибун. Общественно-политический обозреватель»  https://tribun.com.ua/ .

Загалом досліджено у друкованих виданнях 178, у Інтернет-виданнях – 319 матеріалів. Всього – 497 публікацій.

Друковані видання

Минулорічна передплатна кампанія забрала немало сил у працівників місцевих видань. «Укрпошта» констатує, що, порівняно до січня 2021 року, передплата на друковані видання скоротилася на 10% https://interfax.com.ua/news/telecom/791952.html. Це значна частка читачів. А якщо врахувати, що подекуди проблеми з передплатою виникали не через роботу журналістів, а через неспрацювання «Укрпошти», то можна зрозуміти, що втрачено не лиши сили, – підупав  оптимізм. Проте всі друковані видання Луганщини, досліджувані нашим проєктом, виходять і продовжують інформувати свої аудиторії.

Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування.

Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України.

Як позитив відзначаємо: матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,06 бала. 

Найкращий показник дотримання стандартів у  газети «Луганщини.UA» – 9,25 бала. На другому місці   «Попаснянский вестник» – 8.00. У газети «Кремінщина» третій показник – 7,81. Матеріали газети «Рубіжанські новини» оцінені на 7,19 бала. 

Щодо окремих стандартів, то їх рівень залишається приблизно в таких пропорціях, що й раніше: найкраще дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – тут маємо максимальну оцінку 2. Найгірше – з балансом думок: середня оцінка  0,13.

Другу позицію, традиційно, займає критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,7. Краще з цим у «Попаснянского вестника» – 1,88; найнижчий бал у «Рубіжанських новин» – 1,56.

Певну роль у пониженні цього показника відіграє непрофесійне поводження з мовою. Скажімо, рубрики мають бути короткими, простими та зрозумілими. Про рубрику в «Рубіжанських новинах» «УПСЗН інформує» цього не скажеш, – див. скрін:

У січні зловживання абревіатурами зустрічаються й у друкованих виданнях, і на сайтах. 

Третій за рівнем бал у критерію «відокремлення фактів від думок і коментарів» – 1,66. Найвищий показник у «Луганщини.UA»  – 1,94, найнижчий – у  «Рубіжанських новин» – 1,31. 

Показник  «достовірність» набрав 1,38 бала. Краща тут «Луганщина.UA»  – 1,69. Найменше посилаються на джерела інформації у «Попаснянском вестнике» – 1,13 та «Рубіжанських новинах» – 1,19. 

Показник повноти публікацій – 1,2. «Луганщина.UA»  тут також має вищий бал 1,63. «Попаснянский вестник» щодо цього критерію понизив свою планку і оцінений на 1 бал. 

Що ж до згаданого раніше критерію балансу думок, то у «Кремінщині» та «Рубіжанських новинах» рівень дотримання його спустився до нуля.

І якщо у вересні ми відзначили підвищення оцінок видань за стандарти – практично за всіма критеріями, то у січні констатуємо падіння всіх показників якості публікацій.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 149 публікацій.

Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування у луганських друкованих ЗМІ складає 4,5% контенту. Це невисокий показник, порівняно до попередніх періодів.

Найбільше публікацій такої категорії січень показав у «Кремінщині» – 11,8%. Друга за кількістю матеріалів із ознаками замовності газета «Рубіжанські новини» – 5,6%. «Луганщина.UA» розмістила 3,7% матеріалів цієї категорії. «Попаснянский вестник» цього разу найбільш коректний: на його сторінках виявлено лише 1,2% «джинси». 

Замовні матеріали переважно мають політичний зміст – їх у оглянутих виданнях загалом 6; комерційна «джинса» знайдена у двох публікаціях.

Кількість неналежно маркованих матеріалів – 5,1%. Найбільше їх – 7,4% у «Попаснянском вестнике». На другому місці – 5,9% – «Кремінщина».  

Число матеріалів офіційно-протокольного характеру – 37, що складає 20,8% списку. Найбільше такого контенту містить «Луганщина.UA», це рівно третина, 33,3%, публікацій. Друге місце за «Кремінщиною» – 29,4%. У «Рубіжанських новинах» – 22,2%. Найменше «офіціозу», як і попередньої моніторингової хвилі, у «Попаснянском вестнике» – 12,3%. «Характерна для багатьох регіональних роздержавлених ЗМІ тенденція висвітлювати події здебільшого з погляду діяльності місцевої влади залишається провідною», – зауважує експертка Алла Ярова.

У дослідженому числі «Луганщини.UA» (№ 2,21.01.2022) бачимо ніяк не маркований блок соціальної реклами  про роботу телефону довіри. На нашу думку, такі публікації варто позначати словами «Соціальна реклама» й це працюватиме на позитивний імідж видання.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені. 

Теми

Домінуючим у луганських газетах є, як і раніше, розділ «інше» (другорядні теми, реклама, короткі оголошення, постери тощо) – 34% всіх матеріалів. Майже такий відсоток (36%) був і осіннього моніторингу. Трохи більше, ніж дві третини таких публікацій від загальної кількості матеріалів чотирьох медій, розміщено у газеті «Попастнянский вестник»:  42 з 60. 

Серед соціально значущих тем найактивніше висвітлюється  життя місцевої громади – 13% матеріалів. Це виразно менше, ніж осіннього моніторингу (32%), але може бути пояснене часовим періодом дослідження: січень – святки – затишшя в роботі. Найкількісніше тема представлена у «Попаснянском вестнике» і, знову, вона переважає число таких матеріалів у всіх інших виданнях разом. 

При цьому, зауважує експертка Алла Ярова, «звертає на себе увагу той факт, що «Попаснянский вестник», «Кремінщина», «Рубіжанські новини» не розмістили на своїх шпальтах жодного матеріалу, пов’язаного з напруженням на українсько-російському кордоні. Жодного коментаря щодо цього від місцевої влади, що виглядає більше, ніж дивним. Сам собою напрошується висновок про неготовність чи безпорадність регіональної влади вести діалог із громадами на цю тему. Увагу зосереджено переважно на висвітленні організації свята Водохреща, Дня Соборності, освітніх заходів. І це в той час, коли загальноукраїнські та європейські медіа, соціальні мережі активно говорять про можливий новий етап російсько-української війни».

Справді, Україна святкує, тож зросла кількість матеріалів на тему культури – 10%. Удвічі чисельніше за всі видання разом висвітлили цю тему «Рубіжанські новини»: 11 публікацій із 17. У «Луганщині.UA» тема відсутня. 

Присутня тема економіки – 8% матеріалів. Це переважно підсумки минулого року, перспективи року нового. Активні тут, як і раніше, «Попаснянский вестник» і «Луганщина.UA»; у «Кремінщині» тема відсутня. 

Традиційно немалий відсоток за темою криміналу: 7%. Зовсім не представляє цю тему «Луганщина.UA».

По 6% від загального числа матеріалів присвячено темам Covid-19, що наразі актуально, та освіти – тут переважно йдеться про дистанційне навчання, святкову благодійність щодо закладів освіти тощо. Відсутня тема освіти лише в «Луганщині.UA».

Решта тем мають по 1-2% публікацій від загального числа. Зовсім не представлена у досліджуваних випусках тема корупції.

Жанри 

Традиційно найактивніше газети використовують інформаційні жанри: це 51% матеріалів. Найчисельніше вони представлені у «Попаснянском вестнике»: 45 публікацій із 91 інформаційного матеріалу всіх досліджуваних видань. У «Рубіжанських новинах», що другі за присутністю інформаційних жанрів, 24 такі публікації. 

Другий за кількістю представлення жанр – пресрелізи/протокольні матеріали – 11%. Вони займають понад 33% контенту «Луганщини.UA», майже 30% від списку матеріалів  «Кремінщини». У «Попаснянском вестнике» їх не виявлено зовсім, але сумські експерти вважають, що тут ми маємо проблему, описану ще у попередніх звітах: виразно пресрелізові матеріали, за всіма ознаками – без журналістського опрацювання, розміщуються з авторським підписом. 

7% матеріалів можна віднести до аналітичних. Інші жанри презентовані одиничними публікаціями. Так, інтервʹю знаходимо лише в «Луганщині.UA»; по одній публікації з ознаками художньо-публіцистичної є у «Кремінщині» та «Рубіжанських новинах».

До «іншого» (позажанрового) масиву віднесено 27% публікацій, зокрема  9% це оголошення/реклама; 5% – некрологи та привітання; 4% порад. «Попаснянский вестник» містить у своєму списку понад 40% таких матеріалів, «Кремінщина» має їх понад чверть від загального числа. Найменше «іншого» у «Луганщині.UA».

Як і у попередні хвилі моніторингу, зовсім не використані авторська (редакторська) колонка, рецензія та журналістське розслідування.

Тональність

Переважно нейтральна – 79%. Негативну мають 3% публікацій, позитивну – 18%. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 48%. Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 34%. Неідентифікованих  – 18%.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Луганщини у січні дещо опустили планку якості. Загалом присутнє враження, що, попри час, який стрімко змінюється, змінюючи медіа, формат професії журналіста, взаємин ЗМІ з владою, газети ще не знайшли своєї редакційної лінії щодо визначення обличчя видання.

Онлайнові видання

Список онлайн видань цього року змінився: замість сайту «06456», що майже не функціонує, сумська експертна група взяла до розгляду сайт «Восточный вариант», який позиціонує себе як «Медиа №1Донецкой и Луганской областей» і дає велику кількість матеріалів сім днів на тиждень. 

Оцінюючи контент онлайн видань, бачимо більшу, ніж була досі, кількість публікацій контрпропагандистського характеру, – активні щодо цього «Восточный вариант» і «Трибун». Збільшилася увага до матеріалів безпекової спрямованості. Зросла й кількість матеріалів із міжнародної тематики, що цілком зрозуміло в руслі пожвавлення інтересу до проблем України з боку інших держав.  

Знову мусимо говорити про присутність у публікаціях сайтів впливу російського інформаційного потоку. І, як раніше, висловлюємо сподівання, що це не зумисна політика видань, а невибагливе ставлення до добору інформації, і відтак – неосмислене використання джерел Російської Федерації.

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,2  бала з 12 можливих. 

Найвища оцінка – 8,75 у сайту «Восточный вариант». Другий за якістю подання матеріалів сайт «Первая полоса» – 8,19. «Ирта Fax» і «Трибун» мають однакову оцінку – 7,94.

Щодо оцінки окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» оцінено у луганських сайтах найвищим балом 2. А от у чернігівському онлайн виданні «Свобода ФМ», яке сумські експерти досліджували в ході перехресного моніторингу, бачимо виразний приклад застосування мови ворожнечі у заголовку «Поступове перетворення Білорусі на “Лугандонію”» http://svoboda.fm/politics/region/283497.html 

Зазвичай на другому місці знаходиться критерій доступності, проте цього разу другим став критерій відокремлення фактів від коментарів – 1,73 бала. Кращі показники тут у  сайту «Восточный вариант» – 1,88; слабші у «Трибун» – 1,56.

Доступність спустилася на третю сходинку з 1,69 бала. Вищу оцінку отримав «Ирта Fax» – 1,81, найменш доступні матеріали в «Первой полосе» – 1,56.

Є проблеми з доступністю публікацій і у чернігівського сайту «Свобода ФМ», бо тут бачимо «недоступність» навіть у заголовку – див скрін.

Ми вже говорили про недоречне вживання абревіатур, що перешкоджає доступності публікацій. Особливо це помітно в списку матеріалів сайту «Восточный вариант»: «ЦПАУ на Донетчине добились “wow-эффекта” в соблюдении стандартов качества госсервиса», «В ТКГ заявили, что для согласования законопроектов по Минским соглашениям не нужен диалог с “ЛДНР”», «В СНБО сообщили точное число российских войск на границе с Украиной»,  «В ООС НВФ 1 раз нарушили режим “тишины” за сутки»…  При цьому ми обминали такі звичні абревіатури, як ООС, МЗС, ДТП, НАТО тощо, які в заголовках теж недоречні. 

Часом бути реально доступним матеріалу заважають ілюстрації. Так, «Трибун» розмістив актуальний матеріал «Что делать в случае ЧС или войны: инструкция», і у ньому запропонував брошуру з цієї теми, презентовану Центром стратегічних комуникацій та інформаційної безпеки  https://tribun.com.ua/88462. На жаль, зображення не надто якісні, а щоб відкрити їх, потрібно відкривати окремо кожну ілюстрацію, яких12. Тобто технічно краще було подати це інакше.

Достовірність публікацій – 1,47 бала. Найактивніше посилається на свої джерела «Первая полоса», якій минулого моніторингу ми ставили найнижчий бал за цей критерій. Тепер він – 1,69. На 1,5 бала критерію дотримуються «Трибун» і  «Восточный вариант»; найменше посилань у  «Ирта Fax»  – 1,19. До того ж, зауважують експерти щодо «Ирта Fax», джерела тут називають дуже довільно, обмежуються маловідомими абревіатурами або нечіткими посиланнями.

«Повнота» має загальний бал 1,2. Лідер тут – сайт «Восточный вариант», із оцінкою 1,44. Найменше у січні зважає на цей критерій «Трибун» – 1,06. 

Традиційно дуже низька оцінка за баланс думок: 0,11. Як і восени, нуль за повноту отримала «Первая полоса». Близький до нуля сайт «Ирта Fax»: він уже втретє дає показник 0,06 бала. «Трибун» і  «Восточный вариант»  дотрималися балансу на 0,19.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 318 публікаціях. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності склала 4,1%.

Такі тексти виявлені на «Трибун» – 10%;  на сайті «Первая полоса» – 5%; на «Ирта Fax» –1,3%; у «Восточном варианте» матеріалів із ознаками замовності експерти не знайшли. Маємо зазначити, що, порівняно до осінньої моніторингової хвилі, ці показники значно нижчі. 

Переважає комерційна замовність – 8 матеріалів. «Політичних» замовлень 5.  

Протокольно-офіційних публікацій на луганських сайтах небагато – 3,1%. Переважна частка їх на «Трибун» – 6% від загальної кількості матеріалів сайту. Наполовину менше –  на «Восточном варианте». Зовсім не знайдені такі публікації на «Первой полосе».

А от на чернігівському сайті «ЧЕline» з висвітленням офіційного дещо «переборщили».

«Ситуацію щодо можливого нападу Росії автори «ЧЕline» вирішили показувати через сприйняття її Чернігівським міським головою Владиславом Атрошенком, – звертає увагу експерт Володимир Садівничий. – Зокрема, очільник міста під час понеділкових ранкових нарад дозволяє собі говорити то про можливість застосування «сусідньою державою» зброї масового знищення, то про можливість хімічної атаки, бомбардувань чи наступу піхоти («Атрошенко сказав, що чернігівці мають бути готові до хімічної атаки»). «На думку мера, – зазначає «ЧЕline», – армія Росії сильніша за українську і теоретично вони можуть захопити Україну, але не знають, що робити після цього» («Ніхто тут Росію не чекає, з короваями та гармошками», – Атрошенко). Це дослівна цитата висловлювання Чернігівського міського голови з медіаресурсу. Натомість за даними іншого джерела – Svoboda.FM – очільник міста виголосив дещо іншу думку: «хоча  Росія й має технічну перевагу й теоретично може захопити нашу територію, застосовуючи високоточну зброю, на прихильність мешканців Чернігівщині загарбникам розраховувати годі» («З короваєм не чекаємо»: Мер Чернігова жорстко відрубав Росії на її зазіхання). Що ж насправді зранку в понеділок сказав діяч місцевого масштабу, залишається не зʹясованим». 

Додамо, що вживання слова «мер» замість форми «міський голова», присутньої в українському законодавстві, вважається порушенням стандарту точності.

Неналежно марковані матеріали на луганських сайтах не виявлені.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Фейки в онлайн виданнях виявлені на сайті «Трибун» у категорії «фейки/маніпуляції щодо Covid-19». Вони містяться у замовних матеріалах партії «Наш край»: «Бустерная доза не защитит от ковида: Украина должна принять Программу инфекционной безопасности, – врач» https://tribun.com.ua/88458 та «Федорова из “Нашего края” рассказала, зачем нужна Программа инфекционной безопасности» https://tribun.com.ua/88573. У обох публікаціях  лікарка-інфекціоністка, «депутатка “Нашего края” Николаевского облсовета» Світлана Федорова розповідає про проблеми зі щепленнями та недоліками організації роботи закладів медицини і, звичайно, в певних речах цілком має рацію. Більше того: «Как врач-инфекционист я поддерживаю вакцинацию, но она должна проводиться разумно», – цитує матеріал лікарку. Але заголовок про бустерну дозу, наведений вище, відгонить антивакцинаторством, а передусім – маніпулюванням. 

У другій публікації, без жодних посилань на якісь компетентні джерела, депутатка цілком категорично робить прогноз розвитку ковіду. Головне ж: «политсила настаивает на том, чтобы в Украине была срочно принята Программа инфекционной безопасности, являющеяся конкретным и понятным планом действий, который поможет взять эпидемию под контроль». Не коментуємо рівень грамотності цих текстів. 

Водночас «Трибун» дає хороший антифейковий матеріал Олександра Білокобильського «Манипуляция: «В Харькове массово увольняются медики, чтобы не лечить больных COVID-19» https://tribun.com.ua/73072 , підготовлений у рамках проєкту «Протидія фейкам і маніпуляціям на місцевих виборах» (За підтримки фактчек-проєкту «БезБрехні»).

Ознаки проросійських меседжів виявлені на двох луганських сайтах. Стосується це проблеми, яку сумські експерти зазначали й раніше: матеріал, поданий із посиланням на одне джерело інформації – і це джерело російське або ж від лугансько-донецької квазівлади, – неминуче набирає ознак прямого послання з іншого інформаційного поля. Немає балансу, немає коментаря експертів, – читай: все сказане є вірним! 

Так, на «Трибун» повідомлення Андрія Пономаренка «Это что-то новое: В Кремле высказались об открытых поставках вооружений боевикам “ЛДНР”» https://tribun.com.ua/88542  містить посилання лише на ТАСС. У матеріалі цитується прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков, а доповнюють його слова секретар генради «Единой России» Андрєй Турчак та лідер фракції «Единая Россия” в Госдумє Владімір Васильев. Мова про те, що «Москва должна “оказать помощь” группировкам “ДНР” и “ЛНР” в виде открытых поставок отдельных видов вооружений». Тобто – норм? Хай поставляють?

Дві такі інформації – у списку «Восточного варианта». Замітка «В Госдуме России призвали к поставкам вооружения террористам “ЛДНР”»  https://v-variant.com.ua/v-hosdume-rossyy-pryzvaly-k-postavkam-vooruzhenyia-terrorystam-ldnr/ цитує з приводу тієї ж теми того ж Андрєя Турчака в ефірі телеканалу «Россия 24». Закінчується повідомлення  так: «Считаю, что в этих условиях Россия должна оказать Луганской и Донецкой народным республикам необходимую помощь в виде поставок отдельных видов вооружений для повышения их обороноспособности…», – заявил Турчак». Теж норм?

Повністю наведемо замітку «Уже более 700 тыс. жителей ОРДЛО получили гражданство РФ» https://v-variant.com.ua/uzhe-bolee-700-t-s-zhyteley-ordlo-poluchyly-hrazhdanstvo-rf/  –  

Губернатор Ростовской области РФ Василий Голубев заявил, что с 2019 года более 720 тысяч жителей отдельных районов Донецкой и Луганской областей получили российское гражданство, передает «РИА Новости».

«Сегодня количество жителей Донбасса, которые стали гражданами России — более 720 тысяч человек», — сказал Голубев.

По его словам, на территории Ростовской области действуют восемь пунктов, в которых жители подконтрольных группировкам «ЛНР» и «ДНР» территорий могут подать документы для получения российского гражданства.

Тобто – можна приходити на ті пункти? Сайт пропонує?

Звичайно, ми не висловлюємо категоричних підозр у зловорожості намірів при розміщенні таких публікацій. Тим більше, що сайт, який повідомлення за зведенням із ООС закінчує словами «Слава Україні!» – див. скрін – навряд чи має антиукраїнські настрої. Але слід розуміти, що тут діє маніпулювання – незалежно від намірів адміністратора чи редактора сайту.

Схожі проблеми й у чернігівського сайту «Свобода ФМ». У матеріалі «Партія Путіна в Держдумі Росії ініціює офіційні військові поставки для “ДНР” та “ЛНР”» http://svoboda.fm/crime/events/283428.html є одне джерело інформації: офіційний сайт партії «Единая Россия» – див скрін. 

Теми

У січні часто найактивніша на сайтах тема криміналу/діяльності правоохоронних органів поступилася темам нагальнішим: по 15% контенту віддано  зовнішній політиці та Covid-19. Міжнародні новини потужно висвітлюються на «Ирта Fax» та «Восточном варианте»: це і перебіг переговорів між керівниками держав, і висловлювання закордонних політиків про загрозу ескалації, і допомога Україні, – те, чим був сповнений січень і що було в центрі уваги стурбованого суспільства.  Сайт «Первая полоса» не дає повідомлень за цією темою.

«Ці матеріали є своєрідними хроніками одного з найнапруженіших етапів сучасної української історії, – зазначає експертка Алла Ярова. – Відзначимо, що вони віддзеркалюють і засвідчують певну  нескоординованість у комунікації української вищої влади з власними громадянами і зовнішніми стратегічними партнерами на тему можливої війни, що, очевидно, є свідченням неготовності, браком продуманої інформаційної (сподіваємося, що тільки інформаційної) політики в кризовій ситуації».

Експертка ілюструє свою тезу наступними прикладами.

Для зовнішньої аудиторії повідомлення формують так:

24 января 2022, 14:30  http://irtafax.com.ua/news/2022/01/2022-01-24-12.html 

РФ може захопити вісім регіонів – командувач ООС

Росія може атакувати з кількох напрямків та захопити вісім регіонів України, включаючи Дніпро, Одесу та Харків. Про це заявив командувач Операції Об’єднаних сил генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв’ю The Times.

На його думку, у цьому випадку Україна втратить усі основні військові та промислові потужності, включаючи вихід до Чорного моря.

“Росіяни розглядають різні варіанти, але лише Донецьк та Луганськ на сході їх не влаштують. Вони хочуть поранити всю країну і через цю рану маніпулювати всією Україною”, – наголосив Павлюк.

За його словами, РФ розгорнула 54 бойові тактичні групи, включаючи 36 балістичних ракет середньої дальності Іскандер, деякі з яких можуть досягти Києва.

Серед різних сценаріїв є дата потенційного вторгнення – це 20 лютого, коли у Пекіні завершаться Олімпійські ігри, а в Білорусі закінчаться спільні з Росією військові навчання на кордоні з Україною.

“Це дата, яка турбує нас”, – визнав Павлюк.

Він додав, що на захист країни постануть як ЗСУ, так і територіальна оборона.

“Ми створили загони територіальної оборони, а отже, буде понад 100 тисяч добровольців, готових взятися за зброю. Навіть зараз зброю роздають людям, готовим воювати”, – наголосив командувач ООС.

А для внутрішньої ось так:

25 января 2022, 13:00  http://irtafax.com.ua/news/2022/01/2022-01-25-5.html 

Резніков запевнив, що загрози нападу РФ немає

Глава Міноборони Олексій Резніков запевнив, що загрози нападу Росії на Україну наразі немає. Про це він сказав у ході виступу у Верховній Раді у вівторок, 25 січня.

За його словами, сьогодні ударного угруповання, яке могло б здійснити вторгнення в Україну, російські збройні сили не створили.

“Підстав вважати, що завтра буде вторгнення, не існує з погляду військових. Це не означає, що вони не захочуть, не розвиватимуться, загроза є”, – сказав він.

Також він прокоментував евакуацію американських дипломатів із Києва.

“Більше 140 дипломатичних місій перебувають в Україні, вони жодних рекомендацій та команд з евакуації не давали. Щодо Держдепу США – давайте не забувати, що вони пережили складну ситуацію – Афганський синдром, тому напевно змінили свої протоколи. Їм потрібно для свого народу показати, що вони турбуються, і тут йдеться про добровільний порядок для членів їхніх сімей”, – заявив Резніков.

Міністр запевнив, що українцям не потрібно збирати “тривожні валізки”.

“Наші Збройні Сили готові дати відсіч ворогові. Не переживайте, спіть спокійно. Не потрібно мати жодної “тривожної валізи”, – сказав він.

Також Резніков розповів, що Міноборони готує законопроекти щодо невідкладних потреб ЗСУ, у тому числі можливого додаткового фінансування армії.

«Після такого офіційного спічу, – каже експертка, – виникає запитання: владі США важлива безпека своїх громадян і вона відповідно діє, а чи усвідомлює до кінця українська влада можливі загрози, чи можуть реально гарантувати безпеку громадянам України?» 

Дисонують між собою і такі повідомлення:

24 января 2022, 14:00

МЗС: Вивезення дипломатів – передчасне

Рішення Держдепартаменту США про від’їзд членів сімей співробітників посольства США у Києві є передчасним, вважають у МЗС України. Про це у понеділок, 24 січня, заявив речник відомства Олег Ніколенко.

Далі текст – за посиланням http://irtafax.com.ua/news/2022/01/2022-01-24-11.html 

28 января 2022, 09:30

В Україну прибули сотні Javelin із США

В аеропорт Бориспіль прибув третій американський літак із летальною зброєю з пакета допомоги на суму 200 мільйонів доларів. Зокрема, Україна отримала 300 Javelin. Про це увечері у понеділок, 25 січня, повідомляє прес-служба Генштабу ЗСУ.

“Ця допомога, що включає майже 200 тисяч фунтів летальної зброї, зокрема боєприпаси для захисників України на лінії фронту, демонструє жорстку відданість Сполучених Штатів суверенному праву України на самооборону”, – йдеться у повідомленні.

Далі текст – за посиланням http://irtafax.com.ua/news/2022/01/2022-01-28-2.html 

Тобто повідомлення сайту виразно демонструють нинішню розшарпаність інформаційної політики та інформаційного поля, яке мусять, між тим, «перейти» споживачі інформації.

Тема Covid-19, як і досі, представлена здебільшого статистичними даними про перебіг захворювання та карантин. Найширше вона дається на «Первой полосе» та «Ирта Fax».

Тема криміналу, який у загальному підсумку обіймає 13% контенту онлайн видань,  на «Первой полосе» займає понад 37% від списку публікацій – першість серед досліджуваних видань.

Сайти, як і зазвичай, активніше, ніж друковані видання, ведуть теми АТО/ООС та вимушених переселенців/життя під час війни. Їм віддано по 9% контенту. Матеріали про військовий конфлікт – переважно офіційні зведення про ситуацію на лінії зіткнення. Найактивніший тут сайт  «Восточный вариант», – 14% публікацій. 

Тема ВПО передана значною мірою через консультації для цієї категорії. Послідовно та більш-менш системно, як ми відзначали й минулого року, ця тема подана на «Трибун» – 16%. 

Хочеться відзначити також формат подання «Трибуном» матеріалів із окупованої території, що цілком закономірно, бо ж у райони, підконтрольні Україні, з непідконтрольних переїхали люди, у когось ТАМ залишилися рідні. Сайт веде рубрику «Зазеркалье» і переважно виважено інформує про щось із окупованих територій. Іноді це ніби матеріали поза темою – як фотографії без коментарів із Луганська https://tribun.com.ua/88463 . Але вони також мають право бути, тим більше, що не містять антиукраїнського змісту. 

Найменше теми ООС та вимушених переселенців відображені на «Первой полосе»: за досліджуваний період маємо одну публікацію про війну і жодної – про ВПО/життя під час війни.

Життя місцевих громад займає 8% від загального списку матеріалів на сайтах. Найбільше таких експерти знайшли на «Восточном варианте» – 11%, найменше – на «Первой полосе» – 5%.

8%  віддано й темі політики/парламенту. Значна частка цих публікацій присвячена висловам щодо актуальних висловів президента чи керівників дежавних структур. Особливо уважні до теми «Восточный вариант», – 12% та «Ирта Fax» 11% публікацій. Лише одна публікація з цієї теми на «Первой полосе» – 2,5% матеріалів.

По 6% онлайн публікацій віддано темам економіки та соціальної проблематики. У обох найактивніший «Трибун»: відповідно 7% та 13%.

Решта тем займають 1-2% списку. Нульовий рахунок цього разу – у   тем місцевого самоврядування, корупції та спорту – звісно, серед списку матеріалів, обраних для моніторингу за допомогою генератора випадкових чисел.  «Інше» має невелику частку в 4%.

Як підсумував експерт Володимир Садівничий: «Якщо читати сьогоднішні місцеві інтернет-медіа, складається враження, що люди народжуються для того, аби хворіти і буянити. Адже в інтернет-виданнях за моніторинговий період опубліковано близько 20% матеріалів про хвороби (15% – про ковід, 6% – про соціальні питання, в т.ч – охорону здоровʹя, до цього додайте рекламу медичних товарів/послуг/препаратів) та 14% – про кримінал і  надзвичайні ситуації. Всі інші аспекти життя людини ніби втратили свою актуальність: культура, історія, краєзнавство, освіта й наука – по 2 %».

Втім, не можемо не відзначити позитивної роботи онлайн видань. «Трибун» дає цікаві матеріали, що розвінчують радянсько-російську пропаганду. Це переважно блоги, де інформаційно наповнені тексти розміщують Maxim Mirovich («Как в СССР готовили детей к войне» https://tribun.com.ua/88457 ,  «Кто кого кормил в СССР?» https://tribun.com.ua/88522), Денис Казанський («Признания не будет! Кремль снова развеял напрасные мечты боевиков» https://tribun.com.ua/88445 ,  «”В Харькове нас не любят!”: Российский журналист столкнулся с реальностью и прозрел» https://tribun.com.ua/88505).

Вдало доповнює стрічку матеріалів корисними та пізнавальними  відеороликами «Восточный вариант». Вони додаються до тих чи інших публікацій, часто – співзвучно до теми матеріалу. На нашу думку, їх цілком можна подавати й як окремі матеріали. 

Так, посилання на ролик Восточный Вариант TV «Ставлення до НАТО на сході України. Розвінчуємо міфи про НАТО» https://www.youtube.com/watch?v=GZxsjO-QU6I&t=18sА  поєднано, наприклад, із інформацією «ЕС и НАТО пока не будут эвакуировать своих представителей из Украины» https://v-variant.com.ua/es-y-nato-poka-ne-budut-vakuyrovat-svoykh-predstavyteley-yz-ukrayn/

До інформації «Командира снайперского подразделения боевиков НВФ осудили на 9 лет тюрьмы» https://v-variant.com.ua/komandyra-snayperskoho-podrazdelenyia-boevykov-nvf-osudyly-na-9-let-tiurm/  підверстано ролик «Что ждет иностранцев, воюющих на стороне боевиков “ЛДНР”?»

Повідомлення «Экс-главу инженерной службы осудят за халатность и подрыв трех военных в Бахмутском районе» https://v-variant.com.ua/ks-hlavu-ynzhenernoy-sluzhb-osudiat-za-khalatnost-y-podr-v-trekh-voenn-kh-v-bakhmutskom-rayone/  доповнюється роликом «Заминированная земля Донбасса. 5 фактов, которые могут спасти жизнь».

А замітка з-за зони розмежування «Три района оккупированного Донецка остались без электричества» https://v-variant.com.ua/zavtra-v-trekh-rayonakh-okkupyrovannoho-donetska-otkliuchat-lektrychestvo/  на контрасті має поруч відео «Первый в Донецкой области завод по переработке мусора появится в Бахмуте».

Проєкт цікавий і, сподіваємося, знайде свого широкого читача/глядача.

Тональність

Нейтральна тональність у 93% публікацій. Позитивна – у 2%. Негативне забарвлення несуть 5% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  64%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 29%. Не ідентифікованих публікацій 7%. 

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua 

Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 

E-mail: allafedoryna@gmail.com 

Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. 

E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua