З 24 по 30 січня 2022 року експерти ІДПО продовжили працювати з контентом провідних регіональних медіа Донеччини і проаналізували 229 матеріалів чотирьох друкованих видань: «Приазовский рабочий» (ПР, Маріуполь), «Восточный проект» (ВП, Краматорськ), «Знамя индустрии» (ЗИ, Костянтинівка) і «События» (Бахмут). Також було оцінено 312 матеріалів, оприлюднених на інтернет-майданчиках:  Сайт города Донецка (https://www.62.ua), Сайт города Краматорска (https://www.6264.com.ua), Сайт города Мариуполя (https://www.0629.com.ua) та ІА «Вчасно» (https://vchasnoua.com/, Покровськ).

Зважаючи на те, що одні й ті самі медіа досліджуються другий рік, можемо констатувати що ступінь якості газет та позиції лідера/аутсайдера в регіоні залишаються стабільними, тоді як інтернет-видання помітно зростають і покращують свої показники. Газета «Знамя индустрии» тепер виходить українською мовою згідно із законом, а «Восточный проект» поки продовжує подавати матеріали частково російською, частково українською. Найякісніші медіа (і друковані, і електронні) базуються в Маріуполі та Краматорську (містах, які розділили функції обласного центру в умовах тимчасової окупації Донецька). Найбільшими проблемами газет експерти вважають залежність від місцевих олігархів, а інтернет-сайтам бракує власних журналістських матеріалів, наслідком чого є занадто велика кількість запозичень, зокрема, прес-релізів у новинних стрічках.    

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

З 12 можливих балів газети чотирьох міст Донецької області у січні отримали в середньому 8. Цей рівень (дві третини від максимуму) зберігається вже другий рік (в 2021-му загальна оцінка дотримання стандартів коливалась у проміжках 7,8-8,3). Найвищими є оцінки матеріалів «Приазовского рабочего» – 9,31та «Восточного проекту» – 9,19. Тексти в бахмутських «Событиях» відповідають стандартам приблизно наполовину (6,25).

При цьому експерти відзначають нерівномірну якість контенту в одному виданні. Так, наприклад, з 16 оцінених на стандарти матеріалів ВП третина має найвищі оцінки (11-12), але й матеріал з найменшою оцінкою за два роки дослідження – 3 бали – так само тут. Це повідомлення створене не журналістом (але джерела інформації в тексті не позначені), і тому не відповідає жодному стандарту. Відсутня навіть «доступність» викладення матеріалу, хоча зазвичай тексти в регіональних медіа написані зрозумілою мовою.

Експерти також констатують, що цього разу нижчим, чим зазвичай, є дотримання стандарту посилання на джерела інформації – 1,08 (раніше коливалася у проміжку 1,2-1,4). Не вважає за потрібне це робити, зокрема, газета «События», де у кожному другому тексті відсутні навіть натяки на те, звідки отримане повідомлення. Це дивне для сучасного медіа кредо газета подає у зверненні до читачів: «В общем, мы готовы выслушать абсолютно все соседские истории, причем, если вы по каким-то причинам не захотите указывать себя и сохранить в секрете название улицы, на которой живете, – нет проблем». І ще один приклад, який наочно демонструє нехтування вимогою вказувати конкретні факти та їхні джерела: «Еще недавно в городе можно было увидеть объявления о том, что кто-то где-то покупает битое стекло. И кое-кто из жителей нашего города на этом даже зарабатывал. Сколько? А все по-разному»…  

Традиційно найбільш складно газетам Донеччини дотримуватися балансу думок (0,38).

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами.

Відсоток матеріалів, в яких експерти побачили ознаки замовності (політичної чи комерційної) загалом по чотирьох друкованих виданнях Донеччини склав 8,7 і є майже таким самим, як у вересні 2021 року  (8,5%). При цьому виокремити замовника матеріалу, наприклад, в «Приазовском рабочем» – неабиякий виклик, бо в одному і тому самому тексті можна знайти згадку про двох народних депутатів (Новинський і Магера), місцеву владу (Бойченко) і металургійний холдинг «Метінвест», який за тиждень (два випуски) газета згадала принаймні 15 разів. Окремо увагу до «Метінвесту» привертають графічні блоки на першій і четвертій шпальтах газети, не позначені як реклама.

Журналісти видання знаходять місце для згадки про місцевих політиків у будь-якій темі. В тексті «Боль, которую невозможно забыть», присвяченому річниці обстрілу російськими найманцями мікрорайону «Східний», згадуються «Метінвест», Фонд Рината Ахметова, депутат Новинський: «Семьи, которые затронула беда, также обращались за помощью в приемную народного депутата Украины Вадима Новинского. Народный депутат поддерживал мариупольцев – пострадавшим выделяли финансовую помощь…От имени Вадима Новинского у памятного знака также возложили цветы с надеждой на долгожданный мир. Как неоднократно заявлял народный депутат Украины, прекращение войны – главная задача, к которой должна стремиться власть».

Нардеп фігурує й у матеріалі «Талантам нужны овации»:  «В Мариуполе при поддержке народного депутата Украины Вадима Новинского прошел региональный фестиваль искусств «С Рождеством, Украина!»… Концерт длился почти два часа, а потом всем коллективам вручили дипломы участников, православные календари, денежные сертификаты и сладкие подарки от народного депутата Украины Вадима Новинского». 

Народний депутат Сергій Магера несподівано виступає як експерт у матеріалі, присвяченому художнику Архипу Куїнджи.

Кількість офіційно-протокольних матеріалів в регіональній пресі Донеччинистала меншою – 3,2% у порівнянні ізвересневими 5,5%. А неналежно маркованого контенту навпаки побільшало: 7,1% (було 5,5%).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Газета «События» (Бахмут) продовжує майже у кожному своєму тексті так чи інакше підкреслювати скепсис щодо перебігу сучасного життя в країні, зокрема, боротьби із COVID-19, про що свідчать, зокрема, заголовки на кшталт «Да колитесь вы, чем хотите!». 

Особливу увагу експертів цього разу привернула відверта туга «Событий» за СРСР, яка знайшла місце в матеріалі начебто економічного спрямування: «Конечно, иногда накрывает какая-то тоска по тем временам, когда в нашем городе делали прямо-таки произведения искусства – разноцветные вазы для цветов или конфет, салатники, пепельницы или – как минимум – банки с гранеными стаканами. И в такие минуты, случается, вздохнешь с грустью, порадуешься, что у тебя еще есть парочка – теперь уже – почти раритетних экземпляров. Ну и все»…

Теми

Максимальнучастку контенту видань Донеччини – 28% – складає реклама, оголошення і «розваги» (кросворди, гороскопи, анекдоти). Кожний 10-й текст в газетах стосується діяльності правоохоронних органів чи власне злочинів. По 9% текстів булиприсвячені економічним подіям чи проблемам і життю громади. Зовнішня політика і новини іноземних держав відображені у 6% змісту – і усі ці 14 текстів оприлюднені в газеті «События» (Бахмут).

Охорона здоров’я і соціальна сфера висвітлені у 8% матеріалів, а тематика COVID-19  – у 5%. Культурні події привернули увагу лише видань Маріуполя і Краматорська, які виконують функції обласного центру (5% контенту). Таку саму частку складають і повідомлення про реформи на місцях та діяльність місцевої влади.

Не зважаючи на загострення ситуації на кордонах країни й збільшення ймовірності російської агресії, військовим подіям преса Донеччини не стала приділяти більше уваги (як і раніше – 1% матеріалів). При цьому один з текстів у цій тематиці присвячений «мобілізації» та військовому обліку жінок («События») й, окрім хибних меседжів («Новые нормы касались также беременных и женщин с малолетними детьми»), дивує фіналом: «Тем не менее четыреста представительниц слабого пола уже встали на воинский учет. Видимо, очень не терпелось!»…

Жодним чином не йшлося у газетах про життя внутрішньо переміщених осіб та корупцію.

Жанри

Частка інформаційних повідомлень в газетах Донеччини продовжує збільшуватись і наразі новини та звіти складають 57% контенту (в 2021 році було 54%), ще 5% – прес-релізи (тобто також інформування). 28% змісту паперових видань – це реклама, кросворди-гороскопи, поради і анекдоти. Отже, на аналітику і художню публіцистику залишається 9%.В чотирьох газетах за моніторинговий період з’явилось лише одне інтерв’ю («Один день полностью перевернул мою жизнь», ВП), бліц-опитування немає жодного.Щодо аналітичного  контенту (статті, огляди, рецензії), його традиційно забезпечує «Приазовский рабочий», але цієї «хвилі» 3 аналітичний матеріали опублікував і «Восточный проект». Матеріали, створені на основі комунікації із аудиторією, опублікували ПР і «События» (5 текстів, 2% контенту).

Тональність

Не зважаючи на складний період у житті країни і величезну кількість загроз, про які говорять центральні медіа, газети в регіоні зберегли здебільшого нейтральну тональність матеріалів (79%), і лише3% текстів і заголовків мали негативну забарвленість.Найбільша кількість такого контенту у бахмутських «Событиях». Ось, наприклад, в тексті «А платить потом кто будет?» йдеться про те, що місто отримає безвідсотковий кредит від уряду Даніі на заміну комунікацій. Але редакція не бачить у цьому позитиву: «…почему-то есть явное ощущение того, что город просто залазит в долги и что без очередного повышения тарифов не обойдется».

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Менше ніж третинуматеріалів (30%)в досліджуваних виданнях складають тексти, створені журналістами редакцій. 19% контенту запозичено і позначено,звідки, і аж 51% є не ідентифікованим. Із кожною хвилею моніторингу ця цифра, нажаль, зростає (на приклад, у травні 2021 року лише 22% матеріалів були не ідентифікованими).

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Якість газет Донеччини не змінюється. Більш потужні видання (ПР и ВП) є лідерами у всьому – як в якості контенту за стандартами, так і по кількості матеріалів із ознаками замовності. ПР як типовий приклад олігархічного медіапредставляє і просуває інтереси влади, яка в Маріуполі переплетена із бізнес-групою Рината Ахметова. Діалогічні жанри в місцевих медіа вмирають, а тональність викладення матеріалу залежить не від змісту, а від того, що про це думає автор тексту. Преса не реагує на виклики сьогодення і не публікує контент, який би допоміг читачам реагувати на інформаційну та імовірну військову агресію з боку Росії.

Онлайнові видання

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка дотримання стандартів в онлайн-медіа Донеччини наразі складає 8,88 балів з 12 можливих, і не суттєво відрізняється від попередніх періодів. Найякіснішим експерти вважають контент Сайту міста Маріуполя, який продовжує підвищувати професійний рівень(10,44 у порівнянні із вересневим показником 10,06). Це єдиний ресурс, де більшість матеріалів подані збалансовано (загальний бал 1,25), факти відокремлені від коментарів, є посилання на джерела інформації. Середня оцінка балансу думок на донецьких онлайн-ресурсах складає 0,67 балів, що майже удвічі більше, ніж показник дотримання балансу в друкованих медіа.

Найбільші нарікання щодо незбалансованості викликає Сайт Донецька, який продовжує цитувати російських чиновників, не додаючи до їхніх слів позиції української влади. Зокрема, в матеріалах «Россия снова требует, чтобы Украина договаривалась с боевиками «ЛДНР» напрямую» і  «Лавров прокомментировал возможность признания Россией так называемых «ЛДНР» наводяться виключно слова міністра закордонних справ Росії. Між, тим, як зауважує експертка Ірина Черниченко, на сайті є приклади збалансованої подачі інформації, як от в тексті «Путин поручил обеспечить соцвыплатами жителей ОРДЛО с паспортами России», де в останньому абзаці читаємо: «Напомним, ранее президент Украины Владимир Зеленский заявлял, что Россия может использовать массовую паспортизацию населения оккупированных районов Донецкой и Луганской областей для вторжения в Украину под предлогом защиты своих граждан». Тобто не дотримання балансу в інших випадках свідчить про нехтування своїми професійними обов’язками з боку авторів.

Жодних претензій не викликали доступність викладення матеріалів на донецьких сайтах. Також експерти не побачили проявів мови ворожнечі.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Уперше за останні два роки онлайн-видання Донеччини розмістило рекламний матеріал, позначивши його словом «Реклама», як того вимагає закон.

Однак одночасно зберіглася і рубрика «Новости компаний», яку редакція позначає у вихідних даних як таку, де публікується замовний контент. 18 таких матеріалів, які експерти позначають як не належно марковані, побачили світ за тиждень на сайті 0629 (Маріуполь) і по два – на сайтах Донецька і Краматорська. 

Привернув увагу експертів жодним чином не пов’язаний із темою публікації рекламний меседж, що мімікрує під коментар в одному із текстів сайту Донецька: «Жителей ОРДЛО запугивают фейками о «нападении» Украины».

Сайт Краматорська рясніє прикладами офіційно-протокольної інформації, яка подається під виглядом журналістського контенту (11,2% матеріалів). Жодної претензії щодо матеріалів із ознаками замовності не має сайт ІА «Вчасно».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Не зважаючи на те, що сайт Донецька створюють українські журналісти на вільній території, специфіка аудиторії (контент розрахований і на мешканців тимчасово окупованої території) іноді провокує редакцію публікувати тексти, які можна сприйняти як ті, що містять проросійські меседжі. Цієї моніторингової хвилі таким експерти визнали матеріал Госдума Росии рассмотрит признание «ДНР» и «ЛНР» в феврале.

Теми

ТемаCovid-19 знов домінує на двох з чотирьох досліджуваних сайтів, складаючи 16% коненту (17% зафіксовано у травні-2021). Зокрема, сайт міста Краматорська опублікував 25 повідомлень про захворювання за тиждень, а сайт Донецька присвятив темі 18 з 84 матеріалів.Також 16% матеріалів присвячено і перебігу військових подій в області. 13% текстів стосуються подій в громадах та інфраструктурних змін, 11% матеріалів повідомляють про діяльність правоохоронних органів і розкриті злочини. 

Найбільш мирні теми (спорт, освіта, релігія, історія, культура) на сайтах мінімізовані (по 1%), а розважальний контент і реклама займають 9% оприлюдненого, що утричі менше, ніж у газетах. Єдине онлайн-видання, яке приділило увагу вимушено переміщеним особам – ІА «Вчасно» (5 матеріалів), тому загальний показник усього 2%. Дві новини про викривання корупції сайту Маріуполя забезпечили 1% цій темі.

Тональність

92% текстів на сайтах є нейтральними, 2% мають негативну і 6% – позитивну тональність.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

53% матеріалів Інтернет-видань Донеччини цієї моніторингової хвилі визнані авторськими. Запозиченими із відповідним посиланням на джерело є 31% текстів. Походження 16% повідомленьексперти неідентифікували. Кричущою є ситуація на сайті Краматорська, де кожний матеріал в стрічці має номінальний підпис журналіста, але жоден з 89 текстів експерти не змогли назвати авторським. При цьому будь-який запозичений матеріал всеукраїнського масштабу штучно прив’язується до міста заголовком: «Бесплатные роды для краматорчанок – какие условия?», «Краматорчанам будут дарить сертификаты на приобретение книг за получение свидетельства о рождении», «Пенсионеры Краматорска смогут использовать “ковидную тысячу” для оплаты коммуналки, – Зеленский», «Кому из краматорчан и на сколько повысят пенсии в марте». Такі назви створюють у споживачів хибне уявлення про локальність контенту.

Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа

За час, що минув з попередньої «хвилі» моніторингу (вересень 2021 року), на досліджуваних сайтах Донеччини сталися певні зміни. Зокрема, експерти зауважили, що на ІА «Вчасно» суттєво зменшилася кількість подієвих повідомлень, але збільшилася частка аналітичних матеріалів. Керівництво сайту повідомило, що наразі команда працює над стратегуванням, плануються зміни у роботі медіа, оновлення концепції. Сайт Краматорська суттєво (на 30%) збільшив кількість матеріалів у стрічці на добу, демонструє нові прізвища авторів та «прив’язку» до міста у кожному заголовку. На сайті Маріуполя вперше з’явилася позначка «Реклама» біля комерційного матеріалу.

Коментар 

Тетяна Строй, керівниця Донецької експертної групи: “Найбільші зміни контенту ми зафіксували на сайті ІА «Вчасно». Зокрема, звернули увагу на велику кількість матеріалів, в яких розповідається про зміни у громадах за підтримки грантових проєктів. Безперечно, тематика цих публікацій соціально важлива, але подача «релізна», матеріали часто написані «мовою» грантових заявок, про що свідчать, наприклад, такі обороти: «Після завершення проєкту консультаційна служба протягом місяця надала 34 консультації з соціальних питань, також 51 консультацію для 31 людини надав психолог» або «Завдяки реалізації проєкту, тренінги завершили десять соціальних працівників, також майже десять працівників взяли участь у супервізії та опрацювали навички роботи із кейсами». В кінці таких текстів розміщено повний перелік всіх донорів, які фінансують проєкт, і це займає до 12 рядків! Якщо джерелом є реліз міжнародної організації, чому не вказати цього? Тим не менше, ІА «Вчасно» зберігає високі бали щодо дотримання стандартів, демонструє найширшу тематичну палітру, не публікує матеріали із ознаками замовності. Також журналісти «Вчасно» систематично вивчають місцеві бюджети та висвітлюють те, як чиновники розпоряджаються коштами громади, пояснюють аудиторії, де та як можна знайти інформацію про статті місцевого бюджету і як оцінити витрати“. 

Інформація про експертів

Інформацію про експертом, що здійснювали оцінювання провідних медіа Донеччини, можна отримати за посиланням: https://idpo.org.ua/experts/donetsk

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.