Моніторинговий звіт за серпень 2022 року – Львівська область

Зауважена під час попереднього моніторингу регіональних медій тенденція до підпорядкування контенту воєнним реаліям знайшла своє очевидне продовження у серпні. Тут навіть йдеться не про продовження, а про логічний розвиток тематики, яка є похідною від війни та пов’язаних з нею суспільних явищ. 

Журналісти стало намагаються буди віддзеркаленням панівних настроїв у суспільстві і писати про те, про що, очевидно, думають і говорять люди. І тут важко напевне стверджувати, що є первинним, а що вторинним: чи це медіа задають порядок денний для суспільства, обговорень на кухнях та дискусій в громадському транспорті, чи все самі редакції розуміють, що у країні з відповідними суспільними настроями було б дивно не концентруватися на обговорюваних явищах.

Попри те, що війна внесла свої корективи навіть у такі сфери, як кримінал, культура, охорона здоров’я, економіка та спорт, подекуди відчувається що тема, для прикладу, ковіду може з новою силою повернутися на шпальти газет і сторінки онлайн-видань вже найближчим часом і з новою силою. 

Цього разу моніторинг відбувався у період від 1 до 7 серпня 2022 року. У фокусі уваги експертів традиційно були чотири друковані видання – газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) (сукупно – 162 публікації), а також чотири інтернет-видання – «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал» (разом – 400 матеріалів).

Порівняно з часом моніторингу в лютому та червні, регулярність виходу друкованих видань на Львівщині стабілізувалася. Більшість газет змогли повернутися до довоєнних обсягів і навіть подекуди відновили друк програм телевізійних передач.  Водночас більшість шпальт стало віддані під пов’язану з війною тематикою, яка подекуди перетворилася вже на звичну буденність.

Натомість онлайн справляє враження концентрації зведень з фронту, що перемежовані з кримінальною хронікою. Звісно, тут годі говорити про тотальне превалювання саме цих тем, але, у своїй масі, саме вони створюють загальне тло для решти повідомлень – на культурну, економічну, соціальну чи спортивну тематику. 

Слід віддати належне: попри те, що нова фаза російської агресії проти України і цивілізованого світу триває вже майже пів року, загальні настрої, що панують на сторінках друкованої преси Львівської області та новинного сегменту регіону в інтернеті, не вказує на втому від боротьби та безнадію. Водночас ще одним індикатором того, що подекуди медіа продовжують жити звичним для них життям, є помічені ознаки присутності джинси, прихованої реклами та інших ложок дьогтю в рідній для експертів бочці меду.  

Друковані видання

Друковані видання Львівщини стало поєднують на своїх шпальтах довгі та короткі форми текстів і вдаються до розмаїття жанрів у своїх зусиллях переповідати читачам історію сучасності. У своїй боротьбі за увагу аудиторії вони вдаються до гучних заголовків, розлогих аналітичних розвідок та інтерв’ю, а також експлуатують художні жанри. Серед останніх особливе місце цього разу посідали життєві історії, присвячені героям війни, які віддали своє життя у боротьбі за Україну. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у друкованих виданнях – 11,86 бала з 12-ти можливих, що приблизно відповідає показникам червневого моніторингу цього ж року.  На думку експертів, 12 балів цього разу не здобуло жодне видання. Але, загалом, ситуація виглядає доволі рівною. «Експрес» та «Львівська пошта» та «Новини Прибужжя» мають по 11,94 бала. Натомість «Високий Замок» здобув 11, 63 бала. 

Львівські видання здебільшого не нехтують посиланням на джерела інформації, доступністю викладу та відокремленням фактів від думок – тому за цими показниками вони отримали по 2 бали з 2 можливих. Повнота проаналізованих матеріалів також  перебуває на досить високому рівні – 1,98 бала. 

Стосовно мови ворожнечі ситуація фактично не змінилася: вживанням понять «орки», «рашисти» на рівні з москалями, загарбниками, окупантами та ворогами стали звичними явищами настільки, що лапки тут, мабуть, вже слід цілком забирати, як і звикнути до того, що росія та білорусь в українських медіа дедалі частіше пишуться з маленької літери. Таким чином, за цим показником газети набрали аж 1,95 бала.

 Неупередженість та баланс думок опрацьованих публікацій сягає цього разу 1,94 бала. Доволі критичні зауваження цього разу спровокували матеріали газети «Високий Замок», яка саме за неупередженістю та мовою ворожнечі дещо просіла – 1,88 і 1,57 з двох можливих балів відповідно. Проте, це стосувалося навіть не суто воєнної тематики, а радше питання особистого і політичного протистояння певних осіб, релігійних поглядів та можливо прихованої реклами.

Йдеться про публікації, що описують скандал з висловлюваннями Василя Базіва, критику реакції влади на осуд фотосесії Першої Леді України Олени Зеленської, протистояння вірян з залишковими впливами московської церкви в Україні та репортаж з подорожі на озеро, яка стала можливою завдяки туристичній фірмі.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Саме оця історія з подякою туристичній фірмі за організацію поїздки на озеро до Польщі і стала єдиним проблемним моментом для «Високого Замку» під час цього моніторингу з погляду замовності та прихованої реклами. 

Контент «Експресу» і «Львівської пошти» та «Новин Прибужжя» тут виглядає доволі чистим з погляду присутності джинси – політичної чи комерційної. Натомість, не так безпроблемно виглядає ситуація з присутністю у цих виданнях належно маркованого контенту: «Львівська пошта» за цим показником має 2,3% або 1 матеріал, а «Новини Прибужжя» аж 5 матеріалів і 16,7% відповідно. Претензій за цими показниками до «Експресу» в експертів не було. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Що ж стосується присутності відвертого офіціозу, фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій, то тут друкована преса виглядає доволі пристойно. Можливо, саме завдяки тому, що такі видання, як «Львівська пошта» та «Новини Прибужжя» почали розташовувати повідомлення від офіційних органів влади впорядкованіше, хоч і без вказання умов, на яких відповідні розпорядження та оголошення стало друкуються на шпальтах газет.

Теми

Воєнна тематика цього разу забрала 17% матеріалів на друкованих шпальтах у досліджуваних медій Львівщини.  На другому за популярністю місці вже традиційно   опинилися теми соціальної сфери, охорони здоров’я та пенсій (12% матеріалів).

Далі йдуть теми постраждалих внаслідок війни та життя цивільних в умовах конфлікту – 10%, а також культурна тематика (10%) та кримінальний блок з 9%. Щоправда, цього разу доволі часто увага редакцій фокусувалася на злочинах, які стосувалися довкола воєнної тематики, що особливо зауважила Наталія Габор. За її словами, явно проглядається тенденція до концентрації на покаранні за незаконний продаж гуманітарної допомоги чи товарів військового призначення, незаконного перетину кордону військовозобов’язаними та зловживання посадовців у воєнний час. Такі тем дещо посунули повідомлення про вбивства та інші злочини мирного часу.

Спортивна тематика заслужила аж на 6% повідомлень від загального числа надрукованих новин. Життю місцевої громади медіа присвятили 5% публікацій, надзвичайним ситуаціям, а також економічному блоку по 4%,  зовнішній політиці і міжнародним справам на одному рівні з внутрішньою політикою – по 3% матеріалів.

По 2% здобули собі теми релігії, освіти та науки.  По 1% публікацій у цьогорічному серпневому моніторингу припало на теми історії, краєзнавства та ковіду. Інші теми, разом з оголошеннями та рекламою, загалом сягнули 12% від загального числа матеріалів. Протидія корупції та місцеве самоврядування не знайшли гідного відображення на сторінках друкованої преси Львівщини під час моніторингового періоду. 

Жанри

Інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період виявилося ще більше за показники травня – аж 61%. Інтерв’ю було помічено у 9% випадків, а аналітичних матеріалів назбиралося на 7%.

Кількість художніх жанрів виявилася на одному рівні з рекламою та оголошеннями – по 6%. Як вже ми згадували вище, у художній формі здебільшого були представлені життєві історії захисників Батьківщини, які подекуди займали цілі шпальти, що відображає ту кількість поховальних церемоній, які мешканці Львова та цілого краю можуть спостерігати останніми місяцями. Важливо, що редакції тут тримають руку на пульсі навіть цих сумних подій та намагаються гідно доповнювати емоційне тло аудиторії подібними матеріалами-спогадами про полеглих. 

Відсоток порад у друкованій пресі сягає 5. По одному відсотку припадає на авторські колонки, протокольні матеріали, рецензії, розважальний контент та некрологи та інше. Вже традиційно, цього разу знову ніяк не був представлений жанр журналістського розслідування.

Тональність

93% друкованого контенту має нейтральну тональність, 4% – негативну, а 3% –позитивну. Найбільше матеріалів з позитивною тональністю у «Високому Замку» (2) та «Львівської пошти» (3). Матеріали з негативним враженням від заголовку чи післясмаком присутні у всіх виданнях, крім тієї ж «Львівської пошти». 

Тут слід зауважити, що під негативом можна розуміти саме сумні життєві історії захисників України та їхню кількість на одній шпальті, які й провокують загалом жаль. Річ інша, що під позитивом ми маємо на увазі контент, з заголовків і текстів якого явно промовляє віра в армію, волонтерів і перемогу та те, що всі жертви народу не будуть марними. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 66% (так само, як і в травні 2022 року), запозичений – 10% (7% – у травні), неідентифікований – 24% (27% – минулого травня). 

 «Львівську пошту» тут можна назвати рекордсменом за кількістю матеріалів без підпису автора: 26 з 30 проаналізованих – це вагомий показник, який потребує, мабуть, певного пояснення. 

Онлайнові видання

У серпні новинні сайти Львова не припиняли концентрувати свою увагу на переповіданні оперативної інформації з фронтів російсько-української війни. На перший погляд, може видатися, що таких повідомлень навіть побільшало наприкінці літа – зважаючи на аргументовано очікувану активізацію воєнних дій на південному напрямку, зокрема. З іншого боку, тут може даватися взнаки певне упереджене очікування більшого числа «добрих новин» після важких місяців боїв – коли суспільство (невід’ємною частиною якого є і самі журналісти, редактори та навіть експерти Інституту) подекуди підсвідомо звертає більше уваги на певного роду повідомлення, намагається наситити ними свій день і бачить паралельно подібну тенденцію у новинних стрічках. Тривалість війни також вочевидь позначилася на переорієнтації акцентів кримінальної хроніки, на яку був традиційно багатим онлайн. Крадіжки і вбивства тут, подібно до друкованої преси, поступилися місцем торгівлі гуманітарною допомогою, новітньому бізнесу з незаконним перетином кордону військовозобов’язаними та відлову диверсантів і зрадників Батьківщини. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики онлайн виданнями у серпні – 11,89 з 12 можливих, що перевищує показник травня цього року (11,55). Найкращий показник тут у «Вголосу» – 12, у «Галінфо» – 11,94, а от у «Львівського порталу» – і «Захід.нет» по 11,81 бала. 

Беручи до уваги воєнні обставини, експерти не виявили в проаналізованих матеріалах мови ворожнечі – просто епітети та синоніми щодо ворога тут важко розглядати як мову ворожнечі.

Достовірність та відокремлення фактів від думок також виявилися на найвищому рівні. 

Повнота викладу та неупередженість інформації сягають позначки 1,97 бала, а от доступність викладу матеріалів перебуває цього разу на рівні 1,95 бала. Фактично, за усіма показниками можна помітити істотні зрушення в кожного з видань.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Серед новин «Захід.нет» та «Львівського порталу» експерти знайшли по одному матеріалу, які можна вважати комерційно замовним матеріалом. Обидва повідомлення замасковані під корисні поради, але водночас містять фактичну промоцію певного інтернет-магазину.  Політичної «джинси» експерти не зауважили, а тому, сукупно «джинси» назбиралося на 0,5% з 400 опрацьованих повідомлень.

Неналежним чином маркованої реклами з 400 повідомлень знайшли аж один приклад у «Галінфо», де без належного позначення рекламували будівельні матеріали. Як наголосив Орест Семотюк, редакціям на цьому етапі слід би вже було виробити сталі підходи до маркування такого штибу інформації для уникнення закидів щодо певних маніпуляцій на догоду рекламодавцям. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Що ж стосується офіціозу, пропаганди, фейків, дезінформації та інших патогенних маніпуляцій проти інтересів читацької аудиторії, то таких матеріалів і цього разу стало не було. 

Навряд чи можна назвати фейком і маніпуляцією матеріал на «Вголосі», в якому чітко не позначено, що Дональд Трамп є колишнім президентом США і присутній очевидний одрук у поданому році, коли він ймовірно ще раз побореться з звання господаря Білого дому. Але цей приклад – це заклик до редакції і журналістів: будьте уважніші! 

Теми

Воєнна тематика заполонила онлайн впродовж цього моніторингового періоду – 31% повідомлень були присвячені саме цій тематиці після 22% помічених у травні.

На другому місці за популярністю опинилася цього разу тема кримінального походження – 19% повідомлень стосувалися злочинів війни, зловживань з гуманітарною допомогою і військовим спорядженням, цивільним дезертирством за межі країни і протидії агентам ворога на підконтрольній Києву території. 

Зовнішня політика опинилися у фокусі уваги 14% публікацій, що закономірно, зважаючи на ту міжнародну увагу, яку Україна і героїчна оборона її народу провокують у світі, від підтримки якого також залежить результат війни.

Переселенцям, переміщеним особам та життю цивільних у воєнний час присвятили свою увагу журналісти в 8% матеріалів, що дещо менше показників травня.

7% публікацій сконцентрували увагу читачів на місцевій проблематиці, інтересах громади та інфраструктурі, а 5% публікацій були присвячені охороні здоров’я, соціальній та пенсійній темам.

Культурна тематика виявилася представлена на одному рівні з надзвичайними ситуаціями та рятівними операціями – по 3% для кожного з цих двох блоків повідомлень опрацьованої вибірки матеріалів. 

На економіці, фінансах і промисловій складовій життя фокусувалася така ж увага, як і на питаннях культури – по 2%ю

Історія, релігія, спорт, корупція а також внутрішня політична тематика сягнули рівня 1% матеріалів для кожної тематики.

Інші теми (рецепти, прогнози погоди та поради) сукупно були представлені у 2% контенту. А от на тему коронавірусної інфекції не припав бодай один матеріал з усіх 400 проаналізованих.

Тональність

Тут цифри у відсотках цілковито перегукуються з показниками друкованих видань. Матеріалів нейтральної тональності 93 %. Позитивними експерти визнали 3% матеріалів, а негативними – 4%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

«Львівський портал», «Захід.нет» та «Вголос» стало намагаються подати опубліковані новини як власний контент. Зважаючи на те, що джерелами новин для усіх видань здебільшого є одні і ті ж ресурси, прес-служби, профілі посадовців, публічних осіб та органів влади в соціальних медіях, тут здебільшого видно явні ознаки журналістської обробки цих повідомлень і адаптації контенту до вимог редакцій. 

Тому неідентифікованих матеріалів найбільше в «Галінфо» (98). Саме цей інформаційний ресурс традиційно не вказує авторів публікацій, які бодай частково доклалися в межах редакції до пошуку, обробки та передачі оприлюдненої інформації.

Усі видання, окрім «Галінфо» вдаються до ретельного підписування кожного повідомлення іменем відповідального за його публікацію журналіста або назвою видання, чи бодай словом «редакція». Таким чином, на нашу думку, відбувається становлення інституту репутації у сучасних регіональних медіях України. Цей процес слід культивувати та максимально заохочувати, аби в очах аудиторії сайти ставали відповідальними та здобували відповідний авторитет. 

Висновки 

Втретє за календарний рік експерти закономірно фіксують тотальну перевагу воєнної тематики на сторінках місцевої преси Львівщини. Це – закономірний результат того, що саме війна є найболючішим питанням, яке турбує аудиторію, а газети та сайти не можуть за визначенням ролі преси у суспільстві стояти осторонь та ігнорувати цей біль.

У своїй роботі і друк, і онлайн змушені змагатися зі ще швидшим джерелом інформації, яким нині є Телеграм-канали та інші нові медії сучасності. Таким чином, єдиним шансом на обґрунтування своєї цінності в очах аудиторії для редакцій є виконання функцій фільтру інформації. Її кількість подекуди є непомірно великою, а авторитетне видання в онлайні має всі шанси оперативно видати своєму читачу вже перехресно перевірені факти та позбавити його необхідності вивчати інші профілі та канали в пошуках підтвердження побаченої сенсації. 

Друкована ж преса явно використовує тарований її специфікою часовий ресурс для підготовки ґрунтовніших аналітичних матеріалів та розмов з фахівцями, які дозволяють спокійніше інтерпретувати ключові тижневі події, відкидаючи миттєві емоції та підсвічуючи основні тенденції.

Юрій Залізняк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.