П’ята цього року «хвиля» моніторингу регіональних онлайн-медіа Донеччини сюрпризів не принесла: і кількісно, і якісно місцевий контент зберігає свій стан, спричинений війною Росії проти України. Загалом все тематичне різноманіття регіональних медіа Донеччини зосереджено на проявах війни, тих чи інших. Наприклад, 31% повідомлень на сайтах – саме про її безпосередній перебіг, і 27% про життя в умовах війни, зокрема, про внутрішніх переселенців. Найякіснішими за оцінками донецької експертної групи є сайти «Вільного радіо», ІА «Вчасно» і «Сайт города Мариуполя», які не тільки інформують аудиторію, а і пропонують їй якісний аналіз, показові життєві історії та корисні алгоритми поведінки в умовах війни.

З 19 по 25 вересня 2022 р. експерти проаналізували 559 публікацій (у серпні було 556) на восьми популярних регіональних сайтах Донеччини – «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут) і «Східний проєкт» (Краматорськ). Одразу зауважимо, що це медіа ще місяць тому мало назву «Восточный проект», але нарешті завершило перехід на українську мову і зафіксувало українську назву навіть в лого.

Отже, єдиним російськомовним медіа серед тих, що досліджують експерти ІДПО на Донеччині, є «Знамя индустрии». Зрідка тексти російською трапляються на сайті города Краматорска, при чому під заголовком українською (Цієї ночі ворог стріляв по громадах Покровського, Краматорського та Бахмутського районів).

Найякіснішими за оцінками донецької експертної групи є сайти «Вільного радіо», ІА «Вчасно» і «Сайт города Мариуполя», які не тільки інформують аудиторію, а і пропонують їй якісний аналіз, показові життєві історії та корисні алгоритми поведінки в умовах війни. 

Моніторинг стандартів журналістики

Рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у вересні 2022 року продовжує знижуватись і нині становить 8,87 з 12 можливих. Попередні хвилі дослідження зафіксували відповідно 9,16 бала у серпні та 9,23 бала у червні. Найвищою залишається якість повідомлень на сайті «Вільного радіо» з Бахмута – 10,38, але, відзначають експерти, навіть лідерська позиція має тенденцію до зниження (серпнева оцінка – 10,81, а у червні медіа отримало 11,25). Доволі відчутно нижчою виявилась і оцінка ІА «Вчасно» – 9,81 (попередній етап оцінювання приніс сайту 10,44 бала). Третю «сходинку» цього разу посів «Сайт города Мариуполя» з середньою оцінкою 9,06. 

Традиційно найнижчою залишається оцінка стандарту «балансу думок» (0,38), ба більше – попередні три хвилі вона була відчутно більшою (0,66). Під час війни таку ситуацію експерти пояснюють ускладненим доступом до джерел інформації, обмеженим ресурсом редакцій і логічною забороною на транслювання протилежної думки, якщо це позиція ворога. Але останнім часом все меншою мірою медіа дотримуються і стандарту відокремлення фактів від думок: вереснева оцінка 1,27 бала, тоді як ще у серпні було 1,44. «Пасе задніх» тут Сайт Краматорска з оцінкою 0,75 бала: лише в кожному четвертому з досліджуваних текстів цього медіа чітко ідентифіковані факти, коментарі, коректно процитовані спікери чи документи. 

Показовим в цьому сенсі є текст Краматорськ — тримається! Краматорськ — б’ється: місто відзначає 154 річницю , який цілком побудований на гаслах і метафорах і не містить жодного факту (окрім як про вік міста). «Краматорськ чекає на час, коли його м’язи — заводи, знов загудуть так, щоб вже ніколи не замовкати! Його легені — його парки й сади, заквітнуть тисячами нових молодих дерев і квітів! Його серце — люди, знов заповнять вулиці та змусять його битися ще гучніше, так, аби слава про нього не вщухала далеко за межами Донеччини!», – йдеться в повідомленні, яке є частиною новинної стрічки. Можна було б вважати це думками авторки (а такою, судячи з підпису на сторінці, є Марія Вайцеховська), але, досліджуючи це медіа вже другий рік, можемо стверджувати, що вказування імені і прізвища не гарантує авторства як от, зокрема, у такому випадку:

Незважаючи на те, що більшість контенту донецьких медіа побудована на інформації з прес-релізів установ та відомств (зведення Генштабу, Нацполіції, ВЦА, НГУ, ДСНС, СБУ, прокуратури), не в усіх публікаціях журналісти чітко вказують на джерело походження інформації. Іноді це просто текст, в якому перелічені факти (кількість зруйнованих будівель, загиблих, поранених, евакуйованих), але зрозуміти, що ця інформація походить від офіційних органів влади, можна тільки по підписаних фото чи відео (якщо воно додано до тексту). Отже, загальна оцінка стандарту достовірності у вересні (як і у серпні) – 1,58 бала. Максимально можливі два бали традиційно має лише «Вільне радіо» (Бахмут), а найнижчий показник – 1,38 у «Знамя индустрии» (Костянтинівка).

Прояви мови ворожнечі експерти побачили лише в одному матеріалі на сайті Донецька, до того ж цей текст є запозиченим блогом політолога Юрія Федоренка, що міститься на сайті Цензор.нет. Але хай там як, а певні вислови в тексті Жертви лоботомії знижують його оцінку. «Бункерний», «хвора на голову людина», «брехливий безумець», «росія «сходила під себе не знімаючи білизни», – авторська риторика, може, і цілком доречна, коли йдеться про меседжи кремлівської пропаганди, але точно не в загальній стрічці новин.

Отже, навіть найбільш безпроблемні стандарти («доступність» і «відсутність мови ворожнечі») цього разу оцінені в 1,98 бала кожний.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Рекламний ринок під час війни помирає чи не першим – це аксіома. Тим паче, в містах, що знаходяться за декілька кілометрів від фронту, які покинула більшість мешканців, і, в першу чергу, представники бізнесу, який можна було релокувати. Тому ані маркованої ані не маркованої реклами в онлайн-медіа Донеччини майже немає. З більш ніж 500 проаналізованих матеріалів усього лише два експерти позначили як неналежно марковані – це 0,4%. 

Рубрика «Прес-реліз» на сайті міста Донецька і «Новини компаній» на сайті міста Слов’янська

Показник матеріалів із ознаками замовності також невеликий – 0,7% (саме таким відсоток був і в серпні). Сайт Краматорська розмістив текст, що просуває певні банківські послуги Ощадбанк дає своїм пенсіонерам по 500 гривень на покупки в АТБ: як отримати гроші, і це експерти розцінили як комерційну замовність. Також маємо у вересневій хвилі три приклади політичної замовності. Так, сайт «Знамя индустрії» російською (!) мовою повідомляє своїм читачам від імені депутата Верховної Ради Олексія Гончаренка про те, що чоловіки, у яких народилася третя дитина, підлягають демобілізації: «Рада приняла мой законопроект, предусматривающий, что родители, у которых третий ребенок родился во время военной службы, имеют право на демобилизацию» і далі: “«Я предложил добавить в закон еще одну причину для увольнения с военной службы…”. Як зауважують експерти, саме джерело інформації в цьому випадку натякає на замовність матеріалу, бо зазвичай медіа в подібних випадках посилаються на офіційний сайт Верховної Ради.

І ще два приклади політичного просування стосуються діяльності благодійних фондів, що належать Рінату Ахметову (публікація на сайті Слов’янська) та Борису Колесникову («Знамя индустрии»).  

7,5% змістовного наповнення досліджуваних сайтів Донеччини за оцінками експертів є так званим офіціозом – інформацією з прес-релізів та оголошень різних установ, що не оброблена журналістами, написана канцелярською мовою, а іноді не є суттєвою, значущою для аудиторії. Найбільше таких текстів містить сайт «Східний проєкт» – 28%. Переважна більшість офіційних повідомлень походять від правоохоронців (поліції, прокуратури, СБУ) і виглядають, наприклад, так: «За публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури Слов’янським міськрайонним судом ухвалено вирок громадянину України за поширення інформації про переміщення, рух і розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації іншим незаконним збройним формуванням та призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі (ч. 3 ст. 114-2 КК України)». Також «постачають» офіціоз і певні департаменти обласної виконавчої влади: Внутрішньо переміщені особи зможуть отримувати соціальні послуги за місцем фактичного перебування.

У вересні донецька експертна група вперше стикнулася з цікавим типом публікацій, що були оприлюднені сайтом «Знамя индустрии», на якому протягом тижня з’явилися 4 повідомлення однакового змісту від благодійної організації «Центр волонтерства і захисту» із закликом … Не звертатися по допомогу: «ми не приймаємо заявок на гуманітарну допомогу, оскільки наш ресурс є обмеженим». «Формально цей текст містить ознаки замовності, бо супроводжений логотипом організації, її контактами і повторюється. Однак зважаючи на зміст (не просування послуг і заклик скористатися, а навпаки) ми вирішили не враховувати його як такий, що порушує правила. Оцінили цей випадок як приклад успішної комунікації фонду з цільовою аудиторією», – пояснює керівниця донецької експертної групи Тетяна Строй.

Чотири з восьми досліджуваних сайтів – «Вільне радіо», Сайт міста Маріуполя, ІА “Вчасно” і сайт міста Донецька – не мають зауважень з боку експертів щодо матеріалів з ознаками замовності.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа у вересні не виявили. «Втім зникла і рубрика, що була у січні, коли кілька матеріалів на сайті міста Маріуполя позначалися «#СтопФейк». Вони, зокрема, стосувалися автівок, на яких пересуваються диверсанти; і ніби знищення дамби, через що Маріуполь буде без води; інформації щодо гуманітарних коридорів; про «втечу» президента Зеленського з України… Навряд чи розповсюдження фейків зникло, ІПСО росіян продовжується. Така робота була важливою, даремно її не стало», – вважає експертка Ірина Черниченко.

Теми

Як зазначає медіаекспертка Тетяна Строй, «деякі медіа зосереджуються переважно на висвітленні впливу бойових дій на цивільне населення («Східний проєкт», «Знамя індустрії»), тоді як інші тримають у фокусі життя на передовій, історії захисників, діяльність волонтерів, які допомагають ЗСУ («Вчасно»)». Але загалом все тематичне різноманіття регіональних медіа Донеччини зосереджено на проявах війни, тих чи інших. 31% повідомлень на сайтах – саме про її безпосередній перебіг, і 27% про життя в умовах війни, зокрема, про внутрішніх переселенців.

«Вільне радіо» традиційно розпочинає кожний день з «хвилини мовчання» – матеріалу, присвяченому певній особі, що стала жертвою війни. На моніторинговому тижні серед героїв були і звичайний водій «швидкої» з Бахмута, і легенда українського балету з Києва. Так само щодня сайт Слов’янська публікує «хроніки великої війни» – добові зведення з декількох достовірних джерел. Так само щоденно інформує аудиторію про війну і сайт Маріуполя: «208 день повномасштабної війни. Все, що відбувається в країні, – онлайн».

 9% контенту експерти віднесли до рубрики під узагальненою назвою «кримінал» (окрім повідомлень про злочини туди відносимо і новини про діяльність правоохоронних органів, а нині в обов’язки поліції, наприклад, входить фіксація руйнувань, спричинених російськими обстрілами). Доволі дивним і шокуючим на тлі злочинів воєнного часу виглядає повідомлення На Донеччині судитимуть батька за катування 4-річного сина. Найбільша кількість публікацій про злочини (17 з 57 за тиждень) – на сайті «Східного проєкту».

Наступна вагома тема вересня – політика, бо саме на час моніторингу припав так званий референдум на окупованих територіях, і сайти Донеччини повідомляли про їхній перебіг та реакцію української і світової спільноти на цей фарс. Із цим, а також із оголошеною в Росії мобілізацією пов’язане і зростання кількості новин, які стосуються міжнародної політики і взагалі закордону. Якщо зазвичай їхня частка 1-2%, то цього разу 5%.

Діяльності місцевої влади у вересні медіа приділили увагу у 3% публікацій (така сама частка була і минулого етапу моніторингу), але, відзначають експерти, очільники Слов’янська чи Краматорська, а також керівник обласної адміністрації доволі часто є джерелами або коментаторами суто воєнних подій, і такі повідомлення становлять корпус відповідної тематики.

Економіка, спорт, соціальна сфера та охорона здоров’я, надзвичайні ситуації (як правило – пожежі, спричинені обстрілами, та розбори завалів після них) є темами, кожній з яких присвячено по 2% змісту регіональних видань Донеччини. Експерти зауважили, що знов на порядку денному Covid-19: «Східний проєкт» повідомляє, що Вакцинувати дітей від коронавірусу тепер можна з п’яти років , сайт 6262 – що Слов’янців запрошують отримати щеплення від COVID-19, а «Вільне радіо» розповідає, що На Донеччині побільшало хворих з COVID-19. За тиждень померли двоє жителів. Як вберегтися.

Постачальниками культурного контенту є сайти «Вільного радіо» з Бахмута і міста Маріуполя – їхні 6 матеріалів забезпечили 1% в розподілі змісту по темах. Зокрема, вони розповіли читачам про Соломію Крушельницьку і фільм про неї, який зняв режисер з Дружківки та великого українського тенора з Донеччини Анатолія Солов’яненка. Також приділили увагу мистецьким проєктам родом з Маріуполя (Фестиваль класичної музики Mariupol Classic та ініціатива «Платформа ТЮ»).

Про корупцію, історію чи краєзнавство на моніторинговому тижні в регіональних медіа Донеччини не йшлося.

Тональність

У вересні донецькі медіа зберегли серпневий показник негативу в матеріалах, таких текстів експерти нарахували 3%. Домінує як завжди нейтралітет – 91%. І це окрема майстерність медійників – нейтрально подавати інформацію про смерті та руйнування, які несе з собою російська армія. Відповідно частка матеріалів, що створює позитивне налаштування у читацької аудиторії, тепер 6% (було 9%). Здебільшого це повідомлення про перемоги місцевих спортсменів на європейських чи світових змаганнях, але не тільки. «Звичайно, поки в Україні триває війна, дуже важко концентруватися на позитивному і хорошому. Саме тому ми вирішили зробити підбірку новин, які так чи інакше мають позитивний вплив на українців», – пише в преамбулі до дайджесту сайт Слов’янська. Зокрема, до позитиву редакція віднесла звільнення з полону азовців та ймовірне повернення газопостачання на деякі об’єкти Донеччини.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Принципових змін у походженні контенту донецьких медіа експерти передбачувано не помітили: працюючи в екзилі майже неможливо використовувати місцеві джерела та створювати власний контент. Загалом 52% повідомлень донецькі сайти запозичують у загальнонаціональних медіа чи на офіційних сайтах (сторінках в соцмережах) публічних осіб чи установ. При цьому подекуди трапляються негаразди, як от наприклад у повідомленні Між Донеччиною і Харківщиною почав курсувати поїзд, де гіперлінк замість Донецької обласної військової адміністрації веде на форму входу до сервісу Укрінформ.

Єдиний сайт, де переважає власний контент, незважаючи на віддалену роботу редакції, – «Вільне радіо» з Бахмута. Загалом частка контенту, яку експерти вважають авторською, становить 38%. На сайтах міста Слов’янська і «Вчасно» приблизно однакова кількість належним чином запозиченого і власного змісту. Найбільша кількість не ідентифікованих повідомлень на сайті Краматорська, а загалом частка таких матеріалів 10%.

Тетяна Строй
Олена Самойленко
Ірина Черниченко