Кількість маніпулятивного контенту у виданнях Полтавщини поступово зростає. Так, у газетах та на сайтах стає все більше офіціозу та неналежно маркованої реклами. При цьому кількість джинси незначна. Лише деякі видання регіону ретельно відстежують суспільно-політичне життя у своїх громадах, контролюючи та критикуючи владу. Натомість більшість ЗМІ вміщують протокольні публікації та передруки або ж уникають важливих тем, як-от судове засідання щодо очільника міста Полтави. 

Із 23 по 29 січня 2023 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 157 публікацій, в інтернет-виданнях 349 матеріалів. Усього – 506 матеріалів.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет – 10,23 (максимум 12 балів). Порівняно із попередніми хвилями моніторингу, оцінка потроху росте (9,73, 9,63). 

Вищу оцінку за стандарти забезпечують два видання із найвищими балами: «Кременчуцька газета» та «Вечірня Полтава» (10,94 – обидві газети). Але якщо перше видання містить власні матеріали, в тому числі аналітичні на актуальну тематику і з широкою палітрою думок, то друге вміщує переважно передруки, тож ці бали – за роботу інших журналістів, зокрема сайту «Полтавщина», звідки й запозичується контент.  

«Зоря Полтавщини» також «захоплювалася» передруками і має 10,19 балів. А от «Лубенщина» відстає – 8,88 балів.

Найбільш проблемними виявилися повнота, баланс думок і відокремлення фактів від коментарів (1,5 балів – максимум 2). 

Найнижча оцінка «Лубенщини» за відокремлення фактів від коментарів – 1,19 балів. Майже у кожному матеріалі знаходимо думку автора. 

Наприклад, у матеріалі «БФ «Довіра та допомога» – допомога центрам ПСМД Лубенської громади» (має ознаки офіціозу) читаємо: «… на щастя, благодійні організації не залишають поза увагою тих, хто цього потребує. Співпрацюючи з організаціями, партнерами за кордоном, благодійниками, вони мають змогу допомагати місцевим мешканцям. Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Лубенської міської ради висловлює щиросердну подяку Благодійному фонду «Довіра та Допомога»…» 

Або ж у тексті «15 вчителів Лубенської громади пройшли сертифікацію» (також із ознаками офіціозу) пишуть: «Навіть попри складні умови воєнного часу… експерти-педагоги діяли й надихали вчителів».

Виходить, що видання надає читачам не стільки факти, скільки думки. Хоча в інформаційних матеріалах за стандартами автор має бути нейтральним. І давати змогу своїй аудиторії самій вирішувати, чи справді певний благодійний фонд прислужився громаді, а педагоги – ефективно працювали.

«Зоря Полтавщини» мала проблему зі стандартом повноти. Це й не дивно, оскільки велика частка матеріалів – це офіціоз. Переважали тексти від Пенсійного фонду. Так, аудиторії видання може бути важливо знати про останні новини цієї установи, але ж видання має не просто передруковувати надані дані, а доповнювати їх контекстом, перевіряти, надавати слово експертам.

Матеріали з ознаками замовності

Для газет найбільш проблемним була публікація офіціозу 12,7% та неналежно маркованої реклами – 8,3%. Кількість офіціозу зросла на 4% порівняно із попереднім роком, неналежно маркованої реклами стало більше на 2%. Щодо джинси, то її кількість, як і раніше, незначна – 1,9%.

Таким чином, основна проблема видань – це необроблені передруки офіційних повідомлень, в яких різноманітні владні структури звітують про свою діяльність або ж вміщують певні роз’яснення. Мінус таких повідомлень – це відсутність повноти інформації та балансу. А отже, аудиторія газет не має повної картини місцевого життя.

Найбільше офіціозу вмістила «Зоря Полтавщини» – 24%. Або ж майже кожен четвертий матеріал. 

Окрім повідомлень від пенсійного фонду публікувалися попередження від заступника начальника Полтавського районного управління ГУ ДСНС, а також державної податкової служби, служби зайнятості. Розпорядження тощо. 

На другому місці за кількістю офіціозу «Лубенщина» – 16,7%. Вміщували публікації від міськради, Нацполіції та ДСНС. 

Неналежно маркованої реклами найбільше у «Вечірній Полтаві» – 14,3%.  Це реклама медичних послуг, офтальмологічного центру, діагностики слуху. На другому місці за показником «Кременчуцька газета» (11,1%): також медичні послуги, афіші та торгівельні марки. Не містила такого контенту тільки «Лубенщина», яка маркувала шпальти з рекламою відповідно до законодавства.

Варто звернути увагу на сумнівну неналежно марковану рекламу в «Зорі Полтавщини». Тут читачам пропонують «стати власником будинку», виконавши низку арифметичних операцій.

Проте, хто б не складав та множив рік свого народження за наведеною формулою – результат у всіх буде однаковий. Виходить, виграти може кожен? 

Зазначимо, що така вводить в оману і може кинути тінь на репутацію видання.

Джинси найбільше у «Зорі Полтавщини»: матеріал, що просуває позицію Кременчуцького вагоно-будівельного заводу, привітання від голови ОВА та облради з приводу Дня соборності. «Кременчуцька газета» вмістила замовне інтерв’ю із Костянтином Жеваго.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів виявлено не було.

Теми

Топ-теми видань: «інше» (кросворди, гороскопи, поради) – 29%, життя місцевої громади (24%) та соціальна сфера (20%). Усього два матеріали про велику війну Росії проти України у виданні «Кременчуцька газета». Газети згадували про життя громад під час війни, але в таких текстах більший акцент був саме на пристосуванні громад до умов повномасштабного вторгнення, тому тексти зараховувалися до цієї категорії.  

Увага до теми війни впала до рівня, який фіксувався під час повномасштабного вторгнення – 1%. Зниження публікацій на цю тему спостерігається із червня.

Найбільше контенту із категорії «інше» вмістили газети «Зоря Полтавщини», «Лубенщина» та «Вечірня Полтава». Це оголошення, місячний календар, рецепти приготування сала та інших продуктів, привітання та некрологи тощо. Стурбованість викликають різноманітні поради щодо лікування хвороб квашеною капустою, чищення судин домашніми засобами тощо. Такі публікації не містять порад кваліфікованих фахівців, а також – посилань на джерела.

Висвітлення життя місцевої громади можна визнати найкращим для «Кременчуцької газети», яка не просто передруковувала матеріали інших видань на цю тему, але проводила ретельний аналіз зарплат чиновників, кредитів, які взяло місто, висвітлювала питання тарифів на опалення тощо. Багато власних публікацій про місцеве життя і в «Лубенщині»: відзначення Дня соборності, різноманітні заходи у школах, інтерв’ю із директором центру дитячо-юнацької творчості, репортаж із виставки живопису тощо.

Матеріали щодо соціальної сфери та охорони здоров’я – здебільшого передруки в усіх виданнях, окрім «Кременчуцької газети», яка провела дуже важливе дослідження того, як лікарні працюють під час блекауту. Загалом можна позитивно відзначити це видання, яке виконує дуже важливу роль контролю і критики місцевої влади у власному регіоні. На жаль, цього не можна сказати про решту газет із вибірки ІДПО на Полтавщині.

Жанри

У виданнях переважали інформаційні жанри (34%), поради – 16%, оголошення та немаркована реклама – 15%. 

8% аналітики за рахунок «Кременчуцької газети» та «Зорі Полтавщини». У першого видання – це власні публікації щодо важливих проблем регіону, у другого – передруки.

Залишаються популярними публіцистичні жанри – 7%. 

Жанри, яким не приділяли уваги: рецензія, листи в редакцію, журналістське розслідування – жодного матеріалу.

Тональність

87% матеріалів мають нейтральну тональність, 10% – позитивну (привітання, художні твори). Матеріалів із негативною тональністю – 3%.

Походження

Запозиченого контенту – більше половини (54%). Найбільше у «Вечірньої Полтави» та «Зорі Полтавщини». Власних матеріалів – майже кожен третій (32%). Не ідентифікованих текстів 14%.

Висновки

Із початком повномасштабного вторгнення значно зростає кількість запозиченого контенту у двох полтавських газет із вибірки ІДПО: «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава». Власних матеріалів тут – незначна кількість. Що може говорити про нестачу кваліфікованих журналістів, які б могли прискіпливо висвітлювати місцеві справи. Так, на час моніторингу припало судове засідання щодо відсторонення від посади мера Полтави Олександра Мамая. У «Зорі Полтавщини» щодо цього – жодного слова. «Вечірня Полтава» передрукувала матеріали сайту «Полтавщина». Власний контент тут – переважно матеріали про мистецьке життя та тексти на історичну тематику. 

Краща ситуація щодо висвітлення місцевого життя у «Лубенщини», якій все ж варто краще дотримуватися стандартів та намагатися замінити офіціоз власними журналістськими публікаціями або хоча б додавати більше контексту, гостроти. У видання є власні активні журналісти, а також позитивною є співпраця із школами та іншими установами, звідки до газети надходять повідомлення. 

І лідером регіону у вибірці ІДПО є «Кременчуцька газета», що порушує дуже важливі питання місцевої політики, економіки, освіти, суспільного життя, вміщує не тільки інформаційні, але й аналітичні публікації, відображає широку палітру думок щодо болючих проблем, наприклад, тарифів. Щоправда, є й декілька мінусів: це публікація із ознаками замовності та неналежно маркована реклама.

Таким чином, на прикладі Полтавщини бачимо, що друкована преса все ж може працювати ефективно за часів повномасштабного вторгнення. І у центрі цього процесу – власні кореспонденти, які готові постачати ексклюзив. Так, батьки школярів куплять газету чи зайдуть на її сайт, якщо написали про їхню школу, митці – тому що на відкритті їхньої виставки були репортери, місцеві мешканці із цікавістю прочитають порівняння зарплат вчителів, директорів садочків та місцевих чиновників. У випадку ж відсутності журналістів видання перетворюються на дайджести, що містять офіціоз чи ж застарілу інформацію, передруковану із інтернет-ЗМІ. Тож і стимулів передплачувати подібне видання – не так багато.

Сайти

Професійні стандарти

Сайти Полтавщини дотримувалися стандартів трохи гірше, ніж газети 9,53. 

Найгірша ситуація із стандартом повноти – 1,25. Видання «Коло», «Ехо» та «Новини Полтавщини» не завжди вміщували потрібні бекграунди. Або ж цей стандарт отримував низькі оцінки через офіціоз, де бракувало контексту.

Також не дуже гарно дотримувалися балансу думок – 1,48. Тут також проблеми у сайту «Коло». Видання часом вміщувало дуже короткі за обсягом повідомлення без деталей і, відповідно, без вміщення різних точок зору. 

У лідерах за дотриманням стандартів традиційно видання «Полтавщина», що надавало перевагу власним новинам, намагалося відображати широкий спектр думок, а також вміщувати детальні бекграунди. 

Найнижчі оцінки у видань «Коло» та «Ехо». Експерт Микола Польовий коментує ситуацію так: «Коло та Ехо виглядають найслабшими з точки зору стандартів, але з різних причин. «Коло» через публікації на тему “який сьогодні день”, де містяться не дуже достовірні матеріали категорії “ОБС – одна баба сказала” – прикмети, що робити в цей день тощо. Такі тексти на сайті виходять майже щодня. «Ехо» ж – через неналежно марковану рекламу, наприклад, про інтернет-магазин або ж казино».

Матеріали з ознаками замовності

На сайтах ситуація із розміщенням матеріалів із ознаками замовності краща, ніж у газетах. Хоча кількість маніпулятивного контенту потроху зростає. Так, кількість джинси майже удвічі більша – 2,6% (1,4% у вересні). 4,3% неналежно маркованої реклами (3,7% у вересні). Офіціозу – 6,1%.

Неналежно маркованої реклами найбільше традиційно вмістили видання «Ехо» та «Полтавщина» (9%, 7% відповідно). Як і раніше, макети позначали літерою «р». Рекламували «Фокстрот», онлайн-казино, шини, інтернет-магазини тощо. Рекламу маркувало тільки видання «Коло»

Щодо офіціозу – його найбільше на сайтах «Полтавщина» та «Новини Полтавщини». Як правило, це необроблені повідомлення пресслужб, відділу комунікації поліції тощо.

Джинсу помічено у всіх виданнях, окрім «Еха». Просували Містохаб, місцевих політиків.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано. 

Теми

Тематичні пріоритети інтернет-видань лишилися такими ж, що й у вересні (24% – війна, 16% – кримінал, 17% – життя місцевої громади).

Тематика публікацій про війну також традиційна – здебільшого хроніка від Генштабу, а також інформація про втрати. Окрім цього, дані щодо наслідків ракетних обстрілів.

Кримінальна хроніка формується за допомогою повідомлень від силових структур. Час від часу таку інформацію обробляють на сайті «Полтавщина», додаючи інформацію від власних джерел. 

Життя місцевої громади найретельніше висвітлювали «Полтавщина» та «Ехо». Перше видання слідкувало за перебігом судового засідання щодо мера міста Полтави, повідомляло про політичне життя регіону, відображаючи точки зору різних партій. Друге видання писало про стратегію розвитку Кобеляцької громади, діяльність волонтерів, прибирання новорічних ялинок тощо. 

Впала увага до теми ВПО – 4%. 

Мало писали про міжнародну політику, освіту, політику та партії, історію та краєзнавство.

Тональність

Більшість публікацій – 96% нейтральні. І по 2% позитивних та негативних.

Походження

Переважали запозичені тексти – 63%, 32% власні, 5% не ідентифіковані. Найбільше власних публікацій на сайті «Полтавщина». У решти більше передруків.

Висновки

Аналіз контенту сайтів дає змогу побачити залежність між кількістю власних публікацій та вищою оцінкою на стандарти. Так, лідером тут є видання «Полтавщина», яке часто друкує ексклюзиви, що підхоплюються іншими ЗМІ регіону. Контент сайту справді цікавий і гострий. Журналісти критикують і контролюють владу, ретельно слідкують за місцевим суспільно-політичним життям.

Інші сайти також вміщують публікації із посиланням на власних кореспондентів, проте їх набагато менше, ніж передруків. 

Проблемними моментами для більшості видань залишаються офіціоз та неналежно маркована реклама. Для того, щоб заповнити стрічку, деякі матеріали пресслужб друкуються без змін. А от реклама виходить під плашкою «р». На цю проблему звернула увагу й Комісія із журналістської етики. Так, фахівці порекомендували виданню «Полтавщина» вміщувати плашку «на правах реклами» на початку або наприкінці матеріалу або ж використовувати спеціальні позначки – так, щоб їх також було видно. Проте і досі на сайті літера «р» друкується на сірому фоні над заголовком у правому куті, тож читач може просто пропустити таке «маркування». Так само рекламу маркує і видання «Ехо». Сподіваємося, видання «Полтавщина» прислухається до рекомендації КЖЕ і дасть приклад іншим сайтам регіону щодо відокремлення редакційного та рекламного контенту.

Наталія Стеблина,
координаторка експертної групи
Микола Польовий, Ірина Назарчук
експерти