У січні 2023 року експертна група ІДПО з Дніпра дослідила контент таких провідних медіа Дніпропетровщини: газети «Наше місто» (м.Дніпро) № 4 від 26.01.2023р., «Берег надій» (м.Синельникове) № 3 від 19.01.2023р. та № 4 від 26.01.2023р.; інформаційні веб-сайти «Нікополь.Інформатор» https://nikopol.informator.ua (м.Нікополь), «Павлоград.dp.ua» https://new.xn--80aafeg3bveo.dp.ua (м.Павлоград), Gorod.dp.ua https://gorod.dp.ua (м.Дніпро), «Днепр вечерний» https://dv-gazeta.info/  (Дніпро), «Sobitie» https://sobitie.com.ua/ (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY http://krivbass.city/  (м.Кривий Ріг).

Моніторинговий період – з 23 до 29 січня. Через недостатню кількість публікацій для дослідження, було проаналізовано додатково номер газети «Берег надій» та контент сайту Павлоград.dp.ua» за попередній тиждень.

Загалом протягом моніторингової хвилі оцінено 89 публікацій в друкованих виданнях і 522 матеріали, оприлюднені в онлайнових медіа (усього 611).  

Загальний висновок за результатами моніторингу

Події, що стались у Дніпропетровській області цього тижня, формували тематичне інформаційне наповнення медіа. Серед ключових – наслідки ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі 14 січня; артилерійські та ракетні обстріли громад Нікопольського району, що тривають; удар по промисловому підприємству у Дніпрі; звільнення з посади голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка. Також сайти щодня інформують про те, як минула доба, наскільки постраждали громади від ворожих обстрілів. До щоденного інформування аудиторії інтернет-ресурсів додались повідомлення щодо застосування екстрених чи аварійних графіків відключення електропостачання. Усі ці події висвітлювалися, але різною мірою, у медіа.

І друковані, і онлайнові видання продовжують розповідати про невпинну волонтерську роботу, міжнародну підтримку і допомогу українській армії, захисникам, переселенцям та малозабезпеченим родинам. На цьому тлі зросла кількість іміджевих матеріалів, зокрема, замовних.

Друковані медіа

Професійні стандарти

Протягом кількох моніторингових хвиль і «Наше місто», і «Берег надій» утримують досить високий рівень якості місцевого медіаконтенту. У 2022 році середня оцінка професійності цих двох видань була такою: червень – 10,84; серпень – 10,81; вересень – 11,03 бала.

У січні 2023 року за дотримання базових стандартів журналістики газети мають 11,09 бала з 12 максимально можливих. Дніпровська газета «Наше місто» отримала 11,25 бала, синельниківський тижневик «Берег надій» – 10,94 бала.

Майже всі журналістські матеріали в «Нашому місті» є в цілому збалансованими, чітко розмежовані факти і думки, інформація легко сприймається і не містить дискримінаційних висловлювань. Виняток складають дві публікації – «Резервная котельная – самая современная в стране» і «На лівому березі облаштували 13 свердловин». Обидва тексти мають ознаки замовності, в них не дотримано стандарт неупередженості.

Стосовно оцінки за журналістські стандарти, яку отримала газета «Берег надій», тут нижчі бали мають тексти, підготовлені прес-службами держустанов (служби у справах дітей, соцзахисту і прокуратури). За методологією моніторингу, такі повідомлення потрапили до експертного аналізу через автоматичний відбір матеріалів за допомогою генератора випадкових чисел. Тож, важливо враховувати це зауваження як застереження-поправку до отриманої оцінки роботи редакції. Що стосується авторських публікацій, там базових професійних стандартів дотримано.

Загалом обидва друковані видання дбають про професійну підготовку інформації. Втім, з усіх показників якості медіаконтенту найнижчим є рівень балансу думок – 1,19 бала. 

Матеріали із ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали

У січні 2023 року було проаналізовано на замовність 74 матеріали у двох друкованих виданнях Дніпропетровщини. Протягом моніторингового періоду в газеті «Наше місто» ознаки політичної замовності зафіксовано в двох матеріалах: «Резервная котельная – самая современная в стране» (про те, що  заступник мера Дніпра Михайло Лисенко, за дорученням місткого голови Бориса Філатова, у рамках чергування по місту проінспектував резервну котельню, досить високо оцінив її стан і зазначив, що «объектов теплоснабжения с таким впечатляющим уровнем оснащения в Украине больше нет») і «На лівому березі облаштували 13 свердловин» (про проєкт народного депутата України Дмитра Кисилевського).

В газеті «Берег надій» від 19 січня 2023 року вийшов матеріал «Тайны пустоши Лубенской», у якому автор однойменної книги рекламує своє видання (у тексті наводиться інтернет-посилання, де можна цю книгу придбати). Тож «матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта», тобто є комерційним замовленням.

Таким чином, середній відсоток матеріалів із ознаками замовності  у двох друкованих виданнях Дніпропетровщини склав 3,4% від загального обсягу проаналізованого контенту (4,3% у серпні та 0,9% у вересні 2022 року). 

Зросла частка матеріалів офіційно-протокольного характеру – 7,9% від загальної кількості публікацій (3,6% контенту було зафіксовано у вересні 2022р.). А саме, у двох досліджених номерах газети «Берег надій» (від 19.01.2023р. та 26.01.2023р.) вийшло 7 текстів, які були підготовлені не журналістами редакції, а прес-службами.

Два матеріали (що складає 2,2% проаналізованого газетного контенту) в газеті «Наше місто» віднесено до неналежно маркованих матеріалів (таких матеріалів рекламного характеру, маркування яких не відповідає вимогам українського законодавства). Один – це афіша телеканалу «ДніпроTV». Інший – матеріал «Фейк під носом», розміщений на правах реклами, на 16 полосі під рубрикою «Медіаграмотність» – антифейковий кросворд від громадської організації «Криголам» (сайт  #ШОТАМ), створений у рамках проєкту з підвищення інформаційної безпеки громадян. Попри незаперечну суспільну цінність такого матеріалу, не зрозуміло, чому видання не позначило блок з інформацією про призи тим, хто правильно дав відповідь на запитання, як належить, «на правах реклами», а вдалося до маркування «фірмовим» трикутничком, що для пильного читача саме й має означати «публікація на правах реклами». 

Матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) серед контенту досліджених друкованих видань Дніпропетровської області не виявлено. 

Теми, жанри, тональність, походження

Теми

Тематичною домінантою номера газети «Наше місто» від 26.01.2023р. були наслідки російського ракетного удару по житловому будинку 118 на масиві «Перемога» в Дніпрі 14 січня: ремонти у сусідніх вцілілих корпусах, допомога постраждалим, спогади очевидців і тих, хто вцілів у цій трагедії, розповіді про загиблих (зокрема, заслуженого тренера України з боксу Михайла Кореновського). Цій темі було присвячено кожен п’ятий матеріал випуску: «Будинок № 118 повертають до життя», «Трагедія на Перемозі: хто має допомогти людям?», «Другий день народження», «Про допомогу постраждалим на Перемозі», «Методика Кореновского», «Жахи пекельної суботи».

Про трагедію в обласному центрі писали і в синельниківській газеті «Берег надій».

Щодо розподілу усього газетного контенту за тематичним спрямуванням, то найбільше проаналізовані видання висвітлювали життя місцевої громади – 26% публікацій. 

Провідними лишаються соціальна сфера (11%), велика війна / воїни і добровольці / допомога армії (8%). Економічну тематику (8%) дніпровська газета висвітлювала у повідомленнях про допомогу підприємцям та релокованим підприємствам, а у «Березі надій» це були матеріали сільськогосподарського спрямування. Про місцеве самоврядування (7% загального газетного контенту) писала синельниківська газета.

Повідомлення про наслідки трагедії у Дніпрі віднесено до «Життя в умовах війни / Постраждалі внаслідок конфлікту» (6%). Висвітлення інших тем (освіта, політичні діячі та міжнародна політика, кримінал, надзвичайні ситуації, культура, історія) займає від 1% до 3% усього дослідженого контенту. 

Не було в проаналізованих виданнях протягом моніторингового періоду матеріалів про викривання корупції. Не писали також на тему релігії. Інші повідомлення рекламного, розважального характеру, поради, прогнози тощо – 24% від загального числа матеріалів.

Жанри матеріалів

Публікації інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період складають 31% контенту. Аналітичні матеріали також зустрічаються в обох газетах – 8% (4 тексти в «Нашому місті» і 3 у «Березі надій). 4% – публікації в жанрі «Авторська колонка».

Звітну інформацію державних установ (4%) публікував «Берег надій», «Інтерв’ю / бліц-опитування» (2%) – «Наше місто». По одному матеріалу художньо-публіцистичних  жанрів (2%) було в обох газетах.

2% – листи в редакцію, звернення читачів. Цей жанр взагалі є традиційним для синельниківського тижневика. Редакція надсилає запити до офіційних установ для того, щоб отримати і опублікувати фахові роз’яснення, відповіді на запитання, які надходять від читачів. Також газета тримає на контролі, як вирішується та чи інша проблема, про яку раніше писали. Зауважимо цей приклад як той, що свідчить про належне забезпечення редакцією зворотного зв’язку з читачами та виконання виданням контрольної функції журналістики.

Не було протягом моніторингового періоду журналістських розслідувань (цей жанр і раніше не часто зустрічався в газетах) та рецензій. 44% «позажанрових» матеріалів віднесено до категорії «Інше».

Щодо тональності оприлюдненої друкованими ЗМІ інформації – 100% оглянутого контенту експерти визначили як нейтральний. При цьому, зазначають що журналісти досить професійно і виважено подають інформацію і про трагічні події, і про загибель українських захисників, не викликаючи у читача занадто посиленого почуття страху, тривоги, безнадійності.

Щодо походження матеріалів, частка власних матеріалів, підготовлених журналістами редакцій, запозичених із відповідним посиланням на автора/джерело та не ідентифікованих за авторством публікацій майже однакова – 32%, 34% і 34% відповідно. 

Онлайнові медіа

Професійні стандарти

Результати аналізу шести відібраних для моніторингу сайтів Дніпропетровського регіону такі. За дотримання стандартів журналістики у січні 2023 року середня оцінка онлайнових видань – 10,98 бала з 12 максимально можливих.

Так, по 11,13 бала отримали «Нікополь.Інформатор» та «Павлоград.dp.ua»; «Sobitie» – 11.06; «KRIVBASS.CITY» – 11,00; «Gorod.dp.ua» – 10,94; «Днепр вечерний» – 10,63.

У порівнянні з попередньою моніторинговою хвилею, загальний бал регіону підвищився (10,69 бала у вересні 2022 року). 

Усі сайти подавали інформацію доступною мовою, не використовували дискримінаційних висловлювань (за ці стандарти отримали по 2 бали). На належному рівні дотримувались відокремлення фактів від думок (1,99 бала). Повідомлення, переважно, містять посилання на джерела інформації, проте, іноді вони загальні (1,96 бала). За повноту викладу інформації сайти отримали 1,84 бала. «Баланс думок»,  у порівнянні з результатами попередньої моніторингової хвилі (0,93 бала у вересні), покращився – 1,19 бала з 2 максимальних. Проте, лишається найслабшим місцем електронних місцевих ЗМІ Дніпропетровщини.

Стосовно сайту «Днепр вечерний» (оцінюється вперше) експерти зауважують, що оцінки на стандарти публікацій цього онлайнового видення насправді стосуються інших редакцій чи джерел інформації, оскільки редакційна обробка тексту з першоджерела є, як можна оцінити, передовсім стилістичною. Доопрацювання у спосіб дорозслідування викладених першоджерелом фактів, додавання деталей, коментарів експертів тощо відсутнє, як і в більшості інших онлайнових видань.

Як приклад належної, відповідно до стандартів, подачі новини про ДТП, наведемо публікацію Незалежного порталу «Павлоград.dp.ua» – «У Павлограді сталося одразу два ДТП, одне — летальне (ФОТО)» https://new.xn--80aafeg3bveo.dp.ua/92919/ :

«Ввечері 20 січня на вул. Дніпровська в районі магазину «Автомірок» сталося одразу два ДТП. Інформацію Павлоград.dp.ua підтвердили у районному відділі поліції, співробітники якого зараз працюють на місці аварії.

Спочатку зіткнулися два авто, які рухалися в сторону центра. Машини отримали механічні ушкодження, люди не постраждали.

Трохи згодом на цьому ж відрізку дороги сталося друге ДТП — іномарка збила пішохода, який перебігав дорогу з велосипедом. Постраждалий загинув на місці.

Зараз поліція збирає інформацію, робить заміри. На дорозі утворився невеликий затор.

Зазначимо, що на момент ДТП ця ділянка не освітлювалася через відключення електроенергії. Загалом вул. Дніпровська під час відключень освітлюється частково, є темні ділянки, тож поліція звертається до людей з проханням носити світловідбивні стрічки або вмикати ліхтарик (хоча б на телефоні).

Видимість на дорогах зараз дуже погана, водії не одразу бачать людей у темному одязі, це може коштувати пішоходу життя.»

У цьому прикладі кореспондент побував на місці події (новина проілюстрована фотографіями, зробленими журналістом цього інтернет-видання, на це вказує спеціальна позначка), повідомляючи про факт ДТП, посилається на районний відділ поліції. Висвітлено контекст події – відключення освітлення. Є «сервісний блок» повідомлення: автор нагадує містянам про важливість мати світловідбивні елементи одягу або ліхтарики, щоб водії бачили пішоходів у темну пору дня.

Матеріали із ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали

У січні 2023 року середній відсоток виявлених на сайтах протягом моніторингового періоду матеріалів із ознаками замовності становить 3,4% від загального контенту. Це практично на тому ж рівні, що було зафіксовано під час останнього моніторингу, у вересні 2022 року (3,5%).

Так, було проаналізовано 509 текстів, серед яких 8 публікацій мають ознаки політичної «джинси» і 9 – комерційної. 

Зовсім не вміщували замовних матеріалів протягом моніторингового періоду сайти «Нікополь.Інформатор» і «Павлоград.dp.ua». Інші чотири видання публікували тексти, які відповідають критеріям замовності (відстоюють/просувають інтереси однієї сторони, чи сприяють реалізації товару/послуг).

Зокрема, на сайті «KRIVBASS.CITY» вийшли 2 матеріали комерційного характеру і 5 публікацій, що за методологією моніторингу відповідають критеріям політичної замовності. Із них 4 – про ініціативи Ріната Ахметова (Сталевий Фронт Ріната Ахметова, «Рятуємо життя»). Такі тексти були опубліковані і на інших ресурсах. «На Інгулецькому ГЗК Метінвесту виготовляють предмети для покращення армійського побуту» (https://krivbass.city/news/view/na-inguletskomu-gzk-metinvestu-vigotovlyayut-predmeti-dlya-pokrashhennya-armijskogo-pobutu ); «Для міці державних рубежів: українські прикордонники отримали чергову партію допомоги від Метінвесту» (https://krivbass.city/news/view/dlya-mitsi-derzhavnih-rubezhiv-ukrainski-prikordonniki-otrimali-chergovu-partiyu-dopomogi-vid-metinvestu ); «Допомогу від «Рятуємо життя» отримують майже 70 українських громад» (https://krivbass.city/news/view/dopomogu-vid-ryatuemo-zhittya-otrimuyut-majzhe-70-ukrainskih-gromad ); «Уже 28 українців проходять програму протезування від гуманітарного проєкту “Рятуємо життя”» (https://krivbass.city/news/view/uzhe-28-ukraintsiv-prohodyat-programu-protezuvannya-vid-gumanitarnogo-proektu-ryatuemo-zhittya ). 

На сайті «Днепр вечерний» серед відібраних за допомогою генератора випадкових чисел виявлено 2 політично замовних матеріали («Філатов: «Місто і надалі робитиме все необхідне для підтримки соціальної сфери і всіх, хто потребує допомоги»» https://dv-gazeta.info/dneprnews/filatov-misto-i-nadali-robitime-vse-neobhidne-dlya-pidtrimki-sotsialnoyi-sferi-i-vsih-hto-potrebuye-dopomogi.html; «Філатов на річниці створення сил ТрО «Схід»: «Дніпро багато допомагає нашим оборонцям, і продовжить це робити»» (https://dv-gazeta.info/dneprnews/filatov-na-richnitsi-stvorennya-sil-tro-shid-dnipro-bagato-dopomagaye-nashim-oborontsyam-i-prodovzhit-tse-robiti.html ) і 6 із ознаками комерційної замовності (комерційні пропозиції стосовно вибору гаджетів, чи дитячих курсів, або догляду за волоссям тощо).

Щодо повідомлень, підготовлених працівниками пресслужб організацій, установ, при цьому зовсім не опрацьованих журналістами редакцій, такі матеріали у своїх стрічках новин розмістили сайти «Sobitie» (7 текстів), «Днепр вечерний» (8) і «Gorod.dp.ua» (14). Відсоток виявленого «офіціозу» – 5,6%.

Неналежно маркованих матеріалів серед контенту шести сайтів цього разу експерти не зафіксували.

Матеріали з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків за період моніторингу на інформаційних сайтах Дніпропетровської області не виявлені.

Теми, тональність, походження

Тематичні пріоритети онлайн-медіа у січні 2023 року такі. Найбільше писали про життя місцевої громади – 21% від загального контенту шести онлайнових видань. 

19% – кримінал. Тут варто зауважити, що наповнення цієї тематичної групи дещо змінилось: до новин про ДТП, побутові злочини додалось матеріалів про воєнні злочини, роботу правоохоронців, викриття СБУ прихильників «руського міра», корегувальників ракет, зрадників, диверсійних груп. Інші теми онлайн-видання висвітлювали також: війна – 14%, життя в умовах війни – 13%, економіка – 7%, надзвичайні ситуації та соціальна сфера – по 5%. 

У кожного сайту спостерігаємо власні тематичні пріоритети. Так, «Нікополь.Інформатор» більше писав про життя в умовах війни та про воєнні дії. «KRIVBASS.CITY» – про допомогу армії і кримінал. На сайті «Sobitie» більшість повідомлень стосувалось життя місцевої громади та життя в умовах війни. А серед публікацій інтернет-видань «Днепр вечерний», «Gorod.dp.ua» та «Павлоград.dp.ua» переважали теми «Життя місцевої громади» і «Кримінал».

Тональність оприлюдненої сайтами інформації – 100% нейтрального характеру. В цілому Інтернет-видання подавали інформацію виважено, без особливого емоційного навантаження. Втім, одну новину сайту «KRIVBASS.CITY» експерти віднесли за тональністю сприйняття до «Негативу»: «У Кривому Розі сміттєвоз наїхав на жінку, вона померла (https://krivbass.city/news/view/u-krivomu-rozi-smittevoz-naihav-na-zhinku-vona-pomerla)

Подібний інцидент стався у місті минулого року.

Смертельний випадок стався сьогодні, 24 січня, вранці. На вулиці Каткова, що в Інгулецькому районі, водій сміттєвоза здійснив наїзд на жінку. За повідомленням ЗМІ, автівка розчавила голову постраждалої. Від травм вона загинула.

UPD: Загиблій було 54 роки.

Правоохоронці вже працюють на місці подій, з’ясовують обставини того, що сталося. Свідки аварії можуть звернутися до правоохоронців, аби допомогти слідству.
Смертельний випадок за участі водія сміттєвоза стався у Кривому Розі на початку серпня 2022 року. Тоді водій техніки наїхав на власного напарника. Колеса також переїхали голову жертви.

Порівняно з наведеним вище прикладом щодо ДТП у Павлограді, у згаданих повідомленнях «KRIVBASS.CITY» акцентується на чутливих деталях, а не на контексті, причинах цих драматичних подій, засторогах. Також дивує логіка авторки – якщо голова постраждалої, «за повідомленнями ЗМІ» (не лікарів, правоохоронців, очевидців, а невідомих ЗМІ!)І «розчавлена» (значення: повністю роздавлена, розтрощена, зім’ята внаслідок натискання), то який сенс речення «Від травм вона загинула»? Усе це вказує на потребу більш ретельної редакторської уваги до матеріалів такої чутливої тематики та чіткого визначення мети поширення таких повідомлень.

Щодо походження матеріалів. Власних матеріалів в шести онлайн-виданнях – 86%. Запозичених із відповідним посиланням на автора/джерело – 14%.

Проте, такі оцінки потребують коментаря. А саме, щодо зазначення авторства, то позиція онлайнового медіа «Gorod.dp.ua» є максимально чесною стосовно своєї аудиторії. Власні матеріали (а їх – третина) чітко зазначені як ті, що створені співробітниками саме цього медіа, інші – подаються в редакції першоджерела та містять відповідний підпис.

На відміну від «Gorod.dp.ua», «Днепр вечерний» та «Sobitie» подають матеріали без підпису, що дає підставу формально відносити авторство їх усіх саме до цих медіа. Власне авторських матеріалів, як можемо припустити за їх стилістичними та тематичними ознаками,  відносно небагато. «Власне власні» публікації сайту «Sobitie» присвячені переважно захисту прав споживачів послуг з водопостачання, а також благодійній, волонтерській діяльності жителів Камʼянського, «Днепр вечерний» – спортивній тематиці. 

Висновки

Ситуація у дніпровських медіа віддзеркалює стабільно тривожний стан у суспільстві, яке в умовах постійних воєнних загроз навчилося стримано реагувати на виклики та долати проблеми. Показовою є тональність публікацій – редакції практично не дозволяють собі «емоційних гойдалок». Висловлені нами зауваження та дружні рекомендації щодо виправлення окремих хиб розглядаємо як акценти щодо певних напрямів розвитку професійної майстерності у цих непростих умовах.  

Суттєве зростання частки матеріалів офіційно-протокольного характеру у друкованих медіа не вважаємо тенденцією, а радше сплеском потреб поінформувати громадськість про те, як розв’язуються соціальні та безпекові проблеми у період загострення енергетичного дефіциту та коригування соціальних програм на початку року.  

Показовим є той факт, що тема звільнення з посади голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка висвітлена суто в повідомленнях на основі офіційних джерел. Адже зазвичай неформальне обговорення таких тем у мережах виплескується на сторінки медіа. Це, на наш погляд, свідчить про  згадану вже стриманість редакцій і перенесення акцентів на соціальні, воєнні, безпекові, а не власне політичні теми.

Низький ступінь дотримання балансу думок, суто стилістичне опрацювання запозичених матеріалів, ймовірно, пов’язане перш за все з давньою проблемою нерозвинутого експертного середовища на регіональному та локальному рівнях. Редакції здебільшого не доповнюють отримані з інших джерел повідомлення, власноруч добутими деталями, коментарями експертів. У рідкісних випадках окремі журналісти самостійно шукають експертів для своїх матеріалів через соціальні мережі, або ж  звертаються до вже сталого у регіоні обмеженого кола експертів. У такий спосіб 70-80 відсотків контенту онлайнових медіа є «ретрансльованим». Таким чином, аудиторія вибирає певні медіа, припускаємо, хіба що за стилістикою та переважаючою тематикою матеріалів. З метою виправлення такої ситуації, вироблення практичних рекомендацій доцільно провести опитування редакцій щодо причин недотримання ними, зокрема, стандарту «Баланс думок», а також започаткувати проєкт з розвитку експертного середовища в регіонах.

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала дніпровська група ІДПО у складі: Валерія Дрешпака, професора кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, експерта з медіа-політики та масових комунікацій тематичних проектів прес-клубу Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, та Наталі Назарової, координаторки прес-клубу Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, координаторки дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ, журналістки, члена НСЖУ.  

Просимо взяти до уваги! Узагальнений звіт ІДПО можна прочитати на сайті організації  http://idpo.org.ua/reports