Певно, найскладніший час для суспільства – коли відбувається звикання до трагедії, що відбувається навколо тебе та з тобою. В поданні інформації це загрожує баналізацією, стандартизацією повідомлень, у яких втрачається живе наповнення. Редакції подекуди, схоже, забувають про хай і високопарне ніби, проте реальне завдання ЗМІ – писати історію сучасності. Копіюючи статистичні дані, що переходять із сайту на сайт, із одного телеграм-каналу до численних інших, ми навряд чи допомагаємо створювати реальну картину дійсності.

Розпочинаючи нову хвилю моніторингу, сумські експерти вирішили зосередитися на висвітленні проблем війни саме у прикордонні. Проте онлайн видання в більшості своїх матеріалів вдаються до згаданого взаємокопіювання, зовсім уникаючи самостійного пошуку тем і матеріалів.

Ретельніші щодо цього друковані видання, де матеріали наповнюються реаліями життя та особистостями воєнної доби. Зокрема хочемо відзначити спільний проєкт досліджуваних нами білопільського та краснопільського видань – газету, якій дали хорошу назву «Спільнопілля». Вона розповідає про життя двох районів, що знаходяться в зоні бойових дій та щодня зазнають обстрілів росії.

На загальному тлі онлайн-«списувань» відзначаємо сайт «Ямпіль INFO», який намагається працювати саме на свою місцеву аудиторію, розповідаючи про місцеві проблеми у реально власних матеріалах. Тут є певна послідовність у наданні інформації. Якщо, скажімо, вранці сайт повідомив про пошуки місцевого жителя, то увечері він уже інформує, чим завершилися ці пошуки. 

Це, схоже, єдиний сайт із досліджуваних, що здійснює якість проєкти. Так, позитивним є проєкт створення подкастів «Відрізані» – про хід війни на півночі Сумщини. Можна обговорювати рівень виконання подкастів, та в будь-якому разі це фіксація фактів, імен, свідчень про складний історичний час. 

Розвиває «Ямпіль INFO» і роботу з відеоінформацією, знімаючи сюжети. Хоча тут не зрозумілим є дублювання матеріалу: двома окремими повідомленнями йде текст із, власне, «розшифровкою» сюжету та сам відеосюжет. На нашу думку, це варто об’єднувати в один матеріал. 

Як позитивне, зазначимо, що у сумських ЗМІ цього періоду, як і впродовж попереднього року – від початку війни – не виявлено жодного матеріалу з ознаками маніпуляцій – пропаганди, фейків, антиукраїнських меседжів.  

Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 23-29 січня. Дослідження видань виходить за  визначені часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу – як у друкованих, так і в онлайн ЗМІ. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з 20 до 29.01; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство»  https://www.yampil.info/.

Загалом досліджено у друкованих виданнях 166, у Інтернет-виданнях – 214 матеріалів. Всього – 380 публікацій.

Друковані видання

Друковані видання не вдаються до хронік постійних обстрілів місцевих територій: «Це швидше за нас роблять сайти та соцмережі», – говорить редактор «Перемоги» Олександр Моцний. Тож для газет важливо сьогодні знайти своїх героїв і показати їх буття, часом справді героїчне. 

У виданнях незначна частка замовних матеріалів, що даються з порушенням стандартів, бо ж усі газети мають рубрики реклами та оголошень, щоправда, не завжди систематизують подання таких публікацій. 

Приємно вразила газета «Путивльські відомості», зазначає експерт Володимир Садівничий, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Сумського державного університету: «У нашому моніторингу видання вперше, але вибір цей виправданий. Попри дещо довільне трактування журналістських стандартів (трохи нижче середнього показника по області), путивльські газетярі міцно тримають українськомовний інформаційний фронт на самісінькому кордоні з державою-агресором. Не «джинсують», дотримуються різножанровості, звертають увагу на ширину тематичної палітри».

Моніторинг стандартів журналістики 

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,48 бала. Це відповідає традиційному рівню дотримання стандартів у друкованих виданнях області, виявленому минулорічними моніторингами (серпень – 8,44 бала; червень – 8,42; вересень –  8,67 бала ). 

У січні найкращий показник дотримання стандартів показала газета «Перемога» –  8,94 бала. На другому місці «Наш край» – 8,56. Публікації газети «Путивльські відомості»  оцінено на 8,44. «Білопільщина» – 8 балів.       

Найменше, як і завжди, видання дотримуються балансу думок/неупередженості: показник складає у середньому 0,41 бала. Варто відзначити, що це вище минулорічних 0,28. Найкращий рівень тут виявила «Білопільщина» – 0,56. Дещо менше дотримується стандарту «Перемога» – 0,5. «Наш край»  – 0,31 бала. Найнижча оцінка за критерій у «Путивльських відомостей» – 0,25. 

За дотримання повноти інформації газети мають 1,33 бала. Найкраще дотримується критерію «Наш край» – 1,5; менші бали у «Перемоги» – 1,38 ; «Білопільщини» – 1,25; «Путивльських відомостей» – 1,19. Порівняно по попереднього року, цей показник у січні знизився.

Стандарту достовірності також дотримано менше, ніж минулорічного моніторингу, – 1,39 бала (було 1,56). Найвищий бал у «Путивльських відомостей» – 1,5. Дещо менше посилається на джерела  «Перемога» – 1,44. «Наш край» у січні на останній сходинці з балом 1,25.

Відокремлення фактів від коментарів оцінене на 1,53 бала. Найкраще критерію дотримано у «Перемозі» – 1,88. Порівняно до попереднього, зріс показник у «Нашому краї» – 1,69. «Путивльські відомості» мають 1,56. Найслабше дотрималася критерію «Білопільщина» – 1 бал із 2 можливих.

Традиційно висока оцінка за критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,94. І, як завжди, газети не опускаються до застосування мови ворожнечі – мають 2 бали з 2 можливих. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 123 публікації.

Ознаки замовності без жодного маркування експерти виявили у восьми публікаціях (4,8% контенту). Пʼять таких публікацій  присутні у газеті «Білопільщина» (9,4%). По одному матеріалу – у решті видань.

Більшість їх мають характер комерційної замовності – шість матеріалів; два – характер політичної замовності, обидві ці публікації зроблено у «Білопільщині».

Кількість неналежно маркованих матеріалів складає 3,6% списку. У «Перемозі» – 8,3%; «Наш  край» –  5,6%; «Путивльські відомості» – 2,4%. У «Білопільщині» неналежно марковані матеріали не виявлені.

Найбільша частка матеріалів офіційно-протокольного характеру –  7,2%. Розміщені вони у трьох виданнях: у «Білопільщині» – 11,3%; «Наш  край» і «Перемога» – по 8,3%. У газеті «Путивльські відомості» такі матеріали не виявлені. 

До речі, експертка Алла Ярова, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету,  читаючи «Перемогу», вивела власну формулу розпізнавання таких матеріалів: «Традиційно без належного маркування оприлюднено офіційні матеріали різних органів влади чи місцевого самоврядування. Проте їх легко впізнати і без маркування за специфічним критерієм – кількістю слів у назвах. Лідером стала назва з 36 слів, надрукована в № 4 “Перемоги”. Наведемо цей заголовок: «Краснопільська селищна рада відібрана до числа 20 пілотних громад щодо участі а проекті ПРООН «Створення інтерактивної онлайн-платформи для картографування збитків, повʼязаних із війною, з класифікаціює зруйнованих обʼєктів за типом та ступенем пошкодження з використанням геоінформаційних систем». 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали з ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені. 

Теми

Тема життя місцевої громади залишається провідною у друкованих виданнях Сумщини – 17%. Найбільше публікацій із теми дає «Перемога» – близько 36% контенту. «Наш край» другий у висвітленні. «Путивльські відомості» розмістили дещо менше матеріалів – близько 17% від свого списку, а у «Білопільщині» частка публікацій за темою складає менше 4%.

Як і раніше, другою за значущістю є тема війни – 11% контенту. Найактивніше про війну та допомогу армії розповідають «Наш край» і «Білопільщина».

Тема життя цивільних в умовах війни і вимушених переселенців займає 5% списку, відсутня вона лише в газеті «Перемога». Як ми вже зазначали раніше, розглядаючи названі теми, варто розуміти особливості Сумщини, частина території якої – в тім числі й та, де працюють деякі з досліджуваних видань, є зоною бойових дій. Тому всі три теми певною мірою поєднуються в журналістських публікаціях, ми ж для звіту зазначаємо тему, більш акцентовану в матеріалі.

5% списку публікацій припадає на теми соціальної сфери/охорони здоровʼя (найактивніше її представлено в «Білопільщині») та криміналу (більше таких матеріалів у «Путивльських відомостях», зовсім немає – у газеті «Наш край»).

Також активною у січні – 4% – є тема історії/краєзнавства, адже період моніторингу припав на відзначення Дня соборності України. Відсутня ця тема лише у «Нашому краї».

Надзвичайні ситуації та порятункові операції займають 3% списку матеріалів, що цілком зрозуміло для регіону, який щодня обстрілюється ворогом, а відтак потребує активної роботи рятувальників.

Решта тем представлена окремими матеріалами, що мають 1-2% від загального обсягу публікацій.

Зовсім не висвітлені теми зовнішньої політики/міжнародних новин (інформації про гуманітарну допомогу інших країн експерти віднесли до теми життя під час війни); корупції, місцевого самоврядування.

«Інше» традиційно має значний відсоток змісту – 40, що значно більше, ніж у попередньому моніторинговому періоді (29). Найбільше публікацій такого ряду у «Нашого краю» – 50%. На другому місці за кількістю «іншого» газета «Білопільщина» – 43,4%. «Перемога» розмістила 41,7% «іншого». Значно менше – у «Путивльських відомостей» – 26,8%.

Жанри 

Проаналізуємо, як виглядає «інше» з точки зору жанрів. Масив цього, власне, «позажанрового» матеріалу складає 37% (попереднього моніторингу – 31%). Найбільше публікацій припадає на привітання й некрологи – 13%, – на жаль, війна робить розділ некрологів одним із найактуальніших. 

Оголошення/реклама дещо зменшилися до попереднього дослідження – 9% (восени – 12%). Втім, тенденція до зменшення реклами у січні спостерігалася в усі часи – місяць завершення свят і входження до нового робочого року зазвичай показував спад рекламної активності. 

Число порад значно зросло: тут маємо 11% проти попередніх 2%. Розважальна частка «іншого» (кросворди, гороскопи, вірші читачів тощо) досить незначна – 2%. 

Найактивніше газети використовують інформаційні жанри й рівень їх використання майже стабільний: порівняймо січневі 39% до попередніх цифр: вересень – 39%, серпень – 38%, червень – 41%.  У січні найчастіше користувалася інформаційними жанрами газета «Путивльські відомості» – 48,8%.  Найменше вдавалася до них «Перемога» – 27,8%. 

Наступним за популярністю залишається художній жанр – 9% загального списку публікацій.  Його більше використовує «Перемога» – майже 14% матеріалів. Експертка Алла Ярова відзначає такі публікації: «Редакція показує життя прикордонних громад не тільки через події, а й через життєві історії різних представників цих громад». 

Звертається до життєвих історій і газета «Путивльські відомості» – майже 10% контенту. 

Аналітичні матеріали цього разу займають 7% від списку  публікацій: по шість матеріалів – у «Білопільщині» та «Путивльських відомостях»; у двох інших виданнях аналітика відсутня.

Різні форми інтерв’ю зайняли 3% спільного списку. Використані вони у двох виданнях: «Перемозі» та «Нашому краї».

Пресрелізових публікацій у січні лише 2%; використовує їх тільки «Перемога» – 4 матеріали.

2% публікацій – авторські колонки, що розміщені у «Білопільщині» та «Путивльських відомостях». Листи до редакції мають 1% контенту і знайшли своє місце лише у «Перемозі».  

Тож найрізноманітніша палітра жанрів у січні – у газети «Перемога» – пʹять жанрів. Обмежені лише трьома жанрами матеріали «Нашого краю». 

Як і зазвичай, відсутні журналістське розслідування та рецензія.

Тональність

Нейтральною визначена тональність 70% публікацій. Рівень негативної тональності – 9%.  Позитивної – 21%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів, порівняно до осіннього моніторингу, поменшало – 37% (восени – 48%). Краще представлені вони у «Нашому краї» – 47,2%, хоча попереднього моніторингу видання мало найменшу частку власних матеріалів. Добре виглядають «Путивльські відомості», які мають 46,3% власних публікацій. Найменше їх у «Білопільщині» – 26,4%.

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 43% матеріалів. Найбільше їх у «Перемозі» – 55,6%, найменше – у «Путивльських відомостях» – 26,8%. 

Неідентифікованих матеріалів, тобто таких, що не містять джерела походження, стало помітно більше – 20% проти осінніх 7%. Найбільше їх у «Путивльський відомостях» –майже 27% та «Білопільщині» – 24,5%. Інші дві газети розмістили по 14% неідентифікованих матеріалів.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини, попри складні умови, працюють стабільно. Зима для них була відзначена не лише знаходженням «освітленої» хвилини для роботи між тривалими вимкненнями електроенергії та пошуками генераторів. Видання здійснюють проєкти, знаходячи нове власне місце в інформаційному полі регіону. А ще приємно – ряд газетярів відзначені нагородами за їх роботу на інформаційному фронті.

Онлайнові видання

Онлайн видання значною мірою продовжують продукувати повідомлення, що часто відповідають такому собі нехитрому методу збирання інформації, як «ctrl+c – ctrl+v». Тобто, як ми зазначали і раніше, значний відсоток матеріалів компільовані, а до того ж переважно не відповідають стандартам. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,25 з 12 можливих. Це вище, ніж минулорічний показник 7,64

Лідером січня став сайт «Ямпіль INFO» – 9 балів. У «Шостка City» – 8,63 бала; «Данкор»  – 7,88; «Голос Конотопа» – 7,5 бала. 

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв має найвищу оцінку 2.  

Критерій доступності, як і завжди, на другому місці – 1,73. Найбільше проблем із грамотністю та зрозумілою подачею інформації має «Данкор» – найнижчий бал 1,56. Дещо вища, але теж слабка оцінка у «Шостка City» – 1,69. Кращий бал за доступність у січні у «Голосу Конотопа» –  1,88.

Середня оцінка критерію відокремлення фактів від думок така ж, як і за доступність, – 1,73. Кращий показник поділили «Ямпіль INFO» та «Голос Конотопа» – 1,81. Найнижчий показник у «Шостка City» – 1,56.  

На наступному місці стандарт повноти інформації  – 1,25. Тут попереду «Ямпіль INFO»  – 1,5 бала. Найменше дотримується критерію «Голос Конотопа» – 0,94.

Достовірність публікацій, яка минулого року залишала бажати кращого, у січні знизилася до 1,23. Найактивніше посилається на джерела «Шостка City»  – 1,63. Зовсім опустили планку «Данкор» та «Голос Конотопа»  – відповідно 0,94 та 0,98 балів. Тобто менше половини публікацій цих сайтів мають чітке посилання на конкретне джерело. Вже звичайною практикою є певне «подвійне» посилання або ж розмите посилання, коли вказується лише структура, але чомусь не вказується конкретна людина-джерело. У «Данкорі» це набуває дивної форми http://dancor.sumy.ua/news/newsline/446713 :

На Сумщині підозрюють голову РДА у незаконній націоналізації на 27 млн грн

Керівник Сумської обласної прокуратури повідомив про підозру голові однієї з районних військових адміністрацій Сумської області, неналежне виконання службових обов’язків якого призвело до незаконної націоналізації майна (ч. 2 ст. 367 КК України).

Тобто, як бачимо, прізвище таємничого «керівника прокуратури», тобто відповідного прокурора, називати чомусь не можна. 

А інформація «Олександр Нестеренко йде з посади командувача ОТУ “Суми”» http://dancor.sumy.ua/news/newsline/446730 містить такий пасаж: «Цю інформацію Суспільному підтвердив Дмитро Живицький 25 січня». А самостійно сайт, виходить, інформації не здобуває і не підтверджує?

Як завжди, низька оцінка за баланс думок: 0,3. «Шостка City», яка останньої моніторингової хвилі отримала за критерій нуль  балів, тепер має найбільший показник 0,63. Дещо вищий за середній бал критерію в «Ямпіль INFO» – 0,38. Нульовий показник у «Голосу Конотопа».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 206 публікаціях. 

Політична замовність не виявлена. Ознаки комерційної замовності має один матеріал на сайті «Голос Конотопа». Таким чином відсоток «джинси» склав лише 0,5%.

Такий самий відсоток присутності на сайтах неналежно маркованих матеріалів: ці пів відсотка належать публікації на «Шостка City».  

Протокольно-офіційні матеріали зайняли  3,7%  загального списку. Їх  виявлено на трьох сайтах: «Ямпіль INFO» – 6,3%, «Голос  Конотопа» – 5,3%, «Данкор» – 3%. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено.  

Теми

На відміну від друкованих видань, на сайтах основна частка віддана темі війни – 27% усіх публікацій. Найактивніше її представляють «Данкор» – 33% та «Ямпіль INFO» – 31,3%. Відмінність у тому, що «Данкор» дає переважно статистичні дані, пресрелізові повідомлення з теми, а ямпільський сайт розміщує також власні матеріали, хай це і печальні публікації з поховань чи вшанувань героїв. Найскупіше тема висвітлена у «Голосі Конотопа». 

Щодо висвітлення цієї актуальної теми на сайтах застерігає експертка Алла Ярова: «Сумщина – прикордонна область, яку постійно обстрілює ворог. Повідомлення про майже щоденні обстріли регіону, загибель мирних людей та руйнування – головні в цьому блоці. Для їх висвітлення обирають переважно інформаційні жанри. Хоча руйнування українського прикордоння, його трагічні соціальні, екологічні, культурні наслідки вимагають серйозної розмови, вдумливого дослідження, а відповідно – й інших тем і жанрів. Про те, як змінюється соціокультурний, екологічний ландшафт області варто думати й говорити вже зараз: що ми втрачаємо? Чи зможемо відновити? А якщо не зможемо, то що натомість?»

Друга найбільш повно представлена тема – криміналу та роботи правоохоронців, що висвітлена у 16% матеріалів.

Також сайти активно звертаються до теми вимушених переселенців/ життя цивільних під час війни – 15%. Зокрема в «Шостка City» це 20% контенту, в «Данкорі» – 15%.

Темі життя місцевих громад відведено 13% матеріалів. Найактивніший тут «Голос Конотопа». Сумною «жанровою новинкою» і чинником, що виводить сьогодні цю тематичну групу в лідери, стали тексти про режим відключення світла, публікування графіків цих відключень тощо.

Надзвичайним ситуаціям віддано 7% списку матеріалів; соціальним питанням – 5%; культурі – 4%.

Попри невелику чисельність публікацій про культуру, вони змогли зачепити експерта Володимира Садівничого: «Вразила «ШосткаNews.City» підходом до висвітлення питань культури. За весь аналізований період цій темі присвячено АЖ дві публікації і одна з них … про Висоцького https://shostkanews.city/articles/262085/vospominaniya-o-gastrolyah-vladimira-vysockogo-v-shostke-sumah-i-avarii-v-konotope. Та менше з тим – нехай би був і Висоцький, але ж джерело матеріалу… Воно веде не до місцевих очевидців виступу співака у Шостці, – сайт черпонув інформацію на тему культури з російського ресурсу, а до таких в силу обставин не прийнято, просто не етично вдаватися сьогодні». Додамо, що матеріал подано не як переклад, а оригінальним російським текстом, що не відповідає вже й вимогам законодавства.

Решта тем висвітлюються побіжно, на рівні 1-2%. «Інше» має 5% контенту. 

Тональність

Нейтральна тональність у 54% публікацій. Негативна – 32%. Це зумовлено великою кількістю інформацій, присвячених анонсам поховань українських воїнів, власне похованням та некрологам. Наприклад, серед 100 рандомних матеріалів «Данкору» – а відібрано для моніторингу близько 60% публікацій – 15 траурного змісту. 

Позитивний відтінок мають 14% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  74%. Здавалося б, хороший показник, хоча експерти розуміють, що сайти переважно вказують як автора, швидше, адміністратора сайту.

Добре, якщо інформація, як часто подає «Ямпіль INFO», починається абзацем «Про це повідомляє Управління СБ України в Сумській області» https://www.yampil.info/archives/66400.html , «Про це повідомляє Поліція Сумської області» https://www.yampil.info/archives/66438.html тощо.

Але, наприклад, «Данкор», даючи всі підряд інформації під одним прізвищем, іноді взагалі не вказує джерела чи користується, як вже говорилося вище, «другоджерелом». Так, інформація про поховання у  Дружбі http://dancor.sumy.ua/news/newsline/446500 , містить посилання на Суспільне Суми:

Але порівняймо її з інформацією, що зʼявилася на сайті «Ямпіль INFO» https://www.yampil.info/archives/66276.html :

Додамо ще одну з фотографій цього матеріалу:

Можна звірити тексти.

«Данкор»:

…Дружбівчанин Володимир розповідає, що знав Ігоря ще зі шкільних років, бо викладав у нього хімію. Пізніше чоловіки працювали разом на залізниці. “Він був чесним хлопцем, мабуть, тому і пішов воювати, не чекаючи, коли призвуть. Пішов за покликом серця. Він був вірним товаришем, на якого можна було завжди покластися”, – розповів Володимир.

А з Віктором Ігор Буліхов працював в одній зміні 15 років. Чоловіки були приймальниками потягів на станції “Хутір Михайлівський”. “Ігор родом з Дружби, народився тут, жив тут, а сьогодні ми його проводимо в останню путь. Він був міцною, надійною людиною, на яку можна покластися. Щоб там не було, а у житті у нас всяке буває, він ніколи не кидав і не кинув би. Коли на нашій землі трапилось таке лихо – він не сумніваючись пішов захищати Батьківщину”, – розповідає про загиблого Віктор.

Кума Ігоря Людмила розповідає, що у нього залишилась дружина та двоє дітей: “Вані вісім років, а Полінці – шістнадцять. Хто тепер буде піднімати їх на ноги? Скільки ще будуть гинути наші хлопці?”.

Поховали Ігоря Буліхова на “Юрасівському” кладовищі.

«Ямпіль INFO»:

 …Дружбівчанин Володимир розповідає, що знав Ігоря ще зі шкільних років, бо викладав у нього хімію. Пізніше чоловіки працювали разом на залізниці.

-Він був чесним хлопцем, мабуть, тому і пішов воювати, не чекаючи, коли призвуть. Пішов за покликом серця. Він був вірним товаришем, на якого можна було завжди покластися.

А з Віктором Ігор Буліхов працював в одній зміні 15 років. Чоловіки були приймальниками потягів на станції «Хутір Михайлівський».

-Ігор родом з Дружби, народився тут, жив тут, а сьогодні ми його проводимо у останню путь. Він був міцною, надійною людиною, на яку можна покластися. Щоб там не було, а у житті у нас всяке буває, він ніколи не кидав і не кинув би. Коли на нашій землі трапилось таке лихо – він не сумніваючись пішов захищати Батьківщину.

Кума Ігоря Людмила розповідає, що у нього залишилась дружина та двоє дітей.

-Мій чоловік хрестив доньку Ігоря Поліну. У нього залишилась дружина і двоє дітей: Вані вісім років, а Полінці – шістнадцять. Хто тепер буде піднімати їх на ноги? Скільки ще будуть гинути наші хлопці?

 Поховали Ігоря Буліхова на «Юрасівському» кладовищі.

Зворушлива схожість, чи не так? Зазначимо, що публікація «Данкору» здійснена 23.01.2023 19:26. «Ямпіль INFO» позначає дату без часу: 23 Січня 2023  Проте, переглядаючи джерело сторінки, ми бачимо час публікації:  <meta property=”article:published_time” content=”2023-01-23T04:54:00+00:00″ /> – і розуміємо, що на ямпільському сайті інформація була розміщена раніше. Проте до нього нас уже не відсилають. 

Таких прикладів, на жаль, можна наводити немало. І це не додає репутаційних балів виданням.

Щодо інших характеристик походження. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 23%. Не ідентифікованих публікацій – 4%. 

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 
Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.