У друкованих виданнях Закарпаття майже 40% контексту складають оголошення, реклама, прогнози погоди, гороскопи, поради. Все те, що ми відносимо до графи «інше» у методології, якою експерти Інституту послуговуються у своїй роботі. Теми ж війни, культури та історії набрали лише по 5 відсотків. Інтернет-новини здебільшого стосуються опису діяльності правоохоронних органів та працівників ДСНС, прикордонників, митників та інших посадовців місцевого рівня. Усе це – на основі прес-релізів, які журналісти майже не опрацьовують. Медіа Закарпаття не допускали друкування фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій.

Перший у 2023 році моніторинг онлайн-видань та газет Закарпаття відбувався у період від 23 до 29 січня. Експерти Львівської моніторингової групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика аналізували чотири газети – це «Новини Закарпаття», «Карпатський об’єктив», «РІО» (усі з Ужгорода), «Панорама Мукачева» (Мукачево) (194 матеріал загалом), а також чотири новинні сайти – «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет» (сукупно 400 матеріалів).

Експерти зауважили, що друковані видання Закарпаття фокусуються на кримінальній хроніці місцевого масштабу. Але перед тут ведуть оголошення, рекламні та інші матеріали, які випереджають теми війни, соціальної сфери та життя місцевої громади, що було особливо незвично побачити після низки хвиль моніторингу преси Львівщини.

Інтернет-новини здебільшого стосуються опису діяльності правоохоронних органів та працівників ДСНС, прикордонників, митників та інших посадовців місцевого рівня. Усе це – на основі прес-релізів офіційних органів з доволі невеликим авторським втручанням працівників редакцій.  

Іншою особливістю стала майже тотальна відсутність імен авторів під новинами на онлайн-ресурсах Закарпаття. Підпис автора тут зустрічається доволі рідко і  зазвичай присутній у випадку, коли видання запозичило текст з іншого ресурсу і тоді законослухняно вказує відповідальну за його змістове наповнення особу. Більшість видань тут виходять із ситуації просто вказуючи власну назву як підпис під матеріалом, що, водночас, не завжди може слугувати достатнім доказом конкретизованого авторства.

Друковані видання

Подібно до інших регіональних видань, проаналізовані газети Закарпаття містять на своїх сторінках розмаїття коротких заміток та розлогих аналітичних матеріалів, інтерв’ю та інших жанрів. Деякі журналістські форми не мали підпису автора. Що характерно, класичного офіціозу експерти не знайшли на сторінках газет регіону, що змушує зі ще більшою цікавістю очікувати наступних моніторингових хвиль – для підтвердження чи спростування попередніх вражень. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у чотирьох друкованих виданнях Закарпаття  – 9,95 бала з 12-ти можливих.  12 балів, на думку експертів, не отримала жодна газета: «Карпатський об’єктив»  отримав 11,69, «РІО» – 10,88 бала, «Новини Закарпаття» – 8,69, а «Панорама Мукачева» має 8,56 бала. 

Незвичним для групи, яка звикла мати справу з виданнями Львівщини, є “угорська тема”. Очевидно, існує конфлікт між законом про мову і закарпатськими угорськомовними освітянами. «Карпатський об’єктив» вміщує великий матеріал, присвячений цьому, а також публікує заяву Товариства  угорської культури. В цьому ж числі газети є ще 2 матеріали про  культурну та освітню діяльність угорських центрів Закарпаття. «РІО» на першу сторінку вмістили текст про конфлікт між угорською ідентичністю і «кланом Балог». Матеріал дуже критичний, має багато власних авторських думок з приводу, припущень і дуже мало балансу думок. І першу сторінку він ділить з іншим критичним матеріалом «Велика чистка», який присвячений київській владі, скандалу з закупівлями Міноборони та тому, як на думку автора, має відбуватися ця чистка. Наприкінці скромно цитується фейсбук-допис (теж дуже критичний) місцевого політика Сергія Ратушняка, що має ознаки політичного замовлення.

Закарпатські видання шанують читача посиланням на джерела інформації на 1,58 бала з 2 максимально можливих, відсутність мови ворожнечі на 1,94 бала, відокремлення фактів від думок на 1,61 бала та повноту на 1,56 бала.  

Доступність поданої інформації у проаналізованих друкованих матеріалів перебуває на рівні 1,92 бала. А от неупередженість та баланс думок опрацьованих публікацій в закарпатській пресі сягає лише рівня в 1,34 бала. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки політичної і комерційної «джинси» експерти зауважили в кількох друкованих виданнях Закарпаття. Зокрема, три випадки публікацій з ознаками політичного замовлення зафіксовано у газеті «РІА», тексти з ознаками комерційного замовного характеру помічені у «Карпатському об’єктиві» тричі, а в «РІО» – один раз. Газети «Новини Закарпаття» і «Панорама Мукачева» замовних матеріалів не розміщували.

 Неналежно маркований контент експерти ідентифікували у двох друкованих виданнях: «Панорама Мукачева» за цим показником має 22,9% або 11 матеріалів, а «РІО» – 8,9% або чотири матеріали.  

Що ж стосується офіціозу, то його не виявлено в жодному з проаналізованих видань в період моніторингу. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Усі чотири газети Закарпаття не допускали друкування фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій. 

Теми

На відміну від газет Львівщини, які у вересні 2022 експерти групи моніторили зі сталим висновком про переважання воєнної тематики на їх шпальтах,  газети Закарпаття продемонстрували інший підхід.

На першому місці в друкованих виданнях Закарпаття опинилися оголошення, реклама, прогнози погоди, гороскопи, поради. Все те, що ми відносимо до графи «інше» у методології, якою експерти Інституту послуговуються у своїй роботі. Оцього «іншого» назбиралося сукупно аж на 39% від загального числа матеріалів.

На другому місці з 9% матеріалів теми з категорії кримінал. Тут друкована преса перегукується з онлайн-виданнями, які також не можуть обійти увагою прес-релізи поліції, прокуратури та інших структур, які стало звітують про свою діяльність у галузі дотримання прав та законів держави.

Соціальна сфера, охорона здоров’я і пенсійна тематика присутня була у 7% проаналізованих текстів і цей блок опинився на третій позиції за популярністю.

 Далі у переліку опинилися матеріали з життя місцевої громади, місцева соціальна та інфраструктурна проблематика – 6%. 

Теми ж війни, культури та історії набрали лише по 5% від загального контенту.

По 4% матеріалів були присвячені питанням економіки та місцевого самоврядування.

Теми біженців, життя мирного населення у час війни, міжнародного життя, релігії, спорту та надзвичайних ситуацій сягнули для кожного блоку по 3%. 

Освітня та наукова тематика, а також політичне життя спромоглися опинитися у 2% від загального числа матеріалів. 

Тема корупції фігурувала як основна лише в 1% матеріалів. 

Жанри

Інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період було найбільше – 44%. Тут помітною стає різниця в поданні однакових новин між газетами «РІО» та «Карпатський об’єктив». Експерти зауважили, що в «РІО» журналісти більше обробляють новини перед публікуванням, вкладаючи в кілька речень головне, тоді як «Карпатський об’єктив» передає прес-реліз відповідного органу, вказуючи джерело. Також це позначається на заголовках, які в «РІО» можуть бути “клікбейтнішими”. Наприклад, «Чоловікові, який на Березнянщині побив та підпалив свою мешканку, загрожує до 15 років позбавлення волі» (заголовок вмістив половину новини) в «РІО» та дещо офіційніше «На Ужгородщині судитимуть чоловіка, який намагався вбити співмешканку, підпаливши її» в “Карпатському об’єктиві” (і інформація від прес-служби Закарпатської обласної прокуратури). 

Оголошень та реклами експерти ідентифікували в газетах аж 14%. Так званого «іншого» та розважального контенту було по 11% від сукупно проаналізованого контенту. Неабияк здивував експертів «Карпатський  об’єктив». На останній сторінці в 2023 (!) році газетярі досі вважають доречним вміщувати фото оголених жінок. Якщо подивитися на саморекламу видання над цим фото, то може скластися враження, що на сайті є ще більше відповідного контенту.

Ще 6% складають поради. Кількість художніх жанрів 4%, а кількість передрукованих прес-релізів виявилася на одному рівні з привітаннями та некрологами – по 3%. 

На один відсоток менше має жанр інтерв’ю – лише три матеріали з двохсот.

По одному відсотку припадає на авторські колонки, аналітичні матеріали, розслідування та листи в редакцію. Рецензії на проаналізованих сторінках газет Закарпаття представлені не були.

Тональність

77% друкованого контенту в обраних числах газет Закарпаття, що їх аналізували експерти,  має нейтральну тональність, 4% – негативну, а 19% – позитивну. 

Найбільше матеріалів з позитивною тональністю у «Новинах Закарпаття» (12) та в «Карпатському об’єктиві» (10) а в решти – по 7. Матеріали з негативним враженням від заголовку присутні здебільшого в «Карпатському об’єктиві»  (5),  в «РІО» 2 та 1 матеріал в «Панорамі Мукачева». 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 29% (матеріали підписано іменем конкретного автора), запозичений – 17% (вказано джерело походження матеріалу), неідентифікований – 54% (не зрозуміло, хто саме відповідає за поданий до прочитання контент). 

 Особливо кидається в очі відсутність авторства та посилань на джерело в матеріалах з газети «Панорама Мукачева» та в «РІО».

За словами експертки Наталії Габор, в «Панорамі» виразно підписані джерела, якщо це матеріали з інших видань, також підписаний матеріал від студентки, яка, імовірно, проходить практику в газеті. Але ані новини від державних органів, ані авторські матеріали підписів не містять. В «РІО» ситуація дуже подібна.

Журналістам слід пам’ятати, наскільки важливо чути голос конкретного автора матеріалу, який має бути відповідальним за зміст новини. 

Онлайнові видання

Січневий моніторинг новинних інтернет-ресурсів Закарпаття засвідчив майже однаковий рівень інтересу редакцій до тем криміналу і війни. Правопорушення тут представлені майже на такому самому рівні, як і інформація про поховання загиблих героїв чи нові дані з лінії глобального фронту у війні проти російського агресора. 

Таку увагу до цих тем, на нашу думку, можна пояснити в тому числі доступністю джерел інформації для редакцій та їх працівників: профілі урядових інституцій у соціальних медіа, а також активна робота прес-служб силових структур та правоохоронців дозволяють не надто перейматися браком приводів для публікацій.

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики онлайн виданнями Закарпаття у січні становить 10,56 з 12 можливих. 

Найкращий показник тут у «Мукачево.нет» – 11 балів. У «Закарпаття онлайн» – 10,81, в «Ужгород.нет» – 10,38 бала, а от у «Новин Закарпаття» – 10,06 бала. 

Мова ворожнечі в онлайн-виданнях відсутня.

Відокремлення фактів від думок становить 1,92 бала. Доступність викладу матеріалів перебуває на рівні 1,77 бала, а от баланс думок – 1,75. Достовірність – на рівні 1,66 бала. Повнота ж викладу матеріалу сягнула лише рівня 1,5 бала. 

Ці, низькі показники, на нашу думку, вказують на потребу критичного переосмислення редакціями підходів до публікацій матеріалів. Адже передрук текстів з соціальних медіа без належного редагування і навіть залишеними емодзі або іншими візуальними елементами, що притаманні для дописів у Facebook чи Instagram, не може бути гарним прикладом якісної журналістики.

Якщо видання претендує на звання члена журналістського цеху і «четвертої влади», то воно повинно дбати про розуміння читачами контексту описуваних подій, причин для певної публікації з погляду важливості для цільової аудиторії та змоги читача зрозуміти, чому йому пропонують до прочитання саме цей текст, з таким заголовком і з такою глибиною розкриття теми.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Серед проаналізованих текстів в онлайн-виданнях Закарпаття експерти виявили два матеріали з ознаками політичної замовності у «Новинах Закарпаття» і один в «Закарпаття Онлайн». Всі три випадки стосувалися певних відомих в регіоні політичних персон або новопризначеного керівника одного з силових відомств на місцях. Заголовки, виклад та логіка матеріалів тут явно вказувала на політичну заангажованість текстів.

«Ужгород.нет» та «Закарпаття Онлайн» розмістили по 2 матеріали з ознаками комерційної замовності. 

Офіціоз зафіксовано лише по одному в «Ужгород.нет» та у «Новинах Закарпаття», а от неналежно маркованих рекламних матеріалів в «Ужгород.нет» виявлено аж 9. У них просувалися товари та послуги на зразок подарунків до Дня Святого Валентина, ігри в онлайн-казино, лазерне видалення родимок, корм для котів а також дивани, ліжка, дитячі товари та мисливські ножі.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Пропаганди та фейків, дезінформації та маніпуляцій інтересами читацької аудиторії Закарпаття експерти в опрацьованих матеріалах не виявили.

Теми

Кримінального походження повідомлення переважають серед новин в онлайні на Закарпатті – у січні вони сягнули 19% від загального числа з 400 матеріалів, що їх проаналізували експерти Інституту.

Воєнна тематика висвітлюється у 16% повідомлень, і в них відображено саме новини про поховання українських воїнів, розвиток ситуації на фронті та допомоги ЗСУ.

Теми, присвячені місцевій проблематиці, інтересам громади та інфраструктурі на третьому місці – 12%. 

Тематика біженців та постраждалих внаслідок війни поступається лише двома пунктами і становить 10%. 

Мабуть, завдяки засніженим Карпатам та прохолодним річкам краю, 8% публікацій сконцентрували увагу читачів на надзвичайних ситуаціях та рятівних операціях.

6% публікацій були присвячені охороні здоров’я, соціальній та темі пенсій.

У 5% матеріалів розповідалося про спортивні події. Стільки ж уваги заслужили матеріали з категорії «інше», куди входять реклама та короткі оголошення, прогнози погоди та поради. 

По 4% публікацій були присвячені темам економіки та зовнішньої політики. 

По 3% уваги редакцій «заслужили» теми культури і освіти/науки. 

По 2% матеріалів концентрували увагу на темах корупції та історії/краєзнавстві. 

Теми місцевого самоврядування, політики, а також релігії розглядалися в 1% текстів.

Тональність

Матеріалів нейтральної тональності 95%. Позитивними експерти визнали 8% матеріалів, а до відверто негативних зарахували 4 повідомлення з 400, що становить 1%.

До позитивних за тональністю матеріалів тут належать здебільшого статті з прихованою рекламою, а серед негативних – матеріали, що містять ознаки політичного протистояння. 

Як наголосив експерт Орест Семотюк, заслуговує на увагу матеріал «Прокурор-фермер, що захистив Іллю Киву від правосуддя» у «Закарпаття онлайн» від 24 січня, зокрема, спосіб його подачі. Журналістка Олена Мудра докладно простежує «професійний і бізнесовий бекґраунд» новопризначеного керівника Закарпатської обласної прокуратури Анатолія Ковальчука, аналізує його декларації, наводить приклади його участі у незаконних «оборудках», аграрному бізнесі і пише про завдання, які для себе сформулював Ковальчук. Наприкінці журналістка окреслює основні проблеми регіону і завершує словами «…а до втеч політиків і бізнесменів, а також перевезення ними крупних сум готівки без декларування через кордони на Закарпатті на початку широкомасштабної війни, причетні як служби на кордоні, так і найближчі родичі місцевих нардепів». Ця прикінцева теза про причетність митної служби і родичів народних депутатів до незаконних «схем» не дуже узгоджується із розлогим описом попередніх зловживань новопризначеного прокурора Закарпатської  області.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Ну думку експертів, власні матеріали в онлайн виданнях складають 11%, запозичені з посиланням на джерело – 61% і не ідентифіковані – 28%.

До речі, тут слід зазначити, що чимала кількість запозичених позицій – це кілька речень тексту та інтегроване відео місцевих телеканалів, яке, звісно, цікавіше дивитися за звичайний текст. 

Висновки 

У той час, коли на Сході та Півдні України тривають активні бойові дії, Закарпаття явно живе життям держави і цілого українства. Хоча, зі своєю специфікою, яка притаманна кожному регіону.

Новини про війну тут здебільшого стосуються сумних повідомлень про поховання загиблих краян, заклики до приєднання до лав ЗСУ, допомоги фронту і оборонцям держави. Ці теми присутні і в друкованих, і в онлайнових виданнях регіону.

Але за кількістю їх переважає кримінал і інформація з кордону, де то митники затримають чергових контрабандистів, то прикордонники не дозволять перетнути кордон особам, що підозрюються в ухилянні від мобілізації. 

Ці повідомлення виглядають іноді як прямий переказ змісту прес-релізів. І це – те, що варте уваги редакцій як напрямок для вдосконалення. Звісно, кожен журналіст і редакційний колектив загалом має своє уявлення про інтереси та інформаційні потреби своїх аудиторії, але експерти вважають, що якість повідомлень у пресі Закарпаття може бути ще вищою.

Також редакції могли би більше опрацьовувати факти, що вони здобувають з прес-релізів та офіційних профілів поважних структур в соціальних медіа. А ще, було б чудово, якби онлайн-видання так розвивали власні мультимедійні навички, щоби на своїх сторінках подавати більше аудіовізуального контенту не просто з посиланням на іншого мовника, а як на власний продукт. 

Особливе застереження стосується російськомовного контенту, який явно на комерційних засадах присутній у стрічках новин на окремих сайтах. Звісно, відповідно до Конституції України, ми маємо поважати і плекати мови всіх національних меншин, які мешкають на території держави. Але з 16 січня 2020 року набули чинності норми статті 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який був ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019. Ця стаття регламентує використання державної мови у сфері реклами. Із зазначеної дати вся реклама на телебаченні, радіо, а також у друкованих виданнях має бути виконана лише українською мовою.

Складається враження, що певні газети краю ніби застрягли у минулому: ми не маємо нічого проти краси жіночого тіла, але, читаючи окремі сторінки, ми ніби повернулися в дев’яності роки минулого століття. Тут було б цікаво дослідити, наскільки подібний контент відповідає запитам місцевої громади. 

Юрій Залізняк,
координатор експертної групи ІДПО.