Минув рік від початку повномасштабного російського вторгнення. Коли на початку у ЗМІ Хмельниччини домінував воєнний контент, то зараз ми навчилися жити під час війни та адаптувалися до такого життя. Тому у тематиці присутні будні місцевої громади, економічна криза, тарифи, життя переселенців, новини освіти й культури, охорони здоров’я, спорту… На жаль, повернувся кримінал, причому побутовий, без жодної суспільної ваги. Особливо прикро читати поруч новини про загиблих бійців та про якісь побутові конфлікти. Чи не варто такий контент обмежити, аби не додавати стресу читачам? Зважаючи на вплив таких трагічних звісток, по мінімуму ставити у стрічку кримінальну хроніку. У газетах та на сайтах переважають оперативні новини. Рідше – аналітика та інтерв’ю з волонтерами, військовими, культурними діячами. Повернувся й розважальний контент. Матеріалів з ознаками замовності небагато, але особливо прикро бачити їх на перших шпальтах. Досить залежні ЗМІ від офіційної інформації.

Об’єктом моніторингу стали газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» (Хмельницький), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), «Проскурів» (Хмельницький) та сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є», «Поділля News». Проаналізовано 480 публікацій: 118 у газетах, 362 на сайтах.

Газети

Коли попередні моніторинги показали, що основною темою друкованих видань була війна, то зараз такий контент зменшився до 10%. На перше місце вийшли матеріали про життя місцевих громад в умовах воєнного часу та… кримінал – по 12%.

За рік війни значно зменшилася увага до переселенців – такі матеріали зараз складають лише 3% контенту («Проскурів»: «Замість зали хостел» та ін). Видання порушують економічні проблеми (4%): тарифи, ціни, комунальні послуги, відновлення пошкодженої обстрілами енергетики, старт посівної кампанії… («Проскурів»: «Найскладніша зима позаду»). Пишуть про волонтерів та акції на підтримку ЗСУ («Проскурів»: «Волонтерський літопис Давидковець», «Хмельницькі волонтерки – учасниці сесії ООН»), висвітлюють соціальну сферу та медицину (7%). «Подолянин» присвятив рубрику новинам громад.

По 8% контенту займають культура, зокрема серією матеріалів до Міжнародного дня театру та спорт, 4% – політичні питання, 3% – історія та краєзнавство. Тематично видання відображають всі сфери: попри війну життя продовжується. Увага до міжнародних подій (3%) пояснюється інтересом до реакції світової спільноти на війну в Україні.

Що ж до головної теми, попри зменшення кількості публікацій, то, скажімо, «День за днем» веде рубрику «В умовах війни». 5 публікацій в номері за 22.03, на жаль, 3 з них – трагічні: «Повернувся у рідне село на щиті»,«Залишився назавжди в строю», «У військовому госпіталі помер 52-річний захисник». На жаль, це короткі замітки-факти. Читач, мабуть, хотів би більше дізнатися про загиблих земляків. Ось як у «Подільських вістях», де читаємо нарис «Українська душа Карабаха» про загиблого патріота України, мешканця Теофіпольщини Тарєла Мурадова, який добровольцем пішов у 2014 та у 2022 роках: «Щоправда, позивний Карабах тепер перейшов до Олександра (сина), а 58-річного Тарєла бійці кликали батьком»…Вічна слава Героям…

Майже п’ята частина контенту (22%) – це розважальні матеріали, постери, анонси ін. У жанрах переважають інформаційні, в основному замітки – 49%. 3% – це інтерв’ю, переважно з військовими та волонтерами. Так, «Подолянин» присвятив такий матеріал до Дня нацгвардії («Нацгвардія: спокій у містах, мир в Україні»). Дещо збільшилася кількість аналітичних матеріалів – 8%. Кількість офіційних повідомлень органів влади зменшилася удвічі порівняно з січневим моніторингом: з 16% до 8%. Авторські колонки та листи в редакцію – по 2%. Життєві історії та історичні екскурси склали 8%. П’яту частину (20%) контенту формують поради, рецепти, реклама, приватні оголошення, привітання, розважальні матеріали та ін.

У порівнянні з попередніми періодами поступово зростає кількість власного контенту – 77%, відтак запозиченого – 12% (пресрелізи, звіти, передруки), однак не ідентифікованого аж 11% (поради, рецепти, гороскопи тощо).

Попри трагічні події війни у газетах переважає нейтральна тональність – 56%. 28% матеріалів мають позитивне забарвлення і 16% – негативне.

Щодо матеріалів з ознаками замовності, то у друкованих виданнях їх 5,1%. Найбільше у газеті «Подолянин» – 8,6%. Видання на першій сторінці піарить голову Хмельницької обласної ради (під таким самим заголовком читаємо на 1-2 стор. і матеріал у «Подільських вістях») та партію «Батьківщина»:

Газета «Подільські вісті»

Зберігається залежність (9,3%) від звітів, прес-релізів та повідомлень органів та структур влади. Найбільше у виданнях «Проскурів» (19,2%) та «День за днем» (15,4%). Немаркована реклама трапляється в 1,7%. Мови ворожнечі, фейків та пропаганди у хмельницьких газетах немає.

Середній показник дотримання стандартів журналістики, за оцінкою експертів, – 8,9 (за 12-бальною шкалою): «Проскурів» – 9,31, «Подолянин» – 8,75, «День за днем» – 8,7, «Подільські вісті» – 8,63. Журналісти не особливо переймаються балансом інформації (0,5 бала з 2 можливих) – лише у чверті матеріалів є різнобічне висвітлення подій, інша думка, коментар не тільки однієї особи. Повнота інформації – 1,3, що означає: ситуацію не завжди подають всеохопно, в різних аспектах та ракурсах. Факти та думки зазвичай відокремлені (1,5), виклад доступний (2). Видання посилаються на джерела інформації (1,6), але часто тільки на одне або загально, не уточнюючи («у відомстві/у пресслужбі пояснили»…), чи на соцмережі. Частіше варто звертатися до живих джерел інформації, опитувань, думки людей.

Сайти

Сайти активніше висвітлювали події війни – 27% контенту. Найбільше – по 35 таких матеріалів – на сайтах «Вечірній Кам’янець» та «Є» (третина контенту). Обидва сайти мають для цього відповідні рубрики: «Гаряча тема: війна» на сайті «Є» та «Війна росії з Україною» на сайті «ВК». 23 матеріали на тижні розмістив сайт «Всі новини Хмельницького» (ВСІМ), лише 4 – сайт «Поділля News».

Війна має такі ракурси висвітлення: націоналізація російських активів, успішне збиття ракети над Хмельниччиною, психологічна реабілітація військових, запланований контрнаступ ЗСУ, волонтерська допомога… Сайт «Є» щоденно подає статистику втрат ворога. Інтернет-видання інформують про події на фронті, пишуть про загиблих земляків – чи не щодня маємо емоційно важкі новини. Якщо додати до цього контенту матеріали про життя цивільних в умовах війни, зокрема ВПО, то питома вага матеріалів про війну буде вищою, але не набагато: як і в газетах, увага до переселенців та постраждалих від війни – це 3% новин.

На сході віддає життя за Україну цвіт нації, від рашистського ракетного терору гинуть мирні люди в містах і селах, а в тилу «гуляє» кримінал: 23% контенту, ще 6% – надзвичайні ситуації (в сумі – 29% негативу, що в час війни загострює соціальну напругу та посилює депресію). З одного боку, колаборація, незаконний перетин кордону, затримання та покарання зрадників й ухилянтів, корупційні дії чиновників в тилу… А з іншого, – велика кількість ДТП, побутових злочинів, різанини, бійок, сварок, крадійства, шахрайства, хуліганства («На Хмельниччині «19-річний юнак намагався викрасти авто односельця», «П’яний водій в’їхав у підводу: постраждали двоє людей» – «ВСІМ, «Кам’янчанку підозрюють у вбивстві співмешканця» – «Поділля News»). Кілька видань розмістили суворе застереження про відповідальність за спалювання сухої трави: «Паліїв трави виявили рятувальники на Кам’янеччині». А ось надане рятувальниками фото швидше викличе у читача співчуття до літньої жінки, аніж гнів чи обурення.

Хмельницькі онлайн-медіа розповідають, як в умовах воєнного часу живуть місцеві громади (9%), як працює економіка (7%). Основні теми тут – пенсії та ціни, безробіття, дотації місцевим бюджетам, отримання генераторів для «Пунктів незламності», введення е-рецептів, підвищення тарифів, відновлення будівель та інфраструктури, робота релокованого бізнесу… Журналісти пишуть про освіту (1%), культуру (3%), політику (1%), медицину (5%), реформування (1%), спорт (2%), історію та краєзнавство (3%). «Є» та «Всі новини Хмельницького» стабільно публікують матеріали з медіаграмотності, спростовуючи російські фейки («Є»: «Фейки про блокування у Твіттері, церкву та ситуацію на атомній станції: підбірка тижня», «Як російська пропаганда намагається впливати на українців: підбірка тижня»). Теми зовнішньої політики (2%) – це публікації, у яких відстежується реакція урядів зарубіжних країн на війну, закупівля боєприпасів та зброї для України, передання бойової авіації. Про МКС, який висунув звинувачення путіну, згадав тільки «ВК». 6% контенту – це реклама, короткі оголошення, прогноз погоди тощо.

Сайти лише у 15% випадків подавали запозичений контент (переважно дайджести про події в центрі та в зонах бойових дій). Решта, як і в газетах, місцевий контент. Найбільше авторських матеріалів на сайтах «Всі новини Хмельницького» та «Є». Неідентифікованих матеріалів тільки 1%.

Щодо тональності: 37% має здебільшого нейтральний зміст, 22% справляє позитивний емоційний вплив на аудиторію – разом це майже 60%. Негативно забарвлених матеріалів 41% (втрати на війні, кримінал, ДТП, надзвичайні ситуації).

Дотримання стандартів журналістики. За 12-бальною шкалою: «Є» – 10,25, «Вечірній Кам’янець» – 9,44, «Всі новини Хмельницького» – 9,03, «Поділля News» – 8,53. Середній показник – 9,3. Найгірше з балансом думок – 0,7 з 2,0. Через те, що не представлені думки сторін, нижчою є також повнота висвітлення подій – 1,4. Факти і коментарі переважно відокремлені – 1,7, виклад інформації зазвичай доступний – 2.

Достовірність (посилання на джерела інформації) – 1,7, але самі джерела дуже одноманітні: переважно коментують представники держустанов чи пресслужб органів влади. Фото часто подано від пресслужб. Наведемо для ілюстрації приклади з сайту «Поділля News»: «Військові кухарі на Хмельниччині навчали італійців варити борщ» («Поділля News»). Цитуємо: «Було два кухарі військових. Особисто вони були вже 8 разів на ротації. Там, на передовій, готували для наших хлопців. А тепер мали можливість приготувати разом з нами цей борщ, – розповідає директорка Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Майя Онищук. А де ж ці військові, де їхня пряма мова? Далі читача відсилають до сюжету Суспільного (до речі, без посилання).

Або: «Пасажирка маршрутки травмувалася у Хмельницькому»: «Жінка впала на зупинці, коли або заходила, або виходила з транспортного засобу. Це вже не перший такий випадок у Хмельницькому за останні дні». Так заходила чи виходила? Добре, що можна перейти до іншого/попереднього повідомлення на цю тему, але там – часто-густо одне джерело, безособове ліквідували, викликали, заспокоїли, повідомили, було встановлено, затримано… І стандартна фраза кримінальної хроніки, яка перекочувала у новини: «За фактом …відкрите кримінальне провадження. Обставини події встановлюються». Журналісти, на жаль, використовують ці ж мовленнєві конструкції, обмежуються скупою інформацією, не уточнюють деталі, відтак немає точності, балансу, повноти. Хоча зустрічаються винятки, коли говорять не тільки стражі порядку, а й інша сторона.

Або: «Іноземця, який перебував у міжнародному розшуку, затримали на Хмельниччині». Чому жив нелегально, не виконав рішення давнішнє виїхати?

Або ось як по різному подавали одну подію: «Поштарку з Хмельниччини підозрюють у привласненні грошей («Поділля News») і «На Старокостянтинівщині поштарка забрала собі гроші, якими люди сплатили комуналку» («Всі новини Хмельницького»). Але суду ЩЕ не було, тільки оголосили підозру!
Середній показник дотримання стандартів якісної журналістики хмельницькими інтернет-виданнями – 9,3 (з 12).

Зафіксовано 1,7% матеріалів з ознаками замовності. Найбільше – 5,2% – на сайті «Всі новини Хмельницького», 0,6% не маркованої або неналежно маркованої реклами та 3,3% офіціозу (найбільше «Поділля News» – 7,6%). Зовсім немає матеріалів з онаками замовності ось уже кілька моніторингів на сайті «Є».

Зауважено проросійські меседжі.

«Всі новини Хмельницького»: «Загадкова “бавовна” в Криму знищила російські ракети “Калібр”: «Про вибухи в Джанкої раніше повідомляли місцеві мешканці та представник окупаційної влади міста Ігор Івін. За його словами… (цитата). Російські ЗМІ повідомляють, що в Джанкої введено режим надзвичайної ситуації муніципального рівня. Також на росії говорять, що всі безпілотники були націлені на цивільні об’єкти і були заряджені шрапнеллю. Навіщо пряма мова окупанта-перекинчика? І де коментар української сторони? І навіщо фото з цитатою російського джерела? Адже ми не цитуємо терористів, вони не є балансом і не додають повноти інформації, натомість викликають запитання! Найкраще у цій публікації – заголовок, може, треба було тільки його залишити.

Скрін з російського пропагандистського Телеграм-каналу “РИА Новости”

У матеріалі «ВК» немає коментаря з боку української сторони, подано лиш меседжі росії, розлогі цитати путіна, ще й світлина-портрет. Тож війна подана у ракурсі бачення агресора?!

Привертають увагу повідомлення-близнюки на сайтах. Однакові фото, люди, ракурси, слова. Зрозуміло, що джерела інформації часто ті самі: різні прес-служби. Найчастіше, правоохоронних органів, ДСНС, влади. Порадимо редакторам інтер-видань опрацьовувати такі повідомлення, адже інформаційне поле Хмельниччини не надто широке, читач шукатиме та знайде медіаресурс, який цікавіше та якісніше (повніше, збалансовано) подасть новину. Порівняймо:
«ВСІМ»: «Вірю, що знову повернуся в рідний Херсон». У Хмельницький прибув евакуаційний потяг». «Поділля News»: «Вірю, що повернуся в Херсон без росіян», – пасажирка евакуаційного потягу у Хмельницькому». З потягу зійшли ж й інші пасажири. Схоже, що журналістів там не було, подякували еменесникам та використали однакові світлини.

«ВСІМ»: «На трасі у Хмельницькому районі зіткнулись сім автомобілів», 22.03; «Поділля News»: «Водій вантажівки у Летичеві пошкодив 7 автомобілів», 23.03. Фото однакові, з емблемою Нацполіції. А розвиток події? Хоча вказано редактора сайту, є клік на джерело, однак інформації більше, як дає це джерело на своєму ресурсі, редактор здебільшого не шукає.

Та саме авторські матеріали вигідно відрізняються від знайдених на різних ресурсах черговим редактором: журналіст іде на подію, розгортає її (до прикладу: «Поділля News»: «Весняна виставка двох художниць відкрилася у Хмельницькому»; «ВСІМ»: «Кубок України з футзалу: хмельницький “Сокіл” переміг киян» та ін.). Натомість черговий редактор вдовольняється фактом, коротким викладом, думкою однієї сторони – з сайтів. Зрозуміло, що на всі події не потрапиш. А видання наповнювати треба. Але ж!
Аби завершити на позитивнішій ноті, наведемо протилежний приклад – креативний: «Поділля News», 22.03, Костянтин Зварич: «Паркування у Хмельницькому нагадує комп’ютерну гру Tetris»: «Цікаво ввечері спостерігати з вікна за дорослими людьми, що винайшли собі забаву: знайди вільне місце та запхай у нього автівку. Особливо захоплює це видовище, коли впали сутінки. Все втаємничене. Мерехтять ліхтарі. Повзають машини-мурахи. Блимають фари. Зверху ж усе видко – хочеться допомогти: голосно заволати «майна»-«віра». Хоча, здається, це трохи з іншої гри: складання будиночків. А машини, між тим, все приповзають та прибувають. Під вікнами прибудинкового магазину прилаштувалися. Узбіччя вулиці Мельникова зайняли. Під знаком «Зупинка заборонена» – свята справа – припаркувалися. Час займати тротуари. Як без цього?» Зацікавились – дочитайте за посиланнями. До слова, це вже тематична серія. І фото – автора.

Чернівецька моніторингова група також проаналізувала на дотриманя стандартів видання Одещини: газети «Чорноморські новини», «Вечірня Одеса», «Одеське життя», «Курьер недели» та сайти 0.48, «УСІ», «Odessa.online» та «Думская». Загальний бал дотримання стандартів друкованими ЗМІ – 9,2, онлайн-виданями – 10,3. Найнижчим зі стандартів є баланс інформації: у друкованих ЗМІ – 0,6, на сайтах – 0,9. Найслабше дотримується стандартів журналістики газета «Курьер недели» – 0,3.

Моніторинг здійснювали чернівецькі експертки ІДПО Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри.

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти:
координаторка проєкту Любов Василик
095 147 32 47
vasylyk@ukr.net