Час змінив тематику публікацій в луганських медіа: якщо у січні 22-го тему війни та ВПО сайти давали у межах до 10% публікацій, то зараз у середньому ці відсотки тягнуться до 50. Масштабувався «Трибун», що у цьогорічному січні засвідчив зокрема форум «Луганщина – це Україна», проведений релокованим виданням у Києві. Помітно підвищив планку дотримання стандартів сайт «Ірта-FAX», який зараз отримав найвищий з-поміж інших бал за якість публікацій, хоча раніше займав нижчі позиції. Власних публікацій у виданнях 48,5%. Варто зауважити, що цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання досить часто позначають своїми явно запозичені матеріали без належного журналістського опрацювання. Сайти, що дають новини України, підконтрольних державі територій, фронту, ВПО та територій окупованих, засвідчують, що українська Луганщина живе та бореться.
Сумська експертна група досліджувала медіа Луганщини. І перша проблема постала з відбором видань для моніторингу. Адже ситуація в області, частина якої окупована рф, ще частина знаходиться в зоні активних бойових дій, склалася не на користь місцевої журналістики.
Газети регіону навіть не включені до передплатного каталогу українських медій, тобто передплата на них просто не була оголошена. Сайти працюють, але їх редакції знаходяться у інших містах країни або ж розпорошені і діють у дистанційному режимі. Так, колектив сайту «Трибун» зазначає: «Редакція знаходиться в різних куточках України, роблячи усе можливе, аби наблизити повернення додому».
Відтак для моніторингу були обрані вісім онлайнових видань, які позиціонують себе як луганські (або і як луганські).
Друга проблема, яку передбачали експерти, це ризик вторинності публікацій – копіпастовості контенту, зумовленої релокацією, віддаленістю редакцій від географічних зон розміщення основних джерел інформації. Втім, усі сайти так чи інакше виконують завдання інформування своїх аудиторій, пошуку необхідного матеріалу, хоча переважно бачимо в них не оригінальну, а моніторингову інформацію.
Січнева хвиля моніторингу мала на меті дослідження масмедій за 22-28 січня. За визначений період оцінено матеріали таких онлайнових видань:
«0642» https://www.0642.ua/, сайт міста Луганськ, – інформація про видання не надається;
«Зміст тижня» https://zmist.org/: «Новини, лонгріди, історії людей та міські легенди, реформи і фактчекінг, про війну і мир, все про події на Луганщині – це «Зміст» нашого медіа проекту. Ми пишемо, знімаємо, друкуємо і організовуємо дискусії для того щоб ви завжди були в курсі змісту життя Луганської області», – повідомляє сайт і пояснює: створення їх веб-ресурсу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках підтримки від проекту «Демократичне врядування у Східній Україні»;
«Ірта-FAX» http://irtafax.com.ua/, інформаційно-аналітичний портал, який так говорить про себе: «Наша незламна команда, як той чарівний птах фенікс, вже вкотре відроджується і відновлюється, надаючи читачам та глядачам з Луганщини та усього світу тільки вивірену та правдиву інформацію»;
«Реальна газета» https://realgazeta.com.ua/https://realgazeta.com.ua/, «розслідування і аналітика на сході України», або, як позиціонує себе сайт, – «Інформаційно-аналітичний онлайн-проект про Донбас і не тільки»;
«Сєвєродонецьк онлайн» https://sd.ua/, сайт не надає інформації про себе та свою команду;
«Східний Варіант» https://v-variant.com.ua/, за представленням сайту – «Медіа №1 Донецької та Луганської областей», а у розділі «Про нас» пояснюється: «Це онлайн-видання про Донбас. Наша журналістська команда – з Донецької та Луганської області, і ми ексклюзивно, чесно та незалежно розповідаємо вам про найцікавіші події з життя регіону»;
«ТЕЛЕгазета» https://telegazeta.com.ua/forms/about.php презентує себе так: «сучасна, самоокупна, досвідчена та технологічна регіональна видавнича компанія, яка професійно збирає, якісно, згідно з журналістськими стандартами, обробляє та оперативно розповсюджує новини, корисну та розважальну інформацію, а також рекламу, через популярні канали комунікації для людей, які цікавляться життям Старобільського району»;
«Трибун» https://tribun.com.ua/ – «незалежний та незаангажований суспільно-політичний оглядач».
До об’єктів моніторингу ввійшли три видання, контент яких сумські експерти досліджували до початку великої війни: «Трибун», «Східний Варіант», «Ірта-FAX». Востаннє їх моніторинг сумські експерти проводили у останній тиждень січня 2022 року. Порівнюючи з тодішніми параметрами, можна говорити про помітні зміни. Так, сьогодні чітко визначене ставлення до мови, скажімо, переважно вживана назва «ВосточнЫй вариант» тепер поступилася «Східному варіанту».
Звичайно, час змінив тематику публікацій: якщо у січні 22-го тему війни та ВПО сайти давали у межах до 10% публікацій, то зараз у середньому ці відсотки тягнуться до 50.
Масштабувався «Трибун», що у цьогорічному січні засвідчив зокрема форум «Луганщина – це Україна», проведений релокованим виданням у Києві.
Помітно підвищив планку дотримання стандартів сайт «Ірта-FAX», який зараз отримав найвищий з-поміж інших бал за якість публікацій, хоча раніше займав нижчі позиції.
Сайти, що дають новини України, підконтрольних державі територій, фронту, ВПО та територій окупованих, засвідчують, що українська Луганщина живе та бореться.
Загалом досліджено 522 публікації.
Моніторинг стандартів журналістики
Нагадаємо, що стандарти, відповідно до методології, оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій цілком дотриманий). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів.
Середня оцінка за дотримання стандартів на луганських сайтах склала 8,46 бала. Оцінка дворічної давності становила 8,2.
Найвищий бал 9,63 у сайту «Ірта-FAX». На другій позиції «Сєвєродонецьк онлайн» – 8,88 бала. У «Реальної газети» та «Східного варіанту» – по 8,69. «Трибун» має 8,13 бала. По вісім балів – у «0642» та «Змісту тижня». У «ТЕЛЕгазети» – 7,75 бала.
Про окремі стандарти.
«Відсутність мови ворожнечі» має найвищу оцінку – 2. Одиничні випадки цитованої прямої мови з різкими характеристиками ворога до уваги не беремо, враховуючи, що в час війни підвищена емоційність неминуча та психологічно виправдана.
Критерій доступності, як і в медіа інших досліджуваних областей, на другому місці – 1,86 бала. Нижчу оцінку 1,63 поділили «Зміст тижня» та «Трибун». Зниження балу пов’язане переважно з невідредагованістю матеріалів (елементарними помилками в тексті), вживанням не розшифрованих абревіатур або ж нечітким, а відтак незрозумілим викладенням інформації. Наприклад, https://tribun.com.ua/uk/108308-pereselentsi-z-luganschini-ta-donechchini-mozhut-otrimati-xarchi-ta-zasobi-gigieni-detali.
Наступний за рівнем дотримання критерій відокремлення фактів від думок, середня оцінка за який 1,67. Найретельніші щодо цього критерію «Ірта-FAX» – 1,94 бала та «Сєвєролонецьк онлайн» – 1,88. Найнижчий бал у «ТЕЛЕгазети» – 1,25 бала.
Критерій достовірності в середньому оцінено в 1,59 бала. Найактивніше посилаються на джерела «Реальна газета» – 1,88 та «Ірта-FAX» – 1,81 бала. Слабший показник у «Змісту тижня» та «Трибун» – по 1,38 бала. При цьому варто зазначити, що оцінка за цим критерієм знижується через подання так званих «розмитих» джерел. Тобто видання ніби й вказує джерело інформації, але це абстрактні пресслужби, адміністрації, ще якість структури, а не конкретні особи, посадовці, громадські діячі тощо. За такої ситуації оцінка складає, звичайно, не нуль, але й не два, що знижує загальний бал.
Як і загалом у онлайнових виданнях, недостатньо дотриманий критерій повноти інформації – 1,21 бала. Кращий показник за цим параметром у «Ірта-FAX» – 1,60.
Намагаються дотримуватися його «Сєвєродонецьк онлайн» – 1,38 та «Трибун» – 1,31. Явно потребують поліпшення повноти своїх повідомлень «Зміст тижня» та «ТЕЛЕгазета», де показник не дотягує навіть до одиниці (0,94).
І традиційно кульгає така характеристика як баланс думок/неупередженість. Середня оцінка за критерій – 0,15 бала. На сайтах «0642», «Зміст тижня» та «ТЕЛЕгазета» експерти не виявили жодної присутності балансу в досліджених матеріалах. Зрозуміло, що війна змінює вимоги щодо дотримання стандартів і достовірності, і повноти, і балансу, зокрема – не надання слова ворогу як іншій стороні конфлікту. Проте повна відсутність двох чи більше точок зору свідчить про брак професійного підходу в створенні новин.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Прихована замовність досліджена у 516 публікаціях.
На трьох сайтах – «0642», «Реальна газета» та «Трибун» ознаки замовності не виявлені.
Дві публікації з ознаками політичної замовності розмістив «Зміст тижня». Це нібито інтерв’ю з Романом Костенком – секретарем комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України XI скликання. Загалом за тиждень у основній стрічці повідомлень розміщено три його коментарі, що названі сайтом «інтерв’ю». Одна з публікацій не віднесена до матеріалів із ознаками замовності, оскільки йдеться про речі, актуальні, обговорювані загалом, і коментар авторитетної особи тут можливий. Дві інші публікації не прив’язані до якогось інформаційного приводу, мають характер розмірковувань на певну тему. («Росіяни цілеспрямовано знищували заводи Луганщини, задіяні у виробництві вибухівки, – нардеп Костенко» https://zmist.org/news/rosiyani-cilespryamovano-znishchuvali-zavodi-luganshchini-zadiyani-u-virobnictvi-vibuhivki—nardep-kostenko; «Контрнаступ» – це піар, політика та ІПСО, – секретар комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ВРУ» https://zmist.org/news/kontrnastup—ce-piar-politika-ta-ipso—sekretar-komitetu-z-pitan-nacbezpeki-oboroni-ta-rozvidki-vru)
До того ж за тиждень це єдиний політик, який з’являється на сайті, причому – нагадаємо – тричі.
Одна публікація з ознаками політичної замовності виявлена на сайті «Сєвєродонецьк онлайн»: «У “Слузі народу” пропонують Зеленському розсекретити втрати ЗСУ і відправити нардепів в “учебку”» https://sd.ua/news/23511 (Скрін №2)
Звичайно, розповідь про те, що Давид Арахамія радить президенту, цікава, аби не було дилетантських розмірковувань на зразок: «Коли ви ідете на вулиці і питаєте людей про втрати, я не чув жодного разу менше ніж 100 000. А наші втрати набагато менші”, – запевнив він. Арахамія вважає, що усвідомлення справжніх втрат України у війні покаже, що втрати “не такі великі, як вони самі собі уявляють”.
Що ж до ідеї направлення депутатів і держслужбовців до «учебки», то вже, мабуть, досить коштів було витрачено на навчання «немовлят» у Трускавці, аби ще й зараз, у час війни, витрачати кошти на шоу в «учебці». Адже не йдеться, що потому «навчені» поїдуть на фронт, ні! – просто «Ми маємо там навчатись кожен у різних групах зі звичайними людьми. Маємо з ними їсти, спілкуватись, тоді всі побачать, що це не так страшно». Від цих міркувань «незвичайної людини», окрім іншого, відгонить цинізмом.
Матеріали з ознаками комерційної замовності виявлені в «Ірта-FAX» – дві публікації – 3,7% списку матеріалів. Та по одній публікації в «Сєвєродонецьк онлайн» (1%), «Східному варіанті» (1%) та «ТЕЛЕ газеті» (2,4%).
Неналежно марковані матеріали присутні у «0642» та «Сєвєродонецьк онлайн» – по одній публікації.
Протокольно-офіційні матеріали є у «Східному варіанті» – 3 публікації – 3% списку; «ТЕЛЕгазеті» – 2 публікації – 4,8%; сайті «0642» – 1 публікація – 3,8%.
Загалом порушення критеріїв щодо замовних і офіційних публікацій, вважаємо, незначні.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Проросійських публікацій, прикладів ворожої пропаганди та матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено.
Водночас експертка Алла Ярова застерігає від певної тенденції в подачі матеріалів: «Звісно, увага до наших тимчасово окупованих територій – особлива. Сайт «Східний варіант» робить свій важливий внесок, піднімаючи важку завісу над загарбаними росією Луганською і Донецькою областями. Однак є і зауваження щодо інформування про події на тимчасово окупованих територіях.
Наприклад, 22 січня 2024 року медіа публікує матеріал «З ТОТ Донеччини до рф вивезли 17 дітей з інвалідністю, – Лубінець» https://v-variant.com.ua/z-tot-donechchyny-do-rf-vyvezly-17-ditey-z-invalidnistiu-lubinets/. У врізі, мета якого захопити увагу читача й прояснити, про що йтиметься далі, сказано: «З тимчасово окупованої території Донецької області росіяни вивезли дітей з інвалідністю до підмосковного пансіонату. Сприяла цьому уповноважена диктатора рф з прав дитини Марія Львова-Бєлова». Акцент на «підмосковному пансіонаті» у першому реченні створює контекст для позитивного тлумачення цієї новини, бо дітей з небезпечної – окупованої – території вивозять у безпечне місце, адже «пансіонат» означає «вид закладу для відпочинку», та й перше значення дієслова «сприяти» – «позитивно впливати на що-небудь». Основна частина публікації повідомляє решту деталей: «Цього разу 17 дітей із захворюваннями нервової системи та опорно-рухового апарату літаком російського міноборони відправили до підмосковного реабілітаційного центру «Огоньок»…» А ще: протягом 2023 року, за даними рф, таким чином вдалося «оздоровити та реабілітувати» 150 українських дітей, які мешкають зараз у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.
Отже, про те, що під реабілітацією та оздоровленням треба розуміти щось інше, ми дізнаємося виключно з лапок, якими обрамлені ці слова, аж в останньому реченні, до якого читач може й не дійти, зробивши свої умовиводи з назви та врізу до повідомлення.
Тема депортації українських дітей надто важлива й болюча, щоб легковажити якістю
матеріалів на цю тему й створювати контексти, співзвучні російській чи проросійській
дезінформації, яка насаджує думку, що росія виявляє гуманність, нібито рятуючи українських дітей від війни в Україні, розв’язаної «укронацистами» та ворожим колективним Заходом.
До речі, джерелом для цього повідомлення послужила публікація «17 дітей з інвалідністю відправили з тимчасово окупованої Донеччини на «реабілітацію» в Москву» в телеграм-каналі «Омбудсман Лубінець Дмитро» від 22.01.2024. За покликанням можна прочитати оригінальну новину й порівняти тексти й контексти. https://t.me/dmytro_lubinetzs/4763
А ще подивімося, як цю новину подали інші медіа:
UKR.NET: «Окупанти викрали з Донеччини 17 дітей з інвалідністю»
News.meta.ua: «Росіяни незаконно вивезли з окупованої Донеччини ще 17…»
Суспільне: «Окупанти вивезли з Донеччини на “реабілітацію” до Росії 17 дітей з інвалідністю – Лубінець»…
Окремі новини «Східний варіант» подає з назвами, характерними для політичного виборчого дискурсу, коли, щоб вплинути на електорат, обіцяють золоті гори:
1. «путін виділив мільйонний грант на створення в окупованому Маріуполі «медіацентру» для підлітків: що відомо» https://v-variant.com.ua/putin-vydilyv-milyonnyy-hrant-na-stvorennia-v-okupovanomu-mariupoli-mediatsentru-dlia-pidlitkiv-shcho-vidomo/ (Порівняймо, як повідомив про це сайт Інституту масової інформації, звідки й узята новина: «Російські пропагандисти планують запустити в Маріуполі «Медіацентр» для підлітків»).
2. «Понад пів мільярда рублів рф надала окупаційним адміністраціям на ТОТ України минулого року». https://v-variant.com.ua/ponad-piv-miliarda-rubliv-rf-nadala-okupatsiynym-administratsiiam-na-tot-ukrainy-mynuloho-roku/
3. «Окупанти «днр» обіцяють, що рф поставить на ТОТ Донеччини понад 100 нових пасажирських автобусів» https://v-variant.com.ua/okupanty-dnr-obitsiaiut-shcho-rf-postavyt-na-tot-donechchyny-ponad-100-novykh-pasazhyrskykh-avtobusiv/
4. «У Шахтарську окупанти обіцяють провести світло цього року» https://v-variant.com.ua/ne-zmohly-u-shakhtarsku-okupanty-obitsiaiut-provest-svitlo-tsoho-roku/
5. «На ТОТ Луганщини окупанти обіцяють відбудувати понад 300 будинків та соціальних об’єктів» https://v-variant.com.ua/na-tot-luhanshchyny-okupanty-obitsiaiut-vidbuduvaty-ponad-300-budynkiv-ta-sotsialnykh-ob-iektiv /
6. «В окупованій рф Волновасі з’явився спорткомплекс з назвою “Ямал”» https://v-variant.com.ua/u-zruynovani-ta-okupovaniy-rf-volnovasi-z-iavyvsia-sportkompleks-z-nazvoiu-yamal/
Погодьтеся: окупанти, які проводять світло, будують спорткомплекси і понад 300 будинків і соціальних об’єктів, дбають про нові автобуси, вкладають мільйони в «медіацентр» для дітей і мільярди в нові території, сприяють «реабілітації» дітей в підмосковних пансіонатах уже не сприймаються як поневолювачі й загарбники. У таких контекстах окупанти стають людяними і дбайливими господарями. І дарма, що автори таких новин дописують своє критичне судження про такі обіцянки, бо судження – це тільки суб’єктивна думка автора в кінці матеріалу, а факт обіцянки в назві, врізі та на початку основної частини стає «дійсною, невигаданою подією, дійсним явищем; тим, що сталося, відбулося насправді», та ще й підтвердженою конкретними прізвищами.
Куди відповіднішими є інші назви новин із цього сайту: «Окупанти не платять шахтарям зарплату на ТОТ Донеччини та Луганщини», «Міста замерзають: в будинках Донецька та Макіївки окупаційні адміністрації наказали злити воду з систем опалення», «Окупований Довжанськ на Луганщині щотижня потерпає від відсутності води у місті», «В Алчевську та Старобільську партизани провели акції спротиву» тощо.
Своїм критичним поглядом на деякі публікації «Східного варіанту» я зовсім не хочу применшити роль видання в інформуванні про події, що відбуваються на українських тимчасово окупованих територіях, – наголошує Алла Ярова, – але й привернути увагу до проблемних публікацій вважаю за необхідне, бо надто непомірна ціна таких інформаційних хиб».
Зауваження в цій темі робить і експерт Володимир Садівничий: «На десятому році російсько-Української війни медіа Луганщини знаходить місце і для «хороших руських». Таким для «ТЕЛЕгазети» став радянський бард Висоцький, який вправно зіграв роль «антисовєтщика», отримавши при цьому Державну премії СРСР. Масмедійники повідомляють, як він «25 січня 1978 року в Сєвєродонецьку з великим успіхом виступав…» https://telegazeta.com.ua/content/25-s-chnya-den-v-stor-luganshhin . У вказаній публікації, до речі, під заголовком «День в історії Луганщини», не обійшлося і без поширюваної у більшості розповідей про виступи Висоцького згадки про те, що «концерти йому давалися важко». От і в Сєвєродонецьку він звертався до лікарів, тут, буцімто, застудив горло.
Так, заслужений артист ррфср Висоцький народився у січні, і згадки про нього експертна група ІДПО щороку зустрічає в українських медіа, що поширюють контент на маси. Але ж скільки вже написано й мовлено про роль «хороших руських» в антиукраїнських кампаніях, що можна спробувати й оминати ці проросійські наративи».
Теми
Найактивніше видання висвітлюють тему війни – 50% контенту. Найбільше вона присутня на «Ірта-FAX» – понад 57% списку матеріалів сайту; у «Реальній газеті» – майже 55% контенту; на сайті «Сєвєродонецьк онлайн» – 43%. Представлена тема переважно сухими офіційними зведеннями, статистикою, некрологами, тобто матеріали констатують ситуацію.
Більш деталізовані матеріали з теми вимушених переселенців/життя цивільних під час війни. Зрозуміло, джерела таких публікацій доступніші, тож серед них є не лише короткі новини, а й матеріали більших жанрів: інтерв’ю, життєві історії, консультації. Чисельніше публікації за темою присутні на сайтах «Східний варіант» – 52%, «Сєвєродонецьк онлайн» – 43%, «Трибун» – 39%.
Інші теми представлені значно менше, що цілком зрозуміло, адже життєдіяльність у всіх сферах скоротилася, якщо не завмерла. Так, по 5,2% публікації присвячено темам зовнішньої політики/міжнародних новин (лідирує тут «Ірта-FAX») і криміналу/роботи правоохоронців (найактивніший у ній «Зміст тижня»).
Темі життя місцевих громад віддано 2,9% списку публікацій (до війни моніторинг фіксував на сайтах 8% матеріалів на цю тему), – найбільше їх у «ТЕЛЕгазети». Так само 2,9% – у теми культури, і тут найактивніший «Трибун».
Цілком відсутні теми релігії та місцевого самоврядування.
«Інше» займає 2,5% контенту.
Тональність
Нейтральна тональність у 68,6% публікацій видань. Позитивну мають 9% матеріалів. Негативне емоційне забарвлення у 22,4% матеріалів, що цілком зрозуміло з огляду на тематику: часті повідомлення про руйнування та жертви, принесені війною.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій 48,5%. Варто зауважити, що цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання досить часто позначають своїми явно запозичені матеріали без належного журналістського опрацювання.
Публікацій, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 50,2%. Число не ідентифікованих публікацій – 1,3%.
Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи