За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа збільшилась майже утричі (6,2%) у порівнянні до попереднього періоду у вересні 2023. Цього разу у кожній газеті були матеріали з ознаками замовності. Проте знизилась кількість немаркованої реклами. У газетах майже у чотири рази з 7,7% до 1,9 %., одна з причин – її відсутність. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (10,00). Медіа перестали писати про переселенців, публікації про війну складають у середньому 5%. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «Новини Закарпаття».
Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 22 по 28 січня 2024 р. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 161 у газетах та 400 в онлайн-виданнях. Експерти оцінювали ЗМІ за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість; відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі).
Друковані видання
У закарпатських газет меншає реклами, але залишається відсоток комерційної та політичної джинси. Її знову більшає у порівнянні з низькими показниками за минулий період моніторингу. Якщо у попередньому періоді відсоток джинси сягав майже 3%, то зараз ця цифра – удвічі більше – 6,2%. Частими є «протокольні» публікації, а також новини, де головними ньюзмейкерами є керівництво області, яке коментує різнопланові події або представники певних політичних сил.
Моніторинг стандартів журналістики
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали бал – 9,22 балів із 12 можливих. Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (10,00), найменший бал- у газети «РІО» – 8,56. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,03 із максимального – 2. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Карпатський об’єктив» з показником 1,44 та у газети «Новини Закарпаття» з показником 1,13.
Прикладом може слугувати публікація у «Новинах Закарпаття» про ужгородських волонтерів.
Найнижчий показники у газети «РІО» – 0,75. Низький бал також у газети «Панорама» – 0,81.
Як приклад матеріалу без балансу думок і невизначеності достовірності джерела, відсутність авторства тексту є матеріал у газеті «РІО» «Дволикий сусід», де йдеться про прем’єр-міністра Словаччини Р.Фіцо. Невідомий автор статті висловлює власну думку по подї довкола візиту словацького прем’єра до Ужгорода. Жодних інших думок чи коментарів не представлено.
Найвищі бали друковані видання отримали за відсутність мови ворожнечі – середній бал 1,98 з 2 можливих. Матеріали на загал були доступними для розуміння – середній бал за цим показником склав 1,78 з 2.
Проте посилання на джерела використовують не всі видання. Газета «РІО» майже у половині публікацій не вказує джерела інформації чи авторство матеріалів.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих ЗМІ склала 6,2% (комерційної та політичної), що майже утричі більше у порівнянні до попереднього періоду моніторингу ( 2,7%) Цього разу у кожній газеті були матеріали з ознаками замовності.
Із видань, які входили до моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками джинси було виявлено у газеті «РІО» -13,3%.
Прикладом можуть слугувати публікації «Закарпаття як потенційнийи логістичний хаб- впораємося?», де подається думка двох представників президентської партії стососно візиту словацького прем’єр-міністра Р.Фіцо. Позиція жодних інших сторінк чи експертів не представлена.
Ще один матеріал присвячений держпрограмі «Доступні ліки» та пресконференції голови НСЗУ Н.Гусак і відповідним заголовком «Закарпаття відвідала голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак» . Але у тексті акцентовано увагу тільки на коментарі першого заступника голови ОВА М.Білецького.
Подібна новина стосується вже іншого заступника голови ОВА В.Іванча, який є єдиним експертом у темі про пільгове кредитування. Важливість саме цих посадовців у новинах підкреслюється їхніми фото, інших ілюстрацій, які стосувались би безпосередньо теми- немає.
Ще один матеріал, який можна ідентифікувати як комерційна джинса, розміщений на останній сторінці газети «РІО». Йдеться про встановлену першу вітрову турбіну. У матеріалі описуються переваги вітроенергетичного проєкту, тільки позитивні сторони як компанії так і встановленої турбіни. На фоні суспільного резонансу та конфліктних ситуацій довкола будівництва в області вітротурбін, подання матеріалу без вказання джерела, без будь-яких експертних думок, без авторства вказує на те, що він замовний.
Прикладом політично замовного матеріалу в газеті «Панорама» є стаття “Які продукти найбільше подорожчали” побудований виключно на повідомленні голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики народного депутата Данила Гетьманцева. Натомість у матеріалі відсутня позиція самих аграріїв, пояснення експерта чи навіть даних від управлінь статистики в регіонах чи зведених даних на рівні держави.
Також не вказано коли і де про це повідомив нардеп. Аналогічні матеріали опубліковані в деяких інших ЗМІ, що вказує на політичну замовність матеріалу.
Під час моніторингового періоду у газеті «Новини Закарпаття» зафіксовано один матеріал, який можна віднести до політичної джинси. Це новина із таким заголовком: «Юлія Тимошенко: “Ми захистили людей від свавілля і відстояли принципи справедливої та ефективної мобілізації”.
Матеріал містить виключно суб’єктивну думку політикині, має багато оціночних суджень, спікерка у новині виглядає як «спасителька народу». Причому жодних об’єктивних фактів впливу самої політикині чи її політичної партії на процес мобілізації не наведено.
До протокольної інформації можна віднести матеріал газети “Карпатський об’єктив” від 25.01.2024 “Лідери угорської громади отримали подяки від уряду”. У матеріалі йдеться про те, що голова Закарпатської ОВА передав нагороди окремим представникам місцевого самоврядування краю, наголошується на їхній національній приналежності, але навіть прізвища та імена нагороджених не вказані. Яка цінність такої інформації для аудиторії – не зрозуміло.
Протокольним матеріалом із заходу чиновників є розміщена новина у газеті «РІО» під назвою «Під час візиту до Ужгорода глава уряду Шмигаль зустрівся з головою ОВА Микитою».
Щодо позитивних тенденцій, максимальні бали видання традиційно набрали за критеріями «доступність» та «відсутність мови ворожнечі». Варто зазначити, що публікації у газетах на загал подаються зрозумілою мовою і не містять образ, виразів чи слів, які дискредитують людей за певними ознаками.
Варто зазначити, що об’єми неналежно маркованої реклами у газетах знизилися майже у чотири рази з 7,7% до 1,9 %. Це можна пояснити і тим, що суттєво поменшало реклами. Неналежно маркована реклама зустрічалася у двох газетах «Панорама» та «РІО». Наприклад,
Газета «РІО»
«Панорама»
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На загал, у закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій.
Теми
У друкованих ЗМІ дещо поменшало реклами та оголошень. Якщо у попередній період моніторингу 52% контенту складали реклама та оголошення, то цього разу саме для цієї мети видання виділили 39 % змісту. Максимально інформацію такого змісту розміщувала газета «Новини Закарпаття», натомість у газеті «Карпатський об’єктив» на рекламу та оголошення припало найменше з усіх видань – чверть з усіх матеріалів.
Щодо інших тем, то газети найчастіше подавали кримінальну хроніку, такі матеріали найчастіше траплялися у газеті «РІО» (майже чверть з усіх публікацій), у решти газет кримінал склав по 4 публікації на кожне видання. Життя місцевої громади зацікавило редакції на рівні 8%, соціальній сфері вони присвятили 7% усього контенту, Газети на рівні 1-2 матеріалів від загальної кількості писали політику, зовнішню політику, освіту, економіку. 5% матеріалів друкованих видань були присвячені темі війни, це майже на тому ж рівні,я к і в попередній період моніторингу (6%).
Незмінною з попереднього періоду моніторингу (березень 2023) залишається кількість публікацій про війну – 6%. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття», найменше – у газеті «Панорама».
Видання майже не пишуть про ВПО, єдиний матеріал про вимушених переселенців був зафіксований у виданні «Карпатський об’єктив».
Жанри
Майже половина усього контенту газет – це новини та замітки (47%). Решта- переважно матеріали розважального характеру, оголошення, реклама, поради (разом такі матеріали склали понад 30%). На аналітику припало всього 9%, що майже ідентично цифрі з моніторингу попереднього періоду. Найбільше аналітичних публікацій у газетах «Новини Закарпаття» та «РІО», найменше — у газеті «Панорама». Взагалі відсутні у друкованих ЗМІ журналістські розслідування, інтерв’ю, художні жанри. Щодо протокольних матеріалів, то вони присутні тільки у двох виданнях: «Новини Закарпаття» і «Панорама».
Тональність
Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (95%), їхня кількість порівнянні з попереднім періодом майже не змінилася (94%). позитивне забарвлення зафіксовано у 4% публікацій, решта 1%– у негативній. Варто зауважити, що більшість публікацій з використання позитивної тональності розміщені у газетах «Панорама» та «Карпатський об’єктив». Виключно нейтральною за тоном матеріалів за період моніторингу стала газета «РІО», до цього часу тут частими були матеріали з негативними конотаціями.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тенденції щодо авторства матеріалів у друкованих ЗМІ дещо змінилися щодо попереднього періоду: суттєво зменшилась кількість авторських та редакційних текстів – до 17% від усього контенту. 36% – запозичені, переважно – це пресрелізи держструктур чи передруки. 47% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «Новини Закарпаття».
Онлайнові видання
Онлайн видання залишаються на рівні 2% авторських матеріалів (аналогічно до попередніх періоду моніторингу). З решти 98% – 71% запозичені матеріали з вказанням авторства, 28% – неідентифіковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень. Аналогічно до попередніх даних. Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то ситуація незмінна з попереднього моніторингу: четверта частина контенту це кримінальні новини – передруки пресрелізів правоохоронних структур. Збільшилась до 13% військова тематика і зникли матеріали про ВПО, зафіксовано тільки 1 публікацію.
Моніторинг стандартів журналістики
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські онлайн ЗМІ отримали трохи вищий від друкованих ЗМІ бал – 9,58 із 12 можливих. Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Мукачево.нет» (9,75), найменший бал- у видання «Новини Закарпаття» – 9,25. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,03 із максимального – 2 і він є ідентичним до показників у друкованих ЗМІ.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських онлайн ЗМІ склала 1,85 у порівнянні до показника попереднього періоду – 3% (комерційної та політичної), що менше більш, ніж утричі від друкованих ЗМІ. В онлайні удвічі менше офіціозу та протокольної інформації із заходів чиновників, які не мають суспільно важливого значення. Проте тут удвічі більше, ніж у газетах, немаркованої реклами. Найчастіше такі публікації траплялися на сайті «Закарпаття онлайн», варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%, хоча раніше публікувалися не відзначені відповідним маркуванням рекламні тексти.
На сайті «Закарпаття онлайн» зафіксовано випадок політичної джинси. Матеріал базується на публікації народного депутата України Віктора Балоги на його офіційній сторінці у Facebook. Текст – про реакцію Віктора Балоги на слова представника однієї з політичних партій Угорщини про Закарпаття. Новина містить багато оціночних суджень, не є об’єктивною, містить емоційну забарвлену лексику та показує нардепа Балогу у світлі «борця за справедливість». Крім думки Віктора Балоги, у тексті є позиція авторів щодо цього інциденту, однак сама новина підписана «Закарпаття Онлайн», без уточнення авторства.
В онлайн виданні «Ужгород.нет» є кілька прикладів немаркованої реклами. Зазвичай, це тексти, які спрямовані на спонукання читача придбати товар чи скористатись послугою, на яку в матеріалі є гіперпосилання. У матеріалі не вказано, що він є рекламним.
https://uzhgorod.net.ua/news/181131
https://uzhgorod.net.ua/news/181146
Разом із тим, є випадки розміщення на сайті схожих матеріалів, але з указанням, що це – реклама.
https://uzhgorod.net.ua/news/181163
https://uzhgorod.net.ua/news/181165
Лідером з розміщення офіціозу за це період стало онлайн видання «Новини Закарпаття». На інших сайтах подібного формату взагалі зафіксовано не було.
«Новини Закарпаття» відрізнялися інформаційної підтримкою діяльності обласного керівництва і у минулий пероді моніторингу, коли подало 5 новин про візит голови Закарпатської ОВА В.Микити до Брюселя.
Цього разу новини були присвячені різноплановим протокольним зустрічам.
тренінгам, нарадам
навіть подякам
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На сайтах такого контенту виявлено не було.
Теми
Традиційно високий відсоток онлайнконтенту – повідомлення з правоохоронних структур. Цього разу він склав 27%. Переважно це пресрелізи та зведення поліції, ДСНС, судів тощо. Хоча це базовий контент для усіх онлайн медіа, які моніторились, їхня частка коливається. Найбільше криміналу – 27% було зафіксовано на сайті «Новини Закарпаття», на інших сайтах удвічі менше. За цей період (у порівняння з попереднім періодом) на сайтах незначно (на 2%) збільшилася кількість інформації про війну. Кількість таких новин на сайтах у межах 13%. Найбільш охоче їх розміщували сайти «Мукачево.нет» та «Ужгород.нет». Найчастіше це були повідомлення про загибель бійців та поховання, ключові події у зоні активних бойових дій, менше – про долю окремих військових, цікаві історії про бійців та їхні сім’ї.
13% тематики онлайнвидання виділили на рекламу та оголошення, 11%- на катастрофи на надзвичайні ситуації (зокрема зсуви та підтоплення на Закарпатті). Кожна 9-та новина на сайтах про життя місцевих громад. Решта тематичних напрямків представлено на рівні 1-4%. Це новини про соціальну сферу, освіту, науку, історію тощо.
Матеріалів, що стосуються вимушених переселенців взагалі немає. Зафіксовано тільки 1 матеріла на сайті «Новини Закарпаття».
Тональність
Подібно до друкованих ЗМІ в онлайнвиданнях 94% інформації нейтрального забарвлення. 2% – позитивного і 4% – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайтах «Ужгород.нет» та «Новини Закарпаття» (у порівнянні до попереднього періоду моніторингу, де негативного забарвлення було у 10% матеріалів).
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Кількість власних матеріалів в онлайн видань стабільна і залишається на рівні всього 2%. Зате суттєво зросла кількість матеріалів, де є посилання на джерело чи авторів. Таких збільшилося на 21% у порівнянні до попереднього періоду, цифра склала 71%. Найчастіше –це пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа, переважено телебачення: Суспільне, 21 канал, М-студіо, сюжетами яких сайти заповнюють нішу відеоконтенту. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела, сайт «Мукачево.нет», де інформують, звідки отримані дані. Але найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 60 із 100 новин – не ідентифіковані. Але треба відзначити, що «Новини Закарпаття» підвищили відсоток запозичених матеріалів з відповідними посиланнями на джерело.
Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа
Онлайвидання стають більш відповідальними. Збільшився відсоток матеріалів з посиланнями на джерела, відповідно маркованих рекламних матеріалів, зменшується кількість офіціозу та «паркетної» інформації. Проте мінусом є відсутність власного контенту, зазвичай сайти не мають потужностей (людського ресурсу) для виготовлення власних матеріалів, але активно використовують передруки з інших ЗМІ (переважно ТБ), пресрелізи різних структур (здебільшого правоохоронних).
Ірина Бреза,
координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика