Формально ситуація з медіа на Донеччині виглядає стабільно непогано, є навіть елементи покращення, наприклад, до списку редакцій, що підписують матеріали в онлайн прізвищами журналістів, додався сайт Слов’янська, а сайт Краматорська почав маркувати замовні тексти словом «реклама». Однак більш глибоке занурення в контент демонструє, що подекуди журналісти регіональних сайтів передруковують матеріали національних медіа та офіційних установ без позначок про запозичення, і тільки інтуїція експертів дозволяє викрити ці грубі порушення. Зокрема, в цій моніторинговій хвилі до такого вдавався Сайт Краматорська. 

З’явилися в деяких місцевих медіа Донеччини і маніпулятивні заголовки. Чи свідомо редакції використовують цей інструмент привернення уваги, покажуть подальші дослідження, поки що експерти лише зафіксували цей факт. 

Позитивною тенденцією є те, що регіональні онлайн-видання, зокрема, сайти Слов’янська і Краматорська, системно публікують матеріали, що викривають російську пропаганду і загалом сприяють підвищенню рівню медійної грамотності аудиторії.

З 22 по 28 січня 2024 року тривала «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області. Експерти ІДПО оцінили 480 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ). 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у січні 2023 року становить 9,22 (з можливих 12 балів), що свідчить про збереження якості, зафіксованої минулорічним дослідженням (показник коливається на рівні 9-9,5 балів). В лідерах залишаються «Вільне радіо» (11 балів) та  ІА «Вчасно» (10,13), а на третю сходинку перемістився Сайт Слов’янська з показником 9,69, «потіснивши» Сайт Маріуполя, який у січні набрав 9,31 балу.

Низьку якість повідомлень спричиняють, як і завжди, відсутність балансу думок, не відокремленість фактів від коментарів та брак бекґраунду, що порушує стандарт повноти.  Сайт «Східний проєкт» знов має найнижчу оцінку (8 балів), але покращив показник у порівнянні із вереснем минулого року, коли його оцінка була 6,75. 

– У переважній більшості текстів «Східний проєкт» просто бере у лапки запозичену інформацію – оголошення, просвітницькі листівки про здоров’я, пости з фейсбуку чи дописи із сайтів різних установ. Наприклад, запозичена із сайту академії новина «ДДМА приєдналась до акції “Україна Соборна”» містить купу оціночної лексики, яка ніяк не відокремлена від фактів, не вказано, хто саме так думає/оцінює, – ділиться враженнями експертка донецької групи Тетяна Строй.

Середня оцінка дотримання стандарту балансу думок в донецьких медіа збереглася на рівні 0,7 (з двох можливих). При цьому на Сайті Донецька жоден з 16 оцінених на стандарти матеріалів не містив навіть натяку на баланс і, відповідно, отримав нуль балів. Найбільшою мірою збалансували свої матеріали журналісти «Вільного радіо» і «Вчасно» – по 1,31 бали.  

Два тексти цієї моніторингової хвилі отримали лише по 5 з 12 можливих балів, обидва – на сайтах Краматорська. «Східний проєкт» опублікував матеріал під «вічним» заголовком На засіданнях Координаційних центрів підтримки цивільного населення в Донецькій області обговорювали важливі питання для громад, єдиною бездоганною рисою якого є відсутність мови ворожнечі. Сайт Краматорська поінформував своїх читачів, що  Магнітні бурі не вщухають – прогноз на два дні. Не беручи до уваги підстави публікувати такого штибу текст в новинній стрічці (яка, до речі, оновлюється іноді усього двічі на добу) експерти зауважили, що в ньому порушено навіть стандарт доступності. Зокрема, йдеться про те, що «в ці дні К-індекс геомагнітної бурі складе п’ять балів», і навіть пояснюється, що «К-індекс показує потужність бурі – її вимірюють у балах від двох до дев’яти». Наявна також ілюстрація. Однак, на думку експертів, повідомлення все одно не достатньо доступне розумінню. Також викликали нарікання не ідентифіковані думки у вигляді банальних тверджень: «деякі люди у період магнітних бурь скаржаться на голові болі, нудоту, втомлюваність, підвищення кров’яного тиску, тремтіння м’язів. Залежність поганого самопочуття і сильних збурень магнітного поля не доведені наукою, проте піклування про себе ніколи не буде зайвим».

– Певною мірою знижують загальну оцінку за стандарти в регіональних медіа Донеччини не новинні матеріали, в яких журналісти намагаються виховувати читача. До прикладу – текст  “Я точно знаю, коли помре путін”, – як ворожки в TikTok стали джерелом фейків. В ньому авторка намагається продемонструвати маніпулятивну технологію, але замість фактів використовує узагальнення, підмінюючи факти твердженнями на кшталт «соцмережі розриваються від кількості “гадалок”, “відьмаків”, “тарологів”, які аналізують ситуацію в Україні» чи «не злічити кількість відео, в яких ворожки чи відьмаки розповідають про…», – каже експертка донецької групи Олена Самойленко. – Набагато більш доказовим і впливовим текст міг стати, якби журналісти оперували цифрами та цитували дослідників медіапростору.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Ситуація, в якій опинилась Донецька область у зв’язку із військовими діями, безумовно, впливає на зміст місцевих медіа. Зокрема, відсутність чи мізерна кількість працюючих бізнесів призводить до мінімізації рекламного контенту. Зворотній бік цієї «медалі» – зійшла нанівець і так звана комерційна «джинса». З 470 матеріалів, які експерти дослідили на ознаки замовності, лише два було позначено як такі. Текст  За добу ДТЕК Донецькі електромережі зміг відновити електропостачання 6 населених пунктів, знеструмлених через обстріли було визнано таким, що  акцентує увагу лише на позитивних характеристиках суб’єкту: «аварійно-ремонтні бригади ДТЕК Донецькі електромережі змогли…», «енергетики обов’язково повернуть світло всім жителям області», «фахівці ДТЕК Донецькі електромережі безперервно працюють вже 692 добу та відновлюють обладнання та лінії одразу ж, щойно це стає можливим», «Фахівці ДТЕК Донецькі електромережі готові приймати ваші звернення та відповідати на всі запитання». Матеріал Чи відіб’ється на цінах заборона використання пального нижче стандарту Євро-5 викликав підозру експертів тим, що всупереч начебто жвавій дискусії, спричиненій темою «заборони продажу в Україні етилового бензину та відновлення вимоги до якості пального на рівні не нижче Євро-5» базується на думках однієї особи – директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна. До того ж текст є запозиченим, бо герой повідомив свої думки «журналістам «Інформатору», а не «Знамені Індустрії».

Так само відсутність виборів і загалом завмирання політичного життя призвели до відсутності в онлайн-просторі Донеччини політичної «джинси». Основною проблемою, яка тільки загострилась під час війни, залишається засилля в новинних стрічках офіційно-протокольних матеріалів. Експерти пояснюють це тим, що редакції намагаються використовувати офіційні джерела інформації. І це було б цілком добре, якби канцелярські повідомлення оброблялися журналістами і «перекладалися» людською мовою, але здебільшого цього не відбувається. Окрім цього, редакції (особливо ті, що працюють віддалено з інших регіонів України) відчувають брак власних альтернативних джерел інформації, у зв’язку з чим вимушені  наповнювати стрічки «офіціозом». 

Найбільшу кількість таких текстів на моніторинговому тижні опублікував Сайт Донецька (14 з 33 оцінених матеріалів). Загальна частка офіціозу на восьми досліджуваних сайтах – 16%.

Найбільша кількість неналежно маркованих матеріалів – на сайті «Східний проєкт» – на загальних засадах в новинній стрічці можна побачити соціальну рекламу та оголошення.

Позитивний момент – сайт Краматорська вперше за період дослідження використав маркування платного контенту словом «Реклама» (нагадаємо, що раніше демонстративно позначати рекламні тексти став сайт «Вільне радіо» з Бахмуту).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Від початку повномасштабного вторгнення всі вісім досліджуваних медіа не поширюють проросійські меседжи та фейкові повідомлення. Сайти міст Слов’янська і Краматорська продовжують публікувати тексти, що сприяють розвитку критичного мислення аудиторії, викривають дезінформацію та підвищують загальний рівень медіаграмотності. На моніторинговому тижні з’явилося три таких матеріали «Коли я їй сказала, що війна, то вона не повірила», – як впливає російська пропаганда за кордоном на життя переселенців», «Круговерть “нацистської України” у роспропаганді – чому рф повертається до одних і тих самих фейків», «Я точно знаю, коли помре путін», – як ворожки в TikTok стали джерелом фейків».

Але експерти звернули увагу на використання маніпулятивних заголовків. Наприклад, такий: Володимир Зеленський наказав захистити українців на Кубані та Бєлгородщині. «Із заголовку може здатися, що в наказі йдеться про воєнні дії на тих територіях. Але у тексті бачимо, що «Україна має дослідити…». А якщо подивимося сам текст президентського наказу, то там наголошується «на необхідності дотримання Російською Федерацією міжнародних зобов’язань…», про «вільне використання, громадянських, соціальних, культурних та релігійних прав…». Там є акцент на необхідності розробити «…план дій щодо збереження національної ідентичності українців в Російській Федерації…»; здійснити «активізацію роботи з протидії дезінформації та пропаганді…». Отже, варто було б додати лише одне слово, й заголовок став би правдивим: «Володимир Зеленський наказав захистити ПРАВА українців на Кубані та Бєлгородщині», – зауважує експертка донецької групи Ірина Черниченко.

Маніпулятивний вплив також можливий від заголовків на кшталт ВПО позбавлять виплат з 1 лютого: як зберегти грошову допомогу, особливо якщо врахувати, що згодом в тій самій стрічці є новина Кабмін продовжив соцвиплати для ВПО до 1 березня – Жолнович.

Теми

Щодо тем, яким приділяють увагу онлайн-медіа Донеччини, складається враження, що кожен сайт має свої пріоритети. Так, судячи з публікацій, які оприлюднив Сайт Донецька, він цікавиться перш за все війною: 20 з 33 новин – про воєнні дії. Також помітна цікавість сайту до теми спорту, що цього разу втілилося в матеріалі про статки футбольних клубів. 

Сайт Маріуполя здебільшого хвилює життя людей в окупації, але увага приділяється також і економічним, зовнішньополітичним питанням, кримінальним справам, культурі, історії. 

ІА «Вчасно» демонструє різноманіття тем: інформують про діяльність волонтерів, які роздають гуманітарну допомогу на лінії вогню, висвітлюють процеси з перейменування вулиць населених пунктів Донеччини, дають власні переклади прогнозів від військових міжнародних експертів, історії загиблих на фронті, вшановуючи їхню пам’ять. Так само серйозно до тематики своїх публікацій ставиться сайт «Вільне радіо» – цієї моніторингової хвилі лише теми релігії та корупції опинилися поза уваги журналістів. Натомість почали з’являтися матеріали про ймовірне повернення до мирного життя : Деокуповані території невдовзі почнуть розміновувати іноземними безпілотниками GCS-200 (ФОТО, ВІДЕО).

Сайт Краматорська багато уваги приділив виплатам переселенцям (зокрема, можливості їхнього припинення) та загалом питанням грошової допомоги та відшкодування втраченого з боку держави.

Окрім суто війни та різних аспектів життя цивільного населення в умовах війни загалом на сайтах Донеччини суттєвою є частка новин про правопорушення (так званий «кримінал») та діяльність місцевої влади: «На засіданнях Координаційних центрів підтримки цивільного населення в Донецькій області обговорювали важливі питання для громад» («Східний проєкт»), «Декомунізація триває: жителів Селидівської громади закликають долучитися до перейменування  села та  окремих вулиць» («Вільне радіо»), «У Донецькій ОВА розповіли, скільки шкіл в області відремонтували протягом року (Сайт Краматорська)…

Топ-теми моніторингового тижня, яким приділили увагу більшість з досліджуваних сайтів – це падіння військового літака поблизу російського Бєлгорода, введення посад «офіцерів безпеки» в прифронтових школах та День Соборності України.

Тональність

Чергова хвиля моніторингу знов продемонструвала, що донецьким медіа вдається зберігати максимально нейтральну тональність в своїх повідомленнях (94%) – попри усі жахи війни, щоденні повідомлення про втрати і смерті. Усього три матеріали з 480 експерти позначили як такі, що мають негативну тональність – в них йдеться про ситуацію в Авдіївці та в окупованому Маріуполі («Буде вмирати людина — не приїдуть»). 5% текстів викликають у читача позитивні емоції. Найбільша кількість таких на сайті «Східний проєкт», і присвячені вони спортивним  перемогам та нагородам, які отримали земляки. А от сайт Слов’янська подав з позитивом новину про діяльність поліції: В морозну ніч просто неба: у Слов’янську патрульні допомогли чоловікові.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

У січневій хвилі моніторингу 2024 року експерти зафіксували в онлайн-медіа Донеччини таке співвідношення в авторстві оприлюднених матеріалів: 46% власних новин, 45% запозичених (із відповідним посиланням на джерело) та 9% не ідентифікованих. Цей баланс є сталим вже протягом другого року моніторингу. Але цього разу на сайті Краматорська були виявлені матеріали, які суто формально відповідають критеріям авторських (підписані), але насправді – вкрадені (бо без жодного натяку на передрук) з інших ресурсів.

– Сумніви виникли, коли на краматорському ресурсі зустрівся начебто авторський текст на тему міжнародних відносин  У Давосі Президент України провів зустріч із Державним секретарем США. Зрозуміло, що журналістка не могла бути в Давосі, і елементарний пошук привів на першоджерело – сайт Президента, – розповідає експертка Олена Самойленко. 

Інший матеріал сайту потрапив в число тих, що оцінювалися на стандарти, і отримав нетипово високу оцінку. Тоді і з’ясувалося, що він також «запозичений» – цього разу з Укрінформу.

– Ми не маємо проводити розслідування щодо кожного матеріалу, що досліджується, – переконана Тетяна Строй. – Але на практиці виходить саме так: порівнюємо з попередніми схожими текстами (наприклад, у цю моніторингову хвилю потрапило три однотипних матеріали – звіти, написані канцелярською мовою, про проведені ОДА онлайн-наради – у двох випадках є посилання джерело, в третьому – немає). А ось тут ніби можна здогадатися, що матеріал власного кореспондента – журналіст пройшовся місцевим ринком і поговорив з людьми, але в тексті немає фрази, що «розповіли нашому кореспонденту» або «журналіст поспілкувався з підприємцями», і матеріал також не підписаний. Адже геть не складно вказати джерело! Так само, як і підписати іменем журналіста текст, який він підготував для читача. Це підвищує довіру до оприлюдненої інформації. Але, на жаль, таку плутанину спостерігаємо не перший рік.

Тетяна Строй,
координаторка донецької експертної групи ІДПО