За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа незначно збільшилась і склала 7,2% у порівнянні до попереднього періоду у січні 2024 (6,2%). У кожній газеті були матеріали з ознаками замовності, крім видання «Карпатський об’єктив». Переважали матеріали комерційної «джинси», що стосується політичної «джинси», зафіксовано лише поодинокі випадки. Зросла кількість немаркованої реклами, переважно її розміщують видання «Панорама» та «РІО». Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (оцінка 10,56 з 12 можливих). Загалом, варто зауважити, що показники дотримання журналістських стандартів істотно зросли у всіх друкованих виданнях. Щодо якості контенту, то понад 40% у друкованих ЗМІ – це короткі оголошення, реклама, поради, розваги. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «Новини Закарпаття».
Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 15 по 21 квітня 2024 року. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 152 у газетах та 400 в онлайн-виданнях.
Друковані видання
У закарпатських газетах трапляється і комерційна, і політична джинса (відсоток збільшився на 1 до 7,2% у порівнянні з попереднім періодом моніторингу у січні), майже відсутня належно маркована реклама. Власні матеріали зафіксовано тільки у двох виданнях: «Карпатський об’єктив» та «Новини Закарпаття», у решті – здебільшого неідентифікований контент, у деяких випадках – із вказанням джерела. Частими є також новини, де головними ньюзмейкерами є представники керівництва області, які коментують різнопланові події, та представники певних політичних сил.
Моніторинг стандартів журналістики
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали у квітні 9,81 балів із 12 можливих (у січні показник був 9,22). Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (10,56), найменший бал – у газети «РІО» – 9,06, але варто зауважити, що у порівнянні з попередніми періодами оцінки зросли. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,05 із максимального – 2. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Карпатський об’єктив» з показником 1,25 та у газети «Новини Закарпаття» з показником 1,13. Найнижчий показники у газети «Панорама» – 0,88.
Найвищі бали друковані видання отримали за відсутність мови ворожнечі – 2 з 2 можливих балів. Матеріали на загал були доступними для розуміння – середній бал за цим показником склав 1,91 з 2.
Проте посилання на джерела використовують не всі видання. Газета «РІО» та «Панорама» у більшості публікацій не вказує джерела інформації чи авторство матеріалів. Наприклад, у матеріалі газети «РІО» «Чужа війна допоможе» висловлюється позиція щодо загострення військових конфліктів на Близькому Сході, але невідомо, чия це позиція та судження. Автор в публікації відсутній, факти не підтверджені.
Щодо позитивних тенденцій, максимальні бали видання традиційно набрали за критеріями «доступність» та «відсутність мови ворожнечі». Варто зазначити, що публікації у газетах на загал подаються зрозумілою мовою і не містять образ, виразів чи слів, які дискредитують людей за певними ознаками.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих ЗМІ склала 7,2%, що суттєво більше у порівнянні із попереднім періодом моніторингу (2,7%). Матеріали з ознаками замовності експерти побачили у всіх газетах за виключенням видання «Карпатський об’єктив».
Із видань, які входили до моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками «джинси» виявлено у газеті «РІО» – 17,4%. До прикладу публікація «Конкретні гарантії для України: що передбачають безпекові угоди Президента Володимира Зеленського», де головною експерткою постає голова партії «Слуга народу» Олени Шуляк, що коментує підписану Президентом низку безпекових угод.
У газеті «Новини Закарпаття» виявлено один матеріал, в якому є ознаки політичної замовності. Це коротка новинна інформація «Батьківщина» не підтримала законопроєкт про мобілізацію». Аналогічні публікації були оприлюднені ще в кількох регіональних медіа за цей же період, що також свідчить про замовність.
Такого ж змісту матеріал розміщено у газеті «Панорама»
Прикладом комерційної «джинси» в газеті «Панорама» є стаття «Добрі ціни. Добрі продукти» про мережу магазинів-складів та переваги цієї комерційної мережі. Тобто матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів певного суб’єкта.
Чимало інформаційних заміток у газет «РІО» висвітлюють позицію обласної влади. Голова Закарпатської ОВА, його заступники коментують різні інфоприводи: від зростання захворюваності на туберкульоз до облаштування житла для переселенців.
Варто зазначити, що кількість неналежно маркованої реклами у газетах знову зросла у порівнянні з попередніми періодами і склала 4,6 %. Неналежно маркована реклама зустрічалася у всіх газетах, крім «Карпатського об’єктиву», у газеті «Панорама» її було найбільше.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На загал, у закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій.
Теми
У друкованих ЗМІ зберігається тенденція віддавати майже половину площі рекламі, оголошенням, довідковій та розважальній інформації. Найбільш активно інформацію такого змісту розміщувала газета «Панорама», натомість у газеті «Карпатський об’єктив» реклама та оголошення займають найменшу долю, і це третина від усіх матеріалів.
Щодо інших тем, то газети найчастіше подавали матеріали про життя місцевої громади, найбільше таких матеріалів у газеті «РІО». По 7-8% публікацій в газетах присвятили війні, спорту та криміналу. Економіці видання присвятили 5% усього контенту, соціальній сфері – 4 %, політиці – 3%.
На 1 % (у порівнянні з січнем 2024 року) зросла кількість публікацій про війну. Інфоприводом цього періоду стало прийняття нового закону про мобілізацію. Найбільше таких матеріалів у газеті «Панорама», найменше – у газеті «Карпатський об’єктив».
Жанри
41% усього контенту газет – це новини та замітки. Решта – переважно матеріали розважального характеру, оголошення, реклама, поради (разом такі матеріали склали 27%). На аналітику припало всього 10%, що приблизно співпадає з даними моніторингу попереднього періоду. Найбільше аналітичних публікацій у газетах «Новини Закарпаття», найменше — у газеті «Панорама». Взагалі відсутні у друкованих ЗМІ журналістські розслідування, художні жанри.
Тональність
Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (97%), їхня кількість у порівнянні з попереднім періодом майже не змінилася (95%). Позитивне забарвлення зафіксовано у 2% публікацій, решта 1% – у негативній.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тенденції щодо авторства матеріалів у друкованих ЗМІ: ще більш зменшилась кількість авторських та редакційних текстів – до 15% від усього контенту. 20% – запозичені, переважно – це пресрелізи держструктур чи передруки. 64% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – опубліковані без посилань та будь-який підписів. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Новини Закарпаття», а найбільше запозичень – у газеті «Карпатський об’єктив».
Онлайнові видання
Онлайн видання використовують авторські матеріали на рівні 1,5% (попередній період моніторингу – 2%). Трохи більше половини – це запозичені матеріали з вказанням авторства, решта – неідентифіковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень. Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то збільшився відсоток новин на воєнну тематику – до 17% (попередній період – 15%). Переважно це матеріали, присвячені новому закону про мобілізацію, пубілкації про електронний кабінет військовозобов’язаного, поховання та вшанування героїв. Чверть інформаційних повідомлень – це кримінальна хроніка. Частина матеріалів стосується життя місцевої громади.
Моніторинг стандартів журналістики
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські онлайн ЗМІ отримали трохи вищий від друкованих ЗМІ бал – 10,09 із 12 можливих. Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Мукачево.нет» та «Закарпаття.онлайн» (по 10,56 балів), найменший бал – у видання «Ужгород.нет» – 9,44. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,06 із максимальних двох, і він є близьким до показників у друкованих ЗМІ (1,05).
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських онлайн ЗМІ склала 2%, що більш, ніж утричі менше від друкованих ЗМІ. Одночасно в онлайні утричі більше офіціозу. Немаркованої реклами – 3,3%. Найчастіше такі публікації траплялися на сайті «Закарпаття онлайн». А от видання «Мукачево.нет» належно маркує всі рекламні матеріали.
В онлайн виданні «Ужгород.нет» є кілька прикладів немаркованої реклами. Зазвичай, це тексти, які спрямовані на спонукання читача придбати товар чи скористатись послугою, на яку в матеріалі є гіперпосилання. Як от в тексті Медіація, як ефективний метод вирішення конфліктів, де читачам пропонують дізнатися подробиці та зареєструватися на платний курс навчання, чи в публікації Розвиток агробізнесу: важливість машин та удобрень, в якій пропонується скористатися можливостями фірми АГРІМАТКО — Україна. Ще в одному з текстів міститься завуальована реклама антигістамінного препарату.
У виданні «Закарпаття.онлайн» теж зафіксовано кілька прикладів немаркованої реклами. Це матеріали (часто схожі на поради чи гайди, як чимось користуватися), які містили пряме посилання на певний товар/послугу, або просували конкретну модель товару. Жоден із виявлених випадків не був промаркований як рекламний матеріал.
У інтернет-виданні «Новини Закарпаття» присутня політична джинса, але зроблена вона вкрай невдало. Дуже часто у таких новинах перепубліковується текст дописів чиновників чи політиків навіть без правок. Зі смайлами, від першої особи. Іноді на ресурсі забувають вказати чий це допис і навіть із контексту для читача не зрозуміла таке повідомлення. Наприклад, у матеріалі за 17 квітня «Закарпаття – серед лідерів у країні за спрямуванням коштів на оборону та безпеку попри те, що ми – один із найменших регіонів» передрукований допис голови Закарпатської ОВА Віктора Микити без жодних правок, тому в тексті новини є слова: «Роботи ще дуже багато, тож рухаємося далі! Дякуємо нашим героям, захисникам України! Вдячні підприємцям, платникам податків за довіру! Разом переможемо!».
Аналогічна ситуація у матеріалі за той же день: “Провели робочу зустріч із Надзвичайним та Повноважним Послом Австрії в Україні Арадом Бенкьо”.
Не вказано, хто провів цю зустріч, хто надав таку інформацію. Орфографія та пунктуація з ФБ-допису збережена. Такий самий текст оприлюднений на сторінці голови Закарпатської ОВА
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На сайтах такого контенту виявлено не було.
Теми
Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то збільшився відсоток новин на воєнну тематику – до 17% (попередній період – 15%). Переважено це матеріали, присвячені новому закону про мобілізацію, електронний кабінет військовозобов’язаного, поховання та вшанування героїв. Чверть інформаційних повідомлень – це кримінальна хроніка, найчастіше такі новини траплялися на сайті «Мукачево.нет». Частина матеріалів стосується життя місцевої громади, найбільш охоче їх розміщував сайт «Ужгород.нет».
Тональність
В онлайн-виданнях 90,5% інформації нейтрального забарвлення. 4,25 % – позитивного і 5,25% – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайтах «Закарпаття.онлайн» та «Мукачево.нет.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
В онлайн-виданнях авторських матеріалів зафіксовано на рівні 1,5% (попередній період моніторингу – 2%). Трохи більше половини – це запозичені матеріали з вказанням авторства, решта – неідентифіковані передруки. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела, і сайт «Закарпаття.онлайн». Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 74 із 100 новин – не ідентифіковані.
Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа
Онлайн-видання стали більше писати про війну, але виключно тому, що головним інформприводом цього періоду став новий закон про мобілізацію. Знову збільшився відсоток немаркованих рекламних матеріалів, залишається стабільним у деяких виданнях кількість офіціозу. Відсоток власних матеріалів залишається на рівні похибки – 1,5%. Також майже відсутні аналітичні публікації, мультимедійні матеріали. Актуальним є використання пресрелізів різних структур (здебільшого правоохоронних).
Ірина Бреза,
координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.