Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 29 липня по 4 серпня 2024 року. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття»,  «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 164  у газетах та 400 в онлайн-виданнях.

Як свідчать результати серпневої хвилі моніторингу, загальна частка джинси у закарпатських друкованих медіа істотно зменшилась склала 1,8 % у порівнянні з попереднім періодом (у квітні 2024року була 7,2%, у січні  – 6,2%). В онлайн медіа, джинса присутня на рівні 2%. Показники дотримання журналістських стандартів відчутно зросли у всіх друкованих виданнях, найкращій результат демонструє видання «Панорама» (оцінка 10,44 бала). Серед онлайн видань лідером з дотримання стандартів цього разу став сайт «Мукачево.нет».  Понад 62% контенту друкованих ЗМІ – це інформаційні жанри. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».

Друковані видання

Дотримання стандартів 

Експерти оцінювали ЗМІ за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість;  відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі). За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали 10,19 бали, що демонструє покращення ситуації у порівнянні з попереднім періодом моніторингу, коли газети набрали 9,81  балів із 12 можливих. Упродовж року цей показник зростав, починаючи  з цифри 9,22 за січень.  

Найкраще стандартів дотримувалося видання «Панорама» (10,44), найменший бал – у газети «РІО» –  9,75. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,09 (з двох можливих). І ця цифра залишається майже стабільною. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Новини Закарпаття» з показником 1,25. Найнижчий показники у газети «РІО» – 0,94. Найвищі бали друковані видання отримали за відсутність мови ворожнечі – 2 з 2 можливих. Матеріали на загал були доступними для розуміння – середній бал за цим показником склав 1,95 з 2. 

Проте посилання на джерела використовують не всі видання. Значна частка матеріалів у газетах «РІО» та «Панорама» без вказання джерел інформації чи авторства. Наприклад, матеріал у газеті «РІО» «Близькосхідний вибух» містить роздуми щодо загострення військових конфліктів на Близькому Сході, але невідомо, чия це позиція та судження. 

Матеріали з ознаками замовності , неналежно маркована реклама

Загальна частка джинси (комерційної та політичної) у закарпатських друкованих ЗМІ склала 1,8%. У квітні цей показник складав 2,7%. Матеріали з ознаками замовності експерти побачили у двох газетах з чотирьох досліджуваних. 

Найбільше таких текстів опублікувала газета «РІО» – 4,3%. Але це учетверо менше, ніж за минулий період моніторингу. Наприклад, публікація «Держава нарощує постачання дронів і РЕБів для ЗСУ», присвячена тому, як до купівлі дронів долучилася партія «Слуга народу». Вкотре (як і у публікації за попередній період моніторингу) головною експерткою постає голова партії «Слуга народу» Олени Шуляк, що коментує «систематичну підтримку українського війська партією».

Прикладом політичної джинси в газеті «Панорама» є стаття «Батьківщинівці разом з волонтерами та благодійними фондами відправили на фронт 25 гуманітарних місій», де йдеться про день народження партії, який не святкували, а відправляли амуніцію на фронт.

Варто також підкреслити, що обидві публікації не мають автора, що є однією з ознак того, що матеріал не є редакційним.

Чимало інформаційних заміток у газет «РІО» висвітлюють позицію обласної влади: голови Закарпатської ОВА, його заступників. Чиновники коментують різні інфоприводи: від кількості ветеранів до відкриття пункту пропуску, зустріч з посадовцями тощо. В результаті 6,5% оприлюдненого контенту експерти віднесли до офіціозу (протокольних матеріалів, що висвітлюють поточну діяльність влади). Інші газети не вмістили подібного контенту, тому загальна частка офіціозу в газетах 1,8%

Кількість неналежно маркованої реклами у газетах теж суттєво знизилася у порівнянні з попередніми періодами і склала 1,2 %. Щоправда, експерти відзначають, що загалом реклами в газетах стало помітно менше. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На загал, у закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій.  

Теми

Щодо тематики, то 37% у газетах  – це реклама, оголошення, інші повідомлення. 

Побільшало матеріалів про життя місцевої громади та інформації, яка стосується безпосередньо надання тих чи інших послуг, проведення певних подій тощо – тепер таких текстів 15%. Побільшало заміток на тему криміналу (14%), мало газети писали про війну, на рівні 5% (за минулий період 7%). 

Жанри

56% контенту у друкованих ЗМІ – це новини та замітки. Об’єми аналітичних матеріалів склали всього 9% від загальної кількості. 12% змісту припало на розважальну тематику,  ще 7% – це реклама та оголошення, яких суттєво поменшало. 

Найбільше текстів інформаційного жанру у газетах «РІО» та «Карпатський об’єктив», найбільше аналітики у видання «Новини Закарпаття». 

Взагалі відсутні у друкованих ЗМІ журналістські розслідування, художні жанри. 

Тональність

Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (98%), їхня кількість  порівнянні з попереднім періодом майже не змінилася (97%). Позитивне забарвлення зафіксовано у 2% публікацій, негативної тональності у матеріалах не було. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тенденції щодо авторства матеріалів у друкованих ЗМІ: кількість авторських та редакційних текстів залишається стабільною – 15% від усього контенту. Дещо збільшилась кількість запозичених публікацій – 29% (попередній період моніторингу – 20%). Переважно це пресрелізи держструктур чи передруки. 56% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».

Підсумовуючи зазначимо, що хоча у закарпатських газетах трапляється як комерційна, так і політична джинса, її кількість суттєво зменшилася у порівнянні з квітнем та січнем цього року: з 7,2% та 6,2% відповідно до 1,8%. Залишається проблемою публікація не ідентифікованого контенту (56 %) і домінування інформації над аналітикою. Головними ньюзмейкерами для газет є керівництво області та представники певних політичних сил, що впливає на кількість офіціозу та сприяє появі незбалансованих матеріалів, зокрема таких що мають ознаки політичної замовності.

Онлайнові видання

Дотримання стандартів

За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські онлайн ЗМІ отримали 10,03 бали із 12 можливих. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Мукачево.нет» – 10,31 та «Закарпаття.онлайн» (10,06 бала), найменший бал – у видання «Ужгород.нет» –  9,75. Найважче авторам матеріалів вдається дотримуватися балансу думок, в результаті середній бал склав 1,02 із максимальних двох. Але одразу три критерії –  достовірність (посилання на джерела), доступність та відсутність мови ворожнечі експерти оцінили максимально – по 2 бали, тобто в жодному метеріалі з тих, що потрапили до вибірки (рандомно обрані 16 текстів, опублікованих протягом тижня дослідження) не побачили порушень. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

Загальна частка джинси у закарпатських онлайн ЗМІ склала 3,3%, що у майже удвічі більше, ніж у друкованих ЗМІ. 4,5% публікацій є не належно маркованою рекламою, цей показник збільшився у порівнянні з попереднім (3,3%). Найчастіше такі публікації траплялися на сайті «Закарпаття онлайн» та «Ужгород.нет», варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%. 

В онлайн виданні «Ужгород.нет» є кілька прикладів прихованої реклами. Зазвичай, це тексти, які спрямовані на спонукання читача придбати товар чи скористатись послугою, на яку в матеріалі є гіперпосилання. 

Прихованої реклами суттєво побільшало серед публікацій протягом моніторингового періоду в інтернет-виданні «Закарпаття Онлайн». Усього зафіксовано 17 матеріалів, які містять ознаки комерційної замовності та непрямо спонукають читача придбати певні товари чи послуги. Усі ці публікації рекламують побутові товари, засоби з догляду, стоматологічні послуги, предмети для дому, техніку, подарунки і т.д., статті виглядають як поради чи роз’яснення певної теми, однак у першому чи другому абзаці містять відкрите гіперпосилання на онлайн-магазин відповідної тематики.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На сайтах такого контенту виявлено не було.

Теми

Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то стабільним залишається відсоток новин на воєнну тематику – до 18% (попередній період – 17%). Переважено це матеріали, присвячені похованню та вшануванню героїв, новини з фронту, тема мобілізації. Найчастіше на цю тематику писали «Мукачево.нет» та «Закарпаття.онлайн». Трохи більше чверті інформаційних повідомлень – це кримінальна хроніка. Найчастіше такі новини розміщувало видання «Ужгород.нет». 11% стосується життя місцевої громади. Найчастіше такі новини траплялися на сайтах «Новини Закарпаття» і «Мукачево.нет». 

Тональність

В онлайн виданнях 94% інформації нейтрального забарвлення. 5,2 % – позитивного і 2% – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайтах «Закарпаття.онлайн» та «Мукачево.нет». 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Кількість авторських матеріалів в онлайн виданнях повільно зменшується з початку року і складає на період серпневого моніторингу 1% (квітень – 1,5%, січень – 2%). Збільшується кількість матеріалів, із вказанням джерела запозичення – 72%, (за попередній період-трохи більше 50%), решта – неідентифіковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет» та «Закарпаття.онлайн». Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 75 із 100 новин – не ідентифіковані. 

Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа

Онлайн видання біль-менш стабільні щодо тематики новин, тональності матеріалів та дотримання стандартів журналістики. Проте незначний відсоток авторських матеріалів ще більш знизився і склав 1%, вони майже відсутні. Дещо збільшився відсоток немаркованих рекламних матеріалів, зменшилась кількість публікацій з офіціозом Актуальним є використання пресрелізів різних структур (здебільшого правоохоронних). 

Ірина Бреза,
координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.