Час змінив тематику публікацій в луганських медіа: якщо у січні 22-го тему війни та ВПО сайти давали у межах до 10% публікацій, то зараз у середньому ці відсотки тягнуться до 50. Масштабувався «Трибун», що у цьогорічному січні засвідчив зокрема форум «Луганщина – це Україна», проведений релокованим виданням у Києві. Помітно підвищив планку дотримання стандартів сайт «Ірта-FAX», який зараз отримав найвищий з-поміж інших бал за якість публікацій, хоча раніше займав нижчі позиції. Власних публікацій у виданнях 48,5%. Варто зауважити, що цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання досить часто позначають своїми явно запозичені матеріали без належного журналістського опрацювання. Сайти, що дають новини України, підконтрольних державі територій, фронту, ВПО та територій окупованих, засвідчують, що українська Луганщина живе та бореться.

Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.

Численні передруки із офіційних ресурсів без врахування думок усіх зацікавлених сторін та матеріали із ознаками замовності залишаються провідними причинами порушень стандартів регіональними ЗМІ. 

Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена. 

Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту. Так, рекламуючи аптеку, писали про її «позитивну ауру» та «зцілюючу мову фармацевтів».

В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».