За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа збільшилась майже утричі (6,2%) у порівнянні до попереднього періоду у вересні 2023. Цього разу у кожній газеті були матеріали з ознаками замовності. Проте знизилась кількість немаркованої реклами. У газетах майже у чотири рази з 7,7% до 1,9 %., одна з причин – її відсутність. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (10,00). Медіа перестали писати про переселенців, публікації про війну складають у середньому 5%. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».

Формально ситуація з медіа на Донеччині виглядає стабільно непогано, є навіть елементи покращення, наприклад, до списку редакцій, що підписують матеріали в онлайн прізвищами журналістів, додався сайт Слов’янська, а сайт Краматорська почав маркувати замовні тексти словом «реклама». Однак більш глибоке занурення в контент демонструє, що подекуди журналісти регіональних сайтів передруковують матеріали національних медіа та офіційних установ без позначок про запозичення, і тільки інтуїція експертів дозволяє викрити ці грубі порушення. Зокрема, в цій моніторинговій хвилі до такого вдавався Сайт Краматорська. 

З’явилися в деяких місцевих медіа Донеччини і маніпулятивні заголовки. Чи свідомо редакції використовують цей інструмент привернення уваги, покажуть подальші дослідження, поки що експерти лише зафіксували цей факт. 

Позитивною тенденцією є те, що регіональні онлайн-видання, зокрема, сайти Слов’янська і Краматорська, системно публікують матеріали, що викривають російську пропаганду і загалом сприяють підвищенню рівню медійної грамотності аудиторії.

Час змінив тематику публікацій в луганських медіа: якщо у січні 22-го тему війни та ВПО сайти давали у межах до 10% публікацій, то зараз у середньому ці відсотки тягнуться до 50. Масштабувався «Трибун», що у цьогорічному січні засвідчив зокрема форум «Луганщина – це Україна», проведений релокованим виданням у Києві. Помітно підвищив планку дотримання стандартів сайт «Ірта-FAX», який зараз отримав найвищий з-поміж інших бал за якість публікацій, хоча раніше займав нижчі позиції. Власних публікацій у виданнях 48,5%. Варто зауважити, що цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання досить часто позначають своїми явно запозичені матеріали без належного журналістського опрацювання. Сайти, що дають новини України, підконтрольних державі територій, фронту, ВПО та територій окупованих, засвідчують, що українська Луганщина живе та бореться.

Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.