Баланс думок, повнота, достовірність та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у січні. Найкраще журналісти дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі. У певних виданнях оцінки за окремі стандарти трималися майже на нулі. А загальний бал за якість матеріалів знижувався через те, що деякі видання вміщували велику кількість офіціозу та неналежно маркованої реклами. Хоча медіа-експерти назвали і ті ЗМІ, які чітко посилалися на джерела, надавали слово усім сторонам конфлікту, вміщували глибокі бекграунди. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у січні 2022.

Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у січні були: категорія «інше» – 31,2% (реклама, оголошення, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 14,4%. Для інтернет-видань на першому місці був кримінал (16,2%) та життя місцевої громади (14,4%). За часів загострення на україно-російському кордоні деякі видання взагалі майже не згадували про цю тему. Це стосувалося зокрема газет Донеччини та Луганщини. Хоча на деяких ресурсах (особливо в мережевих ЗМІ) значно зросла увага до російської агресії та міжнародних новин. Щодо жанрів – у газетах переважали інформаційні повідомлення, розважальний контент та пресрелізи. Критично бракувало журналістських розслідувань. Також низка регіональних видань взагалі не вмістили аналітики.

Під час січневого моніторингу друковані видання характеризувалися особливою увагою до тем захисту України від зовнішньої агресії. І це – не дивно, зважаючи на доволі напружену безпекову ситуацію, пов’язану з маневрами російського війська поблизу українських кордонів. Важливість цієї тематики відчувалася в чималій кількості матеріалів, які виносилися на першу шпальту, позначалися  доволі голосними заголовками та подекуди характеризувалися чималим обсягом.

Моніторинг ІДПО показав, що на восьмому році війни Росії проти України деякі видання ще й досі не навчилися протистояти російській інформаційній агресії. Так, видання цитували прокремлівські джерела, транслюючи їхні позиції на кшталт «Україна нападе», «жителі Донбасу отримують російські паспорти» та «соцвиплати від Путіна». Більш того, серед регіональних ЗМІ лишилися ще й такі, що постійно і свідомо маніпулювали цими темами й стверджували про «зовнішнє управління Україною», Захід, що нібито «провокує» Україну на війну з РФ.

Боротьба з пандемією коронавірусу та життя місцевої громади для локальних ЗМІ Одеського регіону продовжують бути найбільш актуальними і в поточному моніторинговому періоді. При цьому матеріалам почасти не вистачає професіоналізму, глибини та аналітичності. Рівень матеріалів з ознаками замовності продовжує залишатись доволі високим (в друкованих ЗМІ – 7,6%, онлайн-виданнях – 5,9%) з перевагою політичної джинси в друкованих медіа та паритетом між різними видами замовності в онлайн-медіа. Зокрема помітною є тенденція в друкованих медіа приділяти особливу увагу місцевій (районній та обласній) владі, демонструючи її активність та позитивний досвід роботи. Актуальна тема подолання ковіду представлена лише в онлайн-сегменті місцевих ЗМІ Одещини і лише у форматі статистичних зведень. 

Чернігівські сайти зберігають тенденцію до розміщення та поширення запозичених матеріалів, при створенні власного контенту здебільшого використовують відео. Маркування політичної реклами на сайтах відсутнє. Усі сайти охоче розміщують офіціоз та прес-релізи, від чого інформація на всіх інформаційних ресурсах видається однотипною. 

У хмельницьких ЗМІ значної кількості матеріалів з ознаками замовності не зафіксовано – 4,1%. Однак деякі видання надмірно залежні від протокольно-офіційних матеріалів, наприклад – «День за днем» (20,5%). Варто збільшити журналістський, авторський контент. Як ньюзмейкери частіше виступають представники органів влади, чиновники різних рівнів – слід більше залучати думку незалежних експертів. Майже втрачено опитування аудиторії. Газети та сайти переповнені кримінальною хронікою, відтак багато негативу, та ще й заголовки посилюють тривожність. Про COVID інформують  зведеннями/офіційними повідомленнями/статистикою, не бачимо ані лікарів, ані пацієнтів. Видання у січні посилили увагу до тем ООС та міжнародного життя, що зумовлено загрозою військової агресії з боку Росії. Відчутно не вистачає аналітики, в газетах домінують інформаційні жанри, однак не зустрінеш репортажу. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо «страждають» збалансованість та повнота висвітлення проблеми.