Зауважена під час попереднього моніторингу регіональних медій тенденція до підпорядкування контенту воєнним реаліям знайшла своє очевидне продовження у серпні. Тут навіть йдеться не про продовження, а про логічний розвиток тематики, яка є похідною від війни та пов’язаних з нею суспільних явищ.
Ігор Зоц: «…є загроза монополізації інформаційного ринку державою. Власне, до початку війни влада змінила усталений формат роботи парламентського телеканалу «Рада» на користь виконавчої гілки влади, зміцнила російськомовний «ДОМ», виділивши їм значні кошти з держбюджету. Війна підштовхнула владу до ідеї телемарафону «Єдині новини», до якого не допустила невгодні їй телеканали. Прикметно – запити самих медійників і навіть петиція до влади за відновлення в повному обсязі трансляцій телеканалів «Прямий», «5 канал» та «Еспресо» проігноровані повністю. Тобто на словах влада за європейські цінності, а на ділі намагається повернути собі контроль за вільними ЗМІ».
Серпневий моніторинг показав: політична «джинса» і т. зв. «паркет» зміцнюють позиції в регіональних медіа і виходять на довоєнний формат.
Кримінальна хроніка – це те, що віддавна стало вагомою частиною щоденних новин. Спершу вона посідала поважне місце у друкованих виданнях, а з часом закономірно поширилася і на онлайн…Проте, воєнні реалії сьогодення істотно вплинули на цю тематику
Зважаючи на те, що паперові видання в Донецькій області не виходять вже декілька місяців, єдиним джерелом актуальної достовірної інформації залишаються саме інтернет-сторінки зареєстрованих медіа, зокрема, газет і радіо.
До липня Нікопольський район Дніпропетровщини, який простягається правим берегом Каховського водосховища, що й відділяє його від окупованих на цей час районів Запорізької та Херсонської областей, жив напруженим, але відносно тихим прифронтовим життям.
Кількість джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами значно знизилася за часів повномасштабної війни Росії проти України. Якщо у перший місяць вторгнення таких текстів майже не спостерігалося, то у травні-червні їхня кількість коливається в районі 2%, за винятком офіціозу в газетах (5,5%). Пропаганди, прихованих проросійських меседжів майже не було зафіксовано.