Прес-релізм та слухняні громадяни, або Як місцеві газети допомагають владі
Щоби з’ясувати, як прес-релізм впливає на аудиторію, ми провели анкетування читачів одеських публікацій попросили їх оцінити якість матеріалів.
Щоби з’ясувати, як прес-релізм впливає на аудиторію, ми провели анкетування читачів одеських публікацій попросили їх оцінити якість матеріалів.
Про зміст та роль стандартів знає (або має знати) кожен журналіст. Інша справа, яким чином і як їх інтерпретують та застосовують на практиці.
Політична заангажованість вражає: сайти постійно тримають у політичній напрузі свідомість читачів. Складається враження, що всі ми буквально перейняті тим, що кому сказав і що відповів той чи інший політик, – більше проблем у регіоні немає.
Поступово журналістика повністю перестає бути журналістикою. Матеріали у сепаратистських ЗМІ стають суцільною політичною та військовою пропагандою.
У своєму виступі головний редактор газети «Донеччина» Ігор Зоц поділився досвідом відновлення випуску газети в Україні після того, як у Донецьку офіс і майно редакції було повністю знищене проросійськими бойовиками, а журналістів розкидало по різних містах і навіть селах.
В одеському медіа-просторі критично бракує видання, яке б намагалося виступати «полем для діалогу», надаючи слово усім, хто може зробити внесок в обговорення наріжних для місцевої демократії питань, а не тільки тим, хто має свою прес-службу, а також гроші, аби заплатити за публікацію «джинси».
Виступ Сергія Братчука під час всеукраїнського круглого столу «Чи можлива якісна журналістика у часи гібридної війни та політичної нестабільності?», який проводився Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика 30 вересня у Києві.