Видання дещо втомилися від війни. За великим рахунком, їх регулярний вихід та інформування аудиторії – заслуга передусім ентузіазму, що допомагає працювати попри реальну фізичну небезпеку, адже деякі масмедіа функціонують у зоні бойових дій; попри відсутність рекламного ринку та сприяння з боку влади; попри дефіцит працівників, бо ж дехто був змушений виїхати на безпечнішу територію. Ця втома відчувається у скороченні жанрової та тематичної палітри.

Тема війни тісно переплітається з іншими темами та залишається провідною у всіх типах медіа. Хоча, в порівнянні з моніторингом у перші місяці військового вторгнення, кількість матеріалів на безпосередньо на воєнну тематику значно зменшилась. Натомість зросла кількість кримінальних новин та суспільно незначимого контенту в тому числі реклами. Загалом  житомирські медіа  у серпні були зосереджені на темах про майбутній опалювальний сезон, грошову допомогу від ООН та ріст долара і споживчих цін.

Медіа Хмельниччини виходять у відносному  тилу, хоча повітряні тривоги не оминають область. Але війна — це щодення, яке так чи інакше зачіпає: мобілізація, комендантська година, сирени, втрати на фронті, економічна криза… Тому війна – у різних ракурсах та аспектах — домінує в медіа.

За період повномасштабної війни регіональні медіа Одещини пристосувалися до діяльності в нових соціальних та інформаційних умовах. Рівень дотримання стандартів – а, відповідно, якість інформаційного продукту, – продовжує залишатися на високих позиціях, як і в попередні  5 місяців. Також зберігається тенденція до мінімізації рівня «джинси» та неідентифікованого за джерелом контенту.