Звіти

Львів – моніторинговий звіт за лютий 2019 року

Оприлюднено

Звіт за лютий 2019 року
Львівська область

Друковані медіа

У лютому 2019 року львівська експертна група ІДПО моніторила чотири газети Львівської області: «Воля народу» (Буськ) – 40 публікацій, «Громада» (Миколаїв) – 42, «Бойківська думка» (Сколе) – 50, «Голос з-над Бугу» (Сокаль) – 44. Загалом – 176 матеріалів.

Професійні стандарти

Середній бал дотримання п’яти журналістських стандартів – 3,95 з 5. «Воля народу» – 4,19, «Голос з-над Бугу» – 3,94, «Бойківська думка» – 3,88, «Громада» – 3,81.

Два стандарти – відсутність мови ворожнечі і доступність – одержали максимальний бал – по 1. Достовірність (посилання на джерела) – 0,94. Відокремлення фактів від думок – 0,91. Баланс думок – лише 0,11. Цей найважчий для преси стандарт дотриманий у кожному четвертому матеріалі газети «Воля народу» (0,25 бала), у кожному восьмому – «Громади» (0,13). Не дотримувались в лютому балансу думок у «Голосі з-над Бугу» – 0. Навіть у центральному матеріалі номера про пікетування шахтарями у Львові обласної ради і облдержадміністрації у зв’язку із заборгуванням гірникам зарплати журналісти «Голосу з-над Бугу» ніяк не подали і не прокоментували позицію представників обласної влади щодо вирішення цієї проблеми.

Відсутній баланс думок і в матеріалі «Приймати виважені рішення, працювати в інтересах громад». За журналістською версією, ніхто з учасників наради–семінару голів і секретарів місцевих рад Сокальського району не висловив ніяких альтернативних думок – ані публічно, ані в куларах, ані на запитання кореспондента – щодо п’яти обговорюваних питань, з-поміж яких було виконання бюджету району за 2018 рік.

Жодної іншої думки, окрім офіційної позитивної, не згадано також у публікації газети «Громада» під заголовком «Підсумували і спланували» про засідання колегії Миколаївської райдержадміністрації за участю голови районної ради. При тому, що на колегії погоджували аж десяток соціально-економічних і культурних програм, які будуть подані на розгляд і затвердження депутатами райради. Авторка матеріалу обмежилася лише переліком цих програм без будь-яких коментарів.

Газети: матеріали з ознаками замовності, пропаганди; наявність проросійських меседжів, фейків

Під час моніторингу виявлено 2% матеріалів із ознаками замовності, з яких політичних утричі більше, ніж комерційних.

Найбільше «замовних» публікацій у «Громаді» – 4,9% (Миколаїв). Класична «джинса» – матеріал про народного депутата Тараса Батенка ( №9), який представляє у Верховній Раді Миколаївський район. Рубрика: «Слово народному депутатові Тарасові Батенку». Заголовок: «Тарас Батенко за підсумками прийомів громадян зареєстрував декілька законопроектів…». Перше речення: «Як зазначає народний депутат України Тарас Батенко…». Наприкінці матеріалу є такий редакційний пасаж: «Як ми повідомляли у попередніх випусках газети, Тарас Батенко уже декілька разів визнаний найкращим законотворцем Верховної Ради України». Автором «батенківської рубрики» є його багаторічний помічник-консультант Тарас Подвірний. Аналогічні матеріали він поширює і у медіа Золочівського району Львівської області.

У «Бойківській думці» типовим замовним матеріалом є публікація «Новий ДНЗ – нова історія» авторка Світлана Снігур. На відкриття першого поверху дитсадка у селі Труханові прибув десант держслужбовців високих рангів: голова облради, депутати, керівництво Сколівського району та інші посадовці. Така собі нагода для колективного піару чиновників.

Не було жодної публікації з ознаками замовності у «Волі народу». А у «Голосі з-над Бугу» – 2,3% та «Бойківській думці» – 1%.

Виявлено 4,5% неналежно маркованих рекламних матеріалів. Найбільше – у «Громаді» (8,6%) та у «Голосі з-над Бугу» (5,7%).

Проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів, що несуть загрозу державності й незалежності України, та фейків у газетах не виявлено. Хоча така реклама, як у «Голосі з-над Бугу» про пасажирські перевезення до Росії, у тому числі бригад, може викликати у читачів когнітивний дисонанс. Воюємо з країною-агресором чи працюємо на неї?

Основні теми і тональність матеріалів

Тема культури – 14% від усіх матеріалів – найпопулярніша в газетах. Домінує вона також у трьох виданнях: «Громаді», «Волі народу», «Голосі з-над Бугу».

Як правило, це звіти про урочисті заходи з нагоди ювілейних дат у бібліотеках, школах, музеях і сільських клубах. Лише у «Бойківській думці» на першому місці життя місцевої громади. Саме ця тематика – загалом друга за кількістю матеріалів (10%). Третя – кримінал і діяльність правоохоронних органів. Тут переважають не повідомлення про злочини і пошук злочинців, а робочі звіти про діяльність прокуратури.
Про місцеве самоврядування, децентралізацію і реформи на місцевому рівні, а також про культурне життя району найбільше писала «Громада». Про економіку, податки і тарифи, а також про спорт та про освіту – «Бойківська думка». Про соціальну сферу – «Воля народу».

Жодного матеріалу у чотирьох газетах не опубліковано про вимушено переміщених осіб, постраждалих унаслідок конфлікту і про життя в умовах війни.

Зате дуже висока частка неважливої тематики, віднесеної до категорії «інше», – 37%. Домінують всілякі так звані «корисні поради» від неідентифікованих авторів. На кшталт «Сало омолоджує і лікує», «Вирощуємо розсаду без землі» («Воля народу»), «Морква за обліпиху не гірша», «Із цибулі – напій» («Голос з-над Бугу»).

Жанри. Інформаційні жанри становлять більше половини газетних матеріалів – 52%. На другому місці – кореспонденції (7%). Прес-релізи, протокольні матеріали та офіційні звіти державних установ – 5%. Так само, як і художні жанри – 5%.

Матеріалів власного походження є загалом 63%. 27% – запозичені з належним посиланням на джерело, 10% – неідентифіковані. Найбільше неідентифікованих публікацій у «Волі народу» – 25%. Найменше їх у «Бойківській думці» – 0%. «Бойківська думка» опублікувала найбільше власних матеріалів – 76%. А «Голос з-над Бугу» – запозичених – 36%.

Нейтральна тональність у матеріалах становить 94%, негативна – 0%, позитивна – 6%.

Найкращим матеріалом цього періоду з-поміж усіх, на думку експертів, є кореспонденція з елементами репортажу редактора «Волі народу» Миколи Іванціва під заголовком «Соколівка і Лабач проти такого підприємства». Це матеріал про віче – громадське обговорення проекту норкової ферми, яку хоче відкрити тут данський інвестор. Автор написав його з дотриманням усіх стандартів, аргументів «за» і «проти». Не піддавшись впливам ані місцевої влади, яка всіляко заохочує інвестиційний проект, ані різного штибу захисників навколишнього середовища, які навіть європейський стандарт такої ферми бачать лише у чорних тонах.

Якби таких публікацій було по кілька у кожному номері роздержавленої газети, то значно зріс би рівень впливу на формування об’єктивної громадської думки щодо різних проблем місцевого життя.
За результатами цього моніторингу, можна констатувати, що роздержавлена преса на Львівщині переживає період адаптації до нових ринкових умов. Передплатних коштів, як це було завжди, бракує. Рекламодавця, який би фінансово забезпечив незалежне функціонування редакцій, немає. Тож доводиться багато в чому працювати по-старому, виконуючи угоди з некритичного інформування про діяльність місцевих органів влади. А також вимушено догоджати невибагливим смакам тієї категорії читачів, яким потрібна не газета – трибуна фактів і думок, а офіційний вісник, паперова дошка оголошень. Жодна з чотирьох райгазет не має повноцінного інтернет-ресурсу. Виборюючи донедавна «роздержавлену свободу», вони не мали на розвиток в інтернеті ані часу, ані коштів, ані кадрового ресурсу. На районному рівні досі немає однозначної відповіді на запитання щодо необхідності газетного сайту: він сприятиме додатковим фінансовим надходженням чи забиратиме передплатників паперового варіанту? Зрозуміло одне: тривати довго так не може. Або друковані видання стануть мультимедійними медіа-провідними у районах, або перейдуть у статус аутсайдерів. Прогресивних змін в інформаційному забезпеченні населення вимагатимуть також новостворювані об’єднані територіальні громади. Уже зараз у роздержавлених районках з’являються тематичні сторінки перших ОТГ – «газети в газеті». Чи захочуть ці ОТГ більшого? – риторичне запитання насамперед для місцевих журналістів.

У лютому львівські експерти також аналізували луганські ЗМІ. Рівень матеріалів з ознаками замовності у ЗМІ Луганщини дещо нижчий від львівського – 1,9% проти 2,3%. Зате неналежно маркованих – вищий: 7,5% (Луганщина) проти 4% (Львівщина).

Ольга Шостак,
координатор проекту у Львові,
osso86@gmail.com
050 513 59 93

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *