Результати опитування напередодні третьої хвилі дослідження контенту регіональних друкованих і онлайн видань
Інститут демократії імені Пилипа Орлика досліджує регіональні медіа вже майже 10 років. Три-чотири рази на рік ми визначаємо тиждень, протягом якого моніторимо контент заздалегідь обраних видань і сайтів з метою оцінити їх за багатьма критеріями (тематичне та жанрове розмаїття, відповідність стандартам журналістики, наявність замовного контенту, проросійських меседжів тощо). З контентом друкованих та онлайн-видань працюють експерти (бекграунд кожного з них можна дізнатися у відповідній рубриці на нашому сайті) з різних куточків України. Області, медіа яких досліджуємо, періодично змінюються. Так, у 2021-му до нашої уваги традиційно потрапили ЗМІ Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської областей, і додалися медіа Хмельниччини, Чернігівщини і Полтавщини. Загалом цьогоріч експерти ІДПО працюють із 32 впливовими газетами і 32 популярними інтернет-виданнями України (по 8 медіа в кожній з областей).
Які саме медіа досліджуються та наскільки якісним є їхній контент, можна дізнатись із звітів (по кожному регіону окремо і узагальнених), які готують експертні групи ІДПО і публікують як на нашому сайті, так і майданчиках чисельних партнерів, найбільший з який – ГО «Детектор медіа». До речі, судячи зі статистики сайтів та соцмереж, цього року цікавість до результатів дослідження регіональної преси суттєво зросла: якщо раніше тексти про моніторингову хвилю разом набирали 2-3 тисяч переглядів, то зараз – 7-8 тис! Зважаючи на те, що мета Інституту демократії імені Пилипа Орлика – не тільки фіксувати проблемні питання щодо контенту вітчизняних медіа, а і будувати з ними діалог, ми періодично ініціюємо медіа дискусії в певних регіонах (останнім часом така відбулася в Полтаві, а в перших числах вересня планується в Чернігові). Щоб краще дізнатися, чи є медіаекспертиза важливою для самих медіа, напередодні чергової хвилі моніторингу, яка за планом відбудеться з 13 по 19 вересня, ІДПО запропонував редакціям дати відповіді на декілька питань.
З особливою приємністю відзначимо, що 83% редакторів медіа, що відгукнулись на заклик, ознайомились із методологією, за якою експерти ІДПО оцінюють регіональний контент. Цей документ є у вільному доступі на головній сторінці сайту організації. Оцінюючи, наскільки цікавими є результати моніторингів для них, ніхто з керівників та керівниць редакцій не обрав відповіді «не цікаво». Обираючи, що саме є важливим в регіональному звіті експертів, більшість редакцій зізнались, що прагнуть, в першу чергу, порівняти себе із конкурентами на медіа ринку і переконатися, що власне їхній контент оцінений високо, тобто, медіа «рухається у вірному напрямку». 41% редакторів позначили, що в звітах шукають відповідь на питання, де саме не допрацьовують, і цікавляться тим, що викликало дорікання експертів. Всі 100% медіа сказали, що у випадку критики з боку дослідників, обговорюють це на редакційних зборах і разом шукають варіанти як змінити видання (друковане чи онлайн) на краще.
Ми запитали редакції, які зміни трапились із ними останніми місяцями, і з великою втіхою констатуємо, що жодна не обрала відповідь «ніякі». Деякі редакції позначили декілька із запропонованих відповідей, і в результаті в лідерах є розширення спектру жанрів і тем та збільшення кількості аналітичного контенту. Також близько 10% опитаних позначили, що в їхніх редакціях свідомо зменшили частку розважальних матеріалів і запровадили журналістські розслідування.
Наостанок ми попросили сказати, чи вважають медійники корисною працю медіа експертів, та аргументувати відповідь. Вдячні всім за відповідь «так», бо насправді ця праця потребує істотних знань, часу і уваги: кожен з експертів читає та оцінює по більш ніж 20 критеріям орієнтовно по 500 текстів, що оприлюднили за тиждень 8 медіа певного регіону! А потім задля більшої об’єктивності ми проводимо так званий перехресний моніторинг – оцінюємо контент медіа партнерського моніторингу на предмет замовності (з боку влади, політичних або комерційних структур або якоїсь ідеології) та відповідного маркування реклами. Тому складно не погодитись із думкою редактора газети «Знамя индустрии» (Донеччина) Геннадія Чубенка, який зазначив, що робота експертів «безумовно, є корисною, хоча б з точки зору незаангажованого стороннього погляду».
Головна редакторка Медіа платформи Krivbass.city (Дніпропетровська область) Олена Тюріна вважає, що «відповідність стандартам журналістики – обов’язкова умова ефективної роботи медіа, тож, зрозуміти, чи правильно рухається команда, можна за допомогою медіа експертів», а редакторка медіа «Восточный проект» Римма Заболотна зазначила, що моніторинг «допомагає покращувати зміст, підштовхує шукати нові теми, йти в ногу з часом». Головний редактор сайту «Трибун» з Луганщини Олексій Артюх також вважає роботу експертів не даремною, але, на його погляд, «нажаль, на якість регіональних медіа вона не дуже впливає».
«Дуже цікаво дізнатися думку і висновки експертів, так як конструктивна критика допомагає розвитку», – говорить головний редактор сайту міста Донецьк 62.ua Роман Лазоренко. Але наголошує, що очолює особливе видання, частина читачів якого залишилася на окупованій території. Окрім соцмереж, сайт Донецька, який вони читали ще до 2014-го року, залишається чи не єдиним джерелом інформації, «і це потребує іншої роботи з контентом, ніж для читачів на вільній території, – вважає пан Роман, – тому тут ми більше довіряємо власному досвіду, ніж стороннім експертам. Але взагалі моніторинги – корисна справа, особливо на перспективу». Зауважимо, що експерти ІДПО звернули увагу на певну «просійськість» меседжів частки матеріалів цього сайту, а редакція (яка, до речі, працює з території, підконтрольній українському уряду) пояснює свою позицію специфікою аудиторії.
Головний редактор львівської агенції інформації та аналітики «ГалІнфо» Андрій Маринюк каже, що з результатами моніторингу практично погоджується на 100%. Зокрема, із потребою підписування новин на сайтах (одна з основних претензій експертів – до не визначеного авторства матеріалів в інтеренет-виданнях). «Ми прийняли рішення підписувати лише власні тексти, бо не бачимо логіки підписувати рерайти релізів», – каже пан Андрій. На його думку, відповідальність за будь-який текст видання завжди несе головний редактор (прізвище якого нескладно дізнатися), і в будь якому випадку апелювати потрібно до нього (чи неї). Також керівник популярного львівського онлайн-ресурсу розповів про зворотній бік підписування текстів в онлайні: «В мене вийшов чудовий цикл до виборів, всі матеріали мали підпис автора. Результат – в мене переманили журналіста…».
Отже, Інститут демократії імені Пилипа Орлика вдячний тим, хто взяв участь в опитуванні, і закликає до діалогу решту регіональних медіа. Ми завжди раді почути ваші думки і аргументи, готові змінюватись самі і разом змінювати на краще українські медіа.
Команда ІДПО