Основними проблемами полтавських медіа є неналежно маркована реклама та офіціоз, а за дотриманням професійних стандартів місцеві ЗМІ посідають друге місце після Львівських видань. Такими є результати моніторингу регіональних ЗМІ, який проводить Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Питання якості регіональної журналістики обговорили учасники медіа дискусії, що відбувалася у Центрі дослідження полтавської журналістики у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Короленка. У заході взяли участь аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина, CEO cайту міста Слов’янська Валерій Гармаш, журналісти Полтавщини, фахівці кафедри журналістики. Медіа дискусія відбулася за сприяння Полтавського прес-клубу.
Згідно із результатами моніторингу, друковані ЗМІ Полтавщини найчастіше зловживають офіціозом, публікуючи необроблені повідомлення від прес-служб місцевої влади. Інколи газети відводять такому контенту цілі шпальти, наприклад, газета «Зоря Полтавщини». Також роздержавлені газети, як правило, досить лояльно ставляться до колишніх власників. Наприклад, газета «Лубенщина» у деяких матеріалах активно просуває мера міста. В одному із текстів було вміщено вісім світлин із ним та школярами-медалістами.
Аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина розповіла, що така ситуація не є чимось унікальним. Як правило, реформовані ЗМІ так або інакше залежать від колишніх власників. І висвітлення місцевої влади буває необ’єктивним. Журналісти ніби бояться розміщувати думки громадян, експертів, активістів, натомість цитують тільки очільників обл- та райрад, мерів міст тощо. Тож аудиторія знає лише про одну позицію – позицію влади, яка звітує про те, що у регіоні нібито все гаразд: школи та лікарні відремонтовані, хід вакцинації успішний, усі задоволені.
Надія Страшко, редакторка газета «Гадяцький вісник» розповіла про те, що раніше подібні видання мали постійне джерело фінансування, а саме – місцеву владу. Тож після реформи працівники ЗМІ просто не знали, як їм заробити гроші. І зараз це залишається проблемою. Вони не знають, де шукати гроші. Також раніше деякі місцеві підприємства більше передплачували видання, а зараз вони не завжди готові замовляти рекламу в газеті. Частина взагалі використовує соціальні мережі, вважаючи їх більш ефективними.
Валерій Гармаш, CEO cайту міста Слов’янська відповів, що місцеві видання цілком можуть вирішити це питання. Для цього потрібно співпрацювати із місцевим бізнесом. Але не з однією компанією, а із багатьма. І при цьому наголошувати: ніякого втручання у контент! Таким чином ЗМІ не будуть залежні від конкретного джерела фінансування і зможуть висвітлювати місцеве життя об’єктивно.
У вибірці ІДПО є приклад видання, яке співпрацює із одним місцевим підприємством. Це газета «Чернігівщина». У двох числах газети майже на кожній сторінці розміщені матеріали про керівника ТОВ «Земля і воля», місцевого депутата Леоніда Яковищина, де його діяльність описано лише з позитивної сторони. Звісно, таку співпрацю не можна назвати ефективною. Тому важливо монетизувати контент правильно: так, щоб при цьому в жодному разі не позбутися власної незалежності.
Леся Лазоренко, головна редакторка видання «Кременчуцький Телеграф» та «Для дому і сім’ї» цікавилася тим, як просувати контент через соцмережі і чи доцільно частину контенту робити платним. Вона розповіла про те, що у редакції є такі плани: декілька абзаців робити доступним усім, а решту – закривати для тих, хто не сплатив. Тож це буде ще одне джерело прибутку, окрім реклами.
Валерій Гармаш відповів, що тільки унікальний контент можна робити платним. Це, наприклад, може бути аналітика для аграріїв. Нехай читачів таких текстів і не буде багато, але все ж це буде такий матеріал, який вони більше ніде не знайдуть. Щодо соцмереж фахівець зазначив, що сайт міста Слов’янська не використовує платну рекламу у Фейсбуці та Інтаграмі. А їхній контент рекламують самі читачі, які поширюють його у соцмережах. Тож питання тільки в тому, щоб тексти, які розміщує видання, справді були цікавими і корисними для місцевих жителів.
Щодо проведеного ІДПО моніторингу Юрій Ісаєв, експерт з комунікацій та залучення Програми «U-LEAD з Європою зазначив, що варто звертати увагу на форму власності видання. Так, сайт «Новини Полтавщини» і досі залишається в комунальній власності, чим і можна пояснити порушення, які експертна група там знайшла. Це значна кількість офіціозу та джинси. Також фахівець зазначив, що деякі видання Полтавщини розміщують рубрику «блоги» і беруть плату із тих, хто хоче там публікуватися, що, звісно, є неприйнятним. Адже у такому випадку читач не розуміє, що це за контент.
Ірина Курочка, очільниця Полтавського прес-клубу, зазначила, що уже давно співпрацює із ІДПО і рекомендує журналістам звернути увагу на моніторинг, адже дослідження такого типу у Полтавщині ще не проводилися.
В кінці заходу учасники отримали посібник для регіональних журналістів, виданий ІДПО «Місцева преса: посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії».