Основною темою усіх без виключення ЗМІ стала пандемія, спричинена вірусом COVID-19 ,який ще донедавна вважався бідою, що спіткала далекий Китай. Якщо ще трохи більше місяця тому тема COVID-19 була в топі лише всеукраїнських медіа, то нині вона домінує в локальному інтернет-просторі. З 16 березня до 6 квітня на тему CОVID-19 та пов’язаних з пандемією карантинних заходів на місцевих сайтах Житомирської області щодня виходить в середньому від 30 до 40% від усіх новин.
Інформація, яка стосується збереження життя та здоров’я людей є надважливою , викликає найбільший суспільний інтерес і, тому потребує відповідального ставлення до її розповсюдження з боку медіа і журналістів. Тут важливо не тільки про що , але і як. Стандарт оперативності в нинішній ситуації на місцевих сайтах працює бездоганно. Цьому сприяє, і цього разу, на жаль, сама ситуація, яка стрімко змінюється. Позитивним є й те, що більшість місцевих інформаційних сайтів орієнтуються на достовірні джерела інформації (дані Житомирського обласного лабораторного центру, щоденні брифінги керівництва ОДА та управління охорони здоров’я та дані МОЗ). Про те, що в ситуації з пандемією важливо надавати перевірену та зрозумілу інформацію, витримувати баланс між необхідністю інформувати та не нагнітати страхів застерігали журналістів медіа експерти. Майже всі регіональні та локальні сайти Житомирської області доволі коректно та оперативно висвітлюють поточну ситуацію в області. Однак, не обходиться і без «ложок дьогтю».
Проросійські меседжі на фоні пандемії
Сайт газети «Сільське життя» 18 березня розмістив інтерв’ю російському виданню Украина.ру з житомирським блогером (власником агенції нерухомості, членом КПУ та НСЖУ) –«Форест из Житомира: Надеюсь, из Европы заробитчане в карантин привезут левые идеи» https://silske.org/glavnaya/4438-forest-iz-zhitomira-nadeyus-iz-evrop-zarobitchane-v-karantin-privezut-leve-idei.html
Одіозний автор кількох російських сайтів і його співрозмовник грубо спекулюють на темі пандемії коронавірусу, проштовхуючи свої політичні погляди. З розрахунку на не надто освіченого читача риторика публікації схожа на розмову однодумців за кухонним столом : «Буржуазия ведь при власти, разве их интересует простой человек, его проблемы? Не интересует. Недаром министр «по Фрейду» оговорился о пенсионерах… Цинизм.
– Тут бы как раз левым политсилам и карты в руки…
— Карты в руки, но — где же они, эти левые силы? Пока, к сожалению, какой-то активности со стороны левых нет, разве что слышим высказывания отдельных лидеров. Но это — как глас вопиющего в пустыне. Тем более, что сейчас в связи с эпидемией запретили собираться больше трёх, условно говоря, за нарушение карантина предусмотрена ответственность вплоть до уголовной. Поэтому кто же будет собираться и протестовать. Можно так сказать, что левые есть, а сил нет. Как это ни печально.»
Подібну публікацію від імені особи, яка не є компетентною у питаннях медицини і вірусології зокрема, знаходимо на сайті житомирської газети «Ехо» «ТЕСТ НА КОРОНОВИРУС» (http://www.exo.net.ua/exo/15932-2020-03-27-08-56-04) –«Мы воочию увидели две системы медицины. Систему Супрун в Украине – это система, к примеру, Италии, и систему Бехтерева и Семашко, которые сохранены в Белоруссии, России и Китае.»
Відверті проросійські меседжі в цих публікаціях виглядають особливо цинічно на фоні ситуації з боротьбою з пандемією. Такі матеріали є маніпулятивними.
Деякі ЗМІ ще до оголошення пандемії вже почали розганяти ідею штучного розповсюдження вірусу. Спокуса до сумнівних сенсацій ,на жаль, не минула і сайт «Бердичівський погляд».
Публікація «Американские ультраправые обвиняют мусульман в призывах распространять коронавирус» перекочувала сюди з російського сайту http://perevodika.ru,що позиціонує себе як «народный проект переводов зарубежных СМИ, блогов и других популярных источников, где заходит речь о России и русских». І, хоч матеріал з’явився на бердичівському сайті 1 квітня, хочеться запитати : де мусульмани, а де – Бердичів? Тобто, чи так необхідно в час поширення корона-вірусу в області та районі місцевим мешканцям дізнаватись про версії росіян щодо традиційного пошуку винних «за океаном»? Навіть мимовільна расистська чи ксенофобська інтерпретація подій у ЗМІ може завдати шкоди.
Місцева влада, «фейсбучні війни» і стандарт достовірності
Під час поширення оперативної інформації про стан з поширенням корона-вірусної інфекції в області журналіста потрібно бути обачними і перевіряти інформацію навіть з надійних джерел.
Так, 31 березня майже всі житомирські сайти повідомили про появу ще одного хворого з COVID-19. Цього разу мешканця Коростеня. Інформація була поширена на черговому брифінгу в ОДА. На цю інформацію оперативно зреагували представники коростенської міської ради і звернулись з вимогою спростувати недостовірну інформацію до голови Житомирської ОДА , новина з’явилася на місцевому сайті Коростень.today.–«Коростенська міськрада попросила голову Житомирської ОДА Бунечка спростувати інформацію про коростенця з підозрою на коронавірус» Щоправда, стрімке поширення вірусу внесло нові корективи в статистику випадків захворювань уже наступного дня. То ж експерти радять пам’ятати, що не всі цифри про епідемію будуть точними, бо інформація змінюється щодня.
Зовсім недоречним став інформаційний «двобій» міського голови Житомира з першим хворим на COVID-19 житомирянином Вадимом К. «Житомирянин Вадим, хворий на коронавірус, розповів всю правду про хворобу, поїздку в Австрію і помсту мера»
Останньому не сподобались умови в палаті інфекційного відділення та ставлення медперсоналу. Хворий мав з собою смартфон, то ж виклав емоційний пост у Фейсбук, чим скористались місцеві сайти,а згодом стріми з інфекційного відділення міської лікарні дивилася вся країна. Адже інформацію з соцмережі «розшерили» повсюдно. Навіть сайти політичних партій скористались можливістю поповнити «арсенал» компромату перед можливими місцевими виборами «Хворий піар Сухомлина та брудний наклеп на зараженого коронавірусом». З боку міського голови С. Сухомлина на адресу Вадима К. було висунуте звинувачення в приховуванні інформації про 40 контактних осіб, бо чоловік ніби то возив групу туристів до Австрії. Про це написав сайт Житомир.info «Поліція відкрила кримінальне провадження, яке стосується хворого на коронавірус житомирянина, що приховав інформацію про туристичну групу» .
Сайт цитує слова міського голови, які досі не підтверджені фактами: «За словами мера Житомира, чоловік працює в турфірмі, від якої возив групу за кордон і разом з нею повертався літаком в Україну» (https://www.zhitomir.info/news_190858.html). Сайт Газета.ua, який підхопив цю новину просто посилається на пост житомирського міського голови на його сторінці у ФБ – https://gazeta.ua/articles/np/_koronavirus-hvorij-zhitomiryanin-prihovav-scho-voziv-za-kordon-grupu-lyudej/956171
Однак, факт про 40 контактних осіб першого житомирянина ,який підхопив корона вірус так і не був а ні підтверджений, а ні спростований ні однією зі сторін. Позитивним в цій історії є лише те, що перебіг хвороби може бути не таким тяжким, якщо під час лікування вистачає сил на активний стрімінг в соцмережах. Чи варто ЗМІ постійно повертатись до цієї історії, яку постійно підживлює своїми постами у соцмережах вже успішно вилікуваний житомирянин під «ніком» Вадим Оптиміст? Адже в надзвичайній ситуації, яка склалася у зв’язку з пандемією, важливіше висвітлювати поточні події, а не створювати дискусію.
Як позитивні новини не перетворити на PR
Дефіцит новин з позитивною тональністю відчувається нині особливо гостро. Тому повідомлення про допомогу лікарням, діагностичним лабораторіям, соціально незахищеним групам населення з боку соціально відповідального бізнесу, і звичайно ж, інформація про тих, хто поборов недугу сприймаються саме так.
Як подають інформацію про благодійну допомогу місцеві сайти? Адже місцеві депутати і представники політичних партій не займаються благодійністю анонімно.
Наприклад сайт «Твій Романів» розмістив цілий репортаж про депутатську благодійність
«Ігор Ходак передав романівським медикам 120 захисних комплектів»
Житомирський сайт «Вголос» пише – «Любов Цимбалюк долучилася до допомоги лікарні»
А от сайт «Житомир.info» інформацію «Обласна община вірмен «Еребуні» профінансувала реконструкцію лабораторії та закупила захисні маски для лікарень Житомира» промаркував як рекламний, бо в тексті згадувалась назва комерційної фірми.
Писати про допомогу соціально відповідального бізнесу потрібно, але для цього не обов’язково називати конкретні прізвища, особливо, якщо це представники політичних партій чи груп впливу місцевого політикуму. Як тут не процитувати голову Житомирської ОДА В. Бунечка, який в інтерв’ю журналістам сайту Руху Чесно зазначив: «Зараз узагалі не про політику й не про піар… Улаштовувати на цьому якийсь перформанс некоректно.»
Розважив своїх читачів і сайт 1zt.ua інформацією «Житомиряни на карантині вдвічі більше купують презервативи» , а заодно прорекламував одну з відомих аптечних мереж.
Важливість заголовків і візуального контенту
Від місцевих медіа споживачі чекають місцевих новин, оскільки новини країни і світу публікують зазвичай столичні ЗМІ. Нинішня ситуація дає безліч інформаційних приводів для повідомлень, які є важливими для населення. Однак, місцеві сайти не забувають постити «чужі» матеріали. Житомирський сайт «Журнал Житомира» 2 квітня розмістив матеріал без посилання на автора. Повтор одного слова в заголовку підсилює градус напруги вже самим заголовком. «Миллион зараженных. Количество случаев коронавируса в мире перевалило за миллион»
Очевидно, щоб зробити матеріал доречнішим, додали «місцевого колориту», і ось що з цього вийшло: «По последним официальным данным Минздрава, в Украине зафиксировали 804 случая заражения коронавирусом (в Житомиркой области – 6), из них 20 умерли, а 13 выздоровели.»
Використання фотоілюстрації до новин про пандемію вимагає дотримання етичних норм. Вони повинні відображати те, що насправді відбувається саме тут і зараз. Однак, здебільшого фото до місцевих новин запозичені без зазначення джерела й не мають інформативного спрямування, а швидше «б’ють на емоції»
Бердичівський сайт «Ріо Бердичів» 4 квітня розмістив сумну новину «Помер хворий на коронавірус бердичівлянин».
Фото, яке використав автор явно не має відношення до місцевих і навіть українських реалій, однак використовувалось й іншими інтернет ресурсами безліч разів. То ж доречно підписувати такі ілюстрації. Як це зробив інший сайт:
У Росії зафіксували першу смерть від коронавірусу. Фото: Getty Images
На жаль, уже є приклади порушення журналістської етики в матеріалах про наслідки пандемії в області.
На сайті «Житомир-он-лайн» розмістили матеріал з місцевого тижневика «Субота» –
«Один заболевший коронавирусом бердичевлянин вывел из строя сразу несколько врачей», в якому йдеться не лише про історію хвороби й лікування бердичівлянина, який днями помер від CОVID-19, але й називають його прізвище та розміщують фото, одне запозичене зі сторінки у ФБ, інше – скрін з сайту 1+1. Проте марковані власним логотипом. Крім цього анонімний автор статті піддає нищівній критиці місцевих медиків, не надає при цьому їх коментарів у даній ситуації, не звертається до незалежних експертів, і врешті переводить тему в політичну площину. Питання про право на приватність при оприлюдненні даної інформації в даному випадку теж залишається відкритим, оскільки журналіст прямо не повідомляє про це. То ж оприлюднення інформації у такій формі може завдати моральної шкоди сім’ї померлого.
Хоча питання журналістської етики у висвітленні епідемій, пандемій та катастроф, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю та життю людини, майже не піднімалося в українській журналістській спільноті, очевидно приклади в медіа з інформуванням українців про хід пандемії CОVID-19 дадуть привід і для цього.
Ірина Новожилова
медіа-експертка ІДПО
Житомир
Публікація стала можливою за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
