«Великим карантином» можна називати в Україні період з 6-го до 24-го квітня з ймовірною його пролонгацією. Центральна влада 2 квітня аносувала про запровадження нових обмежувальних заходів. Пропонуємо вам деякі спостереження за реакцією на них у кількох львівських медіа.  

Єдиний інформпротокол

Для того, щоб перемогти COVID-19 у людському тілі, медикам, крім затвердженого Міністерством охорони здоров’я 2 квітня протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), потрібні ще й ефективні ліки, яких поки що не знає ані ВООЗ, ані МОЗ. Тому досі найліпшим профілактичним засобом боротьби з поширенням COVID-19 є карантин і самоізоляція. 

Для того, щоб перемогти COVID-19 у людській голові, журналістам, крім застарілого медійного законодавства, яке ще ніколи не мало справи з пандемією, потрібні ще й нові способи збирання, аналізу і перевірки фактів. Тому досі найліпшим профілактичним засобом боротьби з поширенням інфодемії про COVID-19 є фактчекінг.  А для нього карантинних обмежень, в тому числі й щодо пересування, немає. 

Про це пам’ятала Верховна Рада – в «антикоронавірусному» законі, але забув Кабінет Міністрів – в аналогічній постанові №255. У львівському медіапросторі про цю помилку згадала інформаційна агенція «Галінфо» 6 квітня у матеріалі «Влада зобов’язана забезпечити безперешкодне пересування журналістів». Роз’яснення дав юрист ІМІ Алі Сафаров у відповідь на численні звернення представників ЗМІ на гарячу лінію щодо можливостей журналістів пересуватися під час карантину, зокрема за допомогою громадського транспорту. 

Ця публікація мимоволі була адресована й міській владі Львова, оскільки з понеділка вона запровадила в місті урядовий режим спецперевезень – без згадки про журналістів.  

«Кабінету Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, обласним, Київській міській державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування при здійсненні заходів щодо запобігання, виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, забезпечувати безперешкодне пересування журналістів по території України, в тому числі на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію». 

Таке записано у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який став чинним 2 квітня.  

І того ж дня – жодної згадки немає про журналістів, медіа чи ЗМІ у постанові Кабінету Міністрів №255 від 2 квітня «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 

Добре, що юридична сила закону вища за урядову постанову. Тим паче – за наступне після цієї постанови Кабміну популярне роз’яснення Уряду з приводу нових обмежувальних заходів, в яких знову ані слова про медіа. 

Увечері 6 квітня на сайті Львівської міської ради з’явилося повідомлення про те, що всі роз’яснення з приводу категорій потенційних пасажирів громадського транспорту у Львові допитливі зможуть отримати на гарячій лінії міста за номером 15−80.  Чи означає це, що міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у Львові плавно дослухається параграфів закону замість постанови Кабміну, – невідомо. Дуже ймовірно, що юристи міськради скажуть, що у законі немає згадування про пересування саме громадським транспортом, тому журналісти можуть пересуватися або пішки, або велосипедами чи легковиками. 

Комусь дискусія про поїздки журналістів у громадському транспорті – не безкоштовні, звісно – може видатися занадто дріб’язковою за появи багатьох інших карантинних проблем. Але це не так. На карантині люди найбільше стежать за новинами – це підтвердили 49% опитаних нещодавно соціологічною групою «Рейтинг». А для 78,5% опитаних наприкінці березня медійників зараз є недостатньо інформації від спеціалістів, яка б пояснювала, як реагує психіка на ситуацію, що склалася. Такі результати дослідження ІМІ. 

Отже, сьогодні, як ніколи, більше повної і достовірної інформації потребують обидві сторони: і її виробник, і її споживач. Бо вона має ще й зміцнити здоровий глузд колективного «інстинкту самозбереження».  Вакцинувати його правдою. Перед тим, як ми виробимо «груповий імунітет» щодо COVID-19. І переживемо пік пандемії, який науковці прогнозують в Україні на кінець квітня. 

Офіційна правда

Як висвітлюють карантинні теми у Львові? На щастя, таких заголовків онлайн репортажів, як з Нью-Йорка, поки що немає: «Репортери CNN бачили, як працівник лікарні закрив мішок з мертвим пацієнтом». Найбільша кількість публікацій – це різновиди перепостів заяв офіційних осіб і пресрелізів обласної та міської влади. Інформаційно-агітаційні заяви щодень роблять посадовці на брифінгах обласної і міської влади. Аналіз і критика цих заяв у медіа, як правило, відсутні. На мою думку, з двох головних причин: 1) важко в умовах карантину знайти підтверджувальні свідчення чи документи щодо тих чи інших повідомлень офіційних осіб; 2) журналісти остерігаються публічно образити тих, хто зараз перебуває на передовій лінії боротьби з пандемією, навіть якщо очевидні їхні помилки.  

Простіше – політикам. Вони боряться за правду, точніше – за владу, не на життя, а на смерть. Сайт «Вголос» цитує пост у Фейсбуці колишнього голови Львівської облдержадміністрації, а теперішнього народного депутата від партії «Європейська солідарність» Олега Синютки під заголовком «Посилення карантинних заходів Урядом Зеленського — лише імітація боротьби з коронавірусом – Синютка». “На мою думку, багато із нових правил карантину, запровадженого Урядом, – це лише імітація діяльності, а не конкретні заходи, – зазначив нардеп. – Влада дотепер не має жодного цілісного плану чи бачення політики щодо протидії епідемії. Поки що влада лише сліпо копіює рішення, які приймають в Італії, Іспанії, Польщі й сподівається, що вони спрацюють”. І додав: “Але це просто окозамилювання. Бо в країнах Європи за обмежувальними заходами йдуть інші дії, яких в Україні немає — масове тестування, виявлення осередків інфікованих, їх локалізація та ізоляція, розгортання медичних закладів і задіювання мобілізаційних ресурсів для потреб медицини. Нічого подібного в Україні ми не бачимо”.

Поки що, за словами депутата Верховної Ради, у нас порятунком від епідемії займаються лише адміністративними методами із залученням силового ресурсу та дипломатії. “Коли ж нарешті в процес будуть повноцінно включені система охорони здоров‘я, наука та медична промисловість? Питання відкрите…”, – резюмував Олег Синютка. Багато хто міг би погодитися з його словами, але лише до останього запитання нардепа. Бо чотири з половиною роки Олег Синютка очолював Львівську облдержадміністрацію – це рекордний термін, тож було би нині корисніше для всіх, якби він нагадав про здобутки Львівщини за ті роки у «системі охорони здоров‘я, науки та медичній промисловості». Де заховані вони? Бо ту уяву, яку про них дають нині дві спеціальні інформаційні інтернет-сторінки під назвою STOP Covid-19 – облдержадміністрації і облради, засвідчують про сумний матеріально-технічний стан системи охорони здоров’я на Львівщині. На всю область у лікарнях – 9(!) апаратів швидкої вентиляції легенів високого класу. Тому по-людськи зрозуміло, що наприкінці березня Олег Синютка разом із колегою у фракції «ЄС» нардепом Миколою Княжицьким передали Львівській міській клінічній лікарні №8 апарат ШВЛ, який одразу запрацював. А ось решта апаратів ШВЛ, надані цій лікарні іншими благодійниками, на переконання нардепів, стояли тут як меблі. 

Прикладом невдалого політичного піару також була минулого тижня гучна реклама керівництвом облдержадміністрації вагомого внеску компанії  ДТЕК – «карантинного опікуна Львівщини» Рината Ахметова – у створення разом з ЛОДА інформресурсу STOP Covid-19.  Насправді – дуже простенького сайту-вітрини про нагальні потреби лікарень Львівської області. Айтівці оцінюють вартість розробки такого ресурсу у межах кількох сотень доларів.  У той час як Львівські бізнесмени пожертвували на боротьбу з коронавірусом понад 30 млн грн, пише Zaxid.net. 

Навіщо ЛОДА і ЛОР потрібно було створювати в інтернеті два подібні STOP Covid-19?  Для звітності перед Києвом? Щоб порадити мешканцю Львівщини надійні джерела інформації, як на цьому скріні, що нижче? «Уповноважені органи постійно комунікують зі ЗМІ. Правдиву інформацію про захворювання, викликане новим коронавірусом, можна знайти на офіційних сайтах». За формальною логікою, маємо висновок про те, що «уповноважені органи комунікують зі ЗМІ», але «правдиву інформацію …можна знайти на офіційних сайтах». Медіа обманюють. А як не будуть пересуватися – буде більше правди. Офіційної… 

«Штраф би нас не трафив…»

Карантинні заходи викликали у львівських медіа неоднозначне сприйняття: карантин потрібен, але не у такій формі. «Високий замок» поширив пост у ФБ журналістки Мар’яни П’єцух, яка з матюками розкритикувала владу за те, що нині в Україні легко штрафують громадян, які не носять захисних масок у рамках карантину, натомість не притягують до відповідальності ділків, які продають браковані засоби індивідуального захисту. Он-лайн видання підкріпило цю думку перепостом трьох порад про те, як уникнути покарання штрафом, від голови правління ГО «Розвиток краю» Ірини Моряк, опублікованими на її сторінці у Фейсбуці. Додамо, що у соціальній мережі Ірина Моряк, яка вивчала правознавство у Львівському державному університеті внутрішніх справ, нині більше декларує себе як голова політичної ради Української Галицької партії. Так що це вже другий – після Олега Синютки – політик на Львівщині, що має претензії – прямі чи опосередковані – до організації тут карантину. 

Вечірнім 6 квітня інформаційним підсумком «Високого замку» на тему штрафів став передрук з сайту OBOZREVATEL резюме юриста Дмитра Горлова: «…не може бути жодних конституційний обмежень, поки не оголошено режим надзвичайного стану (НС). У нас же зараз діє режим надзвичайної ситуації, який може вводитися, наприклад, під час прориву центральної каналізації в місті. Це означає, що жодних обмежень прав і свобод людини не може бути апріорі. І я не розумію, чому влада не хоче оголошувати надзвичайний стан, якщо вже вжито стільки обмежувальних заходів. А втім, на законодавчому рівні всі ці постанови — лише фільчина грамота». 

Однак теорія часто відрізняється від практики. «ВЗ» підтверджує це повідомленням про те, як поліціянти склали на чоловіка протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44−3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а після того, як «порушник» розпочав шарпанину з правоохоронцями, ті ще й відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст. 342 (опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу) ККУ. Це повідомлення, яке медіа одержали від місцевої поліції, опублікував десяток львівських сайтів.  Але лише окремі, насамперед Zaxid.net, зауважили, що поліціянти мали претензії до чоловіка 4 квітня, тоді як носити маски уряд зобов’язав українців з 6 квітня. 

Відсутність правової логіки може призвести навіть до трагедій. «Вголос» докладно – голосами кількох експертів – роз’яснив, за що і чому штрафуватимуть українців, а після цього поінформував, що в одній із областей західної України через значний штраф у час карантину – складений протокол на 17 тисяч гривень – померла пенсіонерка: не витримало серце розпачу. Простий пошук у гуглі викликав великий сумнів у правдивості цього випадку, про який розповіли також й інші сайти (на https://www.0352.ua/, наприклад, інформація про це має 404 помилку), але ймовірність аналогічної реакції населення все ж дуже велика. 

Дивно, що навіть центральні органи влади публічно помиляються щодо сум адміністративних штрафів. Порівняйте суми штрафів на скані сайту МВС і в цитаті з роз’яснень Уряду:

Чому в одному випадку – 32 тисячі, а в іншому – 34 тисячі гривень? Для міністерських чиновників за їхніх зарплат (міністр МВС має найвищу) 2 тисячі – це не гроші.

Отже, не чекаючи 6 квітня, львівська поліція почала відпрацьовувати нові карантинні заходи вже у суботу-неділю 4-5, і 6 квітня всі львівські сайти повідомили про успіх правоохоронців у вихованні порушників: складено небачена раніше кількість адмінпротоколів – 192.  Чи «фільчиних грамот» – стане відомо у судах, які також у період карантину працюють в іншому режимі. В «антикоронавірсуному» законі про це теж є. 

Не випадково, мабуть, 6 квітня ввечері всі львівські медіа одержали електронні листи від Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, яка розпочинає нову моніторингову кампанію щодо дотримання поліцією прав й свобод громадян при здійсненні контролю за виконанням карантинних обмежувальних заходів.  Цікаво, що засновник цієї Асоціації Вадим Пивоваров належав до громадської експертної ради, яка у 2014 році допомагала міністру Арсену Авакову реформувати міністерство внутрішніх справ. 

Чимало клопоту викличе в суспільстві також дискусія про визначення у законодавстві поняття «громадське місце». Того, де всі – в масках і за 1,5 метра один від одного. То лише в громадському транспорті у Львові «дозволені для пересування категорії пасажирів» зможуть сидіти поруч, як колись у докарантинні часи, без страху бути оштрафованими чи то на 32, чи то на 34 тисячі гривень. ..

Імунна система замість «панацей»

Вочевидь, журналістам доведеться шукати у карантинній темі «золоту середину»: і щоб люди дотримували урядово-муніципальних правил карантину, який вже є,  і щоб Конституцію України не порушували правоохоронці. Завдання надзвичайно важке, але зрозуміле: щоб вберегти тіло, треба працювати з головою. Можливо, історії пацієнтів, які пережили важку форму COVID-19, матимуть більший виховний вплив, аніж адмінпротоколи. 

«Коронавірус мутує і тепер стає небезпечним для молоді. У відділенні інтенсивної терапії Львівської інфекціної лікарні на сьогодні п’ять пацієнтів на апаратах штучної вентеляції легень. Стан їх важкий. В усіх цих хворих із тяжким перебігом є супутні патології у вигляді цукрового діабету, неврологічних захворювань тощо», – розповів 6 квітня в інтерв’ю агенції «Галінфо» головний лікар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко. 

«Експрес-онлайн» написав про українку, яка має цукровий діабет, і одужала від COVID-19 завдяки експериментальному методу, розробленому італійським медиком.  «Чула, як лікарі дискутували, чи варто мене рятувати, бо сумнівалися, що я взагалі виживу», – згадує 44-літня Павліна Шимбір, яка уже десять років на заробітках в Італії і донедавна працювала касиркою у розважальному центрі. Під’єднати хвору до апарата штучної вентиляції легенів одразу не могли, бо всі вони були зайняті: «Я лежала і молилась…» Згодом їй поталанило – і на апараті ШВЛ жінка перебувала 56 аж годин.

За законом оригінальних текстів, на чому завжди наголошує «Експрес-онлайн», є в цьому матеріалі дуже потрібна рятівна доза оптимізму для всіх читачів: “Лікарі вітали мене, а я їх, – мовить Павліна. – Дали сертифікат, що я пройшла експериментальне лікування. Якщо той антивірусний препарат виявиться справді ефективним – у квітні його можуть запатентувати та запустити у масове виробництво».

Майже кожне медіа у Львові – більше чи менше – писало про різні «ліки» від COVID-19, винайдені за кордоном. Якщо ці фейкові повідомлення трактувати як інформаційне плацебо, то, можливо, вони й мають якусь користь для людей, щоб послабити їхню паніку перед інфекцією. 

Лише інтернет-видання Zaxid.net упродовж минулого тижня не згадувало про ніякі антикоронавірусні панацеї. Натомість опублікувало помітний аналітичний матеріал «Захист від коронавірусу» доктора біологічних наук, директора Інституту біології тварин НААН України Юрія Салиги. Науковець на досвіді провідних зарубіжних вчених – аргументовано і переконливо – нагадав про зв’язок між психоемоційним станом людини з її імунною опірністю до інфекційних, зокрема вірусних, захворювань.  А кінцеву пораду Юрія Салиги можна записувати в етичний кодекс журналіста у період карантину: «…маємо всі усвідомити: нагнітання суспільної паніки, підвищення його тривожності, пропагування песимізму, приреченості, залякування катастрофічними наслідками епідемії, поширення неправдивої, часто непрофесійної інформації тощо – себто усе те, що масовано відбувається нині в Україні через засоби масової інформації, соціальні мережі та інші інформаційні технології, є вкрай небезпечним і неприпустимим. Певною мірою це можна цілком обґрунтовано вважати злочинним порушенням карантинних заходів й епідеміологічної безпеки. Маємо неухильно дотримуватися не тільки запроваджених зараз санітарно-гігієнічних заходів, а й дбати про інформаційну гігієну!»

Такий заклик вчений-біолог зробив, незважаючи на те, що, на його думку, також маємо в Україні «…низький фаховий рівень владних структур усієї вертикалі в запобіганні, боротьбі й подоланні наслідків надзвичайних подій, зокрема епідеміологічних».

На усіх в’їздах-виїздах з Львівщини облаштують 14 стаціонарних постів, а також мобільні, які контролюватимуть міграцію між областями. Пости охоплять усі дороги на виїзді з Львівщини у суміжні регіони – Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Закарпатську області. Вони почнуть працювати в ніч з середи на четвер. Таке рішення прийняла 6 квітня обласна комісія ТЕБ та НС. Цю новину сьогодні поширили всі львівські медіа.  Як і ту, що минулої доби українсько-польський кордон на Львівщині знову перетнуло кілька тисяч українців – з часу, коли його нібито закрили 28 березня. Тому прикордонники – звично у взаємодії з представниками санітарно-карантинних підрозділів – провели температурний скринінг і опитування про стан здоров’я всіх осіб, які прямували в Україну. За результатами додаткової перевірки лікарями ознак захворювання на COVID-19 не виявлено. Що то значить – сильна імунна система, коли значення інших спеціальних термінів невідоме. 

Роман Шостак,
м.Львів.

Публікація стала можливою за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.