Чи готові ми до нових викликів, або як підсилити мовлення?

Мабуть, зовсім випадково збіглися в часі дві події: 2 квітня в Києві відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України», а 1 квітня в непідконтрольному українській владі Новоазовському районі Донецької області почав працювати новий телерадіопередавальний центр так званої «ДНР».

Обидві події, попри їх відмінності, здалися мені певним маркером в нашому інформаційному протистоянні з агресором: ми й далі говоримо що треба виконати, а вони хизуються вже зробленим. За словами так званого міністра зв’язку «ДНР» І.Халепи, «тепер для жителів населених пунктів півдня республіки буде доступне мовлення 38 телевізійних каналів у цифровому форматі (в тому числі 5 республіканських) і 8 радіоканалів (в тому числі 7 республіканських)».«Будівництво нового об’єкта було розпочато влітку 2020 року», – повідомляє одне з так званих «республіканських» медіа з Донецька.

На жаль, під час слухань новин про відчутні успіхи української влади в інформаційному протистоянні ми не почули.

Про відкриття телевежі в містечку Гірник нагадав голова Донецької ОВЦА Павло Кириленко і вточнив, що це було в 2018 році. За його словами, сім телевеж, які працюють у Донецькій області повноцінно не забезпечують українське мовлення на прифронтових і непідконтрольних територіях, як це здатна Донецька телевежа, що перебуває під контролем «ДНР». Що ж до блокування телесигналу, то встановлене в 2017 році обладнання виявилося неефективним: радіус дії складає всього 20-30 км і тому перед тим, як встановлювати нове, треба спочатку забезпечити надійну трансляцію на непідконтрольну територію. «Для розміщення нової вишки вже шукають підходяще місце», – зазначив керівник ОВЦА.

«Нинішніх зусиль для підсилення сигналу українських мовників і блокування чужого сигналу недостатньо, потрібна ще більша допомога від держави: встановити додаткові вежі, збільшити потужність блокувальної апаратури, надати преференції місцевим каналам при отриманні ліцензій тощо. Всі свої пропозиції ОВЦА передала в Офіс президента України і Національну комісію з регулювання в сфері зв’язку й інформатизації», – підсумував Павло Кириленко.

Голова Луганської ОВЦА Сергій Гайдай у своєму виступі підтвердив намір завершити розпочате торік спорудження телевежі 150 метрів висотою, яка, нарешті, повністю покриє тимчасово окуповану територію Луганської області до кордону з Російською Федерацією. Дату очікуваної події пан Гайдай не назвав, хоча ще за місяць до слухань заявив одному із ЗМІ, що телевежу «обов’язково відкриють до 24 серпня». Тут треба додати, що кілька місяців тому прес-служба Луганської ОВЦА поширила, на мій погляд, дуже важливу заяву пана Гайдая про намір Євросоюзу профінансувати створення інформаційного агентства.

«Без якісного контенту протидіяти російській інформаційній агресії неможливо. Тому спільно з Сєвєродонецькою ВЦА прийняли рішення про створення інформаційного агентства, що матиме власну суперсучасну студію. Це вже другий проект по захисту інформпростору Луганщини, підтриманий ЄС. В 2018 році на конкурсній основі було профінансовано спорудження 150 – метрової телевежі в Попаснянському районі, що зараз будується», – цитує Сергія Гайдая прес-служба ОВЦА.

Добре, якщо справдяться прогнози чиновника, але поява навіть кількох телевеж не змінює ситуації на головному напрямку нашого інформаційного фронту, адже системна робота останнім часом не провадилася. На це звернув увагу Дмитро Лубінець, голова Комітету Верховної Ради з прав людини, деокупації та інтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Він розповів, що не тільки у прифронтовому Волноваському районі, де проживають його виборці, а й в селах сусідньої Запорізької області на звичайну телеантену можна побачити і «Новороссию», і «Звєзду» й інші пропагандистські телеканали. На думку народного депутата, який обирався і раніше в цьому регіоні Донеччини, ми зараз не маємо стратегії в інформаційної війні з агресором.

«Наші громадяни на цих територіях отримують інформацію не з українських джерел, у тому числі через те, що найчастіше вони просто технічно недоступні. Небезпечна ситуація і з друкованими виданнями, які потерпають від матеріальних труднощів і не можуть потрапити до читача. Також є значні проблеми із забезпеченням прикордонних і прифронтових територій якісним швидкісним інтернетом, покриттям кабельних мереж», – констатує Микита Потураєв, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
«Від 30 до 40% людей на цих територіях залишилися без українського ефірного мовлення», – підтверджує Олексій Резніков, віце – прем’єр – міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, який виступив одним із модераторів слухань.

Слухання проводилися дистанційно, висловилося чимало фахівців і будемо сподіватися на певні зрушення і появу хоча б проекту стратегії, про що говорили деякі учасники.

ГРОШІ ДЛЯ МЕДІА

Під час засідання Олексій Резніков також заявив, що відомство, яке він очолює, підтримає грантами діяльність телекомпаній, які працюють на прифронтових та прикордонних територіях. На це передбачено 50 мільйонів гривень не для когось одного, а на всіх, кого оберуть.

Тут важливо уточнити, що в минулому саме така сума виділялася на підтримку лише одного кримськотатарського телеканалу АТR, а тепер він є одним із претендентів нарівні з іншими на якусь частину від 50 мільйонів. Раніше один із керівників АТR заявляв, що названа сума не є достатньою підтримкою для кількох телеканалів, а кримськотатарському медіа в переселенському статусі доведеться шукати кошти в інших державах. Для порівняння – телеканалу «ДОМ», за інформацією ЗМІ, передбачено виділення майже 300 мільйонів гривень бюджетних коштів на цей рік.

Фінансування медіа завжди було чутливою темою, а в умовах економічних негараздів дефіцит коштів призводить до згортання діяльності ЗМІ в регіонах, як це відбувається із Суспільним мовником. Торік ми розповідали про скорочення посад журналістів у філії Суспільного на Донбасі, а цього року процеси оптимізації торкнулися Запоріжжя, Рівного, Житомира, де телевізійники вийшли на акції протесту. «Регіональне суспільне мовлення потребує посилення, а не згортання», -–з такою заявою ще в березні виступив секретаріат НСЖУ. Подібна стурбованість з боку Національної спілки прозвучала і щодо необхідності підтримки друкованих видань. Минає місяць, а реакції влади немає.

Так само нікого не стривожило і закриття відразу двох радіостанцій на Харківщині – в Ізюмі та в Балаклії. Згадалося, як торік припинило мовлення «Вільне радіо» в Бахмуті, і місцеву владу це так само не занепокоїло, мовляв, структура приватна…

Але на Донеччині в деяких випадках приватне стає ближчим ніж державне. Наприклад, Маріупольська міськрада в цьому році виділяє 3мільйона 650 тисяч бюджетних грошей на висвітлення своєї діяльності. Як і торік, влада уклала угоду з газетою «Приазовский рабочий» і телеканалом ТВ7, які належить компанії СКМ Рината Ахметова.

За таких умов регіональним медіа лишається сподіватися на місцеві державні чи військово-цивільні адміністрації, які теж є розпорядниками певних ресурсів. Хоча і тут не все так просто. Наприклад, Донецька ОВЦА на запит Інституту масової інформації відповіла, що в 2021 році справиться без інформаційної підтримки медіа. Водночас, як пише інтернет – видання «Вчасно», обласним бюджетом передбачено виділення 8,84 млн гривень на висвітлення діяльності ОВЦА комунальним телеканалом «Донбас ТВ», 512 тисяч – на висвітлення обласної влади в друкованих ЗМІ, 300 тисяч на прес-тури і 1,5 мільйона на висвітлення в ЗМІ ходу реформ, ініційованих президентом, урядом і обласною владою. Чи стануть ці кошти реальною підтримкою для тих, хто їх потребує – побачимо.

НЕВТІШНІ РЕАЛІЇ

Моїм колегам із інтернет – видання «Восточный вариант» вдалося поспілкуватися з представником сфери, про яку, зазвичай, згадують критично. Але ж в інформаційній війні всі напрямки важливі і, зокрема, кабельне телебачення також. В Костянтинівці місцевий провайдер Олександр Андилахай розповів, що почав видаляти з пакета українські телеканали 1+1, 2+2, «ТЕТ», «СТБ», «ІСТV», М1, «Новий канал». За словами підприємця – висока вартість ліцензії на трансляцію контенту українських телеканалів. Наразі абонентська плата складає 70 гривень і щоб покрити витрати на ліцензію, провайдер має підняти до 100 гривень при тому, що навіть підвищення на 5 гривень викликає незадоволення глядачів. Через це пан Андилахай за останні роки втратив половину своїх клієнтів і зараз має одну тисячу абонентів.

Провайдер також назвав «ситуацію з російськими телеканалами в Костянтинівці взагалі катастрофічною». «Приймаються вони дуже легко. Антен раніше одиниці було, зараз пів даху в антенах, у приватному секторі взагалі у всіх, основна маса повернута в бік Донецька. Звідти можна прийняти біля 60 каналів – в основному російські пропагандистські телеканали і плюс там ще «ТНТ», фільмові канали, які переважно затребувані в нашій зоні. З супутника можна також приймати телеканали «ДНР», – цитує Олександра Андилахая інтернет – видання «Восточный вариант» (30.03).

НАГНІТАЮТЬ

Якщо більшість провайдерів кабельних мереж та редакторів газет Донеччини ледь не на сотні рахують кількість своїх клієнтів через скрутне фінансове становище, в «республіканських» медіа подібних проблем немає. Так ще 12 березня в ЗМІ «ДНР» з’явилася інформація що так зване «міністерство зв’язку» виділяє 115 мільйонів рублів на розширення зони теле- і радіомовлення. Заплановано зокрема придбання обладнання і реконструкція об’єкта теле- і радіомовлення в Торезі, спорудження таких об’єктів у двох селах. А ще ж інші відомства виділяють кошти на утримання телекомпаній, радіо, інтернет – видань, газет і телеграм каналів.

Тому годі дивуватися чому з медіа непідконтрольних територій лунає потрібна «республікам» і їх хазяям пропаганда. Ось приклади:
«Украина готова начать полномасштабную атаку на Донбасс», – заяву ватажка «ДНР» Д.Пушиліна в ефірі телеканалу «Россия-24» 5 квітня повторюють усі місцеві медіа. За кілька днів він заявляє, що «в случае войны с Украиной армия ДНР может расширить границы республики» (ИА «Новороссия»).
«Под давленим радикалов и Запада Зеленский развяжет войну в Донбассе», – це вже заява сепаратиста А.Пургіна 15 квітня на сайті «Новороссия». На цьому ж ресурсі кидається у вічі ще одна вигадка пропагандистів:«США бросает Украину на войну, чтобы разрушить «Северный поток-2»

Залякує жителів і горезвісний майстер фейків Ед. Басурін: «Киев перебросил к Донецку боевиков «Азова» для диверсий на обьектах промышленности Донбасса». Далі він, не наводячи жодного факту, звинувачує «Азов» у скоєних раніше злочинах проти мирного населення.

Підключаються до нагнітання напруги і блогери, ось такий собі Ю.Котенок безапеляційно заявляє: «Решение о наступлении украинских боевиков в Донбассе будет приниматься западными кураторами Украины, которые продолжают активно изучать обстановку на линии боевого соприкосновения».

З кожним днем такої інформації все більше. Почалося не вчора, але активізувалося з початком весни. Ще 11 березня телеграм – канал «Донбасский кейс» повідомляє, що в «ДНР» триває інформаційна кампанія із залякування населення повномасштабною війною. ЗМІ і соціальні мережі активно публікують «свідоцтва очевидців» про те, що біля кордонів сконцентрована велика кількість українських військових, які грабують місцеве населення, рекомендують усім їхати з Донбасу. «Однак люди реагують на ескалацію скептично і злобно. Більшість вважає, що це інформаційна завіса, а населення залякують, щоб відволікти від катастрофи в соціально-економічній сфері», – повідомляє «Донбасский кейс».

Як би ми не ставилися до активізації пропагандистських засобів агресора, вони сигналізують про те, що Україна має невідкладно шукати свої відповіді на загрози і нові виклики в інформаційній війні.

Наталія ЗОЦ,
журналістка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *