Давно не є секретом, що соціальні платформи на кшталт Facebook заробляють на тому, що у користувачів створюється враження, ніби люди навколо поділяють їхні погляди. Це явище має свою назву – confirmation bias, що перекладають як “підтверджувальне упередження”. Між тим, за відчуттям комфорту, що виникає у людей, які потрапили у такий інформаційний “кокон”, прихована серйозна небезпека. Ці люди позбавлені значної частини інформації і отримують завжди лише однобічне висвітлення подій.
В соціальних мережах давно помітили, що люди тягнуться до тих, хто поділяє їхні погляди. Замість того, щоб запропонувати користувачам повну інформаційну картину, програмні алгоритми стали інструментом фільтрації контенту, внаслідок чого через стінки згаданого “кокону” здатні пробитися лише найгучніші голоси, або лише погляди, висловлені у найекстремальніших формах.
В той час, як ми всі цінуємо баланс і неупередженість, в соціальних мережах легко потрапити у штучно створену пастку обмеженої алгоритмами картини світу.
Бажання бачити близькі до своїх власних оцінки і погляди мають цілком здорову природу. Так працює наш мозок. Ми самі створюємо певну систему попередніх “установок” з якими потім порівнюємо все, що відкриваємо у процесі пізнання.
Незважаючи на те, що певні упередження формують нашу культуру і відрізняють нас від інших груп людей, цілком зрозуміло, що будь-яка інформаційна обмеженість може стати небезпечною, якщо навмисно відкидати ті знання, які не вписуються у наші шаблони мислення. Таким чином ми можемо закрити для себе шляхи до розвитку і прогресу.
Складні суспільні процеси, різноманітність людського досвіду і бажання бути “в курсі подій” вимагають від нас не поспішати з висновками, в першу чергу, коли йдеться про наш досвід спілкування у соціальних мережах.
Журналіст Девід Макрені (David McRaney), автор подкасту “You Are Not So Smart”, переконаний, що confirmation bias – це саме те, що приваблює і захоплює нас у соціальних мережах. “Той факт, що ми знаходимо підтвердження своїм поглядам і віруванням, є причиною, через яку багато людей повертаються до соціальних мереж знову і знову”, вважає він. “Без цього платформи просто не були б успішними бізнесами”, додає Макрені.
Для найбільших соціальних платформ — таких, як Facebook, YouTube чи Twitter — успіх визначається тим, скільки часу користувачі взаємодіють з їхнім контентом, а ця увага конвертується у рекламні прибутки.
З цією метою медіа-компанії залучають адаптивні алгоритми, які підбирають для нас певну інформацію, щоб змусити нас читати далі. Ці алгоритми часто ігнорують актуальність чи давність повідомлень, які поширюють наші друзі, а замість цього звертають увагу виключно на кількість лайків чи поширень, тобто намагаються зробити нам “приємно”.
В соціальних медіа практично відсутні механізми контролю новизни інформації чи достовірності даних, що полегшує пошук однодумців та нішевих онлайнових груп для тематичного спілкування, але, одночасно, саме через це виникають ті самі “кокони”, в які не потрапляє інформація із-за меж інтересів конкретної спільноти.
Чому важливо діяти?
Численні дослідження доводять, що “echo chambers” сприяють поляризації поглядів та розділенню людей у суспільстві на розрізнені групи. Багато людей відчувають дискомфорт, залишаючи теплу атмосферу однодумців в соціальних мережах і стикаючись з конфліктним середовищем чи відвертим протистоянням людей у реальному світі.
Але, насправді, досягти балансу в такій ситуації нескладно. За словами Джесс Девіс (Jess Davis), маркетолога бренду Folk Rebellion, яка спеціалізується на проблемах відповідального використання технологій, “якщо компанії чи алгоритми не здатні зробити цього для нас, необхідно зайнятися цим самотужки”.
Девіс, яка займалася активністю кількох брендів у соціальних мережах, помітила, що у професійному середовищі дискусії стосовно алгоритмів завжди точаться навколо того, як краще їх використати для досягнення комерційних завдань. Саме тому вона вирішила працювати над тим, щоб повернути соціальним медіа їхню фундаментальну роль – створення і підтримання контактів, які доповнюють спілкування людей в реальному житті.
Безумовно, в мережі повно тролів і спамерів, які активно використовують дезінформацію, щоб ініціювати протистояння, конфлікти і насильство. Але кожному з нас цілком можливо відрізнити таку діяльність від публікацій звичайних користувачів, які просто дотримуються інших поглядів і переконань. Девіс, серед іншого, дійшла висновку, що варто просто ігнорувати агресивну поведінку, а соціальні мережі використовувати як майданчик для того, щоб зав’язати контакти з тими, з ким ви не згодні, щоб потім із задоволенням спілкуватися на різні теми особисто, за кавою.
Отже, зрозуміло, що починати необхідно з того, щоб створити своє власне індивідуальне середовище спілкування, в якому наш “лінивий” мозок може прорвати обмеження “підтверджувального упередження” та розглянути всі можливі точки зору на важливу для нас проблему.
Ось п’ять кроків, які необхідно зробити прямо зараз, щоб подолати негативний вплив алгоритмів та повернути собі контроль за своїм перебуванням у соціальних мережах.
- “Лайкайте” різні пости, навіть ті, з якими ви не згодні. Алгоритми не зможуть “записати” вас у певну категорію, якщо спектр ваших інтересів буде достатньо широким. Щиро оцінюйте якість постів від різних авторів, навіть тих, точку зору яких ви не поділяєте, а не тільки виділяйте лайком пости своїх друзів, щоб зробити їм приємно.
Платформа буде змушена пропонувати вам контент, відібраний за якістю і актуальністю, а не за тим, наскільки він вам “близький”. - Уникайте фейкових новин. Це означає – звертайтеся до медіа, які заслужили повагу і авторитет, незалежно від того, які погляди вони поділяють і поширюють. Відсікайте відверто полярні точки зору і медіа, які їх поширюють. Мета таких публікацій – розпалювання ворожнечі. Дуже швидко ваша стрічка новин очиститься від тролів і спамерів.
- Уважно обирайте своїх друзів – тих, кого ви будете читати. Зверніть увагу на кількість їхніх фоловерів та кількість людей, за якими стежать вони. Краще мати серед друзів когось, хто часто і цікаво пише, але уникайте тих, хто має серед друзів тільки тих, хто поділяє їхні переконання. Оцінюйте якість друзів своїх друзів.
- Намагайтеся в першу чергу читати свіжу інформацію. Facebook і Twitter дозволяють користувачам читати спочатку тільки нове, але такі налаштування не просто знайти і зберегти. Платформи намагаються переключити вас на результат роботи своїх алгоритмів. Обрати “нове” часто означає, що ви побачите те, чого вже не бачили роками.
- Шукайте нові голоси. Час від часу перемикайтеся з популярних авторів і зірок на нових людей. Серед них будуть ті, хто додасть вам можливості побачити більше і дізнатися багато нового.
Чи все це варто зусиль?
Безумовно, значно складніше боротися з упередженням і оманливим комфортом інформаційних “коконів”, ніж просто відкрити стрічку новин і споживати все, що підготували для вас алгоритми.
На додаток до відчуття впевненості у собі, яке виникає внаслідок зменшення залежності від діяльності алгоритмів, “збалансованість” вашої стрічки, як доводять дослідження, позитивно впливає і на решту інформаційного середовища в соцмережах.
Пости, які створені авторами зі збалансованим споживанням інформації, набувають більшої аудиторії, демонструються частіше і прориваються через обмеження, створені алгоритмами.
Не вагайтеся, спробуйте кроки, наведені вище, щоб ускладнити соціальним платформам процес з’ясування того, що насправді ви думаєте. Ефект хвиль, які від вас поширюватимуться мережею, обмежать вплив інформаційних “коконів” на інших людей, а отже, підвищать якість інформаційного середовища в якому ви спілкуєтесь.
(За матеріалами Wired.com)