Статті

Медійні спецпроєкти та ще 10 чесних способів заробітку місцевими редакціями

Оприлюднено

В липні Інститут демократії імені Пилипа Орлика завершує експериментальний навчальний курс для чотирьох локальних роздержавлених медіа, який отримав назву «Екстернат ІДПО». Ця робота тривала з грудня 2020 року і нарешті добігає кінця. За це й час редакції чітко визначились зі своїми пріоритетними цільовими аудиторіями та опанували новітні способи комунікації з ними, розробили контент-плани і почали впроваджувати сучасні форми журналістських матеріалів, впорядкували принципи внутрішнього управління і затвердили власні стратегії розвитку, спробували себе у грантрайтингу і працюють над монетизацією видань.

Сьогодні вашій увазі пропонуємо корисні поради від одного з тренерів «Екстернату», Бориса Родієвського. Пан Борис – член Асоціації українських медіа-консультантів (спеціалізація менеджмент, продажі, маркетинг). Провів десятки тренінгів та консультацій в Україні, Бєларусі, Молдові, Грузії, Казахстані, автор книг та декількох онлайн курсів.

В уявлені більшості людей медіабізнес не вважається дуже прибутковим. Та й самі редакції часто підтримують думку що медіа, особливо локальні, без зовнішнього додаткового фінансування не можуть вижити.  

Так, звичні джерела доходу, такі як передплата та комерційна реклама, останнім часом явно не ростуть. Колишні комунальні видання теж відпустили у «вільне плавання».  І редакції змушені терміново шукати нові варіанти заробітків. 

Я вже давно «колекціоную» різні методи заробітку для медіа підприємств і зараз спробую поділитись цією інформацією.  

Спершу детальніше зупинюсь на медійних спецпроєктах. Тому, що вони зараз стають дедалі популярнішими інструментами заробляння грошей медіа компаніями. Маю сказати, що медійні спецпроєкти вигадали не вчора. До прикладу, ще в 2006-2008 роках у нас в «Газете по-днепровски» успішно працював відділ спецпроєктів.  Насправді постійним працівником цього відділу була лише Інна Суботіна, але як талановита та досвідчена проєктна менеджерка, вона майже кожного місяця, «продукувала» нові проєкти і забезпечувала таким чином до 50% рекламних надходжень. Звичайно працювала над проектами вона не одна, її завданням було організовувати та координувати роботу проєктних груп. А учасниками цих груп, за потреби, були  менеджери відділу продажів,  дизайнери, журналісти, корректор, редактор і т.д.  

Що ж таке медійний чи просто проєкт?

Є досить багато визначень цього терміну. Наприклад вікіпедія стосовно проєктного менеджменту дає таке:

«обмежена в часі, ресурсах та вимогах якості унікальна сукупність процесів, направлена на досягнення унікальних цілей та завдань для створення нової цінності (продукту або послуги)». 

Насправді це досить теоретичне визначення і як практик, я б до нього додав ще, що кожен проєкт мусить мати конкретну мету, та обов’язково одного конкретного відповідального. А якщо хочете щоб люди, що беруть участь в проєктній групі потім погодились знову брати участь в нових проєктах потрібно передбачити і відповідну мотивацію.

Тобто проєкт зазвичай обмежений в часі та ресурсах. Для полегшення здійснення проєкту я рекомендую завжди спочатку прописати мету, і скласти так званий розклад проєкту, тобто табличку з переліком завдань які необхідно виконати для здійснення проєкту і поряд з кожним завданням чи процесом записати дати початку/закінчення, «хто» і «що» робитиме і «хто за що» відповідатиме (обов’язково відповідальною за конкретне завдання має бути лише одна людина), а також які ресурси потрібні на кожному етапі. Ось приклад:  

Що робимоДата початкуДата завершенняМат. РесурсиУчасникиВідповідальний
1.Мозковий штурм та відбір ідеї25.мар29.мар Іван, ПетроІван
2.Розробка проекту29.мар03.апр Іван, ПетроІван
3. Підготовка комерційних пропозицій спонсорам та партнерам29.апр03.апр ПетроПетро
4.Пошук партнерів та спонсорів05.апр24.апр ПетроПетро
5.Рекламна кампанія акції та відпрацювання спонсорських пакетів26.апр22.май2000ПетроПетро
6.Підготовка акції03.мар23.май10000Іван, ПетроІван
6.Проведення акції23.май23.май2000Іван, ПетроІван
7. Інформаційна кампанія після акції24.май29.май Іван, ПетроПетро
8.Аналіз проекту, робота над помилками, відзначення успішних моментів, преміювання учасників28.май28.май ІванІван

Сьогодні якісні онлайн медіа практикують спецпроєкти тільки з одним партнером. Це звичайно значно підвищує їх ефективність для просування партнера, але і значно обмежує коло потенційних клієнтів, тому що, такі проєкти потребують великих трудозатрат і не можуть бути дешевими. 

Приклади якісних спецпроєктів:

https://www.the-village.com.ua/village/business/bus-special/309889-unit-city

https://bit.ly/platforma-project

До речі «Платформа» і «Віледж» продукують досить багато якісних і цікавих комерційних спецпроєктів, крім цих, що за посиланнями. 

Тобто як бачите, класичні сучасні медійні спецпроєкти часто виглядають як окремий сайт із своїм дизайном, додатковим функціоналом і додатковим просуванням в соцмережах і т.д. Тобто вони гарантують для партнера увагу потрібної і досить великої аудиторії. Крім того реклама в такому проєкті не нав’язлива і не викликає негативних емоцій. 

В газетах це часто теж виглядає як окрема вкладка, і теж може мати додаткове просування і розповсюдження. 

Наприклад, ми робили «Медичні довідники» чи «краса і здоров’я», які друкувались як внутрішні сторінки газети і ще невеликим додатковим накладом для окремого розповсюдження.  

Також популярні варіанти Посівних календарів, великих календарів з краєвидом міста, плани-схеми міста, обов’язково з рекламою місцеких підприємств, магазинів і т.д.  Ось зразок такого календаря, який додавали до комерційної пропозиції клієнтам мої підопічні з білоруської локальної газети «Узгорак.

Отже з цього випливає ще одне визначення медійного спецпроєкту як способу заробітку через ненав’язливе донесення до потрібної цільової аудиторії клієнтського меседжу.  Тобто на практиці ми з допомогою якісного, цікавого контенту та додаткового просування збираємо потрібну за величиною та якістю цільову аудиторію. І як причепом до цього контенту ненав’язливо йде потрібний рекламодавцю (партнеру) меседж. 

Таке визначення дає розуміння і для медіа і для партнера того, що по-перше, не варто нав’язливо вставляти рекламну інформацію в основний контент, тому що це викликає недовіру аудиторії, і люди це просто не читатимуть. А  по-друге, журналісти повинні пам’ятати, що партнер платить за донесення саме свого меседжу, а не просто за згадку про нього, тому потрібно знайти спосіб долучити цей меседж до основного матеріалу, так, щоб він правильно сприймався і його обов’язково побачили і сприйняли.  

Ще 10 традиційних і «не дуже» способів заробітку.

  1. Передплата. Так, у більшості друкованих видань вона зменшується, просто тому що читачі, які звикли передплачувати газети, просто поступово старіють і вмирають. Це природній процес і якщо нічого не видозмінювати він йде досить швидко. Але і з цим можна боротись. 
  • По-перше ми маємо розуміти що крім читачів вмирають і газети, отже ті, що лишаються мають можливість замінити тих, що «пішли».  На практиці це можна робити «купуючи» вмираючі газети, чи якимось чином доносячи інформацію про себе читачам вмираючих газет.  Укрпошта надає послугу безадресної доставки листівок передплатникам конкретних видань.  Найкраще спрацювала б не просто листівка, а ваше видання з подібними матеріалами і листом. 
  • По-друге, молоді люди не звикли передплачувати газети, але кращі з них витрачають кошти на благодійність, чи важливі для суспільства справи. Отже на цю аудиторію можна просувати передплату як «багодійний внесок» для розвитку громади. Тобто передплата як краундфандинг. В цій історії молоді люди можуть передплачувати паперову газету бабусям, а самі отримувати, наприклад картку «члена клубу «земляки». Для підвищення інтересу можна домовлятись з місцевими підприємцями про знижки для членів клубу. Такий дисконтний клуб вигідний усім учасникам.  В цьому випадку вартість передплати може бути значно вищою за звичайну. Тобто звичайна ціна і передплата як благодійний внесок з отриманням картки члена клубу.  
  1. Платний доступ до контенту на сайті. Багато сайтів з якісною журналістикою роблять платний доступ до своїх матеріалів чи до якоїсь частини сайту. В Україні це поки досить рідкісна практика, цим шляхом пішов сайт «НВ». В той час як «Ліга», «Українська правда», «Тексти», «Заборона» та багато інших просто створюють «клуби» і залучають кошти через «донати».  
  2. Продаж газет в роздріб. Не дивлячись на те, що закриваються звичні мережі продажу газет, можна домовлятись про продаж газет в роздріб і в «незвичних» місцях. Наприклад невеличкі продуктові магазинчики, кав’ярні і т.д. Скептики кажуть що це дуже важка справа і реально на тому майже не заробиш. Але тут варто пам’ятати, що роздріб це в першу чергу не прямий дохід, а реклама видання. Завдяки продажу газет в роздріб легше залучати рекламодавців, і нових читачів, майбутніх передплатників.  Щоб легше було домовитись з власниками магазинчиків і продавцями – оголосіть досить високу роздрібну ціну і щедро лишайте їм більшу частину виручки. Це їх зацікавить, а для вас буде можливість говорити що передплата дуже вигідна. 
  3. Реклама. Загальні бюджети на газетну рекламу теж скорочуються, але знову ж таки при скороченні кількості видань ви можете «забирати»  те, що лишається. На сьогодні часто наклади локальних видань можуть конкурувати за величиною з регіональними чи національними. І крім своїх місцевих рекламодавців можна залучати і клієнтів «ззовні».  Для цього, як мінімум, потрібно зробити так, щоб вас легко могли знайти в інтернеті, в ідеалі, щоб на вашому сайті були актуальні розцінки і т.д.  Обов’язково контактувати та оновлювати інформацію про себе для рекламних агенцій. Обов’язково, активним залученням реклами, а не лише прийомом замовлень повинен хтось займатись в редакції. Якщо немає окремої людини, це може бути хтось з вже працюючих співробітників. І звичайно сам керівник. Тому що саме керівник зазвичай залучає найбільше коштів.  Крім звичної комерційної реклами, сюди ж я відношу і текстову реклама у вигляді інформаційних матеріалів, новин і т.д. ЇЇ раджу обов’язково відділяти від редакціних матеріалів і маркувати («Реклама», «На правах реклами», «Сонсорський контент» і т.д.). 
  4. Текстові (приватні) оголошення. Їх сьогодні частіше, особливо молодь, розміщують на спеціалізованих сайтах чи в соцмережах. Але там, щоб був ефект, потрібно платити кошти, і часом, оголошення в газеті обходиться дешевше і може краще працювати. 
  5. Організація заходів. Концертів, тренінгів, семінарів, конференцій і т.д. Для прикладу спеціалізований галузевий портал https://trademaster.ua/ основний дохід має саме від організації заходів. Наприклад, при організації конференції продаються спонсорські пакети, плата за рекламу в офіційному каталозі, за участь, з деяких спікерів і т.д. Часом бюджети таких заходів сягають семизначних чисел.  
  6. Агентські заробітки. Медіа мають можливість дуже недорого доносити інформацію до великих аудиторій, які їм довіряють. Отже можуть за агентський відсоток продавати різні товари чи послуги своїх партнерів. Чи просто приводити потенційних покупців на сайти інтернет магазинів і отримувати за це плату. Рекламувати якісь партнерські мережі тут не буду. Ви їх можете знайти просто запитавши в гугла. Або домовлятись з конкретними партнерами самостійно. 
  7. Поліграфічні послуги. Навіть якщо у вас немає власної друкарні чи хоча б різографа, ви можете легко приймати замовлення, надсилати макети партнерській друкарні і потім отримавши «новою поштою» готове замовлення, видавати клієнтам. Заробітки можуть бути досить суттєвими. 
  8. Паралельні сервісні роботи чи послуги. Наприклад послуги копірайтерів, наповнення сайтів, ведення сторінок в соцмережах, послуги фотографа, відеооператора,  друку та розклейки оголошень і т.д. і т.п. Для прикладу на деяких сайтах нерухомості можна замовити послугу оцінки, перевірки, професійної фотосесії і т.д. Маючи своє медіа вам значно легше буде виграти конкурентну боротьбу.   
  9.  Створення окремого бізнесу, який використовуватиме полегшений доступ до вашої аудиторії для більшої рентабельності. Наприклад виробництво та продаж металопластикових вікон, дверей, кондитерські і т.д. Це все живі приклади моїх знайомих власників медіа компаній. Як варіант це можна робити в партнестві.

Отже при наявності бажання та великої лояльної аудиторії медіа може лишатись незалежним та непогано заробляти.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *