Після Кернеса: як харківські сайти висвітлюють мерські передвиборчі перегони

Харків

31 жовтня у Харкові відбулися позачергові вибори мера. Згідно із екзитполами, в лідерах Ігор Терехов – від «Блоку Кернеса – Успішний Харків», виконувач обов’язків міського голови після смерті Геннадія Кернеса. 

Тож харків’яни визначилися зі своїми кандидатами, але наскільки якісним та професійним було інформування виборців з боку ЗМІ? Для того, щоб зрозуміти це, ми вирішили проаналізувати висвітлення передвиборчої кампанії популярними харківськими виданнями.

Відразу зазначимо, що харківські медіа неодноразово ставали об’єктом зацікавлення медіа-експертів. І основні проблеми цього регіону мало чим відрізняються від загальноукраїнських.

Так, згідно з минулорічним передвиборчим моніторингом ІДПО роздержавлені ЗМІ Харківщини в основному просували тільки своїх колишніх власників, не згадуючи про інших кандидатів. І лише в деяких випадках зустрічалися матеріали про всіх претендентів на посади мерів/голів ОТГ. Але в такому разі інформацію передруковували із передвиборчих програм. Аналізу передвиборчих програм, діяльності політиків на певних посадах, їхньої спроможності здійснити обіцяне, майже не було.  

Цього року фахівці Інституту масової інформації зафіксували передчасний старт передвиборчої кампанії в Харкові – ще в середині серпня 2021 року. Зокрема, знайшли агітацію на користь того ж Ігоря Терехова, піар народної депутатки й ексочільниці ХОДА Юлії Світличної, матеріали із ознаками замовності, в яких фігурував ще один кандидат на мерське крісло – Михайло Добкін.

Ми ж вирішили ретельніше придивитися до передвиборчої кампанії і взяли до уваги усі матеріали найбільш популярних харківських видань за місяць – із 11 вересня (початок кампанії) до 11 жовтня. Та проаналізували їх за декількома критеріями: згадками політиків та політикинь, тональністю (позитивна чи негативна) та за ознаками замовності. Оскільки для збору інформації використовувалася комп’ютерна програма, то до вибірки були включені тільки ті харківські сайти, які мали зручний для опрацювання архів. Серед них:

  • Міський інформаційний портал «Весь Харків»
  • АТН
  • Город Харьков
  • Портал «Мій Харків»
  • Newsroom
  • Новинний портал Redpost
  • Status Quo
  • Стрічка новин газети «Вечерний Харьков»
  • Стрічка новин газети «Харьковский курьер»

Таким чином, ми намагалися поєднати як найбільш популярні медіа, так і медіа різних типів: сайти газет, інформаційні портали, власне інтернет-ЗМІ. Усього комп’ютерна програма зібрала 5169 текстів новин. Із них за ключовими словами «вибори», «кандидат», «мер», а також за прізвищами можливих кандидатів та назвами партій була сформована вибірка – 228 текстів. Тобто усього 4,4% текстів стосувалися теми. Не надто високий відсоток уваги до місцевих виборів. 

Згідно до журналістських стандартів, ЗМІ мають збалансовано подавати інформацію про кандидатів. Висвітлення виборів також регулюється українським законодавством. Так, Закон України про місцеві вибори зобов’язує журналістів писати про вибори об’єктивно, не допускати перекручення інформації та замовчення суспільно-вагомих відомостей. Подивимося тепер, наскільки харківські ЗМІ дотримуються професійних стандартів та законодавства.

Чи було висвітлення передвиборчих перегонів у Харкові збалансованим?

Спочатку звернемо увагу на те, про кого із кандидатів аналізовані нами ЗМІ писали найчастіше.

Так, теперішній в.о. міського голови Ігор Терехов був у лідерах зі значним відривом, а його найближчий конкурент – Михайло Добкін відставав. Також у ЗМІ доволі часто згадували і Юлію Світличну, хоча її й не було серед кандидатів на посаду. У топ-6 найбільш популярних політиків та політсил увійшли також партії «Голос», «Наш край», «Блок Кернеса» та сам покійний Кернес.

Тобто про збалансоване висвітлення передвиборчих перегонів важко говорити. Як правило, у переважній більшості випадків харківські медіа віддавали перевагу Терехову, а от про інших кандидатів майже не згадували. Увага до Добкіна та Світличної формувалася лише декількома виданнями. Так, про них найбільше писали «Харківський кур’єр» та «Вечірній Харків». На ці два видання припадає левова частка згадок.

У принципі, таку картину можна пояснити і незначною популярністю інших кандидатів у передвиборчих рейтингах. Так, згідно із вересневим опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», у лідерах були Терехов (57,6% із тих, хто визначився і має намір прийти на вибори) та Добкін (27,6%). Інших кандидатів підтримували менше 4% виборців. 

Однак, все ж у висвітленні передвиборчих перегонів ЗМІ не мають іти за течією і поширювати тільки ту інформацію, яка сама пливе їм до рук через прес-релізи чи ж соціальні мережі/телеграм-канали. Для того, щоб виборець міг розібратися у тому, хто є хто, важливо перевіряти обіцянки політиків, аналізувати їхні передвиборчі програми та спроможність кандидатів вирішити нагальні проблеми міста. Проте картина, яку ми бачимо, свідчить про те, що медіа Харківщини з нашої вибірки поставилися до виконання своїх суспільних функцій в цілому не надто уважно.

Позитивні та негативні згадки про харківських політиків та політикинь

Аналізу самих лише згадувань політиків буде недостатньо для того, щоб побачити повну картину. Тож ми розподілили згадки на негативні та позитивні/нейтральні. Таким чином ми виявили й приклади порушень професійних стандартів у ЗМІ. 

Негативними згадуваннями ми вважали наступні:

  • заяви про кандидатів, в яких ці кандидати дискредитувалися (наприклад «Светличная дискредитирует саму идею независимой женщины, — Яхно»);
  • акцент на недбалості, некомпетентності у минулому, корупційних оборудках («Крашенные елки и невыполненные обещания: чем запомнился Михаил Добкин на посту губернатора Харьковщины», «У Терехова запланировали ремонт моста, метр которого обойдется по цене элитной квартиры»);
  • спекуляції щодо невідповідності посаді, можливих провалів, порушень закону у майбутньому («В планах Добкина – подкуп харьковчан – Комитет избирателей Украины»).

Натомість позитивні та нейтральні згадки стосувалися заяв самих кандидатів чи ж позитивних характеристик кандидатів від інших осіб/політичних сил. Також – інформація про вирішення певних проблем. Або ж констатація факту щодо реєстрації кандидатом на виборах або ж позиції в рейтингу.

Підрахувавши негативні, позитивні та нейтральні згадки, ось які результати ми отримали:

Для всіх кандидатів переважали позитивні згадки. А отже, штаби намагалися «перебити» негатив в інших медіа просуванням «добрих» справ політиків. У деяких випадках йшлося просто про іміджеві матеріали на користь тієї або іншої політичної сили.

Наприклад, партія «Голос» та керівник її харківського осередка мали тільки позитивні/нейтральні згадки. Якщо аналізувати тексти, то можна помітити, що різні ЗМІ давали однакові заголовки в новинах про цього політика та партію. А отже, один із критеріїв політичної замовності (ідентичні матеріали) присутній. Маркування «політична реклама» чи «агітація» для цих текстів – не додавалися.


Ще одна партія, що мала тільки позитивні та нейтральні згадки – «Наш край». Але якщо Бабешка та «Голос» просували відразу декілька видань, то на цій партії «спеціалізувався» один сайт із нашої вибірки – «Status Quo». Усі вісім згадок – тільки на цьому сайті. Судячи із заголовків – це не передвиборчий, а звичайнісінькій політичній піар, замаскований під новини. Тарифи, вакцинація, соціалка – нічого нового.

  • Нардеп від «Нашого краю» ініціював повернення заборони на відключення населення від послуг ЖКГ
  • «Наш край»: Уряд провалив вакцинацію освітян і тепер звинувачує їх у переході на «дистанційку»
  • «Наш край» вимагає від уряду озвучити собівартість газу та знизити тарифи

Янголи чи демони? Терехов, Добкін та Світлична на сайтах «Вечірній Харків», «Харьковский курьер» та «Редпост» 

Щодо лідерів нашого рейтингу згадувань – Терехова, Добкіна та Світличної, ми знайшли медіа, настрої яких щодо цих політиків були заздалегідь відомі. Тобто ці особи зображувалися майже виключно позитивно чи негативно.

Про Терехова тільки у негативному контексті згадувало видання «Вечірній Харків». Натомість позитивно це ЗМІ відгукувалося про Світличну та Добкіна. А от із «Харьковским курьером» усе навпаки – позитивно про Терехова та негативно про Світличну та Добкіна. Схожа ситуація – на сайті «Редпост».

Для прикладу – заголовки видання «Вечірній Харків» про Терехова.

Інформаційні приводи – виключно негативні. У текстах, в принципі, йдеться про деякі суспільно вагомі проблеми: взаємини між представником міської влади та журналістами, витрата бюджетних коштів тощо. Однак, все ж у цьому випадку говоримо й про порушення, оскільки як згідно зі стандартами, так і згідно із українським законодавством, видання має бути об’єктивним. А отже, повідомляючи негативні відомості про одного із кандидатів, не має уникати негативу і щодо іншого.

А ось – як виглядають негативні заголовки про Добкіна на сайті «Харьковский курьер»

На цьому сайті лише інколи траплялися нейтральні згадки про Добкіна, натомість у матеріалах про Терехова переважав позитив.

На сайті Редпост негативні заголовки про Добкіна і Світличну інколи співпадали із заголовками «Харьковского курьера», що додатково може свідчити про замовність цих публікацій:

  • «Чужой для партии и чужой для Харькова» — в ОПЗЖ открещиваются от поддержки Добкина на выборах
  • Светличная дискредитирует саму идею независимой женщины, — Яхно
  • Светличная: карьера самого “фейкового” губернатора Харьковской области (фото)

Також на цьому сайті у новинах про Світличну та Добкіна говорилося лише про порушення та негатив – інтриги, підкуп виборців і т. ін. На відміну від Терехова. Тексти про нього або нейтральні, або позитивні.

Або нейтрально, або за провладного кандидата

Низка сайтів уникали такої явної підтримки або ж засудження політиків. Видання повідомляли про перебіг кампанії, а також час від часу демонстрували лояльність до провладного кандидата – в. о. міського голови І. Терехова. 

Наприклад, головні інфопривіди сайту «Город Х» щодо виборів: коментарі Терехова щодо сфери охорони здоров’я, спорту, життя міста, тобто те, що не стосувалося виборів напряму, проте допомагало просувати позитивний імідж кандидата в очах виборців. Щоб розбавити ці тексти, видання публікувало новини про перебіг виборів. Про те, як змінювалася кількість кандидатів, що думають про них жителі міста та експерти. Також на цьому сайті ми знайшли три негативні згадки про інших кандидатів (Кондрусика, Добкіна та Пилипенко).

Значну увагу заявам Терехова приділяли і на сайті «MyKharkov». Тут Терехов розповідав про те, як високо цінують працю вчителів у Харкові і про те, що працівники сфери освіти вакцинувалися. Також зауважував, що харків’янам не підвищуватимуть тарифи через те, що тепломережі модернізовані. Усі ці тексти – матеріали із ознаками замовності. Так, вони містять і суспільно-вагому інформацію, але все ж акцентують на участі саме Терехова у вирішенні цих проблем.  

C:\Users\Professional\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\Мій Харків.jpg

Щоправда, це ж видання опублікувало новину про те, що на конференцію «Блока Кернеса» не допускали журналістів. Мабуть, для такого-сякого балансу. Про інших кандидатів згадували в нейтральному контексті. Також публікували й нетральні тексти про перебіг виборів. 

Портал «Весь Харків» в основному писав про перебіг кампанії. Але декілька «підозрілих» текстів тут ми також знайшли. Це позитивні згадки партії «Голос» та лідера її харківського осередка Бабешка. Також видання аж тричі повідомило про те, що Терехов йде у мери. 

Ці ж три тексти про похід Терехова в мери із ідентичними заголовками подав сайт «АТН». Решта матеріалів – нейтральні. Плюс «Голос» і його очільник на Харківщині. 

Ще одне видання «Ньюзрум» повідомило про Блок Кернеса, який висунув Терехова на посаду міського голови та про те, що він подав документи до виборчої комісії. Також цей сайт просував кандидата від «ЄС»: розповіли про його виступ на бізнес-форумі та про саме висунення на посаду. 

Висновки

Моніторинг провідних харківських онлайн-ресурсів показав декілька важливих моментів.

По-перше, тема виборів була для видань мало цікавою. Видання не намагалися розібратися у передвиборчих програмах чи обіцянках кандидатів.

По-друге, моніторинг виявив сайти, які не приховували своїх фаворитів, активно просували їх, а щодо конкурентів формували негативне ставлення. Такі видання тенденційно добирали новини, маніпулюючи читацькою думкою.

По-третє, більшість видань із нашої вибірки лояльно ставилися до провладного кандидата. Це виражалося у публікації матеріалів із ознаками замовності (заяви та привітання), а також у неналежній увазі до нього (постійні згадки про те, що він іде на вибори, реєструється у виборчий комісії чи отримує підтримку від партії). 

У цілому результати нашого моніторингу свідчать про те, що харківські регіональні ЗМІ виявилися не готовими надати своїм читачам повної картини місцевого політичного життя. Важлива для виборців інформація, наприклад, про зловживання кандидатами своїм становищем, підозри щодо участі у корупційних оборудках, оцінка спроможності конкретного кандидата обійняти посаду, була присутня на окремих виданнях. Але все ж вона подавалася із значним порушенням стандартів – і тільки в тому випадку, якщо відповідала ставленню видання до кандидата. А отже, й читачі могли сприймати такі відомості скептично. І не брати їх до відома під час ухвалення рішення щодо того, за кого голосувати. 

У 2015 році фахівці ІМІ, які аналізували вплив медіавласників на ЗМІ Харкова, зазначили, що в регіоні ЗМІ – «не бізнес, а можливість транслювати думку політиків». Відповідно до цього і був структурований медіаринок. 

Висвітлення передвиборчої кампанії у 2021 році показало, що це спостереження все ще лишається актуальним. Для політиків – регіональні ЗМІ лишаються зручним ресурсом, до якого вони можуть звернутися із будь-якої нагоди. І нову політичну силу прорекламувати, і на конкурентів «наїхати». А місцеві журналісти, як правило, не готові цьому нічого протиставити. Вибори сприймаються більшістю як нагода заробити на поширенні джинси, а не як важливий інструмент демократизації регіону та й усієї країни загалом. 

Наталя Стеблина, Юлія Лучицька

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.