Звіти

Описовий звіт за жовтень 2020 року – Харківська область

Оприлюднено

У жовтні було здійснено моніторинг роздержавлених медіа Харківщини: «Харьковские известия», «Слобідський край», «Обрії Ізюмщини», «Вісті Красноградщини», а також їх сайтів: izvestia.kharkov.ua, slk.kh.ua, obrii.com.ua, krasnograd.news. Період моніторингу 5 – 11 жовтня 2020 року. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 216 публікацій, в інтернет-виданнях 219 матеріалів. Усього – 435 робіт.

У передвиборчий період ЗМІ Харківщини в цілому не виконували роль модератора суспільного діалогу, надаючи перевагу передрукам «джинси» та «офіціозу». При цьому деякі видання просували тільки своїх колишніх власників, не згадуючи про інших кандидатів, інші ж, якщо і писали про усіх політиків, що претендують на посади мерів/голів ОТГ, передруковували інформацію із передвиборчих програм. Таким чином, регіональні мас-медіа Харківщини практично не надають своїм читачам інформації, що допомогла б виборцям зробити обґрунтований вибір на передвиборчій дільниці. 

Друковані видання

Основні теми та тональність матеріалів 

Найбільше друковані ЗМІ писали про життя місцевої громади (16%), політику (8%) та освіту (8%). При цьому контенту, який експерти не могли уналежнити до жодної із категорій (поради, гороскопи та ін.) найбільше – 34%. Левова частка текстів про місто, інфраструктуру мали ознаки офіціозу, і створювали бажаний контекст для місцевої влади, яка перед виборами подавалася як така, що з усіх сил дбає про містян. Так само й тексти на політичну тематику мали ознаки замовності (інтерв’ю з кандидатами, «мажорні» звіти про активну роботу на користь громад та ін.) Висока частка текстів про освіту пояснюється тим, що на період моніторингу припав День освітянина. Однак, і на цій темі позначилася передвиборча кампанія: чиновники та політики активно вітали вчителів зі святом, а реформовані ЗМІ передруковували ці привітання чи звіти про нагородження освітян чиновниками. До цього додавались тексти про чергові ремонти або поліпшення в житті освітніх закладів, здійснені, згідно текстам ЗМІ, завдяки відповідним міським чиновникам. Відповідно, і ці тексти часто уналежнювалися до категорії «офіціоз» чи «джинса». Популярними також є теми «соціальна сфера/охорона здоров’я» та «COVID-19» (6-7%).

Тим не менш, незважаючи на те, що наближення виборів позначилося практично на усіх тематичних напрямках, що висвітлюються у ЗМІ, маємо окремі позитивні приклади висвітлення життя місцевої громади, роботи лікарів, а також передвиборчої ситуації. Наприклад, газета «Слобідський край» має цілу низку постійних рубрик для цих тем, наприклад «Що змінює медична реформа на Харківщині» або ж спецпроєкт, в якому розвінчуються передвиборчі чутки. У форматі «запитання-відповідь» висвітлюються нагальні проблеми ремонту у багатоповерхівках або ж придворових територій в газетах «Обрії Ізюмщини» та «Вісті Красноградщини». Тож якби ці видання могли позбавитися від «нашестя» офіціозу та «джинси», читачі б могли отримувати більше справді корисної та якісної інформації про своє місто/регіон.

Взагалі не висвітлювалися теми АТО, допомоги армії, внутрішніх переселенців, реформ на місцях та боротьби з корупцією. Виняток склали лише декілька публікацій про катастрофу літака Ан-26 під Чугуєвим (але йшлося про звіти із церемонії прощання, а не про причини, розслідування та ін.). Щодо висвітлення проблеми корупції, то, як правило, місцеві ЗМІ уникають «негативних» тем щодо можливих зловживань зі сторони місцевої влади. Власне тема корупції у аналізованих матеріалах також не висвітлюється. Водночас у зв’язку із владою увага приділяється тільки «позитивним», часом «паркетним» темам: засідання, офіційні візити та ін. У зв’язку із пандемією менше уваги стали приділяти темі культури (3%) та спорту (4%). 

Походження матеріалів: більшість публікацій у газетах – 48% власні, у цьому плані найкраща ситуація у виданнях «Слобідський край» та «Вісті Красноградщини», як і під час попереднього моніторингу. 33% – запозичені із відповідним посиланням, 19% – не ідентифіковані. 

Щодо тональності: переважають нейтральна (61%) та позитивна (38%) тональності.

Статистика щодо матеріалів з ознаками замовності (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)

Найбільшою проблемою для ЗМІ регіону є офіціоз, що вкотре демонструє залежність цих видань від колишніх власників або ж подачу матеріалів, написаних за угодою з місцевою владою, без належного маркування. Особливо це помітно у виданнях «Обрії Ізюмщини» та «Харьковские известия», де офіціоз складає третину контенту. В лідерах за кількістю «джинси» ті ж «Обрії Ізюмщини» та «Вісті Красноградщини» – більше 10%. Проблемою газети «Слобідський край» є неналежно маркована реклама – 7%.

У порівнянні із попередньою хвилею моніторингу, що відбулася у травні цього року, бачимо зростання матеріалів із ознаками замовності у півтора-два рази. При цьому зріс саме «офіціоз», а «джинса» збільшилася тільки подекуди.

Прикро, що у багатьох виданнях, наприклад, в «Обріях Ізюмщини» та «Вістях Красноградщини» передвиборча агітація, «офіціоз» та «джинса» складають більшість контенту, витісняючи суспільно-вагомі матеріали в кінець випуску. Наприклад, в газеті «Обрії Ізюмщини» за 8 жовтня (№41) власне журналістський контент надруковано тільки на восьмій та десятій (останній) шпальтах. Решта – передвиборча агітація, телепрограма, оголошення та офіціоз. 

Тривожною залишається ситуація в газеті «Харьковские известия», яка продовжує бути рупором міськради та мера Геннадія Кернеса. Традиційно жоден матеріал про життя міста не обходиться без згадок про чиновників міської ради, при цьому їхні заяви не перевіряються, не подаються в більш широкому контексті, відсутні також згадки про інші точки зору, критика та ін. І хоча на період моніторингу сам очільник міста перебував на лікуванні від ковіду за кордоном, його замінив заступник – Ігор Тєрєхов, згадок про якого найбільше. Таким чином, читачі цього видання не отримують об’єктивної інформації про те, що відбувається в місті, сприймаючи усе крізь призму чиновників міськради. Харків’янам же за такої ситуації відводиться пасивна роль вдячних городян, яким беззавітно допомагає місцева влада. 

«Власне, хвороба і лікування мера міста цікаво позначились на газеті: із трьох номерів, взятих до аналізу, в двох першим матеріалом були новини щодо лікування та одужання мера (в одному з номерів інформацію про одужання Кернеса повторили двічі – один із матеріалів мав промовисту назву «О главном – из первых уст» (ньюсмейкером був Ігор Терехов). В третьому номері місце першої новини зайняла інформація про поховання жертв авіакатастрофи, але і в цей матеріал було додано цитати із Ігора Терехова», – коментує медіа-експерт Микола Польовий.

Постійні «герої» джинси та офіціозу є й у інших виданнях. У газеті «Слобідський край» – голова облради Сергій Чернов, який розповідає про виділення майже чверті мільярда гривень «людям, що опинилися у скруті»; висвітлюють також його входження до Робочої групи Парламенту та започаткований ним конкурс «Місцеве самоврядування – це ми!». У виданні «Вісті Красноградщини» – голова РДА Олександр Кайдаш, що дбає про ветеранів та нагороджує вчителів. Очільників райради та облради також не обходять увагою, розповідаючи про урочистий прийом в честь ветеранів і ті таки чверть мільярда гривень. «Обрії Ізюмщини» передруковують прес-релізи міськвиконкому – без належного маркування. 

Щодо неналежно маркованої реклами, то її містить тільки «Слобідський край». При цьому «Харьковские известия» взагалі не друкують реклами, а в «Обріях Ізюмщини» та «Вістях Красноградщини» її позначають відповідним чином.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Цієї моніторингової хвилі таких матеріалів не помічено.

Оцінки матеріалів за стандартами

Традиційно найбільш проблемними залишаються стандарти балансу думок та повноти, причиною чого, як правило, стає засилля офіціозу. У подібних текстах акцент робиться тільки на місцевих чиновниках, альтернативні ж позиції не подаються, відсутній і бекграунд. Саме тому найнижчі оцінки за дотримання стандарту балансу думок мають «Харьковские известия» та «Обрії Ізюмщини», що вмістили найбільше офіціозу. 

Цей же контент спричинив і зниження оцінки за стандарт «доступності»: передруки численних звітів та повідомлень місцевих органів влади, написаних канцеляритом, далися взнаки. 

Тим не менш, є й позитивні приклади текстів, що отримали найвищі бали за стандарти: і тут на перших позиціях «Слобідський край» та «Вісті Красноградщини». Для останнього видання показовою є рубрика «Читач порушує проблему»: внаслідок звернень читачів журналісти виїжджають на місце події, звертаються до чиновників. Щодо газети «Слобідський край» слід зазначити, що тут журналісти пишуть про відомих жителів регіону, про цікаві ініціативи. 

Висновки щодо різноманіття жанрів та майстерності журналістів у поданні матеріалів доступною мовою

Серед жанрів переважають інформаційні (39%) та прес-релізи (12%), що, звісно, свідчить про вторинну роль друкованих ЗМІ, які зосереджуються на коротких повідомленнях та передруках із офіційних джерел і майже не звертаються до аналітики. Бракує аналітичних матеріалів у газетах «Харьковские известия» та «Вісті Красноградщини». Знову 0% має журналістське розслідування. Також немає рецензій, що пов’язуємо із пандемією. 

Значна частка контенту – поради, гороскопи, оголошення та неналежно-маркована реклама. Наприклад, у газеті «Харьковские известия» на другому місці після інформаційних жанрів – розважальний контент, в газеті «Слобідський край» на першому місці разом із інформаційними жанрами – оголошення та реклама.

Щодо позитивних прикладів відзначимо газету «Слобідський край», що розміщує матеріали художньо-публіцистичного жанру (нариси про земляків, краєзнавчі матеріали), а також аналітику. Видання «Вісті Красноградщини» публікують більше від усіх звернень читачів, інтерв’ю та бліц-опитувань, що дозволяє журналістам дізнаватися про проблеми, які турбують аудиторію. 

Сайти

Основні теми та тональність матеріалів 

В цілому, сайти реформованих ЗМІ Харківщини є вторинними, часто містять або неадаптовані для мережі передруки з газети, або ж перепости офіційних повідомлень поліції, місцевих органів влади, МНС, статистики щодо коронавірусу та ін. 

Так, у топ-три тем входять життя місцевої громади, ковід-19 та кримінал. Тут важливо зазначити, що левову частку матеріалів на кримінальну тематику вміщує сайт izvestia.kharkov.ua, а згадки про цю ж тему на інших сайтах – одиничні. Тож хоч означений сайт і виділяється з-поміж інших найбільшою кількістю публікацій, що виходять щоденно, досягається це якраз за рахунок поширення негативного контенту. Таким чином, на сайті контрастують постійні згадки про злочини в місті та області і позитивний контент щодо діяльності місцевої влади. Решта сайтів найбільше пише про COVID-19, однак найчастіше це просто передрук щоденної статистики, а не глибокі матеріали з аналізом проблеми, вивченням ситуації у лікарнях та ін. 

Цікаво також, що і політична тематика не є для сайтів провідною (3%), що вкотре свідчить про незначну популярність електронних версій реформованих ЗМІ і розрахунок політиків саме на традиційні, друковані медіа.

Значну частку контенту на сайтах izvestia.kharkov.ua та slk.kh.ua експерти уналежнили до категорії «інше» (як правило, йдеться про розважальний контент). Так само сайти не згадують про проблеми військових та переселенців, реформи на місцях, викривання корупції, реформи. Відтак, основний контент, який отримує читач – передруки прес-релізів, повідомлень про кримінал та надзвичайні ситуації, статистику захворювань. Така інформаційна політика, звісно, аж ніяк не сприяє збільшенню постійної аудиторії, яка заходитиме на сайт не через те гучний заголовок щодо чергового ДТП чи злочину, а в надії знайти ексклюзивну інформацію.

Бракує сайтам і мультимедійного контенту. Хоча тут можна відзначити «Обрії Ізюмщини», які друкують відео із заходів, інтерв’ю. 

Щодо походження матеріалів, домінують запозичені – 68%, власних матеріалів менше – 29%. Та 3% не ідентифікованих.

Тональність текстів – 91% нейтральна, 9% – позитивна.

Статистика щодо матеріалів з ознаками замовності (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)

Офіціозу та джинси на сайтах менше, ніж у друкованих ЗМІ, але і тут у лідерах електронні версії газет «Обрії Ізюмщини» (18,9%) та «Харьковские известия» (12%). І якщо для останнього сайту джерелом подібного контенту виступає міськрада та різноманітні заходи із участю чиновників, то для «Обріїв Ізюмщини» причина у передруках із низки джерел: сайти райдержадміністрацій, офіційні сайти населених пунктів району, поліції, МНС та ін. Тож якби видання не просто передруковувало ці тексти, а переробляло їх, згідно із журналістськими стандартами, ці публікації були б більш корисними, повними та ін. 

Порівняно із минулою моніторинговою хвилею, кількість матеріалів із ознаками замовності на сайтах збільшилася.

Щодо джинси, знаходимо матеріали із ознаками комерційної замовності («Диво-чан для Ізюмчан», а також постійного героя подібних матеріалів – адвоката Чумака, якого рекламують в газеті «Слобідський край», а на сайті ставлять поради, що він надає читачам). На сайті slk.kh.ua є також і неналежно-марковані публікації, розміщені під рубрикою «промо».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Подібних матеріалів на сайтах не знайдено

Оцінки матеріалів за стандартами

Ситуація із дотриманням стандартів на сайтах є в цілому схожою на ситуацію в друкованих ЗМІ, хіба що найгірше зі стандартом повноти, а не балансу думок. Але і баланс думок, і доступність входять у топ-три тих, що порушуються найчастіше. Причини тут – ті самі: оскільки на багатьох сайтах домінують передруки, то й належного бекграунду або ж альтернативних точок зору експерти не знаходять. 

Тим не менш, оцінки за стандарти на сайтах є вищими, що говорить про дотримання мережевого стилю письма, що передбачає більшу нейтральність та об’єктивність – для більшості матеріалів.  

Моніторинг реформованих чернівецьких видань

Ситуація в чернівецьких ЗМІ із наявністю «джинси» та «офіціозу» трохи краща, ніж в Харкові. Хіба що обласна газета «Чернівці» може зрівнятися за показниками матеріалів із ознаками замовності. Тут – на першому плані – депутат Чернівецької ради Михайлішин, і майже половина випуску присвячена йому. 

У ЗМІ Буковини знаходимо більше маркованої політичної реклами, однак так само, як і в медіа Харківщини, вона витісняє журналістський контент, що також може негативно позначатися на популярності видань. Адже читач хоче дізнатися про важливі події, що відбуваються в місті, а не читати передвиборчі програми, обіцянки та ін. 

Варто також зазначити і «офіціозну» стилістику, яка в Чернівцях є не настільки «мажорною»: журналісти згадують присутніх на заходах чиновників, виносять їх на перший план, але переважно лишаються нейтральними, натомість для ЗМІ Харківщини характерна «сервільна» подача текстів. Більше уваги на Буковині приділяють і українським військовим, висвітлюючи історії «кіборгів», а також сімей військових. Пишуть і про військовий призов, проте, щоправда, не досліджуючи тему глибоко.

Також ЗМІ багато пишуть і про освіту, однак, у переважній більшості випадків ці тексти або мають ознаки офіціозу, або ж є подяками чи звітами про отримані нагороди. Так само, як і в Харкові, бракує проблемних текстів: про навчання під час пандемії, реформування середньої та вищої школи та ін.  

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), журналіста «Радіо Свобода» Михайла Щтекеля.

Контакти: координатор проекту Наталія Стеблина
067 985 73 21
steblinka@gmail.com  

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *