Пісня як технологія в інформаційній війні

В інформаційній війні, яку веде проти України Російська Федерація, українське суспільство успішно застосувало власні технології спротиву. Однією з них є використання мистецтва в інформаційній війні. В авангарді мистецького спротиву опинилися сучасні українські пісні, які висміюють імперські міфи агресора, моральну деградацію російського народу, мобілізуючи українське суспільство на боротьбу зі споконвічним історичним ворогом.

Різновидами інформаційної війни є психологічна війна, кібервійна, мережева війна, ідеологічна диверсія, семантична війна та радіоелектронна боротьба. Як найбільш древній вид психологічна війна призначена для впливу на людей і суспільство з наміром змінити думки, погляди, систему цінностей, настроїв, поведінку. В основі психологічної війни – обман, шантаж, деморалізація, залякування, розпускання чуток з наміром вивести ворога з рівноваги, змусивши його до капітуляції. Успішне протистояння у психологічній війні кожного народу залежить від його інформаційної грамотності та власних технологій спротиву.

Однією з технологій протистояння руйнівним наслідкам російської психологічної війни виявилося мистецтво. В Україні ефективної технології спротиву набули антивоєнна сатира й пісні.

Кількість українських пісень про війну та величина їхньої аудиторії вражають. Пісні допомагають підтримувати бойовий дух нації, впевненість у справедливості своєї війни та масову віру в перемогу. І якщо завданням психологічної війни, яку веде проти України Росія, є залякування українського суспільства, то велика кількість воєнних пісень протидіє цьому, доволі ефективно мобілізуючи населення. Пісенна творчість опинилася в авангарді мистецького спротиву зі зрозумілих причин. Україна – одна з найбільших музичних країн світу. На європейському континенті ми єдина країна, яка завжди потрапляла до фіналу Євробачення, дивуючи музичних єврофанів якістю українських пісень.

В українських воєнних піснях органічно поєднуються патріотичні мотиви, сатира, іронія, сарказм, чорний гумор. Серед пісень багато як оригінальних, так і переспівів всесвітньовідомих хітів та українських пісень. Кожна антивоєнна пісня має власну філософію і доносить до суспільства свою думку.

1 березня 2022 року була створена пісня «Байрактар», присвячена ударному дрону турецького виробництва «Байрактар ТБ2». Автор пісні – український військовий Тарас Боровок. Пісня перекладена англійською, арабською, турецькою та іншими мовами і сукупно має 27 млн переглядів. Через усю пісню проходить рефреном слово «Байрактар»:

Вони захопити хотіли нас зразу
І ми зачаїли на орків образу.
З бандитів російських робить примар
Байрактар!.. Байрактар!.
.

Серед воєнних пісень є також присвяти реактивній установці «Джавелін». Про цю зброю – пародія на пісню Артема Пивоварова «Дежавю» у виконанні репера зі сценічним ім’ям Yarkiy (Владислав Яворський), яка має 3,4 млн переглядів, та пісня Тараса Стадницького «Джавеліне» (1,1 млн переглядів).

7 березня 2022 року з’явилася пісня Христини Соловій «Українська лють», що стала переспівом пісні італійських повстанців «Bella ciao» під час Другої світової війни. У пісні розповідається, як вранці російські полчища увірвалися на українську землю, але вони зіштовхнулися з несамовитим спротивом українського народу:

В Теробороні найкращі хлопці
Самі герої воюють у наших ЗСУ
І джавеліни, і байрактари
За Україну б’ють русню.

У пісні «Українська лють» звучить упевненість, що:

І скоро зовсім русні не буде
А буде мир на всій Землі.

Пісня Христини Соловій зібрала 6,6 млн переглядів. Її підхопили на різних інформаційних майданчиках. Є в ютубі окремі треки з піснею «Українська лють» на 6,2 млн переглядів, 4,9 млн переглядів, 753 тис переглядів, 136 тис переглядів, 10 тис переглядів.

Найбільшу кількість переглядів серед воєнних пісень зібрала пісня «Чути гімн» репера Skofka (справжнє ім’я – Володимир Самолюк) зі Здолбуніва на Рівненщині (46 млн переглядів). У масовій свідомості ця пісня формує образ священної війни. Сила пісні – в її двох соціальних гачках, які чіпляються за масову свідомість: образ священної війни, в якій перемога буде за Україною, бо за нею правда: «За нами правда, значить вистоїм…» та звернення до українських міст і регіонів, яких об’єднує священна війна. У пісні згадуються Азов, Буча, Дніпро, Ірпінь, Херсон, Донбас, Чернігів, Харків, Суми, Рівне, Львів, Полтава, Київ, Луцьк, Вінниця, Миколаїв, Чернівці, Черкаси, Запоріжжя, Житомир, Крим і навіть такі міста районного рівня, як рідний автору Здолбунів і Кривий Ріг. А над трагічним воєнним ландшафтом звучить гімн як символ нескоренності українського народу:

В небі чистому чути грім
В небі свист, але чути гімн
В небі чистому мутний дим
Горить ліс, але чути гімн

Інша пісня репера Skofka «Погані сусіди» має 8,2 млн переглядів. Погані сусіди – це росіяни, які лукаво називали українців братнім народом. У пісні ліричний герой звертається до росіянина, дід якого воював із його дідом під час Другої світової війни, а зараз онук росіянина став загарбником, вбиваючи українців. Головним посланням пісні до масової аудиторії є майбутній програш Росії у війні, що, як мантра, переконує український народ у перемозі:

Ми вас викурим звідси і випалим
Віником виметем з хати і викинем
Ми вас перемолотим і пику наб’єм
Потім пережуємо і виплюнем
Ми вас виблюєм, виженем, висмієм
Ми посадим вас, а потім висієм
Ми вас витруїм, витремо, витримаєм
Ми вас переживем, перевиховаєм

16 млн переглядів має офіційне відео пісні гурту «Енджі Крейда» з Рівного «Враже». Крім офіційного відео, є варіанти переспівів цієї пісні на різних платформах у соціальних мережах. Авторка тексту – поетеса Людмила Горова. За пісню «Враже», яка увійшла до 12 найкращих українських пісень 2022 року, гурт отримав премію «Yuna». Пісня звучить як заклинання відьми. У ній є повтори, характерні для українських заклинань:

Сію тобі в очі,
Сію проти ночі.
Буде тобі, враже,
Так, як відьма скаже.
Скільки в святу землю
Впало зерен жита,
Стільки разів буде
Тебе, враже, вбито.

Пісня пробуджує в українській масовій свідомості національну пам’ять про давні традиції відьмацтва, мольфарства, характерництва, розбурхує віру в те, що українці переможуть росіян ментально. А отже, кожна українська людина має дуже захотіти перемоги над ворогом і повинна робити все, щоб цього досягнути.

Відьмацьку тему серед антивоєнних пісень продовжує гурт «Graty» піснею «Відьми з півночі», що має 1,4 млн переглядів. Авторка тексту пісні – Діана Чеботарьова. У пісні лірична героїня розповідає, як вона запросить свого ворога додому, почастує чаєм, підсипавши у чай отруту:

А я маю гарне зілля
Дужче за твоє похмілля
Я прибуду не одна
Буду битися до кінця
Підсиплю трохи отрути
Щоби більше не розпускав руки
У домівці ти чужій
Йди ж до себе, поки ще живий

Ще одним воєнним хітом, який зібрав 7,2 млн переглядів, став переспів пісні Степана Гіги «Цей сон». У 2022 році пісня здобула друге народження у сатиричній переробці та виконанні телеведучої Лесі Нікітюк. У пісні поєдналося все, що підкреслює український характер: сміливість, відчайдушеність, сила, гумор, романтизм і химерність. Ліричній героїні сниться сон про те, що:

Україна вернула кордон,
Красна площа тепер – полігон.
За Уралом панує Китай,
А Курили – японський то край.

Уві сні лірична героїня розміщує прах Степана Бандери в мавзолеї, циганам доручає розпиляти і здати на металобрухт «Північний потік», а пса Патрона посилає мітити солдатів ворожої армії.

Наступним хітом Лесі Нікітюк на антивоєнну тему став переспів пісні Володимира Матецького на слова Арсенія Тарковського, яку співала Софія Ротару, «Ось і літо пройшло». У виконанні Лесі Нікітюк це звучить так:

Ось і літо пройшло,
Ми Херсон відібрали,
Але люди кричать:
«Тільки нам цього мало!»

У виконанні Катерини Качуровської з’явилася пісня «Файні бурячки», що стала переспівом пісні з репертуару російської фольклорної співачки Надії Кадишевої. Кліп «Файні бурячки» використаний із відеозаписом виступу Кадишевої перед літніми людьми. У кліпі показано сцену, на якій висить портет Степана Бандери. Серед глядачів сидить Путін, а російська фольклорна співачка співає:

Голі дупи наступають,
Але ми, як їжачки,
Нас ці дупи не лякають.
Гарні вродять бурячки.

Ця пісня про те, як російська армія входить в Україну, а ЗСУ перетворює її на перегній. Лірична героїня запрошує російських вояків:

Приїжджайте, русачки,
З вас пороблять шашлички,
Що не встигнем закопати,
Поз’їдають пацючки.

В інтернеті є різні платформи з цією піснею. Найбільші з них мають 348 тис, 114 тис і 68 тис переглядів.
27 млн переглядів має пісня Маші Кондратенко «Ванька-встанька» про російського солдата на війні. Попри похмуру тему, пісня звучить легко й життєрадісно. У ній лірична героїня переконує солдата Ваньку, що в нього немає шансів вижити в Україні, тому має приготувати чорного пакета, куди запаковують убитих російських солдатів:

Ванька-встанька, що таке?
Приготуй собі пакет.
Ванька-встанька, не біжи,
Вже немає куди йти.

Серед воєнних пісень багато таких, які формують образ українського солдата, сучасного козака, лицаря, що захищає свою землю від імперських зазіхань Росії. Такими є пісні репера зі сценічним ім’ям Yarmak (Олександр Ярмак) і Аліси Панчук «Дике поле» (21 млн переглядів), гурту «Океан Ельзи» «Квіти мінних зон» (4,8 млн переглядів), пісня «Бахмут» гурту «Spiv Brativ» (4 млн переглядів), пісня виконавця Dibrova (Олексій Діброва) «Я бачив сталь» (1,2 млн переглядів, пісня гурту «Тартак» «Мене вже немає» (542 тис переглядів), пісня «Фортеця Бахмут» гурту «Антитіла» (349 тис переглядів), пісня Іво Бобула «Солдат» (49 тис переглядів).

Серед численної воєнної музичної серії є пісні присвячені Збройним Силам України, окремим родам військ та бойовим підрозділам. Різні версії відео романтичної англомовної воєнної пісні «Welcome To Ukraine», присвяченої ЗСУ, співачки KLN (Жаклін) мають 14 млн, 5,3 млн і 1,4 мільйона переглядів. Пісня репера Макса ТТ «ЗСУ» зібрала 1 млн переглядів. Хіт музичного гурту «Ярра/Jarra» «Привид Києва», присвячений українським пілотам, має 3 млн переглядів. Пісня гурту «Кому вниз» «Марш артилерії» – 427 тис переглядів. Українській піхоті присвячені пісні гурту «Ot Vinta» «Піхота» (427 тис переглядів), Тараса Боровика «Йде піхота» (27 тис переглядів), Діми Голика «Піхота» (15 тис переглядів). Пісня Христини Панасюк, присвячена морській піхоті України, має 2,6 млн переглядів. Пісня гурту «Кому вниз», присвячена полку «Азов», 409 тис переглядів.

В інтернеті є багато воєнних пісень менш популярних за кількістю переглядів, але вони створюють безперервний музичний потік, який втягує в себе як відомих, так і нових авторів і виконавців, що своїм успішним воєнним дебютом зробили серйозну заявку про себе на українському музичному ринку. Українські воєнні пісні виявилися успішною технологією в інформаційній війні, яку розв’язала Російська Федерація. Вони підтримують згуртованість, активність та високий бойовий дух українського суспільства, впевненість у перемозі та моральній перевазі над ворогом. Мистецький спротив російській агресії став не менш важливим за збройний опір, адже культура й мистецтво – духовна зброя, що допомагає українській нації морально вистояти у війні.

Володимир Даниленко, письменник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *