«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.

 Ми спробували класифікувати основні способи нагнітання негативу в телеграм-каналах і зрозуміти, як це може впливати на аудиторію. 

Маніпулятивний мікс 

Негативні новини привертають більше уваги. Вчені припускають, що це пов’язано з еволюційним механізмом реакції людини на небезпеку. В медійному ж плані це створює маніпулятивні ризики, адже читач легко може «підсісти» на новини про негатив.  Медіа часто експлуатують таку особливість людського сприйняття як дешевий спосіб збільшити охоплення аудиторії. 

Маніпулювання увагою до негативного контенту особливо небезпечне у поєднанні з іншими маніпуляціями – нагнітанням емоцій та клікбейтом. Редактори анонімних українських телеграм-каналів користуються усіма цими методами. Так у листопаді телеграм-канал «Доброго вечора, ми з Полтави» передрукував новину Суспільного про жінку, яка викинула свою новонароджену дитину на смітник. Редактор стрічки вирішив підсилити цю моторошну новину своїм коментарем та запрошенням до читачів хейтити в коментах. 

Для читачів закритого каналу «Житомир ⚡️Новини» повідомлення про вбивство на Коростенщині могло б залишитися просто новиною з розряду побутового криміналу, якби редактор не додав кровожерливого клікбейту: «Задушив, а тіло розчленив: тестя підозрюють у жорстокому вбивстві свого колишнього зятя».

У наступному, полтавському, прикладі розповідають про злочин, який стався шість місяців тому. Власне, зрозуміти, що новинним приводом тут є рішення суду, можна лише, якщо перейти за гіперпосиланням у тексті. Бо для цього факту, який і є суттю новини, редактор у повідомленні каналу чомусь не знайшов місця. Можливо, щоб не відвертати увагу читачів від власного «глибокодумного» коментаря.

Полтавський канал є частиною всеукраїнської мережі «Доброго вечора, ми з…». Її сумський філіал «Доброго вечора, ми з Сум» – серед джерел новин, які назвали учасники опитування з Сумської області. Як бачимо, в різних областях дотримуються єдиної «редакційної політики» і стилю викладу. Для прикладу –  новина від Нацполіції, яку редактор переповідає своїми словами, додаючи клікбейтний заголовок. 

Відео про агресію щоб викликати агресію

Ще один різновид негативного контенту, який зустрічається в досліджуваних телеграм-каналах, – відео від читачів. Найчастіше воно має негативне забарвлення. 

Приклад із полтавського каналу – новина про конфлікт між чоловіками на парковці біля Макдональдсу. Суспільна важливість такої новини сумнівна, але свою роль – вивести читача з емоційної рівноваги – вона виконує. А якщо комусь недостатньо, то в наступному пості розміщене опитування, що підказує, які саме емоції має відчути читач. 

Попереднє повідомлення ще можна з натяжкою зарахувати до місцевих новин. А от як стосується житомирської аудиторії відео невідомих людей, які їдуть у машині і розповідають, що збираються на вечірку, – не зрозуміло. Як не зрозумілий і зв’язок між текстом і відео. Зате зрозумілі емоції, які розраховує викликати редактор у читача щодо абстрактної «київської еліти», – звісно, негативні. 

Не вистачає свого трешу – читай російський

На початку повномасштабного вторгнення в телеграмі з’явилося чимало каналів, які спеціалізувалися лише на показі жорстокого контенту, – фотографіях мертвих військових і відірваних частин тіла, відео з катуваннями і вбивствами. Канали ці анонімні й, окрім контакту для розміщення реклами, жодної інформації про себе не дають. Варто зазначити, що вони позиціонуються як спеціалізовані на насильстві та жорстокості, не претендуючи на статус повноцінних новинних медіа.  

Інша справа, коли брутальне відео з кадрами понівечених тіл викладає канал «Україна 24/7. Новини» («Главный телеграм-канал Украины. Актуальные и горячие события в режиме 24/7» – пишуть вони про себе), ще й, до того ж, бере це відео з російських каналів. 

Сміятися з ворога або радіти його поразкам – річ нормальна. Але годувати читачів фейковим контентом із російських джерел, видаючи це за справжні новини, – таке, щонайменше, можна назвати неповагою до українців. 

Приклади таких постів  знаходимо й у стрічці «Труха⚡️Україна», яку, до речі, не раз помічали в подібному. Ось приклад, узятий із російського джерела, що має ознаки фейку, хоча перевірити це не вдалося.

Раз влада, – значить, погана

Окремої уваги у регіональних телеграм-каналах заслуговує вид маніпуляції, що будується на критиці будь-яких дій влади чи комунальних служб. Механізм простий: до новини про їх роботу додається гнівний і бажано нецензурний коментар осудливого характеру. У випадку полтавської стрічки такий рецепт застосовують до кожної новини про закупівлі.

У наведених прикладах маніпуляція відбувається хоча б навколо реальної новини. А от авторів житомирського каналу не зупиняє навіть відсутність такої. Вони створити цілий фейковий серіал про нещасного дідуся, якого, судячи з тексту, комунальні служби примушують працювати замість себе. 

Типовий день з життя телеграм-каналу

Маніпуляції, пов’язані з негативом, час від часу використовують не лише анонімні телеграм-канали, а й авторитетні медіа. Але саме в телеграм-каналах, які позиціонують себе як повноцінні новинні медіа, маніпуляції часто переважають над новинним контентом та підміняють його.

Наприклад, ось як виглядає наповнення стрічки за 25 грудня (випадково вибрана дата) в каналі «Доброго вечора, ми з Сум»:

Прогноз погоди – фото місцевих тролейбусів, прикрашених до свята – відео святково прикрашеного авто, яке помітили на вулицях Сум – реклама смартфонів в магазині АЛЛО – повідомлення про замінування в Шостці – самореклама з закликом розміщувати рекламу – повідомлення про знайдені уламки російської ракети – картинка-мем з римою «коляда-пизда» – новина про чоловіка, який отримав три роки в’язниці за фото свого члена на сайті знайомств – новина про грабіжника, який полював на жінок у під’їздах – повідомлення про відключення води – новина про ДТП в Києві – передрук матеріалу про те, що недосип викликає депресію – новина про мобілізаційний законопроєкт – підсумки дня, в які увійшов святковий тролейбус і дтп в Києві.

Якщо узагальнити цей список, бачимо, що з 17 повідомлень за день – лише 9 мають ознаки новин. З них третина – новини про війну та мобілізацію, третина – кримінал/надзвичайні події. Тобто з 17 повідомлень за день – є лише 3 місцевих новини, які не мають негативу і не стосуються війни. В інші дні та у інших анонімних телеграм-каналах компоненти такого набору можуть змінюватися, але переважно входять до тих видів маніпуляцій, які ми спробували класифікувати в цьому матеріалі. 

Нові масштаби старої технології 

Накопичення чи нагнітання негативу – маніпулятивна технологія, суть якої досить точно передає вираз «поливати брудом». Можна також згадати англомовний термін «negative campaigning» (дослівно – «негативна агітація») – вид політичної боротьби, де учасники замість хвалитися власними чеснотами, зосереджуються на критиці свого опонента. У вужчому, прикладному контексті, цей термін означає одну з технік інформаційної кампанії проти когось. Щоб погіршити суспільну думку про людину, в медіа поширюють велику кількість негативних повідомлень. Вони можуть навіть не стосуватися безпосередньо об’єкта атаки, але заповнюють інформаційний простір навколо нього токсичним шумом, підсилюючи вплив основних деструктивних меседжів.

На думку дослідників, протягом останніх 20 років роль negative campaigning зростає особливо активно. Технологію нагнітання негативу, масштабовану в рази, сьогодні найбільше використовують росіяни – як для зомбування власного населення, так і в інформаційній війні проти України. Замість політичного персонажа об’єктом атаки стала сама Україна та її можливість оборонятися проти загарбників. Так, особливо у перші місяці війни, мережі проросійських та псевдоукраїнських телеграм-каналів каналів заповнювали український інформаційний простір негативними новинами, панічними фейками, шокуючим та брутальним контентом. Метою цього було максимально викривити бачення людьми реальної ситуації, посилити атмосферу страху та паніки і зрештою – зламати волю українців до спротиву.  

Як свідчать результати опитування вразливих груп українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб і мешканців прикордонних районів Сумської, Житомирської та Полтавської областей, сьогодні український інформаційний простір краще, ніж перед великою війною, захищений від подібних масових інформаційних атак. Принаймні серед джерел новин, якими найчастіше користуються учасники опитування, знайти відверто антиукраїнські чи проросійські меседжі досить складно. І це хороша новина. Погана полягає в тому, що частина популярних українських телеграм-каналів сьогодні використовують щодо своїх аудиторій ті ж технології накопичення негативу та підміни інформаційної реальності, які використовував і подовжує використовувати проти нас ворог. І про це варто наполегливо нагадувати користувачам таких інформаційних ресурсів.

Олексій ГВОЗДИК, 
медіаексперт Сумського прес-клубу