Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Суспільна ситуація, в якій опинився світ, схожа на інопланетний стартап. Ми очевидно розуміємо, що починаються якісь глобальні зміни, але які саме, сказати поки що важко. Вочевидь засоби масової інформації, відчуваючи цей запит, намагаються в міру своєї кваліфікації та обізнаності, якось на нього відповісти.
Тут робиться суспільне мовлення Естонії. Політичний редактор Томас Сільдам розповідає: всього у них працює близько 700 осіб. Власкори є у трьох великих містах країни, а ще у Брюсселі, Вашингтоні, Москві… Реклами суспільне не дає взагалі, за винятком соціальної та анонсів цікавих культурних подій.
За останні роки, особливо за попередньої влади хто тільки не демонстрував своє занепокоєння і стурбованість неготовністю України давати гідну відсіч інформаційному агресору, який весь цей час жодного разу не просив ані режиму тиші ані розведення. Ні на мить гібридні інформаційні війська не припиняли свій наступ і просунулися вони дуже далеко вглиб нашої держави. Але наразі будемо говорити не про центральні області країни, а про буремний Схід, де наш опір мав би бути найпотужнішим, але таким не став. Не змінилася ситуація і за нової влади.
За допомогою звичайного пошуку у Google ми шукали сайти більше 500 реформованих ЗМІ, згідно списку, представленого на сайті Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Влучний заголовок –запорука того, що новину прочитають .Це відомо усім редакторам сайтів, саме тому ставку роблять саме на це. І здебільшого читач «клює». Про те, що привабливий заголовок – одна з ознак «фейку» знають, на жаль, не всі. «Фейк», як дитячий жарт, коли у яскравий фантик з під цукерки можна загорнути щось зовсім неїстівне. А потім посміятися, як хтось «оте» відкусить.
Наприкінці року медіа-спільнота дочекалась врешті уваги від нових законотворців. Обіцяні новою владою зміни в інформаційній політиці знайшли втілення –в листопаді у вигляді презентації Концепції нового закону про медіа, а вже у грудні текст законопроєкту про медіа потрапив на обговорення членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Декларація про об’єднання усіх видів ЗМІ під однією «парасолькою» Закону про медіа, який повинен імплементувати Директиви Європарламенту та Ради ЄС, додає оптимізму. Однак, проект цього закону і дотичного до нього “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації” викликав багато непорозумінь і суперечок.
Проблему з привернення до себе всезагальної медіауваги Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС) України розв’язало, запропонувавши проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації».