Загальна тенденція обласних чернігівських медіа – збільшення кількості матеріалів з ознаками замовності. Героями цих матеріалів є переважно очільники міст та місцеві депутати. Основна тема на шпальтах газет і в стрічках новин на сайтах – життя місцевої громади, однак думка пересічних громадян щодо актуальних питань місцевого розвитку в регіональних ЗМІ зустрічається нечасто. Рекламний контекст становить майже половину матеріалів, але не завжди позначений належним чином, що може вводити читача в оману.
Результати чергового моніторингу групи експертів ГО «Інститут демократії Пилипа Орлика» в Чернігові представила аналітикиня Інституту, доцентка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталя Стеблина. Захід пройшов 9 вересня у форматі медіа дискусії за участю журналістської спільноти Чернігова, викладачів ВНЗ, представників прес-служб установ і організацій, громадських активістів.
З’ясувалося, експерти оцінювали такі чернігівські друковані видання: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина» (загалом 237 публікацій) та онлайн-видання «Челайн» https://cheline.com.ua, «СвободаФМ» http://svoboda.fm, «Чернігівщина: події і коментарі» http://pik.cn.ua, «Час Чернігівський» https://cntime.cn.ua (256 матеріалів). До уваги брали такі критерії: дотримання журналістських стандартів, розміщення немаркованої (прихованої) реклами – так званої «джинси», наявність матеріалів з ознаками пропаганди, мови ворожнечі, проросійськими меседжами, поширення фейків.
Перша хвиля моніторингу була проведена в січні, друга – в травні 2021 року. Як змінилася ситуація порівняно з попереднім періодом? Рівень дотримання стандартів у чернігівських газетах знизився, мова ворожнечі, а також проросійські меседжі зафіксовані у двох матеріалах газети «Чернігівщина» (детальний звіт і приклади дивіться за посиланням, розміщеним наприкінці прес-релізу).
- У друкованих виданнях області двічі зріс відсоток матеріалів з ознаками замовності, – відзначила Наталя Стеблина. – Найбільше таких матеріалів – у газеті «Чернігівщина» – 16,7%. У двох номерах майже на кожній сторінці побачимо матеріали про керівника ТОВ «Земля і воля» Леоніда Яковишина (ймовірного власника та засновника цього видання) – усього 7 матеріалів.
Газета «Деснянська правда», яка в попередній період відзначилася найменшою кількістю матеріалів з ознаками замовності, цього разу розмістила більше «джинси». Також експерти виявили найбільше «офіціозу» – 28,6%. Загалом друковані видання Чернігівщини розмістили 5,5% офіціозу.
Майже вдвічі зріс показник неналежно маркованої реклами. Найбільше – в тижневику «Вісник Ч» – 28,6%. Натомість газета «Гарт» маркує рекламні блоки та рекламні тексти, якщо вони не розміщені на окремій сторінці в рубриці «Оголошення. Реклама». За рахунок збільшення рекламних текстів зросла кількість неідентифікованого контенту до 40% (21% в січні). Відповідно, зменшилась кількість власних матеріалів.
Якщо говорити про ситуацію в онлайн медіа Чернігівщини, то загальний показник дотримання стандартів теж дещо знизився. Найнижчі показники у «Челайн», найвищі – у сайта «Чернігівщина: Події і Коментарі».
Сайти охоче розміщують прес-релізи органів влади та повідомлення правоохоронних органів, де фактично немає балансу думок. Відповідно, матеріали виглядають неповними. У коротких новинах рідко використовують бекграунди, іноді це роблять на сайті у «Чернігівщина: Події і Коментарі», тому загальні показники цього онлайн видання по дотриманню стандартів є дещо вищими.
Найбільше матеріалів з ознаками замовності, як і в попередній період моніторингу, зафіксовано на сайті «Свобода ФМ» – 14,4%. Щодо політичної «джинси», то найбільше її містить інтернет ресурс «Чернігівщина: Події і Коментарі». Також сайт містить значну кількість офіціозу. Лише на сайті «Час Чернігівський» не виявлено матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованих матеріалів.
В основному чернігівські сайти розміщують запозичені матеріали (таких близько 61%), власних мають лише 7% (як і в попередній період), неідентифіковані матеріали – 31%.
Під час обговорення результатів моніторингу Олександр Назаренко, директор ТОВ «Медіа-центр «Наше слово», керівник обласного відділення НСЖУ, зауважив, що загалом роздержавлення пішло на користь гіперлокальним медіа: у колишніх районках стало менше «офіціозу» й більше можливостей для дотримання стандартів. У районках майже не зустрінеш економічної джинси, адже нема потужних рекламодавців, а політична джинса зустрічається, в основному, під час виборчої компанії.
- Більшість партій ставлять нам таку умову: даємо статтю, і ви не маркуєте її як рекламу, або нічого не даємо і ви нічого не заробляєте, – повідомив Олександр Назаренко. – Мова не про ті тексти, які подаються як політична реклама у передвиборчий період відповідно до законів. Мова про завуальовану рекламу. Щодо «офіціозу», то варто розрізняти «офіціоз», який ми друкуємо відповідно до угоди «про висвітлення діяльності» влади. Це проплачені матеріали, і це одна справа, а інша – передрук прес-реліз. Мова про неякісну журналістику. Причина – економічна. Якщо в редакції працюють всього дві людини, випускають газету й наповнюють сайт, то найпростіший шлях – взяти готовий прес-реліз.
Бути більш відповідальними перед суспільством і чесними з читачами всіх присутніх закликав засновник і видавець газет «Слово» та «Струна» Петро Антоненко. На його думку, нема нічого страшного в тому, що газети, сайти є прихильниками тих чи інших політичних сил, а ці сили підтримують видання. Така практика існує в розвинених демократичних країнах. Головне – прямо повідомляти про це читачів, аби вони робили свідомий вибір на користь того чи іншого видання.
- Нема крамоли і в тому, що газети друкують оплачені матеріали, рекламу – політичну й комерційну, – зауважує Петро Антоненко. – Їх до цього змушує саме життя, необхідність виживати у скрутних економічних умовах. Але треба бути чесними з читачами! Вони мають знати, що замовні матеріали зазвичай містяться в рубриках: імідж, політика, політичне життя, позиція, точка зору, на шляху реформ, трибуна депутата, актуальні теми – це я перерахував рубрики лише з однієї газети. Але ця інформація розміщена в самому кінці шпальти дрібним шрифтом. Тож скільки читачів її побачать? Оце вам і джинса, і не джинса.
Дотримуватися стандартів і бути відповідальними за контент ЗМІ присутніх на медіа-дискусії в Чернігові закликав і Павло Пущенко – представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області. На його думку, найбільш зваженим ЗМІ в нашому регіоні є чернігівська філія «Суспільного». Журналістам «Суспільного» не можна дорікнути за порушення стандартів. З цією думкою погодилася і представниця Нацради України з питань телебачення та радіомовлення в Чернігівській області Ірина Сенченко.
Загалом медіа дискусія в Чернігові була жвавою, представники ЗМІ активно коментували результати моніторингу від ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» й ділилися думками, чому маємо такі результати, як можна змінити ситуацію. Тож варто сподіватися, що висновки експертів візьмуть до уваги редактори й журналісти, більш прискіпливо ставитимуться до підготовки матеріалів, дотримання стандартів, належним чином маркуватимуть публікації, що містять рекламу тощо.
Захід став можливим в рамках проєкту «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян» за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID і виконується міжнародною організацією Internews.
Результати моніторингу доступні за посиланням: