Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» та його організації-учасниці висловлюють свою підтримку законопроєкту «Про медіа», підготовленого до повторного першого читання (№ 2693-д від 02.07.2020), і, разом з тим, цією відкритою заявою закликають виправити низку положень, що викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти.

Необхідність модернізації законодавства про засоби масової інформації назріла давно. Чинне законодавство, яке регулює діяльність медіа, створювалося у 1990-ті й не враховує сучасного стану як щодо нових викликів, зокрема збройної агресії з боку країни агресора, так і розвитку інформаційних технологій. Зокрема, чинне законодавство України не визначає статус інтернет-ЗМІ (онлайн-медіа), містить застарілі норми щодо друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств тощо. Також Україна має врегулювати діяльність телерадіомовників у відповідності до європейського законодавства. Тому необхідність створення нових правил регулювання є нагальною потребою всього суспільства. Ми відмічаємо суттєву роботу і великі зміни порівняно з редакцією проєкту закону «Про медіа», що подавався на перше читання (№ 2693 від 27.12.2019). Ми всіляко вітаємо включення до зазначеного проєкту захисту української мови, впровадження декомунізації, обмеження інформаційного впливу з боку країни-агресора, виключення зі структури власності захованих в офшорних зонах власників тощо.

Водночас даний проєкт має певні положення, які викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти. На превеликий жаль, Медіарух вимушений констатувати, що і в редакції до повторного першого читання ці положення залишилися незмінними або зазнали лише косметичних змін. Головними проблемами, закладеними в проєкт закону «Про медіа», на погляд Медіаруху, є:

• Занадто широкі повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання та контролю за поширенням інформації, причому не тільки щодо телерадіомовників, а й щодо будь-якої інформаційної діяльності, включаючи розповсюдження інформації друкованими ЗМІ, незареєстрованими онлайн-медіа, блогерами і дописувачами соціальних мереж.
• Впровадження інституту співрегулювання без чіткого визначення повноважень учасників такого співрегулювання і розділення повноважень між ними.
• Суто декларативні норми щодо дотримання професійних стандартів журналістики.
• Збереження старих неефективних норм законодавства, які мали б запобігати надмірній концентрації аудіовізувальних медіа в руках одного власника.

Враховуючи вищенаведене, Медіарух звертається до народних депутатів України з проханням доопрацювати проєкт закону «Про медіа», підготовлений до повторного першого читання (2693-д від 02.07.2020).

Зі свого боку, медійні громадські організації, що входять до Медіаруху, готують свої пропозиції з правками до цього законопроєкту, готові надати їх робочій групі та народним депутатам і планують оприлюднити свої пропозиції найближчим часом.