Тренінг на тему «Дезінформація як зброя: що протиставимо? Інформаційна безпека в час війни», що відбувся в Сумах, зібрав різних людей. Більшу частку склали медійники, а ще – викладачі, студенти та інші зацікавлені в ніби широко обговорюваній сьогодні, але досі непростій темі. Оскільки ж тренери віддали цього разу перевагу практичному компоненту, спілкування вийшло жвавим і, як зазначили у відгуках учасники, корисним.
Програма була традиційною для останніх місяців роботи медіатренерів ІДПО: медіаманіпуляції та дезінформація зокрема; особливості надання та сприйняття інформації в час війни; ризики, які несуть соцмережі… Трохи більше часу цього разу відвели місінформації (mis-information) – несвідомим помилкам і поданню неточних або перекручених фактів.
– Ми запропонували обговорити, чи насправді невинними є нібито “прості” помилки, недодуманості та непрофесійності в медіа, – говорить тренерка ІДПО, доцентка кафедри журналістики та філології СумДУ Алла Федорина. – Адже їх нібито неумисність все одно може призвести до дезінформування або втрати довіри до тих чи інших джерел. Особливо, якщо ці джерела – офіс Президента або медіа, занесені до “білого списку”. Коли вони “дозволяють”, то чого ж чекати від інших? І розмова про “неумисність” тут зайва: ніхто не заважає підвищувати свій професійний рівень, дотримуватися журналістських стандартів чи хоча б просто бути грамотним. Не говорю вже про відповідальність, яка в час війни ніяк не може зменшуватися. Усе це – теж до медіаосвіти.
Як завжди, інтерес аудиторії викликала тема публікацій у соцмережах і такому популярному нині Telegram. Приклади, наведені тренером Олексієм Гвоздиком, медіаекспетом Сумського прес-клубу, жваво обговорювалися. Наводили приклади й самі учасники, пропонуючи шляхи перевірки недоброчесних матеріалів.
Вправа, яку запропонували ще на початку тренінгу, – фіксувати впродовж навчання ознаки дезінформації та методи протидії їй, аби врешті створити рекомендації для інших, – закінчилася власне складанням у групах таких порад.
Були вони змістовні й детальні. Анастасія Шимаріна, PR-фахівець визначила найкращу рекомендацію: «Не поширювати інформацію, в якій ви не експерт». Одна з груп рефреном до кількох пунктів “інструкції” додавала: “І пройти тренінг із медіаграмотності”.
Ірина Мельник, головний спеціаліст управління освіти і науки Сумської міської ради, теж зазначила у підсумкових відгуках, що рекомендуватиме такий тренінг своїм колегам.
Які ж теми хвилюють сьогодні активну аудиторію? Про це написали учасники у своїх відгуках. Журналіста з Конотопу Ігоря Рекуна цікавить роль і діяльність експертів чи псевдоекспертів. Студентку Анну Шпурік турбують правила та методи особистої інформгігієни в соцмережах. Валерія Норик, яка навчається у Вроцлаві й уже працює на одному з польських сайтів, а на тренінг прийшла, скориставшись канікулами, хоче більше знати про діпфейки та небезпеку застосування мови ворожнечі.
Тобто говорити є про що і є з ким, головне: продовжувати навчання, так актуальне сьогодні.