Київські студенти-маркетологи дізналися на тренінгу, як не стати «провайдерами брехні»

Тричі в цьому проєктному році учасниками тренінгів з протидії дезінформації Інституту демократії імені Пилипа Орлика ставали учні і учениці, молоді люди, що закінчують школу, опановують фах в коледжі чи університеті. «Молодь як аудиторія дуже особлива, – каже медіатренерка ІДПО Олена Самойленко, – з одного боку наче критично налаштована до світу і скептично сприймає інформацію від «живих джерел», зокрема, викладачів, а з іншого – довіряє «авторитетам» з мережі, блогосфери… Саме тому, що це – майбутнє України, ми і докладаємо зусилля до підвищення рівню їхньої інформаційної стресостійкісті, пояснюємо, як не ставати «провайдерами брехні».

26 вересня 2023 року ІДПО провів тренінг «Інформація та дезінформація: як розрізнити та перевірити?» для студентів другого курсу спеціальностей «Маркетинг» та «Електронний маркетинг», що навчаються в Національному авіаційному університеті (Київ).

«Ми виокремили в щільному розкладі час на цей тренінг, бо добре розуміємо важливість медіаграмотності, особливо під час інформаційної війни, що розпочалася задовго до фізичного вторгнення росіян на нашу територію», – каже заступниця завідувача кафедри маркетингу, доцентка Ганна Радченко. За її словами, вже багато років в навчанні студентів вони з колегами використовують матеріали і вправи, якими свого часу з нею як учасницею подібного тренінгу поділилися саме експертки ІДПО. Завдяки імплементації елементів медіаграмостносі в навчальний процес майбутні маркетологи продемонстрували, що розрізняють факти від думок і вражень, вміють ставити питання і шукати на них відповіді.

«Відсутність життєвого досвіду та недостатня відповідальність, пов’язані із юним віком, роблять молодь доволі вразливою щодо ворожих маніпуляцій. Під час тренінгу вони переконались, що іноді є занадто довірливими й емоційними, особливо коли в повідомленні йдеться про щось чутливе – щемливі прояви патріотизму, дітей, тварин», – каже Олена Самойленко.

Під час вправи «Інформаційна естафета» ми передавали один одному коротке фактичне повідомлення, і я був щиро здивований, коли наприкінці від стартової інформації залишилося хіба що 20%, – каже Владислав Батрак. – Тобто тепер мені зрозуміло, як і чому перекручується, втрачається інформація, і чому не слід довіряти чуткам.

Поради, якими поділилися тренерка, є настільки ж дієвими, наскільки елементарними, – вважає доцентка кафедри маркетингу Вікторія Хороших, відповідальна за науково-дослідну діяльність студентів. – Думати, чи слід поширювати інформацію, перевіряти, якщо вирішили поширювати, берегти свої власні кордони і не дозволяти маніпуляторам впливати на ваші рішення, а також вдосконалювати власні знання інтернет-технологій, щоб легко знаходити потрібні відомості і розвінчувати неправдиві – універсальні речі, що допоможуть і в приватному житті, і в дослідницькій науковій діяльності.

«Маркетологи, як і журналісти, працюють з інформацією, і навичка критично сприймати відомості є дуже корисною. В приватному житті я тепер, після тренінгу, буду дуже обережно і виважено ділитися чимось в соцмережах, щоб не стати «провайдером брехні», – каже учасниця тренінгу Наталія Головченко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *