Переважно журналісти вказують джерела інформації, однак посилання іноді неповні. Не завжди чітко відокремлені факти та коментарі (1,59), інформація не є повною (1,67). Баланс думок/точок зору найнижчий зі стандартів – 0,81, частково його компенсує контекст. Мови ворожнечі, фейків та проросійських меседжів у матеріалах буковинських ЗМІ не зафіксовано.
«Як навчити школяра написати новину, розуміти стандарти журналістики, не вірити замовним матеріалам і їх розрізняти», – вебінар для керівників шкільних гуртків журналістики та редакцій шкільних газет.
Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини стає все гіршою: експерти не бачать в текстах ані балансу думок, ані відокремлення фактів від коментарів. Локальні медіа Донеччини продовжують ігнорувати тему сучасних військових подій та ВПО, в той же час тему Другової світової війни подають максимально активно і доволі тенденціозно.
В Одеському регіоні місцеві медіа намагаються висвітлювати життя своїх громад та загальнодержавні справи, враховуючи інформаційні потреби своїх читачів, а також зважаючи та соціальну актуальність тематики та проблематики публікацій. Джерелом їхньої економічної спроможності залишається реклама, яку вони подекуди «забувають» маркувати, лояльність до місцевої влади, яка була надто помітною рік-два тому під час попередніх хвиль моніторингу, а останній рік дещо зменшується. Оскільки в досліджуваний період не відбувається активна підготовка до виборів, то помітно низькою є присутність в одеських місцевих ЗМІ політичної реклами та агітаційних матеріалів, а також публікацій з ознаками замовності, що зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів.
Основною темою газетних публікацій була коронавірусна пандемія – 20% (для порівняння, у лютому домінувала тема культури (11%). На другому-третьому місцях – соціальна сфера і життя місцевої громади (по 10%). Четверта тема – історія і краєзнавство (8%). П’ята – освіта і наука (7%).
Останнім часом зростають побоювання, що тема Криму поступово відходить на другий план чи взагалі зникає з порядку денного української та міжнародної політики. Це стосується безпекової, соціально-економічно\ї, гуманітарної, а також інформаційної політики – у першу чергу, державної.
6 червня, коли журналісти України святкують професійне свято, працівники «Районів» мають подвійне свято, бо з’явилися на світ саме п’ять років тому. Сподіваємось, успішний приклад та лайфхаки від мережі гіперелокальних сайтів, що розраховують на аудиторію мешканців Волині та Рівненщини, буде корисним тим регіональним медіа, які прагнуть розвитку.