У червні 2019 року львівська експертна група ІДПО моніторила чотири газети Волинської області та чотири їхні сайти. “Наше життя” (Любомль) –  80 паперових і 16 електронних публікацій на сайті, “Нове життя” (Любешів) – 58 і 18, “Полісся” (Камінь-Каширський) – 89 і 28, “Слово правди” (Володимир-Волинський) – 70 і 28. Загалом оцінено 391 матеріал: 297 – у газетах і 94 – на сайтах. 

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики 

4,03 – середня оцінка дотримання п’яти журналістських стандартів. “Полісся” (Камінь-Каширський) – 4,13, “Нове життя” (Любешів) – 4,06, “Слово правди” (Володимир-Волинський) – 4 і лише “Наше життя” (Любомль) трішки не дотягнуло до доброї оцінки “4” – 3,94. 

Уже вкотре за результататми моніторингу два стандарти (доступність і відсутність мови ворожнечі) оцінені найвище – по 1 балу. Волинські газети пишуть доступною для читачів мовою, в якій немає словника ворожнечі. 

Достовірність (посилання на джерела) також майже ідеальна – 0,98. Відокремлення фактів від думок – 0,89. А баланс думок традиційно низький – 0,16. 

Оприлюднення різних, часто протилежних, поглядів (оцінок) з приводу однієї теми чи події спостережено у кожному четвертому матеріалі газети «Нове життя» (0,25 бала), майже у кожному п’ятому – “Нашого життя” (0,19), у кожному восьмому – “Полісся” (0,13) і лише у кожному шістнадцятому – “Слова правди” (0,06). 

Характерно, що баланс думок з’являється лише у тих публікаціях, які стосуються порогових тем нашого життя, пов’язаних у буквальному розумінні з виживанням у суспільстві. Три приклади з газети (“Нове життя”) 1) аналітична кореспонденція “У більшості колодязів вода непридатна для споживання” До такого сумного висновку дійшли учасники шкільних екологічних клубів (ШЕК) у загальноосвітніх закладах Любешівщини, коли у рамках українсько-білоруського проекту “Транскордонні водні інспектори” перевірили водойми, колодязі і свердловини району на вміст шкідливих речовин у воді. Дослідження провадилися у переносних мінілабораторіях, придбаних коштом Євросоюзу. 2-3) інформаційні матеріали “У водоймах району гине риба” та “Вхід до реанімації дозволений, але є певні обмеження”. Збалансований суспільний захист життєвих інтересів громадян є у матеріалах: “З автоматами на людину або Як ДБР тероризувало мешканців Камінь-Каширщини” (“Полісся”) та “Чому керівники і депутати міськради не бажають почути думку людей?” (“Слово правди”). На жаль, теми, які мають менший рівень прямих загроз для людей, висвітлюються зазвичай безальтернативно і безопозиційно. 

Як і за спостереженнями попереднього моніторингу газет Рівненщини, газети Волині на теми культури і спорту пишуть некритично та компліментарно, без дотримання балансу думок. Хоча середній бал дотримання всіх п’яти журналістських стандартів у газетах Волині за червень трохи вищий, ніж у газетах Рівненщини у квітні та Львівщини у лютому 2019 року. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

З ознаками замовності виявлено 7,2% матеріалів, з яких політичних утричі більше, ніж комерційних. 

Найбільше – у “Поліссі” – 9%. Причому політичних і комерційних – по 50%. “Наше життя” – 8,1%, “Слово правди” – 7,1%, “Нове життя” –  3,4%. 

Бенефіціарка замовної політичної реклами у газетах – самовисуванка на виборах до ВР в окрузі №23, народна депутатка України, член партії УКРОП Ірина Констанкевич, голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Народна депутатка – перша і головна привітальниця мешканців Камінь-Каширського району з Днем Конституції. “Такого нардепа у нас ще не було”, – хвалять її хором голови сільських, міської і об’єднаної територіальної громад у матеріалі “З ким зустрічалася народний депутат і про що спілкувалася на Камінь-Каширщині”, опублікованому під рубрикою “Депутат в окрузі”. Хоча вся заслуга народної депутатки, виходячи зі змісту публікації, це – приїзд і відвідини населених пунктів, де мешканці самі реалізовують свої ініціативи. Без згадування про будь-яке сприяння Ірини Констанкевич. Як кажуть, чистої води популістський політичний піар навіть без дотичного інформаційного приводу.  “Цього дня, – пишуть журналісти Тетяна Приходько і Петро Родько наприкінці матеріалу, – лунало багато вітань на адресу Ірини Констанкевич, яка минулої неділі відсвяткувала свій день народження”. 

Звісно, що після таких щасливих часових збігів треба би знову вигравати нові вибори до парламенту – 21 липня. “Цінуємо все, що зробила наш депутат” – ще один компліментарний подячний газетний матеріал з таким заголовком авторка Тетяна Приходько написала буцімто від імені “жителів району” під рубрикою “Один день в окрузі”.  

А оскільки до виборчого округу №23 належить також і Любешівський район, то газета “Нове життя” вчинила дзеркально. Спочатку – з двома вітаннями-привітаннями Ірини Констанкевич:

Ці привітання доповнені у “Новому житті” трьома замовними матеріалами під рубрикою “Актуально”:  “Ірина Констанкевич проінспектувала хід робіт на дорозі Камінь-Каширський – Седлище”, “Ірина Констанкевич: “Закон про фахову передвищу освіту – це велика перемога освітян”, “Ірина Констанкевич звернулася до Гройсмана щодо ремонту дороги між селами Велика Глуша та Бірки” – авторства Петра Ройка та – двічі – Соломії Добролюбової. Ось такий організований двома редакціями джинсовий бенефіс чинної народної депутатки під час нової виборчої кампанії у вишиванках (дивіться три фото п.Констанкевич). 

На другому “джинсовому” місці – безпартійний самовисуванець у виборчому окрузі №19 Ігор Гузь, депутат ВР 8-го скликання. Оскільки територія цього округу охоплює Володимир-Волинський і Любомльський райони, то в їхніх газетах – “Наше життя” і “Слово правди” – невипадково опубліковані три замовні матеріали: “В окрузі №19 на Волині лідирує Ігор Гузь”, “Ігор Гузь: “Разом досягнемо більше” – “Наше життя”, “Нові горизонти Ігоря Гузя” – “Слово правди”.  

Зауважимо, що обидвоє нардепів – Ірина Констанкевич та Ігор Гузь – є близькими до Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом”, а голова Волинської обласної ради Ігор Палиця вважався креатурою олігарха Ігоря Коломойського. Недаремно нині безпартійного самовисуванця Ігоря Гузя, обраного на минулих виборах народним депутатом від “Народного фронту”, у повідомленні його прес-служби тепер називають уже “потенційним кандидатом від партії “Слуга народу”.

На третьому місці – лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко (“Перші кроки до реальних змін” – “Полісся”, “Тимошенко готова створити коаліцію дій” – “Наше життя”, “Українці очікують виконання плану дій” – “Наше життя” та “Слово правди”). Головний мотив цих публікацій: Юлія Тимошенко – безальтернативний прем’єр-міністр для президента Володимира Зеленського.  Як не парадоксально, але згодом таку ж думку у своїй публікації в середині липня запропагував The Western Journal. Щоправда, під тестом цієї публікації в зарубіжному часописі є нотатка: “Ми прагнемо до правди і точності у всій нашій журналістиці. Прочитайте наші редакційні стандарти”, а ось у газетах Волині про таку ремарку забули написати. 

Лише трохи “відстав” на шпальтах волинських газет від Юлії Тимошенко за кількістю “джинси” лідер Радикальної партії Олег Ляшко (“ Влада душить людей газом” – “Полісся”, “Ляшко: “Коли люди бачать платіжки, їм не смішно” – “Наше життя”). 

Виявлено 5,7% неналежно маркованих рекламних матеріалів. Найбільше – у “Нашому житті” – 8,8%. У “Поліссі” – 6,7%, “Новому житті” – 3,4%, “Слові правди” – 2,9%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Не виявлено проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів, що несуть загрозу державності й незалежності України, і фейків. Дискутувати можна хіба що довкола одноразового вживання радянського ідеологічного терміну “Велика вітчизняна війна” замість історично правильного “Друга світова війна”. 

Теми

Найпопулярніші теми: культура – 12%, політика – 10%, соціальна сфера та життя місцевої громади – по 9%. Спорт і кримінал – по 5%. Освіта і наука – 4%. Нульове висвітлення корупції, надзвичайних ситуацій і вимушено переміщених осіб. Лише 1% матеріалів є на тему АТО-ООС/військові дії/воїни й добровольці/допомога армії реабілітація/повернення до мирного життя. 36% – неважлива тематика з категорії “інше”. 

Жанри 

Аж 56% від кількості усіх матеріалів становлять інформаційні жанри. Другі – прес-релізи, протокольні матеріали, офіційні звіти державних установ – 6%. Треті – листи в редакцію – 4%. Художні жанри – 2%, кореспонденції – 1%. Газети зовсім не публікували авторських колонок, журналістських розслідувань, статей, рецензій. 

Інші жанри – 32%. 

Тональність 

Нейтральна тональність у матеріалах становить 92%, позитивна – 8%. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Матеріали власного походження – 60%. 37% – запозичені з належним посиланням на джерело, 4% – неідентифіковані. Це – найкращий результат цьогорічних моніторингів. Найбільше власних і найменше запозичених матеріалів у “Слові правди” – 72% та 21%. Найбільше неідентифікованих матеріалів у “Нашому житті” – 3,75%. 

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Районні газети Волинської області друкують політичну джинсу про своїх рідних нардепів-мажоритарників. Під час виборчої кампанії ці нардепи – найліпші і виняткові порадники, захисники та опікуни місцевого люду та громад від всього поганого, що може зіпсувати життя, але не зіпсує у тому випадку, якщо виборці знову проголосують за колишніх своїх обранців. Політична вірність міжрайонного масштабу. 

Найбільше коштів, мабуть, райгазети заробляють на вітаннях з різних нагод: ювілеїв, святкувань, річниць і просто днів народження. Вибори приходять і відходять, а люди, які люблять вітати і приймати вітання, залишаються. Ці вітання-привітання не маркуються як реклама, тому є надійним неоподаткованим доходом редакцій у ринкових застоях. Райгазетам Волинської області потрібне об’єднання редакційних колективів, що дасть можливість журналістам зменшити залежність від бюджетних потоків і збільшити – від ринкових.

А більше 56% інформаційних жанрів, які невдовзі зможуть писати комп’ютерні програми, віщують близьку смерть такого виду спрощеної журналістики. 

Онлайнові видання

Моніторинг стандартів журналістики 

Середня оцінка дотримання п’яти журналістських стандартів – 3,98 бала з 5. Найвища у “Слова правди” та “Полісся” – по 4,13. “Нове життя” – 4, “Наше життя” – 3,69. 

Максимальну оцінку одержали два стандарти – відсутність мови ворожнечі і доступність – по 1 балу. Відокремлення думок і достовірність – по 0,95. Баланс думок – мінімальний – 0,08. Не дотримано балансу думок на сайтах “Нашого життя” і “Нового життя”- по 0. Найвища його оцінка у “Слова правди” – 0,19. Однак це означає, що лише кожний п’ятий матеріал має баланс думок. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

12,8% матеріалів мають ознаки замовності: політичної у п’ять разів більше, ніж комерційної. Загалом виявлено замовних публікацій: “Наше життя” – 18,8%, “Полісся” – 14,3%, “Слово правди” – 10,7%, “Нове життя” – 9,1%. Найменше політичних у “Слові правди” – 10,7%. Найбільше – у “Нашому житті” – 18,75%. Не було комерційної “джинси” у “Нашому житті” і “Новому житті”. 

Не виявлено неналежно маркованих матеріалів.  

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Не виявлено. 

Теми

Позитивно, що вперше за час моніторингу найпопулярнішою темою стало життя місцевої громади – 20%. Друга тема – культури – 18%. Третя – освіта і наука – 12%. Політика – 10%. Ніяк не висвітлені теми корупції, вимушено переміщених осіб, іноземні новини.

Тональність 

96% матеріалів нейтральної тональності, 4% – позитивної. Негативної немає.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Унікальне досягнення за період моніторингу сайтів: усі 100% (!) матеріалів на всіх чоттирьох електронних ресурсах – власного походження.

 Висновок за результатами моніторингу онлайнових медіа

Сайти чотирьох районних газет Волині, як і Рівненщини та Львівщини, не стали додатковим майданчиком для збільшення читацької аудиторії і заробляння рекламних коштів. Усі матеріали сайтів чотирьох газет Волині вже були попередньо опубліковані у паперових версіях.

У червні львівська експертна група моніторила чотири друковані видання Черкащини та їхні електронні версії: «Черкаський край», «Нова доба», «Сільські обрії», «Шполянські вісті». Зафіксовано 9% матеріалів з ознаками замовності у друкованих виданнях і 5,4% – в онлайнових. Виявлено неналежно марковану рекламу: 6,9% – у друкованих виданнях та 0,7% – в онлайнових версіях. 

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту

Інтерньюз /USAID. Всі думки і висновки, що подані в

моніторингових звітах, є лише відповідальністю експертної групи

Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають

точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.

Звіт підготовлено 20 липня 2019 року. 

Координатор проекту у Львові Ольга Шостак, голова ГО «Львівський прес-клуб», osso86@gmail.com  050 513 59 93