Моніторинговий період – з 24 по 30 червня. Незалежні експерти досліджували роздержавлені видання та споріднені з ними сайти:«Вісті» (Слов’янськ), «Зоря» (Лиман), «Маяк» (Покровськ), «Вперед» (Бахмут), «Покровськ.сіті» (рokrovsk.сity) та«Карачун»  (karachun.com.ua). Загалом було оцінено 235 матеріалів в друкованих виданнях та 100 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на сайтах.

Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини залишається незмінною: найгірші оцінки – за баланс думок та відокремлення фактів від коментарів, «п’ятірки» –задоступність та відсутність мови ворожнечі.Локальні медіа Донеччини продовжують ігнорувати тему військових подій та ВПО, а серед жанрів, як і раніше, суттєво переважають інформаційні (навіть інтерв’ю стає рідкістю).

Топова тема моніторингового періоду – політика, в  тому числі в «джинсовому» плані. Лідерами в просуванні кандидатів в депутати стали газети «Вісті» (Слов’янськ) та «Маяк» (Покровськ). В газетах є і маркована реклама, але все одно не належним чином – із використанням літер і словосполучень, про які не йдеться в законі. Сумарний відсоток джинси та неналежно маркованих матеріалів  в друкованих виданнях складає 43,4. Як і раніше, жоден текст не містить посилання на договір про співпрацю, який газети мали укласти з владою. 

Вперше за три хвилі моніторингу в змісті оприлюднених матеріалів експерти побачили як відверті пропагандистські твердження, так і проросійскі меседжі, що пов’язано із політичною орієнтацією депутатів, яких цитують як газети, так і сайти. То ж, по 8,7% конетенту газет та сайтів в період моніторингу містять відверті пропагандистські  твердження, а проросійські меседжи експерти побачили в 3% інтернет-матеріалів та в 0,5% газетних текстів.  Також із передвиборчим періодом (оприлюдненням матеріалів-«обіцянок» та текстів, що прославляють діяльність влади чи кандидата в депутати) пов’язано суттєве збільшення контенту позитивної тональності.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

1. Оцінки матеріалів за стандартами

У роздержавлених друкованих виданнях Донецької області загальний бал за стандарти в червні склав 3,09 (показник квітня – 3,02) з 5 можливих. Як і в попередні моніторингові періоди, журналісти Донеччини бездоганно дотримуються стандарту відсутності мови ворожнечі – 1 бал у всіх чотирьох виданнях. Доступність викладеного матеріалу також на високому рівні і становить 0,98 (цього разу, експерти мали претензії до одного з текстів в газеті «Вісті»).

Щодовідокремлення фактів від думок показник дещо покращився – 0,41( в попередні моніторингові періоди він становив 0,34);тексти, оприлюднені в газетах, не завжди містять посилання на джерела інформації -0,66 бала.Нажаль, зберігається тенденція не дотримання в медійному контентібалансу думок–показник навіть погіршився з 0,09 до 0,05 (в газетах «Зоря» та «Маяк» жоден з текстів не отримав оцінку за дотримання цього стандарту). 

Лідером вдотриманні професійних стандартівзалишається газета «Вперед» (Бахмут) – 3,5 бали з 5. На другому місті опинилася покровська газета «Маяк» з показником 3,13. Слов’янські«Вісті» погіршили показникі мають 2,94.Найгіршу оцінку отримала лиманська«Зоря» – 2,81, однак відзначимо, що у порівнянні з попереднім періодом показник зріс на 0,37.

Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)

В чотирьох досліджуваних газетах Донеччини експерти ІДПО оцінили 210 матеріалів. На відміну від моніторингової хвилі напередодні президентських виборів, коли «джинсовими» експерти визнали лише 2,5% матеріалів, вибори до ВРУ сприяли оприлюдненню 20% текстів з ознаками замовності. При цьому з 42 текстів «джинси» 35 є прикладами політичної замовності, і 7 – комерційної. Лідерами в просуванні кандидатів в депутати стали газети «Вісті» (Слов’янськ) та «Маяк» (Покровськ) – що опублікували відповідно10 та 12 текстів, які описують активну діяльність Олега Недави, Юрія Солода, Наталії Королевської, Юрія Бойка, Олега Ляшка, Бориса Колеснікова… Найбільш кричущою експерти вважають ситуацію в газеті «Вісті», де 7 з 14 сторінок займає політика, в тому числі й у вигляді піару (не всі тексти марковані). На першому розвороті випуску, тобто на традиційному місті оперативних новин таважливих повідомлень маємо наступну картину: чотири тексти про пана Солода (друга шпальта) та шпальта «імені пана Недави» (третя).

Також експерти зауважили, що навіть на тих шпальтах, де є позначка про передвиборчу агітацію, вона розташована таким чином, що може бути віднесена тільки до одного з матеріалів, а всі інші частини тексту залишаються не маркованими.

Газета «Зоря» також серед тих, хто робить «іменні шпальти», але не виносить до заголовків прізвища замовників. Зокрема, у матеріалі «Нардеп зустрівся з місцевими депутатами» 95 % тексту про те, що Костянтин Матейченко під час сесії міськради повідомив, що йде на вибори до парламенту як безпартійний мажоритарник, і згадується, що прийшов він не з порожніми руками, а «допоміг купити бульдозер для Лиманської ОТГ». При цьому про те, які питання розглянули на сесії, не розповідається. На тій же шпальті – окрема колонка: «Сердечні поздоровлення народного депутата» з Днем Конституції. І внизу на цій же сторінці – інформація «Чорна дата» – про покладання квітів жертвам Другої Світової війни, на фото теж К. Матейченко і згадка в тексті, що він брав участь у цьому заході.

Відсотокненалежно маркованих матеріалів (як реклами, так і оголошень, звітів, звернень місцевої влади) в цій моніторинговій хвилі становить 21% проти 25,5% у квітні. При цьому розподіл кількості таких публікацій по газетах є дуже нерівномірним: якщо в слов’янських «Вістях» їх близько 11%, то в покровському «Маяку» 38%!Як і раніше, жоден текст не містить посилання на договір про співпрацю, який газети мали укласти з владою. Зауважимо також, що замість законних позначень «Реклама» та «На правах реклами» газети використовують значок ® та А («агітація»).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) 

Вперше за три хвилі моніторингу в змісті матеріалів, що оприлюднені в досліджуваних газетах Донеччини, а саме в «Вістях», експерти побачили небезпеку розповсюдження пропагандистських тверджень та проросійських меседжів.До відверто пропагандистських віднесено матеріали з ознаками політичної замовності: «Мы обратились в Конституционный суд и будем добиваться отмены закона о языке!» (текст, в якому нардеп Юрій Солод стверджує, що «языковой закон дискриминирует русскоговорящих граждан и отдаляет страну от восстановления мира и единства», а«…жители Юго-Востока, которые считают русский язык родным, после принятия языкового закона чувствуют себя просто униженными»), «Не позволим действующей власти распродать украинскую землю в угоду МВФ!», «Десять шагов команды мира» («Примем постановление Верховной Рады Украины о начале прямых переговоров в четырехугольнике Киев-Донецк-Луганск-Москва», «отменим как неконституционныеи дискриминационные законы о языке, образовании, переименовании церкви, декоммунизации, люстрации и другие акты, нарушающие права и свободы граждан») та «Оппозиционная платформа – За жизнь представила своих кандидатов в народне депутаты от Донецкой области». 

Що стосується проросійських меседжів, показовим є текст з позначкою «Перевибрча агітація» під заголовком «Оппозиционная платформа – за жизнь: мы сделаем газ по 3800 грн за тыс.кубов!», в якому прямо сказано, що«Бойко и Медведчук ведут переговоры с «Газпромом», «Если не менять подходы к переговорам с РФ, существует высокая вероятность полной остановки транзита…», а «прямые контакты с РФ по газу и прагматичный грамотный подход в решении вопроса работы энергетического рынка позволят облегчить жизнь людей и решить стратегически важные для страны вопросы»… Таким чином, контент одного видання призвів до того, що показник пропаганди в червневій хвилі становить 8,7%.

3. Аналіз тем, жанрів, тональності, походження

Не зважаючи на те, що частка розважального контенту в досліджуваних виданнях у порівнянні з квітневою хвилею навіть зросла до 33% (було 29%), експерти відзначили, що домінантою останнього тижня червня все ж таки можна назвати політику. Загалом цій темі було присвячено 11% матеріалів, однак ще 18% текстів в газетах стосувались місцевого самоврядування, а, зважаючи на те, що місцева виконавча влада традиційно підтримує певні політичні сили, можна вважати і їх орієнтованими «на вибори». Відсоток текстів, присвячених життю місцевої громади,дещо зменшився і становить 9% (в квітні -12%).

6% текстів присвячені питанням соціальної сфери та охорони здоров’я (в минулому моніторинговому періоді 9%), 5% – культурі, 4%текстів висвітлюють спортивну тематику,по 3%стосуються криміналу або діяльності правоохоронних органів, надзвичайних ситуацій або рятівних операцій (зокрема, пожеж) та економічних питань, 2% – освітніх процесів.

По одному відсотку контенту газет в досліджуваний період стосувались іноземних новин та зовнішньої політики України, а також військовим подіям. При цьому всі три тексти були оприлюднені в одному виданні – «Вперед» (Бахмут), і два з них стосувались перебігу Другої світової (інформаційний привід – 22 червня), а один – «Вышли на поле в память о Герое» – пам’яті Героя України генерал-майора державної прикордонної служби Ігоря Момота, що загинув в АТО. В червні експерти не побачили жодного матеріалу про внутрішньо переміщених осіб чи цивільне життя в умовах військових подій.

Жанри.Інформаційні жанри продовжують домінувати в роздержавленій пресі Донеччини. Цього разу 41% контенту – це оперативні короткі повідомлення (в квітні -42%).Частина текстів, яку віднесено до категорії «Інше» (оголошення, рецепти, гороскопи, прогнози, побутові поради тощо),–знов повернула свою лютневу позицію і наразі становить 38%, тоді як у квітні таких матеріалів було 30%. Прес-релізи та звіти державних установ – 14% контенту. На всі інші можливі жанрові форми в газетах цього разу (і ця прикра тенденція, нажаль, незмінна) залишилось менше 10%: аналітика представлена сьома текстами в двох з чотирьох видань – газетах «Вісті» (Слов’янськ) та «Вперед» (Бахмут). При цьому два з матеріалів є запозиченими з інших ресурсів, а два – замовними («Оппозиционная платформа – За жизнь: мы сделаем газ по 3800 грн за тыс.кубов» та «Ляшко:  У людей руки трясуться, коли вони бачать платіжки»).

Діалогічні жанри (інтерв’ю та бліц-опитування) продовжують перебувати в занепаді – як і у квітні,лише 2% (п’ять текстів) були опубліковані за тиждень в досліджуваних газетах.По 1% матеріалів експерти визначили як художньо-публіцистичні та листи в редакцію (це, як і в квітні, переважно контент газети «Вперед»).

За тиждень24-30червняв роздержавлених газетах Донеччини не було опубліковано ані розслідувань, ані рецензій, ані авторських (редакторських) колонок. І ця тенденція відслідковується протягом всіх трьох хвиль моніторингу.

Походження. Майже половина текстів – 47%, оприлюднених в газетах протягом моніторингового тижня, є не ідентифікованими, тобто відсутнє посилання на джерело відомостей. Таким чином, контент-«інкогніто» збільшився по відношенню до квітня на 2%, а по відношенню до лютого (перша хвиля моніторингу) – на 14%. Одночасно відсоток власних матеріалів в газетах збільшився до 22% (у квітнібув19%). Запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 31% (проти 35% в квітневій «хвилі»). 

Щодо тональності оприлюдненого, у більшості матеріалів вона нейтральна – 75%. Негативна – в 1% матеріалів, а позитивна суттєво збільшилася – до 25% – у зв’язку, як вважають експерти, із передвиборчим періодом і оприлюдненням матеріалів-«обіцянок» та текстів, що прославляють діяльність влади чи кандидата в депутати. Типовий приклад – замітка у «Маяку» від 27 червня, авторка Марина Голуб: «Міська влада багато уваги приділяє галузі освіти. За активної підтримки міського голови Руслана Требушкіна, депутатського корпусу в усіх закладах освіти – загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних – робляться ремонти, оновлюється матеріальна база. Роботи проводяться і за рахунок субвенцій, і за рахунок міського бюджету. Вже третій рік поспіль завдяки фінансуванню з міського бюджету ми відкриваємо велику кількість літніх таборів, де діти безкоштовно харчуються двічі на день». Експерти вважають таку подачу діяльності виконавчої влади маніпулятивною, бо зрозуміло, що йдеться про звичайну роботу депутатів та міськвиконкому. А якщо раптом у більшості літніх таборів України дітей не годують безкоштовно, то тоді про це варто сказати, пояснити, що рада постаралася і виділила більше.

Також збільшенню відсотка позитиву сприяла кількість вітань на шпальтах газет. Всі рівні влади на моніторинговому тижні вітали читачів з Днем Конституції, Днем молоді, днем держслужбовця, а газета «Маяк» опублікувала навіть вітання міського голови Требушкіна, приурочені до «зелених свят» та адресовані… ветеранам! 

ОН-ЛАЙН МЕДІА

1. Оцінки матеріалів за стандартами

Дотримання професійних стандартів експерти ІДПО досліджували на сайті «Карачун»слов’янської газети «Вісті» та сайті «Покровськ. сіті» газети «Маяк».Загальна оцінка дотримання стандартів в досліджуваних он-лайн медіа – 3,07 з 5 максимальних.Цей показник є приблизно однаковим протягом всіх трьох хвиль моніторингу – 2,81 в лютому та 2,97 в квітні – але поступово зростає.Найвищими, як і в друкованих медіа, є оцінки завідсутність мови ворожнечі та доступність матеріалу(0,97 бала). Достовірність оцінена експертами в 0,66 бала, відокремлення фактів від думок – 0,44 бали, а баланс думок з 32 оцінених текстів експерти побачили лише в одному, і загальна оцінка в результаті – 0,04. 

Експерти відмічають, що показники дотримання журналістських стандартів в електронних та друкованих виданнях Донеччини є майже однаковими, що природно, бо сайти певною мірою дублюють контент споріднених газет. При цьому маємо цікаве спостереження: якщо «дзеркало» газети «Вісті» – сайт «Карачун» – має значно більше публікацій, ніж паперова версія, то інтернет-представництво газети «Маяк»  сайт Покровськ.сіті – навіть меншу кількість текстів, ніж в газеті. У вихідні дні сайт взагалі не оновлюється, таким чином, останній матеріал, що підлягав оцінюванню в цю хвилю, датований 27 червня.

2. Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали) 

99 текстів було оцінено експертами ІДПО на двох регіональних сайтах, однак слід зауважити, що до сайту «Покровськ.сіті» в сенсі замовності нема претензій, всі проблемні тексти оприлюднені на сайті «Карачун», афільованому з газетою «Вісті» (Слов’янськ).Таким чином загальна цифра джинси в он-лайн виданнях 22,2% насправді перетворюється в 31,9% в «Карачуні», а ця тенденція турбує, бо чи не кожний третій оприлюднений текст порушує існуюче законодавство.

Протягом тижня з 24 по 30 червня 2019 року 20 текстів на «Карачуні» експерти ідентифікували як політично замовні (комерційно замовних – два). Всі вони були оприлюднені в новинних рубриках («Новости региона», «Новости Славянска») і не мають ніяких позначок, які б натякали на замовність, зокрема, позначки «Донбасс политический» – як сказано в рубриці «Контактная информация» саме так «Карачун» зобов’язується маркувати тексти на правах пполітичної реклами. Звертаємо також увагу, що на сайті присутня блокова – графічна – реклама (дивись праву частину скріна), де на законних підставах представлені ті самі політичні сили, що мімікрують під новини.

Серед політиків, чиї персони активно просуває «Карачун», особливо часто зустрічаються Юрій Солод(«Поздравление народного депутата Украины Юрия Солода с Днём Конституции», «Коллектив Славянского машиностроительного завода поддержал кандидата по 47 округу Юрия Солода и ОППОЗИЦИОННУЮ ПЛАТФОРМУ – ЗА ЖИЗНЬ», «Юрий Солод в Славянске поприветствовал участников пробега «Мир Донбассу!») та Олег Недава («Как Олег Недава борется с распространением наркомании в Славянске и регионе»,«Олег Недава хочет «договориться» с избирателями. Каким образом?»). Але особливо вразив експертів текст з нейтральним заголовком «Какие выпускники выходят из школ Славянска», який виявився відвертим єлеєм на адресу діючого міського голови Вадима Ляха, який також висунув свою кандидатуру в депутати: «В завершении праздника двое выпускников подошли к мэру и вручили ему букет бордовых роз. Вадим Лях слегка растерялся, в глазах читалось «а мне-то зачем, не мой праздник». На самом деле – это и его день. Этот человек имеет к нему прямое отношение. Человек, который много, очень много делает, чтобы будущая смена училась комфортно, с удовольствием. Который четко, как отец, понимает, что здоровые, умные, сильные дети – основа будущей страны. И который в супер плотном режиме находит время, чтобы приезжать к выпускникам, искренне радоваться их успехам. И сказать простые, важные слова: «Дерзайте, и будьте отзывчивы, добры!».

Проросійські меседжі. Але найбільше занепокоєння експертів викликала присутність та кількість пропагандистських (8,7%)та проросійських (3%) матеріалів, поданих як власний контент. Певна кількість таких повідомлень дублюють оприлюднене в газеті «Вісті», але є і додаткові: «Суд признал законной агитацию Юрия Солода с призывом восстановить отношения с Россией ради мира на Донбассе», «ОППОЗИЦИОННАЯ ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИЗНЬ»: Преступная власть нарушает Конституцию в угоду международным кредиторам», «НАЦИОНАЛИСТЫ НАПАЛИ НА КАНДИДАТА В НАРОДНЫЕ ДЕПУТАТЫ ОТ ОППОЗИЦИОННОЙ ПЛАТФОРМЫ – ЗА ЖИЗНЬ»… Щоб продемонструвати тональність, яку вважає припустимою сайт, процитуємо останній текст: «…на меня напали отморозки, обмотанные флагами Украины и выкрикивающие националистические лозунги – они начали толкаться, пытаться сбить меня с ног, а потом обсыпали меня мукой, с ног до головы»… А в запозиченому з «Крим. реалії» тексті Павла Казаріна «Страна лицемеров», зважаючи на бекграунд та репутацію ресурсу «Карачун», читач навряд чи помітить іронію і сарказм, а твердження «в следующем украинском парламенте пророссийские силы сформируют вторую по величине фракцию» може сприйняти як факт та керівництво до дії.

3. Аналіз тем, тональності та походження

За моніторинговий період найбільшу частку матеріалів, оприлюднених на двох досліджуваних сайтах місцевих газет, склали ті, що присвяченіполітиці (26%). Цікавим є те, що всі вони – з сайту «Карачун», тоді як «Покровськ.сіті» (до речі, на відміну від спорідненої газети «Маяк»), судячи з його змісту, взагалі не цікавився політикою. Другий за вагомістю показник – 19% – маютьтексти, присвячені життю місцевої громади. Слід зазначити, що ця тема повернула втрачені позиції: в лютому він дорівнював 20%, а у квітні був всього 10%.

15% текстів на сайтах стосуються криміналу та діяльності правоохоронних органів. По відношенню до квітневої хвилі показник залишився незмінним, а цікавим є те, що 14 з 15 матеріалів в цій рубриці опубліковані на сайті «Карачун».Культурним подіям обидва сайти присвятили приблизно однакову увагу, і вага цих текстів становить 9% контенту, а про соціальну сферу та охорону здоров’я (також 9%) писав виключно «Маяк».

Надзвичайним ситуаціям та рятівним операціям присвячено 5% повідомлень на сайтах, по 4% – освіті та спорту, 3% – питанням економіки, 2% – категорія «інше». Один текст (і, відповідно, 1%) експерти віднесли до теми війни: це матеріал «Блокпост №1: пять лет спустя», присвячений звільненню Слов’янська від російських найманців в 2014 році.

Жоден матеріал на сайтах протягом моніторингового періоду не стосувався внутрішньо переміщених осіб та корупційних злочинів.

Щодо походження текстів, ідентифікованими експерти вважають 16% матеріалів, і це тішить, бо в квітні було2%. Але всі ці тексти розміщені на сайті «Карачун», тоді як «Покровськ.сіті» продовжує традицію анонімності. Суттєво змінився і розподіл запозичених матеріалів. Якщо у квітні 52% мали відповідне посилання на джерело передруку, то в червні таких повідомлень 28%, а 56% повідомлень геть не ідентифіковані.  При цьому експерти помітили, що сайт «Карачун» змінює заголовки в запозичених матеріалах, роблячи їх більш «гострими» та провокативними. Наприклад, інформація, що була опублікована на сайті «Остров» під заголовком «На должность главы Донецкой ОГА претендует военный прокурор», отримала назву «BMW, недвижимость в Горловке у жены – чем владеет претендент на кресло губернатора Донецкой области».

Зберігається домінування нейтральної тональності в подачі матеріалів досліджуваними он-лайн медіа – 75% (але в квітневій хвилі було 91%). Показник матеріалів, що викликають негативну реакцію, складає 6%, а матеріалів з позитивною тональністю суттєво побільшало – 19%. Типові заголовки, що несуть позитив: «Славянск: «из грязи – в князи». В городе реализуется мощный проект», «В Славянске появится огромный арт-объект с подсветкой», «Казкова терапія від Анастасії Слівчук», «Пришкільний табір у Срібному закрився святом Нептуна».

Ірина Черниченко, експертка донецької групи:

На жаль, вимушена констатувати, що передвиборча атмосфера в роздержавлених газетах Донеччини призвела до зниження уваги відповідальних за контент та, як наслідок – погіршення якості. Зокрема, це проявилося в тому, що в різних текстах (до речі, здебільшого замовних, без належного маркування) говориться про одну й ту саму подію або використовується та сама цитата «героя». Зокрема, в № 25 газети «Маяк» від 27.06.19 розміщено замітку і фото «Держслужбовці району відзначили професійне свято», в якій розповідається, що голова РДА Анатолій Шишко вітав колег, які «щоденною працею забезпечують стабільну роботу в усіх сферах суспільного життя». На цій же шпальті є рубрика «Новини району», яку готує сектор з питань внутрішньої політики РДА, і там також є текст про урочистості до професійного свята держслужбовців, яких привітав голова РДА. В попередньому числі газети опублікований матеріал «Покровский район – за Бориса Колесникова», в якому йдеться про бачення політиком розвитку охорони здоров’я: «Сначала переоборудование, потом – страховая медицина. Государство должно взять на себя расходы по страхованию  бюджетников и пенсионеров. А частные предприятия обязаны застраховать своих сотрудников». Під цим текстом розміщено матеріал «Новое оборудование для амбулаторії», з якого ми дізнаємося, що Борис Колесников подарував Гришинській селищній амбулаторії електрокардіограф, і знов майже ті самі слова: «В Украине должна быть страховая медицина – это догма для современного мира. Государство должно взять на себя расходы по страхованию бюджетников и пенсионеров. А предприятия – обеспечить медицинское страхование своих сотрудников».

До речі, не зважаючи на те, що газети «Маяк» та «Зоря» виходять українською мовою, матеріали з ознаками замовності подані у половині випадків російською! Це неповага до видання і до аудиторії.

Також зауважу, що на місцевому рівні і досі існують розбіжності щодо назви, яку слід використовувати, говорячи про події 1941-1945 років.  Наприклад, судячи з контенту газети «Маяк», Покровська райдержадміністрація вживає конструкцію «Велика Вітчизняна» («Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців: розпочалася найжахливіша в історії нашого народу Велика Вітчизняна війна»), а міськрада – «Друга світова» («22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів жертв Другої світової війни…»). А в інформаційній стрічці від сектору внутрішньої політики РДА, де теж йдеться про заходи до Дня скорботи, вживається вже просто «війна» («22 червня у 20 сільських та селищних радах району пройшли меморіальні заходи до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні»). На мій погляд, така тенденція  свідчить про те, що тексти публікуються на умовах договору, тобто редакція свідомо не втручається в контент, за який отримує гроші, але «забуває» повідомити про це читачеві.