Звіти

Описовий звіт за січень 2021 року – Львівська область

Оприлюднено

Львівські експерти моніторили з 25 до 31 січня 2021 р. чотири друковані видання – газети «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) – загалом 268 публікацій – і чотири он-лайнові видання – сайти Вголос, Гал-інфо, Захід.нет, Львівський портал – загалом 400 матеріалів.

Економічна незалежність видавців «Експресу» і «Високого замку» (залучення великого обсягу належно маркованої реклами у великі наклади своїх газет і прибуткова діяльність власних друкарень) стали основним гарантом того, що ці друковані видання цілковито відмовилися від матеріалів з ознаками замовності – політичної чи комерційної. Натомість «Львівська пошта» і «Новини Прибужжя», не забезпечивши собі фундаментальних переваг на газетному ринку, змушені порушувати стандарти журналістики, йдучи на компроміс із бажаннями замовників реклами. Тому у цих порівняно малотиражних виданнях високий відсоток неналежно маркованої реклами і так званої «джинси». Одним зі шляхів повернення до якісної журналістики «слабкіших газет» міг би бути розвиток їхніх повноцінних інтернет-версій, але це потребуватиме чималої економічної сміливості, пов’язаної з готовністю у підсумку аж до відмови від паперових накладів. А відрив на газетному ринку у Львові дуже великий. Наприклад, газета «Експрес» є унікальною тим, що має 12 варіантів тижневих випусків, з яких 11 призначені для одинадцяти областей. Основний варіант «Експресу» є прикладом масового видання з використанням всіх найпопулярніших жанрів класичної журналістики за цілковитої відмови від протокольно-офіційної інформації та неналежно маркованої реклами. Всі матеріали «Експресу» – власні. Єдине видання, яке застосовує жанр журналістського розслідування.

Три з чотирьох он-лайн видань у Львові, за винятком інформаційно-аналітичного ресурсу Захід.нет, мають малий відсоток власних матеріалів – від 0 до 15% – і переважно є представниками так званої «журналістики пресрелізів». Саме тому у таких публікаціях, що залежно від майстерності копірайтерів лише мімікрують під замітки, часто відсутній баланс думок і забагато офіціозу (його більше, ніж в газетах). А наявність матеріалів з ознаками замовності у всіх чотирьох он-лайн виданнях, що втричі вища, ніж у газетах, як правило, є прямо пропорційною до малоприхованих у публічному просторі політичних і комерційних інтересів їхніх власників. Як наслідок, сайти гірше дотримують шести класичних стандартів журналістики. І лише неналежно маркованої реклами он-лайн видання подали менше, ніж газети. 

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у друкованих виданнях – 10,56 бала з 12-ти можливих. Найбільш якісні журналістські матеріали надають читачам газети «Експрес» – 10,94, «Високий замок» – 10,75, «Львівська пошта» – 10,69. Найнижче дотримують шести стандартів у газеті «Новини Прибужжя» – 9,88.

У львівських друкованих виданнях цілковито відсутня мова ворожнечі – 2 бали з 2 можливих. Доступність усіх публікацій майже найвища – 1,98 бала. Так само майже всі матеріали є достовірними і посилаються на джерела інформації – 1,97 бала. Повнота висвітлення теми публікацій становить 1,84 бала. Журналістам вдається відокремлювати факти від думок – 1,72 бала. Баланс думок (неупередженість) – найважчий для дотримання стандарт журналістики – присутній у більше половини публікацій – 1,02 бала. 

Найбільше дбають про висвітлення альтернативних поглядів на проблему чи подію «Експрес» (1,38 бала або 70% публікацій) і «Високий замок» (1,31 або 65% публікацій). Трохи менше – «Львівська пошта» – 1,13 або 56% публікацій. Найменше балансу думок у публікаціях «Новин Прибужжя» – 0,38 або лише у кожному п’ятому матеріалі.  

Відокремлення фактів від думок найчіткіше простежується у «Експресі» – 1,81 бала. У трьох інших виданнях цей журналістський стандарт на однаковому рівні: «Високий замок», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя» – по 1,69 бала. За повнотою висвітлення теми переважають «Львівська пошта» і «Новини Прибужжя» – по 1,88 бала. У «Експресу» і «Високого замку» – по 1,81 бала. Найочевидніше пояснення такої статистики – обсяги публікацій, які потрапили до моніторингової вибірки. У «Львівської пошти» і «Новин Прибужжя» більші тексти. Особливо – у «Львівської пошти», якій на Львівщині належать рекорди за обсягом газетної площі для одного матеріалу. Наприклад, інтерв’ю екснардепки Ганни Гопко і директора Дому Франка Богдана Тихолоза охопили по дві повних і одній четвертині газетних шпальт кожне. А інтерв’ю скрипаля Олександра Божика і художниці-реставраторки Марії Іванців  – по дві шпальти кожне. 

Прикладом найліпшого дотримання стандартів журналістики є журналістське розслідування «Як в Україні торгують діагнозами», під час якого кореспондентка «Експресу» Олена Ковальська замовила для себе в інтернеті фіктивну довідку про негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19. Журналістка оплатила фізичній особі-підприємцеві за цю послугу й одержала офіційний документ (форма №209/о) з «мокрою» печаткою нібито від медиків, а потім переконалася у медичній групі компаній «Адоніс», що довідка – фальшива. У коментарі юриста наголошено, що кримінальна відповідальність у випадку використання фіктивної довідки про результат ПЛР-тесту (негативний чи й, навіть, позитивний) може настати за законом і для підробників документу, і для тих, хто його використовує – туристів, заробітчан чи інших категорій осіб. Ефективність цього журналістського розслідування була підтверджена журналістським матеріалом Олени Ковальської у наступному числі «Експресу» під заголовком «Документи були фіктивні, а кримінал тепер – справжній». Національна поліція провела обшуки у трьох осіб, яких викрили у виготовленні та збуті підроблених довідок, а прокуратура відкрила проти ошуканців кримінальне провадження. Безумовно, що така результативна журналістика імпонує читачам. Щоправда, для повного успіху ще бракує судового рішення про покарання винуватців. Адже поки що найбільшої «ковідної» кари в інформаційному просторі зазнавали лише окремі особи, що були оштрафовані судом за відсутність захисних масок у публічних місцях. «Експрес», зокрема, описав такий випадок, коли суд зменшив суму штрафу з 17 тисяч до 255 гривень. 

Найповніше тему майбутнього щеплення населення в Україні проти COVID-19 висвітлено у матеріалі «В очікуванні вакцини» (журналіст Ігор Берчак, «Львівська пошта»). Автор з посиланням на авторитетні джерела чітко виклав два десятки думок українських і зарубіжних медичних працівників, науковців, державних посадовців різного рівня, фармацевтів, утримавшись при цьому від найменшої недоречної журналістської ремарки.   

Незважаючи на те, що в жанрі інтерв’ю дуже важко, а інколи просто й неможливо, застосувати всі стандарти журналістики, авторці «Високого замку» Ірині Кушинській у публікації «Україна запевнила, що готова до першої поставки вакцини, яка має бути вже в лютому» це вдалося на 100% завдяки співрозмовнику-аналітику – керівнику програми з охорони здоров’я Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Андрію Славуцькому. Він аргументовано проаналізував варіанти основних сценаріїв вакцинації в Україні на підставі доведених фактів та офіційних джерел інформації – українських і зарубіжних – і логічно дійшов двох спокійних для розігрітого інфодемічного простору висновків: 1) до першого кварталу 2022 року більшість українців повинна бути вакцинована; 2) цей вірус стане сезонним захворюванням, і люди вакцинуватимуться від нього щороку. 

Якщо газети з великими накладами і багатьма рекламодавцями, до числа яких належать «Експрес» і «Високий замок», є самодостатніми у можливості дотримання стандартів журналістики, то локальні видання, які відчувають брак коштів і певну залежність від невеликої кількості місцевих рекламодавців, до числа яких належать «Новини Прибужжя», найкраще використовують стандарти журналістики у висвітленні публічних конфліктів, що вже набули початкового розголосу без участі преси. Як, наприклад, у матеріалі «Соснівська лікарня: чи знайдуть порозуміння директор і профспілка?», що розповідає про суперечку між директором медичної установи і головою профспілкової організації щодо оплати праці медичних працівників, арбітром якої став міський голова Червонограда. Адже міська рада Червонограда після реформи місцевого самоврядування буде тепер фінансувати лікарню у Соснівці і мати вплив на кадрові призначення. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

У газетах зафіксовано лише 2,2% матеріалів з ознаками замовності. «Експрес» не опублікував жодного матеріалу з категорії так званої «джинси»: ані політичної, ані комерційної. У «Львівської пошти» цей показник – 3,7%, а у «Новинах Прибужжя» – 9,7%. Відчувається залежність «Новин Прибужжя» від діяльності шахтарських підприємств – головних працедавців регіону. Середній показник неналежно маркованої реклами у всіх виданнях – 5,4%. Найбільше – у «Львівської пошти» – майже кожна п’ята публікація. Найчастіше неналежно марковану рекламу маскують рубрикою «Оголошення». 

Усі рекламні матеріали належно маркує газета «Експрес». Дві газети – «Експрес» і «Високий замок» – не друкують офіціозу. Тоді як його є надміру у «Новинах Прибужжя»  та «Львівській пошті». Тож середній результат за цим показником – 4,9%. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських газетах не зафіксовано проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів, фейкових новин та маніпуляцій, в тому числі й щодо COVID-19.

Теми

Тема COVID-19 була для газет однією з трьох основних – 8% від загального числа публікацій. Найбільше про ситуацію з коронавірусом писала «Львівська пошта» – цій темі присвячено п’яту частину всіх публікацій газети. Після матеріалу «В очікуванні вакцини», журналіст Ігор Берчак продовжив дослідження теми публікаціями «Новий рекорд – понад 100 мільйонів інфікованих» і «Українці зможуть вакцинуватися в Польщі». Останній матеріал має практичне значення не лише для тих українців, які постійно або тимчасово живуть і працюють у Польщі, але й для всієї системи охорони здоров’я України, що може використати досвід найближчих сусідів у Європі. «Львівська пошта» також опублікувала чи не всі директиви і протоколи МОЗ щодо коронавірусу. 

«Високий замок» вустами відомих лікарів зі Львова попередив читачів, що “Після «ковідної» пневмонії – небезпечний тромбоз” ((№8 від 29.01). А «Експрес» провів дуже цікаве для читачів опитування шести колишніх мешканців України, які тепер живуть і працюють за кордоном та одержали щеплення від коронавірусу: «Перші з тих, хто матиме імунітет до COVID-19».

На рівні ковідного інтересу газети задовольняли попит читачів також і на політичний та економічний контент – по 8%. У політиці домінували дві теми: ухвалення закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» і набуття чинності статті 30 мовного закону. Для привернення читацької уваги до використання державної мови у сфері обслуговування «Експрес» навіть зробив промовисту «помилку» у заголовку: «Говорити українською в Україні? Какой кошмар!» (№4 від 28.01). А «Високий замок» намагається заспокоїти російськомовних батьків: «Тепер діти просять нас говорити з ними українською. Інакше ми вороги…» (№8 від 29.01). 

«Львівська пошта» у законі про референдум побачила його переваги і ризики для реалізації волі народу – «Різні сторони народовладдя» (№4 від 28.01). «Високий замок» за допомогою кількох експертів наполегливо переконує читача, що «Закон про референдум дозволить скасовувати закони, прикриваючись волею народу» (№7 від 28.01), «Референдум як спосіб узурпації влади», “Політики уже придумали теми для референдумів” (№8 від 29.01).  

Економічна тематика – 8% –  звелася переважно до обговорення тарифів на природний газ, тон якому задають уже самі заголовки. «Велика битва за трубу», «Боротьба з облгазом: рахунок 2:0 на користь споживача», «Не більше 6,99 гривні за кубометр» («Експрес»), «Викрутаси з газом», «Забезпечити населення українським газом можна, але не факт, що він буде дешевшим» («Львівська пошта»), «Коли тарифи непідйомні» («Новини Прибужжя»). І лише «Високий замок» упродовж тижня ані словом, ані цифрою не згадав про тарифні баталії навколо природного газу, немовби всі передплатники тижневого випуску ще влітку минулого року придбали газ на рік за ціною не більше 5 гривень за кубометр. 

Газети також багато писали про соціальну сферу, культуру і спорт – по 7% від всього контенту. У всіх виданнях представлена релігійна тематика (5%) і тема освіти (4%). На тему ЗНО великий аналітичний огляд варіантів цьогорічного оцінювання з елементами дискусії експертів щодо реформування тестового процесу у 2021 році подала «Львівська пошта»: «Підготовка до ЗНО: здобути знання чи пройти тести?». 

Низький інтерес газети виявили до викривання корупції. З цієї теми відзначився тільки «Експрес» публікацією розповіді про корупцію в установі працівника Управління ДСНС у Чернівецькій області: «За звання лейтенанта треба платити від 1 до 3 тисяч доларів». Лише «Експрес» і «Високий замок» писали про ситуацію в зоні ООС і військовиків, які служать там. «Бійцям-ветеранам істотно недоплатили», – цим матеріалом нагадав «Експрес» про те, що замість 8190 гривень гарантованої щорічної допомоги учасникам миротворчих місій їм виплатили лише..1390 грн, через що більшості скривджених доводиться звертатися в суди. 

Жодна з газет не згадала на своїх шпальтах про вимушено переміщених осіб, інших постраждалих у зоні ООС. 

Проігнорували газети також тему місцевого самоврядування і реформ на місцевому рівні. Нібито ця тема вичерпана останніми місцевими виборами і настало затишшя, доки не запрацюють активно новообрані ради.

Жанри

Дещо менше порівняно з попередніми роками стало інформаційних жанрів у львівських газетах – 51%. Одним з пояснень цього може бути щоденна інформаційна конкуренція з боку інтернет-ресурсів, через що газетам-тижневикам треба доводити читачеві свою журналістську перевагу в аналітичних жанрах та інтерв’ю. Аналітика склала 7% контенту, а інтерв’ю – 13%. 

Газети майже зовсім припинили друкувати листи читачів. За винятком повідомлення від читача, яке використовується у матеріалі як інформпривід або підтвердження факту (події). 

«Експрес» і «Високий замок» не друкують у чистому вигляді пресрелізів, протокольних матеріалів і офіційних звітів державних установ. Натомість у «Львівської пошти» і «Новин Прибужжя» цей маложурналістський жанр посідає відповідно 24% і 22%. Значна частина газетної площі – 9% – була віддана оголошенням рекламного характеру. За винятком «Експресу» газети друкують поради (4%) і дві газети – «Високий замок» та «Новини Прибужжя» – розважальний контент (2%). Лише «Львівська пошта» опублікувала рецензію – на художні фільми. Художні жанри (2%) використовує найбільше «Високий замок». 

Тональність

52% контенту має нейтральну тональність, 29% – позитивну, 19% – негативну. Найменше матеріалів з негативною тональністю у «Львівській пошті» і «Новинах Прибужжя». Найбільше – у «Високому замку». Окрім публікацій на кримінальну тематику, негативна тональність простежується у політичних матеріалах на кшталт «Вона разом з керівництвом університету «підтирається скаргами». 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 70%, запозичений – 27%, неідентифікований – 3%. 

У газеті «Експрес» всі матеріали подані як власні – за підписом авторів. У «Новинах Прибужжя» лише половина матеріалу – власного авторства. Найбільше запозичених матеріалів у «Львівській пошті» – 58%. 

Онлайнові видання

Найвищий рівень стандартів журналістики у моніторинговому періоді показав Захід.нет. Агенція робить ставку на авторських текстах і коментарях експертів.

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики он-лайновими виданнями – 10,3 з 12 можливих. Найвищий рівень у Захід.нет – 11,38. Найнижчий у Вголосу – 9,75. Львівський портал і Гал-інфо оцінені відповідно по 10,13 та 9,94 бала. Немає мови ворожнечі. Майже ідеальні доступність викладу матеріалів – 1,98 і достовірність з посиланням на джерела – 1,97 з 2 можливих. Однаково на загал сайти дотримують стандартів повноти і відокремлення фактів від думок – по 1,88. Зате критично низький рівень балансу думок і неупередженості – 0,59. Тобто лише третина матеріалів містить альтернативні погляди на факт чи подію. Найбільше різних думок подає Захід.нет – 1,38 бала. Найменше – Гал-інфо і Львівський портал – по 0,19. У Вголосу – 0,63. Дотримання всіх інших п’яти стандартів журналістики у Захід.нет оцінено максимально – по 2 бали. Львівський портал максимально на 2 бали застосовує на практиці чотири стандарти (за винятком повноти викладу – 1,94), Гал-інфо і Вголос – по два. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Там, де не дотримують стандарту балансу думок, найлегше з’являються матеріали, що мають ознаки замовності. За середнім показником їх в онлайнових виданнях у понад три рази більше, аніж у друкованих – 7,5%. Найбільше «джинси» у Вголосу – кожен 12-й матеріал, причому політичної у п’ять разів більше, ніж комерційної. Менше – у Львівського порталу – 8%. Найменше – у Захід.нет і Гал-інфо – по 5%. На сайтах є лише 1,3% неналежно маркованої реклами. Львівський портал не зробив жодного неправильного маркування реклами. У Гал-інфо – 2% таких матеріалів, у Захід.нет і Вголосу – по 1%.

Середній показник протокольно-офіційної інформації на сайтах – 6,8%. Лише 1% у Захід.нет, відповідно 4% і 6% – у Вголосу і Львівського порталу. І аж 16% у Гал-інфо. Он-лайнові видання за методологією моніторингу не оцінюють за жанровою палітрою, але якби це стало необхідним, то експерти зафіксували би безальтернативне домінування прес-релізів, які по-різному мімікрують під жанр замітки. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських он-лайн виданнях не зафіксовано відвертих пропагандистських тверджень і закликів, фейкових новин та маніпуляцій. Один проросійський меседж з посиланням на одіозну російську агенцію РИА.Новости опублікував – без коментарів – 

Вголос: «Байден у Розмові з Путіним заявив про російську агресію в Україні: у Кремлі не погодились». 

Теми

Кримінальні новини і повідомлення про ДТП є провідною темою он-лайн видань – 16% від всього контенту. На другому місці COVID-19 – 13%. Третя за популярністю тема – життя місцевої громади – 11%, але про місцеве самоврядування і реформи згадано тільки в 1% матеріалів. Соціальна сфера (9%) лише трохи цікавіша журналістам за висвітлення надзвичайних ситуацій і рятувальних операцій (8%). Економічні теми їм програють – 7%. Теми боротьби з корупцією висвітлюють лише Захід.нет і Львівський портал. 

Лише п’ять зі ста інформацій присвячені зоні ООС і армійським проблемам. Так само, як і газети, львівські сайти цілком забули про вимушено переміщених осіб та «прифронтове життя». Разом із закінченням християнських свят за православним календарем повністю щезла і релігійна тематика. 

Тональність

Матеріалів нейтральної тональності є найменше – 27%. Позитивної – 35%. Негативної – 38%. Це наслідок домінування кримінально-надзвичайних тем. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Найбільше запозичених, переважно пресрелізних, матеріалів – 83%. На інші джерела найчастіше посилаються Львівський портал, Гал-інфо, Вголос. Лише Захід.нет майже половину свого контенту продукує за власного авторства. Середній рівень власних матеріалів для он-лайн видань – 16%. Неідентифікованих матеріалів – 2%. Часто авторство журналіста є сумнівним або дуже відносним, оскільки тексти майже на 100% відсотків відтворюють інформацію з пресрелізів. 

У звітному періоді львівські експерти моніторили видання Полтавщини: газети «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Телеграф», он-лайн видання Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. За кількістю матеріалів з ознаками замовності газети Полтавщини майже на одному рівні зі львівськими – 1% проти 1,5%. За офіціозом – також – 8,6% проти 6%. Зате за неналежно маркованими публікаціями переважають львівські – 0% проти 5,6%. Для сайтів це порівняння на користь львівських: 1% неналежно маркованої реклами проти 9,3%. Полтавський антирекордсмен за цим показником – Ехо, майже третина всіх матеріалів якого не має належного маркування. Кількість офіціозу приблизно однакова: 8,3% полтавських проти 6,8% львівських. 

Ольга Шостак,
координатор львівської групи експертів

14 лютого 2021 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *